Ухвала суду № 29051545, 23.10.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2012 р.Справа № 2а-7310/12/2070Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Калитки О. М.

Суддів: Бенедик А.П. , Калиновського В.А.

за участю секретаря судового засідання Дерев'янко А.О.

представника позивача Васіліу С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державна податкова інспекція у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 18.07.2012р. по справі № 2а-7310/12/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кронверк Сінема Україна"

до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ТОВ "Кронверк Сінема Україна", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просив визнати протиправними та тскасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова від 28.11.2011 року № 0004722302 та № 0004742302, прийняті відносно нього.

Обґрунтовуючи позовні вимоги посилається на те, що при проведенні перевірки податковим органом та при оформленні її результатів мало місце не дотримання вимог податкового законодавства, висновки акту перевірки базуються на припущеннях і не підтверджуються об'єктивними даними, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті з порушенням норм діючого законодавства України, що є підставою для їх скасування.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 18 липня 2012 року адміністративний позов ТОВ "Кронверк Сінема Україна" задоволено.

Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова від 28.11.2011 року № 0004722302 та № 0004742302, прийняті відносно товариства з обмеженою відповідальністю "Кронверк Сінема Україна".

Відповідач, не погодившись із судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 18.07.2012 року та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, відповідач посилається на прийняття оскаржуваної постанови при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, невідповідності висновків суду обставинам справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а також на доводи та обставини, викладені в апеляційній скарзі.

Позивач надав письмові заперечення на апеляційну скаргу, в яких, посилаючись на обґрунтованість та об'єктивність рішення суду, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Представник позивача, наполягаючи на законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції, просив залишити його без змін, а апеляційну скаргу відповідача без задоволення.

Представник відповідача в судове засідання апеляційної інстанції не з'явився, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки не повідомив.

Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України, неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що уповноваженими особами Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова була проведена планова виїзна перевірка ТОВ "Кронверк Сінема Україна" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2010 р. по 30.06.2011 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2010 р. по 30.06.2011 р., за результатами якої 14.10.2011 р. було складено акт перевірки № 4018/23-5/3526606, де були зафіксовані порушення вимог податкового законодавства України а саме:

- заниження податку на прибуток всього у сумі 51 909 грн. та зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток у першому півріччі 2011 року на прибуток на суму 8 449 967,00 грн. внаслідок порушення п. 5.1, пп. 5.3.9, п. 5.3 ст. 5, пп. 5.5.2, пп. 5.5.4 п. 5.5 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств";

- при здійсненні виплат доходів нерезидентами із джерелом походження з України, не отримано та не сплачено до бюджету податок з доходів нерезидентів (Туреччини) на загальну суму 14 891,00 грн., чим порушено п. 160.1, п. 160.2 ст. 160 Податкового кодексу України.

За наслідками вказаного акту перевірки відповідачем були прийняті податкові повідомлення-рішення від 28.11.2011 року № 0004722302 та № 0004742302, відповідно до яких позивачеві зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за другий квартал 2011 року у розмірі 8 449 967,00 грн. та збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у загальному розмірі 64 886,00 грн. (основний платіж - 51 909,00 грн., штрафні (фінансові) санкції - 12 977,00 грн.).

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що Державною податковою інспекцією у Київському районі м. Харкова не дотримано вимог закону про захист охороняємих прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому її рішення як суб'єкта владних повноважень є неправомірними, та таким, що підлягає скасуванню, а позовні вимоги позивача задоволенню.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Як свідчать письмові докази, перевіркою правильності визначення валових витрат за перевіряємий період встановлено: заниження податку на прибуток всього у сумі 51 909 грн. та зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток у першому півріччі 2011 року на прибуток на суму 8 449 967,00 грн. внаслідок порушення п. 5.1, пп. 5.3.9, п. 5.3 ст. 5, пп. 5.5.2, пп. 5.5.4 п. 5.5 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", на що суд зазначає наступне (а.с. 36).

Згідно з пп. 5.5.2. п. 5.5 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" для платника податку, 50 та більше відсотків статутного капіталу (акцій, інших корпоративних прав) якого перебуває у власності або управлінні нерезидента (нерезидентів), віднесення до складу валових витрат на виплату або нарахування процентів за кредитами та іншими борговими зобов'язаннями на користь таких нерезидентів та пов'язаних з ними осіб дозволяється у сумі, що не перевищує суму доходів такого платника податку, отриману протягом звітного періоду у вигляді процентів від розміщення власних активів, збільшену на суму, що дорівнює 56 відсоткам оподатковуваного прибутку звітного періоду, без урахування суми таких отриманих процентів.

Враховуючи те, що ТОВ "Кронверк Сінема Україна" мало договори позики з нерезидентами, по яких нараховувалися відсотки за використання таких позик, то фахівцями податкового органу безпідставно мало місце зменшення валових витрат товариства щодо даних нерезидентів, а саме - ТОВ "Сінемасет" (Росія, м. Санкт-Петербург) та ВАТ "Епос" (Росія, м. Санкт-Петербург), які були визначені як "пов'язані особи" щодо учасника - приватної акціонерної компанії з обмеженою відповідальністю "Євразія Сінемас Б.В." (Нідерланди).

Відповідно до п. 1.26. ст. 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" пов'язана особа - особа, що відповідає будь-якій з наведених нижче ознак, а саме, юридична особа, яка здійснює контроль над платником податку, або контролюється таким платником податку, або перебуває під спільним контролем з таким платником податку.

У відповідності до ст. 80 Цивільного кодексу України юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку. Дане визначення стосується виключно резидентів України - юридичних осіб, оскільки саме державна реєстрація юридичної особи є важливим юридичним фактом на шляху отримання юридичною особою статусу суб'єкта цивільних правовідносин. Отже, дія Цивільного кодексу України поширюється виключно на територію України та на резидентів України.

Таким чином, у правовому полі України поняття "пов'язані юридичні особи" застосовується виключно до юридичних осіб згідно з українським законодавством, об'єктом регулювання якого не можуть бути нерезиденти.

Підпунктом 3.1.2. Акта перевірки зазначено, що згідно даних інтернет сайту http://www.kronverkcinema.ru у розділі "О компании" розміщена копія статутних документів ВАТ "Епос", Росія та додатку 26 Положення про розкриття інформації емітентами цінних паперів - "Списке аффилированных лиц ОАО "Элос" (а.с. 19-20).

Отже, при перевірці були враховані данні розміщенні на Інтернет сайті, як належні докази, для висновку про порушення позивачем приписів податкового законодавства.

Проте, ст. 53 Податкового кодексу України передбачено, що для посадових осіб органів державної податкової служби під час проведення перевірок підставами для висновків є:

- документи, визначені вказаним Кодексом;

- податкова інформація;

- експертні висновки;

- судові рішення;

- інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені вказаним Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на органи державної податкової служби.

А отже, данні з мережі Інтернет не входять до вказаного вище переліку і Податковий кодекс України не передбачає отримання матеріалів для висновків при проведенні перевірки з мережі Інтернет та веб-сайту, то, вказані в акті відомості, безпідставно та з порушенням норм чинного законодавства внесені та враховані, як підстави для висновку про порушення позивачем приписів податкового законодавства.

Також, колегія суддів зазначає, що будь -які Інтернет ресурси несуть виключно інформаційний характер та не можуть бути належними і допустимими доказами в розумінні КАС України.

Актом перевірки зазначено, що завищення валових витрат на суму 6535161 грн., за рахунок віднесення до складу валових витрат сум витрат попередньо перевіреного 2009 року, чим порушено п. 5.1, пп. 5.3.9. ст. 5 закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", при цьому зазначаючи, що дані завищення внесено в Уточнюючу Декларацію від 04.10.2011 р. № 9008251138 (за І квартал 2011р.) та в Уточнюючу Декларацію від 04.10.2011 р. № 9007029844 (за 2010 р.).

Однак, як свідчать письмові докази, дані Уточнюючі Декларації були, подані позивачем 04 жовтня 2011 року.

Проте, Закон України "Про оподаткування прибутку підприємств" (в редакції від 22 травня 1997 року N 283/97-ВР, з наступними змінами та доповненнями) припинив свою чинність, оскільки з 01 січня 2011 року набрав чинності Податковий кодекс України та відповідно до підрозділу 4 Розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України, застосування Розділу III "Податок на прибуток підприємств" починається з 1 квітня 2011 року.

Таким чином, колегія суддів вважає, що позивачем не порушено норми закону, що на час подання даних документів не був чинним, а відповідний розділ Податкового кодексу України не вступив в дію.

Також встановлено, що ТОВ "Кронверк Сінема Україна" до ДПІ Київського району м. Харкова при проведенні планової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2007 р. по 31.03.2010 р. було надано листа № 0908/2 від 09.08.2010 р. з інформацією щодо необхідності включення до акту перевірки невідображену в декларації по податку на прибуток суму валових витрат за 2009 рік у сумі 8735613,00 грн. с доданням розшифровки на 20 сторінках.

Актом від 18.08.2010 р. № 4862/23-5/35268006 "Про результати виїзної перевірки ТОВ "Кронверк Сінема Україна", код за ЄДРП0У 35266006, з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2007 р. по 31.03.2010 р. валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2007 р. по 31.03.2010 р. зафіксовано даний факт щодо невнесення до декларації підприємств даної суми (а.с. 22).

Згідно з п. 86.10. ст. 86 ПКУ в акті перевірки зазначаються як факти заниження, так і факти завищення податкових зобов'язань платника.

Відповідно до п. 22.4 ст. 22 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" у 2010 році у складі валових витрат платника податку враховувались 20 відсотків суми від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток, яке утворилося станом на 1 січня 2010 року.

Як встановлено письмовими доказами, позивачем відображено в декларації по податку на прибуток підприємств за 9 місяців 2010 р. 20% від погодженої згідно попереднього акту перевірки суми незадекларованих валових витрат за 2009 р., що склало суму в розмірі 1347123,00 грн.

Окрім цього, вищевказаним актом перевірки зазначається, що у 2011 році сума від'ємного значення, яка відповідно до абзацу першого цього пункту не була врахована товариством у складі валових витрат, та від'ємне значення об'єкта оподаткування, яке виникло у 2010 році, підлягають включенню до складу валових витрат у порядку, встановленому статтею 6 цього Закону, без обмежень, встановлених цим пунктом, товариство в декларації по податку на прибуток підприємств за 1 квартал 2011 р. вказало решту виявленого попереднім актом перевірки заниження валових витрат та віднесло до них відповідну суму, а саме - 5188038 грн.

А отже, у попередньому акті зафіксовано факт перевірки обставин не віднесення даної суми до валових витрат минулих періодів, а отже, даний акт є доказом правомірності дій позивача щодо віднесення 5188038,00 грн. валових витрат минулих періодів у відповідності до Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Згідно з п. 48.1. ст. 48 Податкового кодексу України податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями пункту 46.5 статті 46 цього Кодексу та чинному на час її подання.

У першому кварталі 2011 року діяв наказ Державної податкової адміністрації України від 29 березня 2003 р. N 143, зареєстрований у Мінюсті України 8 квітня 2003 р. за N 271/7592, яким був затверджений Порядок складання декларації з податку на прибуток підприємства. У пункті 4.1. Порядку було зазначено, що декларація подається платником податку до державного податкового органу для реєстрації протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) періоду. Пунктом 2.1 от. 2 Порядку передбачено, що відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону № 2181 - якщо платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону), такий платник податків має право надати уточнений розрахунок.

11 квітня 2011 року вступив в дію наказ Державної податкової адміністрації України від 28 лютого 2011 р. № 114 зареєстрований у Мінюсті України 25 березня N 397/19135 "Про затвердження форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємства",

У відповідності до п. 50.1. ст. 50 Податкового кодексу України, у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку".

Уточнений розрахунок податкових зобов'язань у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок є самостійною податковою декларацією і його показники з моменту подачі розрахунку вважаються узгодженими і розносяться за особовим рахунком платника податку.

04 жовтня 2012 року позивачем був поданий уточнюючий розрахунок витрат у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за 1 квартал 2011 року та за 2010 рік, що свідчить про неправомірне встановлення податковим органом фікту завищення суми від'ємного визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток.

Відповідно до підпункту 1 підрозділу 4 розділу XX Податкового кодексу України норми розділу 3 Кодексу застосовуються починаючи з доходів і витрат, що отримані і проведені з 1 квітня 2011 року, до вказаного терміну для цілей визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток, у разі, якщо об'єкт оподаткування має від'ємне значення, застосовуються норми пункту 8.1 статті 6 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

У 2010 році норми цього пункту діяли з урахуванням особливостей, встановлених пунктом 22.4 статті 22 цього Закону, згідно з якими, починаючи зі звітного податкового періоду НІ квартали 2010 року, у складі валових витрат платника податку враховувалося 20 відсотків суми від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток, яке утворилося станом на 1 січня 2010 року.

У І кварталі 2011 р. сума збитків з податку на прибуток, які утворилися станом на 01.01.2010 році та не були враховані у складі валових витрат у 2010 році, та збитки, які утворилися у 2011 році, включаються до складу валових витрат першого календарного кварталу 2011 року та, відповідно, стають від'ємним значенням і кварталу 2011 року.

Згідно з ст. 6.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", сума від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього податкового року включається до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року та, відповідно, стає витратами 1 календарного кварталу.

Відповідно до пункту 150.1 статті 150 Податкового кодексу України, якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного, від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Як зазначалось вище, згідно з підрозділом 4 Розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України, застосування Розділу III "Податок на прибуток підприємств" починається з 1 квітня 2011 року.

У відповідності до статті 3 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", що діяв у 1 кварталі 2011 року, об'єкт оподаткування визначений як прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону, суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Пунктом 5.1 статті 5 Закону, валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно з пунктом 22.4. Прикінцевих положень Закону у 2011 році сума від'ємного значення, яка відповідно до абзацу першого цього пункту не була врахована у складі валових витрат, та від'ємне значення об'єкта оподаткування, яке виникло у 2010 році, підлягають включенню до складу валових витрат у порядку, встановленому статтею 8 цього Закону, без обмежень, встановлених цим пунктом.

Відповідно до статті 8 Закону, якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про правомірність сформованого складу об'єкту оподаткування за 1 квартал 2011 року з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього податкового року у сумі 5188038,00 грн.

З 01.04.2011 року порядок урахування від'ємного значення об'єкта оподаткування в результатах наступних податкових періодах встановлений статтею 150 ПКУ, відповідно до якої, якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Згідно з пунктом 3 підрозділу 4 "Особливості справляння податку на прибуток підприємств у 2011 році" Розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України встановлює, що пункт 150.1 статті 150 Кодексу застосовується у 2011 році з урахуванням того, якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року.

Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення,

Таким чином, відповідно до Закону України від 20.05.2010 №2275-УЇ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України", у разі наявності від'ємного значення об'єкту оподаткування у 1 кварталі 2011 року, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу витрат 2 кварталу 2011 року.

Отже, обмеження витрат, що мають бути враховані у складі валових витрат 2 кварталу 2011 року, зазначена законодавча норма не містить.

Відповідно до ч.1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Колегія суддів зазначає, що позивач, надавши письмові докази, що були предметом дослідження при проведенні перевірки та при розгляді справи судом першої інстанції, виконав вимоги ч.1 ст. 71 КАС України.

Натомість, відповідач, заперечуючи проти позову, в порушення вимог ч.2 ст. 71 КАС України, не надав жодних належних і допустимих доказів на підтвердження законності та обґрунтованості прийнятих податкових повідомлень -рішень, що є предметом оскарження позивачем.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 18.07.2012 року по справі №2а-7310/12/2070 відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта, відповідача у справі.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державна податкова інспекція у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

постанову Харківського окружного адміністративного суду від 18.07.2012р. по справі № 2а-7310/12/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Калитка О. М.Судді(підпис) (підпис) Бенедик А.П. Калиновський В.А. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Калитка О. М.

Повний текст ухвали виготовлений 29.10.2012 р.