Постанова № 290509, 05.12.2006, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

30.11.06р.

Справа № А27/317

За позовом Комунального виробничого підприємства Дніпродзержинської міської ради “Дніпродзержинськводоканал”, м. Дніпродзержинськ

до Царичанської міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області

про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень

Суддя В.О.Татарчук

Секретар П.М.Сергієнко

Представники сторін:

від позивача – Єрохіна Н.А. дов. від 11.05.06

від відповідача –Цвілий В.І. дов. від 09.03.06 №7

Суть спору:

Комунальне виробниче підприємство Дніпродзержинської міської ради “Дніпродзержинськводоканал” звернулося з позовом до Царичанської міжрайонної державної податкової інспекції про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень №623/15-03341322 від 09.03.2006р., №624/15-03341322 від 09.03.2006р., №625/15-03341322 від 09.03.2006р.

В ході вирішення спору позивач уточнив вимоги, вказавши на необхідність визнання нечинними податкових повідомлень-рішень №623/15-03341322 від 09.09.2006р., №624/15-03341322 від 09.09.2006р., №625/15-03341322 від 09.09.2006р.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що:

- відповідачем застосовані штрафні санкції за несвоєчасну сплату земельного податку з перевищенням строку, встановленого пп.15.1.1 п.15.1 ст.15 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” (далі Закону №2181);

- з урахуванням п.17.3 ст.17 Закону №2181 сплата (стягнення) штрафних санкцій прирівнюється до сплати (стягнення) податку та оскарження їх сум і граничний строк визначення спірних штрафних санкцій по податку на землю за 2002р. закінчився у 2005р.;

- акт перевірки не був оформлений належним чином.

Відповідач заперечує проти позову з посиланням на те, що:

- встановлений пп.15.1.1 п.15.1 ст.15 Закону №2181 строк стосується питання визначення податкового зобов’язання, а не штрафних санкцій за несвоєчасну сплату узгодженого податкового зобов’язання;

- аналіз Закону №2181 свідчить про те, що податкове зобов’язання та штраф є різними поняттями;

- податкова інспекція не визначала податкового зобов’язання позивачу та не застосовувала штрафну санкцію у фіксованій сумі за порушення правил оподаткування;

- суми штрафу за спірними рішеннями були застосовані саме у зв’язку з несвоєчасною сплатою податкового зобов’язання;

- в п.17.3 ст.17 Закону №2181 йде мова лише про сплату (стягнення) а не про нарахування.

В судовому засіданні 30.11.2006р. були оголошені вступна та резолютивна частини постанови.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд, -

встановив:

09.09.2006р. Царичанською МДПІ м. Дніпропетровську були прийняті податкові повідомлення-рішення:

- №623/15-03341322 щодо зобов’язання сплатити штраф у сумі 201грн.69коп. за затримку граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання з земельного податку в розмірі 2016грн.90коп.;

- №624/15-03341322, яким зобов’язано сплатити штраф у сумі 268грн.92коп. за затримку граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання з земельного податку в розмірі 1344грн.60коп.;

- №625/15-03341322 з визначенням суми штрафу в розмірі 1344грн.50коп. за затримку сплати податкового боргу з земельного податку в сумі 2689грн.

Підставою для прийняття спірного рішення був акт від 17.04.06 в якому міститься таблиця з даними щодо періоду, кількості днів, суми боргу, частка штрафу у відсотковому та у сумарному вигляді.

Суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги з таких підстав.

Аналіз положень Закону №2181 свідчить про правомірність твердження позивача щодо перевищення податковою інспекцією строку, встановленого пп.15.1.1 п.15.1 ст.15 вказаного Закону.

Так, згідно з наведеною нормою за винятком випадків, визначених підпунктом 15.1.2 цього пункту, податковий орган має право самостійно визначити суму податкових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Законом, не пізніше закінчення 1095 дня, наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, а у разі, коли така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку податковий орган не визначає суму податкових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого податкового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Відповідно до п.17.3 ст.17 Закону №2181 сплата (стягнення) штрафних санкцій, передбачених цією статтею, прирівнюється до сплати (стягнення) податку та оскарження їх сум.

Фактична сплата податкового зобов’язання з податку на землю за 2002р. була здійснена позивачем за період з 04.04.2002р. по 16.12.2002р., що не заперечується сторонами.

Таким чином, прийняття податковою інспекцією спірних податкових повідомлень-рішень 09.09.2006р. є порушенням наведеного граничного строку визначення суми податкового зобов’язання.

Стосовно посилань податкового органу на те, що штрафна санкція за порушення граничних строків сплати узгодженого податкового зобов’язання не є штрафом, який застосовується у зв’язку з порушенням платником податків правил оподаткування і п.17.3 ст.17 Закону №2181 стосується сплати (стягнення) штрафних санкцій, а не їх нарахування суд зазначає наступне.

Закон №2181 не містить окремого порядку щодо нарахування, оскарження, сплати і стягнення штрафних санкцій за порушення граничних строків сплати узгодженого податкового зобов’язання. Такий порядок є єдиним для податкових зобов’язань та штрафів без огляду на їх види.

Крім того, є правомірним твердження позивача про те, що акт від 17.04.06 не відповідає вимогам Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказам ДПА України №327 від 10.08.05.

Порядок розроблено відповідно до вимог Закону України "Про державну податкову службу в Україні" для застосування посадовими особами органів державної податкової служби при оформленні матеріалів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, суб'єктами господарювання - юридичними особами, їх філіями, відділеннями та іншими відокремленими підрозділами (п.1.1 Порядку).

Відповідно до абзацу 3 пункту 1.2 вказаного Порядку невиїзною документальною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів), незалежно від способу їх подачі.

На думку суду проведена відповідачем перевірка підпадає під наведені ознаки невиїзної документальної перевірки.

Акт невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок повинен містити систематизований виклад виявлених у ході перевірки фактів порушень норм податкового, валютного та іншого законодавства (п.1.5 Порядку).

Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства викладаються в акті невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів (п.1.7 Порядку).

Згідно з пп.2.3.3 п.2.3 Порядку виявлені факти однотипних порушень та порушень, які повторюються, групуються у відомості або таблиці, що додаються до акта. Зазначені відомості або таблиці повинні містити повний перелік однотипних порушень податкового, валютного та іншого законодавства із зазначенням звітного періоду, до якого вони відносяться (назву, дату і номер документа, відповідно до якого здійснено операцію, суть операції, а також посилання на нормативно-правові акти, їх пункти і статті, положення яких порушені).

Акт від 17.04.06 складений з порушенням вказаних положень, оскільки не містить необхідних даних і отже, не може бути підставою для прийняття спірних податкових повідомлень-рішень.

При цьому є досить сумнівним право податкового органу щодо прийняття рішення про застосування штрафних санкцій без складення належним чином оформленого акту перевірки.

Викладені обставини свідчать про незаконність спірних податкових повідомлень-рішень, що є підставою для задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 94, 162, 163 КАС України, суд -

постановив:

Позов задовольнити.

Визнати нечинними податкові повідомлення-рішення Царичанської міжрайонної державної податкової інспекції №623/15-03341322 від 09.09.2006р., №624/15-03341322 від 09.09.2006р., №625/15-03341322 від 09.09.2006р.

Стягнути з державного бюджету на користь комунального виробничого підприємства Дніпродзержинської міської ради “Дніпродзержинськводоканал” (м. Дніпродзержинськ, вул.Широка,16, р/р 26004485471011 в ДФ КБ „ПриватБанк”, м. Дніпродзержинська, МФО 305965, код ЄДРПОУ 03341322) 3грн.40коп. витрат по сплаті судового збору.

Постанова набирає законної сили згідно ст.254 КАС України та може бути оскаржена в порядку та строки, визначені ст. 186 КАС України.

Суддя В.О.Татарчук

Дата підписання постанови, оформленої у відповідності до ст.163 КАС України –05.12.2006р