Ухвала суду № 29049985, 24.12.2012, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

У Х В А Л А

підготовчого засідання

"24" грудня 2012 р. Справа № Б8/134-12

Господарський суд Київської області в складі судді Скутельника П.Ф., при секретарі Каплі А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу №Б8/134-12,

за заявою приватного підприємства «РЕАЛІЯ ПЛЮС», ідентифікаційний код юридичної особи: 37219204, місцезнаходження: 02088, м. Київ, вул. Березнева, буд. 34,

до боржника - приватного сільськогосподарського підприємства «РОСАВА», ідентифікаційний код юридичної особи: 33201738, місцезнаходження: 09200, Київська обл., м. Кагарлик, вул. Жовтнева, буд. 50,

про банкрутство,

учасники провадження у справі про банкрутство:

арбітражний керуючий Мальцева А.В.;

за участю представників учасників судового провадження:

від Заявника: не з'явився;

від Боржника: не з'явився;

від арбітражного керуючого Мальцевої А.В.: не з'явився, -

В С Т А Н О В И В:

В провадженні господарського суду Київської області перебуває справа № Б8/134-12 за заявою приватного підприємства «РЕАЛІЯ ПЛЮС» (ідентифікаційний код юридичної особи: 37219204, місцезнаходження: 02088, м. Київ, вул. Березнева, буд. 34) (надалі за текстом: «Заявник»/«ініціюючий кредитор») б/н від 28 вересня 2012 року (вх. № 4238 від 04 грудня 2012 року) про порушення справи про банкрутство боржника - приватного сільськогосподарського підприємства «РОСАВА» (ідентифікаційний код юридичної особи: 33201738, місцезнаходження: 09200, Київська обл., м. Кагарлик, вул. Жовтнева, буд. 50) (надалі за текстом: «Боржник») та визнання кредитором, з підстав, передбачених ст.ст. 6- 8, 11, 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (надалі за текстом: «Закон про банкрутство»), ст.ст. 2, 12 Господарського процесуального кодексу України, порушена ухвалою господарського суду Київської області від 10 грудня 2012 року, якою розгляд справи у підготовчому засіданні призначено на 24 грудня 2012 року; зобов'язано учасників провадження надати низку документальних доказів у справі; зобов'язано Боржника провести аудит за останні 24 календарних місяців його господарської діяльності та надати аудиторський висновок суду; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів відповідно до вимог ст. 12 Закону про банкрутство, вирішено інші процедурні питання у справі. Доказом направлення учасникам провадження ухвали про порушення провадження у цій справі про банкрутство є відбиток штампу відділу діловодства господарського суду Київської області №1083 на зворотному боці останнього аркушу ухвали про порушення провадження у справі.

В своїй заяві б/н від 28 вересня 2012 року про порушення справи про банкрутство Заявник просить суд прийняти до провадження його заяву про порушення справи про банкрутство; порушити провадження у справі про банкрутство Боржника; визнати Заявника кредитором відносно Боржника з грошовими вимогами в сумі 433 096,59 грн. (чотириста тридцять три тисячі дев'яносто шість гривень 59 коп.); ввести мораторій на задоволення вимог кредиторів Боржника; витрати за оплату судового збору при поданні даної заяви покласти на Боржника.

21 грудня 2012 року через відділ діловодства господарського суду Київської області від арбітражного керуючого Мальцевої А.В. надійшла заява про участь у справі про банкрутство б/н від 20 грудня 2012 року (вх. № 21022 від 21 грудня 2012 року) з доданими документами.

В судове засідання 24 грудня 2012 року Заявник та Боржник не з'явились, про причини неявки суд не повідомили будучи повідомленими про день та час розгляду справи, вимоги ухвали суду від 10 грудня 2012 року не виконали.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що від Боржника відзиву на заяву про порушення справи про банкрутство не надійшло, аудиторського висновку не надано, жодної з вимог ухвали господарського суду Київської області у даній справі від 10 грудня 2012 року не виконано, про причини невиконання вимог суду пояснень не надано.

Детально дослідивши наявні матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення приймається господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та іншими учасниками господарського процесу, а також доказів, які були витребувані господарським судом, у нарадчій кімнаті.

Статтею 75 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону про банкрутство, суддя, прийнявши заяву про порушення справи про банкрутство, не пізніше ніж на п'ятий день з дня її надходження виносить і направляє сторонам та державному органу з питань банкрутства ухвалу про порушення провадження у справі про банкрутство, в якій вказується про прийняття заяви до розгляду, про введення процедури розпорядження майном боржника, призначення розпорядника майна, дату проведення підготовчого засідання суду, яке має відбутися не пізніше ніж на тридцятий день з дня прийняття заяви про порушення справи про банкрутство, якщо інше не передбачено цим Законом, введення мораторію на задоволення вимог кредиторів.

Відповідно до абз. 2 ч. 10 ст. 11 Закону про банкрутство, відсутність аудиторського висновку не зупиняє провадження у справі про банкрутство та не є підставою для припинення провадження у справі.

Згідно ч. 12 ст. 11 Закону про банкрутство, відсутність відзиву Боржника не зупиняє провадження у справі.

Дослідивши матеріали справи судом встановлено, що підстави припинення провадження у справі про банкрутство, передбачені ст. 40 Закону про банкрутство, відсутні.

Справа перебуває на стадії підготовчого засідання. В зв'язку з невиконанням учасниками провадження вимог ухвали суду від 10 грудня 2012 року, суд розглядає справу за наявними матеріалами.

Відповідно до п. 1 ст. 5 Закону про банкрутство, провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону про банкрутство, справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно складають не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом.

Відповідно до п. 70 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про банкрутство» № 15 від 18 грудня 2009 року, у підготовчому засіданні суд має перевірити наявність ознак неплатоспроможності боржника, розмір вимог кредитора (кредиторів), їх безспірність.

Президією Вищого Господарського Суду України у Рекомендаціях № 0-5/1193 від 04 червня 2004 року господарським судам «Про деякі питання практики застосування Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» у п. 8.2. передбачено, що у підготовчому засіданні суд має перевірити наявність ознак неплатоспроможності боржника, розмір вимог кредитора (кредиторів), їх безспірність.

Заявник у поданій ним заяві про порушення справи про банкрутство Боржника мотивуючи заявлені вимоги посилається на те, що Боржник має перед ним безспірну заборгованість у сумі 433 096,59 грн. (чотириста тридцять три тисячі дев'яносто шість гривень 59 коп.), яка не була сплачена Боржником більш ніж протягом трьох місяців від встановлених строків.

Досліджуючи вимоги та доводи Заявника, судом встановлено наступне.

Згідно ст. 1 Закону про банкрутство, безспірними вимогами кредиторів є вимоги кредиторів, визнані боржником, інші вимоги кредиторів, підтверджені виконавчими документами чи розрахунковими документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника. Грошовим зобов'язанням є зобов'язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством України. До складу грошових зобов'язань боржника не зараховуються недоїмка (пеня та штраф), визначена на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов'язання, які виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров'ю громадян, зобов'язання з виплати авторської винагороди, зобов'язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі, зобов'язання боржника - фізичної особи - підприємця, що виникли безпосередньо у фізичної особи на підставах, не пов'язаних із здійсненням таким боржником підприємницької діяльності. Склад і розмір грошових зобов'язань, в тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням процентів, які зобов'язаний сплатити боржник, визначаються на день подачі в господарський суд заяви про порушення провадження у справі про банкрутство, якщо інше не встановлено цим Законом.

Відповідно до ч. 2 п. 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про банкрутство» № 15 від 18 грудня 2009 року, безспірність вимог кредитора (кредиторів) за грошовими зобов'язаннями та щодо виплати заборгованості із заробітної плати підтверджується виконавчими документами, виключний перелік яких передбачено у статті 3 Закону України «Про виконавче провадження».

Згідно до п. 1 ч. 2 ст. 17 Закону України «Про виконавче провадження», - відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою такі виконавчі документи: виконавчі листи, що видаються судами, і накази господарських судів, у тому числі на підставі рішень третейського суду та рішень Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті і Морської арбітражної комісії при Торгово-промисловій палаті.

Судом встановлено, що на підтвердження безспірності вимог Заявника, у відповідності до вимог ч. 2 п. 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про банкрутство» № 15 від 18 грудня 2009 року, п. 1 ч. 2 ст. 17 Закону України «Про виконавче провадження», Заявником надано копію наказу господарського суду Київської області від 23 квітня 2012 року у справі № 13/022-12, виданого на виконання рішення господарського суду Київської області від 02 квітня 2012 року, яке набрало законної сили 20 квітня 2012 року, згідно якого стягнуто з Боржника на користь Заявника 386 588,16 грн. (триста вісімдесят шість тисяч п'ятсот вісімдесят вісім гривень 16 коп.) заборгованості, 12 933,80 грн. (дванадцять тисяч дев'ятсот тридцять три гривні 80 коп.) пені, 1 546,35 грн. (одна тисяча п'ятсот сорок шість гривень 35 коп.) збитків від інфляції, 2 503,31 грн. (дві тисячі п'ятсот три гривні 31 коп.) 3% річних, 19 329,41 грн. (дев'ятнадцять тисяч триста двадцять дев'ять гривень 41 коп.) пені, а також судові витрати: 3 000,00 грн. (три тисячі гривень 00 коп.) витрат на оплату послуг адвоката, 8 518,02 грн. (вісім тисяч п'ятсот вісімнадцять гривень 02 коп.) судового збору.

Частиною 6 ст. 124 Конституції України встановлено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Також на підтвердження безспірності заборгованості Боржника перед Заявником на загальну суму 434 419,05 грн. (чотириста тридцять чотири тисячі чотириста дев'ятнадцять гривень 05 коп.), до своєї заяви про порушення справи про банкрутство Заявником додано копію рішення господарського суду Київської області від 02 квітня 2012 року у справі № 13/022-12, яким позов Заявника до Боржника задоволено повністю, вирішено стягнути з Боржника на користь Заявника 386 588,16 грн. (триста вісімдесят шість тисяч п'ятсот вісімдесят вісім гривень 16 коп.) заборгованості, 12 933,80 грн. (дванадцять тисяч дев'ятсот тридцять три гривні 80 коп.) пені, 1 546,35 грн. (одна тисяча п'ятсот сорок шість гривень 35 коп.) збитків від інфляції, 2 503,31 грн. (дві тисячі п'ятсот три гривні 31 коп.) 3% річних, 19 329,41 грн. (дев'ятнадцять тисяч триста двадцять дев'ять гривень 41 коп.) пені, а також судові витрати: 3 000,00 грн. (три тисячі гривень 00 коп.) витрат на оплату послуг адвоката, 8 518,02 грн. (вісім тисяч п'ятсот вісімнадцять гривень 02 коп.) судового збору. Вказаним рішенням господарського суду Київської області від 02 квітня 2012 року у справі № 13/022-12, встановлено, що заявлена Заявником заборгованість виникла на підставі договору купівлі-продажу №1163, укладеного між Заявником та Боржником.

На підставі викладеного, з урахуванням положень ст. 1 Закону про банкрутство, до безспірних, грошових вимог Заявника до Боржника належать вимоги у сумі 402 155,84 грн., без урахування пені.

Згідно до абз. 2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Відповідно до п.п. 31, 32 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про банкрутство» № 15 від 18 грудня 2009 року, терміном, з якого має обчислюватися мінімальний тримісячний строк прострочення боржником виконання свого зобов'язання, є момент у часі, з настанням якого це зобов'язання мало бути виконано боржником згідно з вказівками закону або договору. Строк виконання цивільних зобов'язань взагалі і грошових зокрема визначається за правилами, встановленими статтею 530 ЦК. Відповідно до частини першої статті 9 Закону суд має повертати заяву кредитора про порушення справи про банкрутство, якщо заявником не дотримано мінімального тримісячного строку прострочення боржником виконання свого зобов'язання. За змістом приписів частин восьмої та десятої статті 7 Закону кредитор має у цей тримісячний строк здійснити заходи щодо стягнення боргу шляхом пред'явлення виконавчого документа до виконання відповідно до вимог Закону України «Про виконавче провадження», зокрема з дня винесення постанови державним виконавцем про порушення виконавчого провадження, чи погашення податкового боргу за вимогами Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» і додати докази цього до своєї заяви.

Судом встановлено, що постановою відділу державної виконавчої служби Кагарлицького районного управління юстиції про відкриття виконавчого провадження ВП №32518666 від 08 травня 2012 року було відкрито виконавче провадження з примусового виконання наказу господарського суду Київської області від 23 квітня 2012 року у справі № 13/022-12 про стягнення з Боржника на користь Заявника боргу у розмірі 425 901,03 грн. Отже станом на дату звернення Заявника до суду, минуло більше ніж три місяці, проте вимоги Заявника в повному обсязі погашено не було.

Відповідно до Довідки ДВС Кагарлицького районного управління юстиції № 8583 від 24.09.12 року при проведенні провадження у зведеному виконавчому провадженні №ЄДРВП 31694682, перераховано в рахунок часткового погашення боргу перед Заявником 1 257,42 грн.

Відповідно до акту звірки взаєморозрахунків, підписаного Заявником та Боржником, станом на 26.09.2012 року, заборгованість Боржника перед Заявником за наказом господарського суду Київської області від 23.04.12 року у справі № 13/022-12, складала 433 096,59 грн., тобто у вказаному розмірі і визнана Боржником.

Жодних заперечень вимог Заявника Боржником не надано; жодних доказів, які спростовують факти на які посилається Заявник як на підставу заявлених вимог Боржником суду не надано. Боржником не надано суду жодних доказів повного погашення заборгованості перед Заявником в частині його безспірних вимог заявлених у даному судовому провадженні. У встановлений строк для добровільного виконання судового рішення заборгованість не погашена ні в повному обсязі, ні частково (крім зазначених примусово стягнених коштів) та доказів такого суду не надано.

Станом на дату звернення до суду Заявника мінімальна заробітна плата в Україні відповідно до ст. 13 Закону України «Про Державний бюджет України на 2012 рік» від 22 грудня 2012 року № 4282-VI, становить з 1 грудня - 1134 гривні (розмір 300 мінімальних розмірів заробітної плати становить 340 200,00 грн.). Отже сума безспірних вимог Заявника до Боржника без врахування штрафних санкцій та пені перевищує розмір 300 мінімальних розмірів заробітної плати станом на звернення Заявника до суду. Як зазначено, Боржником жодних доказів погашення вказаної заборгованості частково чи в повному обсязі у будь-який спосіб суду не надано, іншого не доведено.

Таким чином, на підставі викладеного вище суд дійшов висновку про те, що вимоги Заявника до Боржника є безспірною заборгованістю, яка виникла на підставі договору (безспірна, грошова заборгованість Боржника перед Заявником без врахування пені та штрафних санкцій становить 402 155,84 грн., розмір пені та штрафних санкцій становить 31 005,79 грн.; безспірна заборгованість Боржника перед Заявником разом складає 433 161,63 грн.); розмір безспірної грошової заборгованості без врахування пені перевищує розмір 300 мінімальних розмірів заробітних плат та яка не була сплачена Боржником більш ніж три місяці від встановлених строків (після відкриття виконавчого провадження на примусове виконання судового рішення). На підставі викладеного, суд визнає безспірні грошові вимоги Заявника в сумі 402 155,84 грн. (без урахування пені та штрафів); в свою чергу, суд дійшов висновку про те, що вимоги Заявника в частині визнання його кредитором Боржника в частині пені підлягають задоволенню в заявленій Заявником сумі, - 30 940,75 грн.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», для цілей цього Закону терміни вживаються у такому значенні: неплатоспроможністю є неспроможність суб'єкта підприємницької діяльності виконати після настання встановленого строку їх сплати грошові зобов'язання перед кредиторами, в тому числі по заробітній платі, а також виконати зобов'язання щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів) не інакше як через відновлення платоспроможності.

Відповідно до п.п. 26 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про банкрутство» № 15 від 18 грудня 2009 року (надалі за текстом «Постанова № 15»), за заявою кредитора (кредиторів) справа про банкрутство порушується господарським судом за наявності підстав, передбачених у частині третій статті 6 Закону. Цими підставами є підтверджені відповідними документами фактичні дані про те, що: вимоги кредитора (кредиторів), які подали таку заяву, є безспірними; боржником прострочено тримісячний строк виконання свого зобов'язання перед ініціюючим справу кредитором (кредиторами); сукупний мінімальний розмір вимог ініціюючого кредитора (кредиторів) становить не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати. Відповідно до визначення терміна "неплатоспроможність", що міститься в абзаці другому статті 1 Закону, для порушення справи про банкрутство боржника не вимагається встановлення даних про перевищення сумарного розміру його заборгованості над вартістю всіх майнових активів боржника за даними бухгалтерського обліку чи фінансової звітності.

Пунктом 4.2. Рекомендацій Президії Вищого господарського Суду України «Про деякі питання практики застосування Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» № 04-5/1193 від 04 квітня 2004 року (надалі за текстом - «Рекомендації») визначено, що за заявою кредитора справа про банкрутство порушується господарським судом за наявності підстав, передбачених статтею 6 Закону. Виходячи з системного аналізу норм Закону у вирішенні питання про наявність підстав для порушення провадження у справах про банкрутство за заявою кредитора, господарські суди поряд зі статтею 6 Закону мають враховувати й положення преамбули та статті 1 Закону, якими визначено такі поняття як "неплатоспроможність", "боржник" та "кредитор". У вирішенні питання про наявність підстав для порушення провадження у справі про банкрутство господарські суди мають брати до уваги вимоги кредиторів за грошовими зобов'язаннями, у тому числі щодо виплати заробітної плати, а також зобов'язаннями щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів). При цьому такі вимоги мають бути: грошовими, тобто стосуватися стягнення з боржника грошових коштів, а не витребування майна; безспірними; не задоволеними боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку; сукупно складати не менше 300 мінімальних розмірів заробітної плати. Оскільки Закон не ставить право кредитора на звернення до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство у залежність від причин неплатоспроможності боржника, кредитор може реалізувати належне йому право й у тому випадку, коли його безспірні вимоги не задовольняються боржником, який має за даними балансової звітності майнові активи, достатні, щоб задовольнити вимоги усіх кредиторів.

Крім того, суд бере до уваги наступне. Відповідно до п. 3 Методичних рекомендацій щодо виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства, затверджених Наказом Міністерства економіки України від 19 січня 2006 року № 14 у редакції наказу Міністерства економіки України від 26 жовтня 2010 року № 1361, - «Аналіз наявності (відсутності) ознак дій з приховування чи доведення до банкрутства або фіктивного банкрутства підприємства та визначення ознак втрати або відновлення платоспроможності», - ч. 3 п.п 3.3., - ознаками стійкої фінансової неспроможності можуть вважатися: збитковість діяльності протягом двох років; відхилення показників ліквідності від граничного значення; зупинення платежів, що триває понад три місяці, за наявності боргових зобов'язань, строки платежів за якими настали; наявність значної (понад триста мінімальних розмірів заробітної плати) суми непогашених боргових зобов'язань, строки платежів за якими настали більше як три місяці тому; наявність значної суми непогашених боргових зобов'язань, визнаних юридичною особою - боржником або підтверджені виконавчими документами; наявність у підприємства значної суми непогашених штрафів, пені, неустойки, визнаних у судовому порядку, за невиконання умов договорів та недотримання вимог законодавства; наявність заяви про порушення провадження у справі про банкрутство даної юридичної особи, прийнятої до розгляду господарським судом, або провадження у справі про банкрутство цієї юридичної особи.

Дослідивши матеріали справи судом встановлено що Боржник має наступні ознаки фінансової неплатоспроможності: наявність значної (понад триста мінімальних розмірів заробітної плати) суми непогашених боргових зобов'язань, строки платежів за якими настали більше як три місяці тому; наявність значної суми непогашених боргових зобов'язань, визнаних юридичною особою - боржником або підтверджені виконавчими документами; наявність заяви про порушення провадження у справі про банкрутство даної юридичної особи, прийнятої до розгляду господарським судом, або провадження у справі про банкрутство цієї юридичної особи.

На підставі вищевикладеного, зокрема визначення ознак неплатоспроможності у ст. 1 Закону про банкрутство, п. 3 Методичних рекомендацій щодо виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства, затверджених Наказом Міністерства економіки України від 19 січня 2006 року № 14 у редакції наказу Міністерства економіки України від 26 жовтня 2010 року № 1361, з урахуванням п.п. 4.2. Рекомендацій Президії Вищого господарського Суду України «Про деякі питання практики застосування Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» № 04-5/1193 від 04 квітня 2004 року, п.п. 26 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про банкрутство» №15 від 18 грудня 2009 року, суд дійшов висновку про встановлену неплатоспроможність Боржника відповідно до вимог та змісту ст. 1 Закону про банкрутство.

Жодних заперечень, доказів скасування доказів безспірності вимог Заявника до Боржника жодним з учасників провадження суду не надано, не спростовано, пояснень, що свідчать про спростування вимог Заявника, суду не надано.

За таких обставин, суд вважає встановленими ознаки неплатоспроможності Боржника та підстави для подальшого провадження у справі з подальшим переходом до наступних судових стадій.

Відповідно до ч. 11 ст. 11 Закону про банкрутство, за результатами розгляду заяви кредитора та відзиву Боржника у підготовчому засіданні виноситься ухвала.

Згідно до ч. 1 ст. 13 Закону про банкрутство, з метою забезпечення майнових інтересів кредиторів в ухвалі господарського суду про порушення провадження у справі про банкрутство або в ухвалі, прийнятій на підготовчому засіданні, вказується про введення процедури розпорядження майном боржника і призначається розпорядник майна у порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 13 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», кредитори мають право запропонувати кандидатуру розпорядника майна, яка відповідає вимогам, передбаченим цим Законом.

Відповідно до п. 3 ст. 13 Закону про банкрутство, якщо інше не передбачено цим Законом, розпорядником майна може бути призначено фізичну особу - суб'єкта підприємницької діяльності, яка має вищу юридичну чи економічну освіту або володіє спеціальними знаннями, не є заінтересованою особою стосовно боржника та кредиторів відповідно до статті 1 цього Закону і яка має ліцензію арбітражного керуючого, що видається в установленому законодавством порядку.

В ході провадження у справі від арбітражного керуючого Мальцевої А.В. надійшла заява про участь у справі про банкрутство б/н від 20 грудня 2012 року (вх. № 21022 від 21 грудня 2012 року) з доданими документами, в якій арбітражний керуючий Мальцева А.В. просить призначити її розпорядником майна у справі про банкрутство №Б8/134-12 приватного сільськогосподарського підприємства «РОСАВА». Інших заяв про призначення арбітражного керуючого до суду не надходило.

Детально дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що від ініціюючого кредитора - Заявника у справі заяв, клопотань чи пропозицій про призначення конкретної кандидатури арбітражного керуючого розпорядником майна Боржника у справі не надходило, в зв'язку з чим, суд виходить з наявних матеріалів справи.

Підпунктами 1, 2, 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України встановлено, що Основними засадами судочинства є: законність; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ст. 1 Закону про банкрутство, учасниками провадження у справі про банкрутство є сторони, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, а також у випадках, передбачених цим Законом, інші особи, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство, Фонд державного майна України, державний орган з питань банкрутства, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа акціонерів або учасників товариств з обмеженою чи додатковою відповідальністю.

Відповідно до ст. 42, 43 Господарського процесуального кодексу України, правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом; судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Детально дослідивши обставини справи, керуючись нормами ст. ст. 6, 129 Конституції України, суд дійшов висновку про те, що в даній справі підлягає розгляду подана в цій справі заява щодо призначення розпорядника майна Боржника.

Пунктом 64 Постанови №15 передбачено, що в ухвалі про призначення розпорядника майна суд має зазначити мотиви, з яких призначено певну кандидатуру та відхилено інші, що були запропоновані. При виборі кандидатури розпорядника майна судам слід враховувати освіту, досвід та показники роботи у попередніх справах, кількість справ, у яких бере участь арбітражний керуючий, наявність у нього організаційних та технічних можливостей виконувати обов'язки розпорядника майна у конкретній справі, страхування відповідальності арбітражного керуючого та інші обставини, які свідчать про його здатність належним чином виконувати передбачені Законом обов'язки.

Згідно абз. 1 п. 1 ст. 3?, п. 3 ст. 3?, абз. 1 п. 2 ст. 3? Закону про банкрутство, якщо інше не передбачено цим Законом, арбітражним керуючим (розпорядником майна, керуючим санацією, ліквідатором) може бути призначено фізичну особу - суб'єкта підприємницької діяльності, яка має вищу юридичну або економічну освіту, володіє спеціальними знаннями та не є зацікавленою особою щодо боржника і кредиторів; арбітражними керуючими не можуть бути призначені: особи, які згідно з цим Законом вважаються заінтересованими; особи, які мають конфлікт інтересів, - особи, в яких виникає суперечність між особистими інтересами та повноваженнями арбітражного керуючого, що може вплинути на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, а також на вчинення чи невчинення дій під час виконання повноважень арбітражного керуючого; особи, які здійснювали раніше управління цим боржником - юридичною особою, за винятком випадків, коли з дня усунення цієї особи від управління зазначеним боржником минуло не менше трьох років, якщо інше не встановлено цим Законом; особи, яким заборонено здійснювати цей вид підприємницької діяльності або займати керівні посади; особи, які мають судимість за вчинення корисливих злочинів. До призначення арбітражним керуючим особа має подати до господарського суду заяву, в якій зазначається, що вона не належить до жодної категорії вищезазначених осіб. Якщо інше не передбачено цим Законом, арбітражні керуючі діють на підставі ліцензії арбітражного керуючого, виданої уповноваженим органом у порядку, встановленому законом.

Досліджуючи заяву, що надійшла до суду від арбітражного керуючого Мальцевої Альбіни Вячеславівни б/н від 20 грудня 2013 року, судом встановлено, що у заяві арбітражного керуючого Мальцевої А.В. остання повідомляє, що має ліцензію на право провадження діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) серії АВ № 600619, видану Міністерством юстиції України 23 січня 2012 року, яка має необмежений строк дії та просить суд призначити її розпорядником майна Боржника у справі про банкрутство № Б8/134-12 приватного сільськогосподарського підприємства «РОСАВА», ідентифікаційний код: 33201738; у вказаній заяві арбітражний керуючий Мальцева А.В. повідомляє суд про те, що за час провадження діяльності арбітражного керуючого порушень законодавства та ліцензійних умов провадження діяльності арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) не допускала; відповідно до Закону про банкрутство - не є заінтересованою особою стосовно боржника та кредиторів, не має конфлікту інтересів стосовно ПСП «Росава»; заборони суду здійснювати діяльність арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), займати керівні посади та судимостей за вчинення корисливих злочинів, не має; управління боржником раніше не здійснювала. До заяви арбітражним керуючим Мальцевою А.В. долучено Інформацію про кандидатуру арбітражного керуючого, в якій вона просить суд, при розгляді її кандидатури в якості арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) врахувати те, що вона успішно пройшла підготовку та склала іспит за програмою підготовки арбітражних керуючих у регіональному економіко-правовому центрі з питань банкрутства, про що свідчить свідоцтво арбітражного №1113; перша ліцензія на здійснення діяльності арбітражного керуючого нею була отримана 22 січня 2007 року; на даний момент вона має безстрокову ліцензію на право здійснення діяльності арбітражних керуючих, яка видана Міністерством юстиції України 23 січня 2012 року; за час здійснення професійної діяльності арбітражного керуючого призначалася ліквідатором на підприємствах приватного сектору економіки; в деяких справах про банкрутство також виконувала функції помічника керуючого санацією та помічника ліквідатора підприємства частка держави в яких становила 25 та більше відсотків; тому може стверджувати про освою обізнаність в особливостях провадження справ про банкрутство таких підприємств; за період від дня отримання ліцензії до теперішнього часу скарг на її діяльність не надходило; додатково повідомляє, що має у власності легковий автомобіль, права категорії "Б", а також необхідну технічну базу для повноцінної роботи в якості арбітражного керуючого; на даний час може виконувати функції арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора). До заяви арбітражного керуючого про участь у справі про банкрутство також додано засвідчені копії: ліцензії на право провадження діяльності арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) серії АВ № 600619, виданої Міністерством юстиції України 23 січня 2012 року; ліцензії на право провадження діяльності арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) серії АВ № 307218, виданої Державним департаментом з питань банкрутства 22 січня 2007 року; свідоцтва № 1113 арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора); свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця серії В01 № 563884; ліцензійної картки на системи інформаційно-правового забезпечення Ліга:Закон; диплому № 524314 від 29 липня 1987 року про здобуття вищої освіти (юридичної).

Дослідивши заяву арбітражного керуючого Мальцевої А.В. та долучені до неї документи, суд дійшов висновку, що заява останньої відповідає законодавчо встановленим вимогам та кандидатура арбітражного керуючого Мальцевої А.В відповідає встановленим законодавчим вимогам до особи розпорядника майна та може бути призначена розпорядником майна боржника у справі про банкрутство.

На підставі викладеного, зважаючи на встановлену відповідність кандидатури арбітражного керуючого Мальцевої А.В. встановленим Законом про банкрутство вимогам, та враховуючи відсутність конкуренції кандидатур арбітражних керуючих у справі, в тому числі відсутність будь-яких заяв, клопотань ініціюючого кредитора чи інших осіб про призначення інших кандидатур розпорядником майна у справі, суд, керуючись ст.ст. 3-1, 13 Закону про банкрутство, п. 64 Постанови, дійшов висновку про доцільність призначення розпорядником майна Боржника арбітражного керуючого Мальцеву Альбіну Вячеславівну, якою документально підтверджено її відповідність встановленим законодавчим вимогам.

Судом встановлено, що за подання заяви б/н від 27 грудня 2012 року про порушення справи про банкрутство Заявником сплачено судовий збір у сумі 5 590,00 грн., що підтверджено квитанцією № N02IZ40669 від 22 жовтня 2012 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 4, п.п. 13 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до суду заяви про порушення справи про банкрутство: 5 розмірів мінімальної заробітної плати.

Згідно ч. 1 ст. 13 Закону України «Про державний бюджет на 2012 рік», встановлено на 2012 рік мінімальну заробітну плату: у місячному розмірі: з 1 січня - 1073 гривні. Відповідно, розмір судового збору за подання до суду заяви про порушення справи про банкрутство в 2012 році, становить 5 365,00 грн.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі: зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Отже, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», внесена Заявником зайво сплачена частина судового збору у сумі 225,00 грн., підлягає поверненню Заявнику.

Відповідно до абз. 3 ч. 1 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається: якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.

Керуючись абз. 3 ч. 1 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, в зв'язку з тим, що справа порушена з причин несплати Боржником заборгованості Заявнику, господарські витрати - судовий збір, сплачений Заявником у сумі 5 365,00 грн. (п'ять тисяч триста шістдесят п'ять гривень 00 коп.) покласти на Боржника.

Керуючись ст. 129 Конституції України, ст. ст. 1, 3?, 5, 6, 11, 13, 40 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», ст. ст. 4-3, 32-34, 36, 49, 75, 82, 86 Господарського процесуального кодексу України, ст. 13 Закону України «Про Державний бюджет України на 2012 рік», ст. 17 Закону України «Про виконавче провадження», Рекомендаціями Президії Вищого господарського Суду України «Про деякі питання практики застосування Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» від 04 квітня 2004 року № 04-5/1193, Постановою Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про банкрутство» від 18 грудня 2009 року №15, Методичними рекомендаціями щодо виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства, затверджених Наказом Міністерства економіки України від 19 січня 2006 року №14 у редакції наказу Міністерства економіки України від 26 жовтня 2010 року №1361 суд, -

УХВАЛИВ:

1. Визнати безспірні грошові вимоги приватного підприємства «РЕАЛІЯ ПЛЮС» (ідентифікаційний код юридичної особи: 37219204, місцезнаходження: 02088, м. Київ, вул. Березнева, буд. 34) до Боржника - приватного сільськогосподарського підприємства «РОСАВА», ідентифікаційний код юридичної особи: 33201738, місцезнаходження: 09200, Київська обл., м. Кагарлик, вул. Жовтнева, буд. 50, в сумі 402 155,84 грн., що складаються з: 386 588,16 грн. (триста вісімдесят шість тисяч п'ятсот вісімдесят вісім гривень 16 коп.) заборгованості; 1 546,35 грн. (одна тисяча п'ятсот сорок шість гривень 35 коп.) збитків від інфляції; 2 503,31 грн. (дві тисячі п'ятсот три гривні 31 коп.) 3% річних; 3 000,00 грн. (три тисячі гривень 00 коп.) судових витрат на оплату послуг адвоката; 8 518,02 грн. (вісім тисяч п'ятсот вісімнадцять гривень 02 коп.) судового збору.

2. Задовольнити заяву б/н від 20 грудня 2012 року арбітражного керуючого Мальцевої А.В. про участь у справі про банкрутство (вх. № 21022 від 21.12.12 р.).

3. Ввести процедуру розпорядження майном приватного сільськогосподарського підприємства «РОСАВА», ідентифікаційний код юридичної особи: 33201738, місцезнаходження: 09200, Київська обл., м. Кагарлик, вул. Жовтнева, буд. 50, та призначити арбітражного керуючого Мальцеву Альбіну Вячеславівну (реєстраційний номер облікової картки платника податків: 2252919205, місце проживання фізичної особи - підприємця: м. Київ, проспект Тичини, буд. 20-А, кв. 78; ліцензія на право провадження діяльності арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) серії АВ № 600619, видана Міністерством юстиції України 23 січня 2012 року) розпорядником майна Боржника, - приватного сільськогосподарського підприємства «РОСАВА», ідентифікаційний код юридичної особи: 33201738, місцезнаходження: 09200, Київська обл., м. Кагарлик, вул. Жовтнева, буд. 50.

4. Зобов'язати кредитора - приватне підприємство «РЕАЛІЯ ПЛЮС» (ідентифікаційний код юридичної особи: 37219204, місцезнаходження: 02088, м. Київ, вул. Березнева, буд. 34) протягом п'яти днів з дати отримання цієї ухвали подати до офіційного друкованого органу Верховної Ради України «Голос України» чи Кабінету Міністрів України «Урядовий кур'єр» оголошення про порушення судом справи про банкрутство боржника, про що надати суду відповідні докази. Примірник газети у п'ятиденний термін після публікації подати до господарському суду.

Газетне оголошення має містити повне найменування боржника, його поштову адресу, банківські реквізити, найменування та адресу господарського суду, номер справи, відомості про розпорядника майна.

5. Розпоряднику майна Боржника - арбітражному керуючому Мальцевій А.В. разом із посадовими особами Боржника розглянути заяви кредиторів про грошові вимоги та повідомити їх про результати розгляду заяв, повідомити кредиторів Боржника про місце та час попереднього засідання у справі, місце та час розгляду вимог кредиторів Боржника.

6. Визнати вимоги приватного підприємства «РЕАЛІЯ ПЛЮС» (ідентифікаційний код юридичної особи: 37219204, місцезнаходження: 02088, м. Київ, вул. Березнева, буд. 34) до Боржника - приватного сільськогосподарського підприємства «РОСАВА», ідентифікаційний код юридичної особи: 33201738, місцезнаходження: 09200, Київська обл., м. Кагарлик, вул. Жовтнева, буд. 50, в сумі 30 940,75 грн. (тридцять тисяч дев'ятсот сорок грн. 75 коп.), які складаються з пені.

7. Повернути Заявнику - приватному підприємству «РЕАЛІЯ ПЛЮС», ідентифікаційний код юридичної особи: 37219204, місцезнаходження: 02088, м. Київ, вул. Березнева, буд. 34, з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 225,00 грн. (двісті двадцять п'ять грн. 00 коп.), сплачений згідно квитанції №N02IZ40669 від 22 жовтня 2012 року. Підставою для повернення судового збору є дана ухвала.

8. Покласти на приватне сільськогосподарське підприємство «РОСАВА», ідентифікаційний код юридичної особи: 33201738, місцезнаходження: 09200, Київська обл., м. Кагарлик, вул. Жовтнева, буд. 50, 5 365,00 грн. (п'ять тисяч триста шістдесят п'ять гривень 00 коп.) судового збору, сплаченого квитанцією № N02IZ40669 від 22 жовтня 2012 року Кредитором - приватним підприємством «РЕАЛІЯ ПЛЮС» (ідентифікаційний код юридичної особи: 37219204, місцезнаходження: 02088, м. Київ, вул. Березнева, буд. 34), за подання заяви про порушення справи про банкрутство.

9. Зобов'язати розпорядника майна Боржника до 01 березня 2013 року подати до суду реєстр вимог кредиторів, дані щодо розгляду заяв кредиторів; вжити заходів щодо виконання розпорядником майна передбачених Законом його обов'язків; провести аналіз фінансового стану боржника, з'ясувати позиції власника майна боржника щодо його участі у відновленні платоспроможності боржника; надати господарському суду звіт про свою діяльність, відомості про фінансове становище боржника, а також документи, що їх підтверджують; звіт і аналіз фінансово-економічного положення Боржника надати суду; до дати попереднього засідання у справі повідомити письмово господарський суд про наслідки розгляду конкурсних вимог кредиторів, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство з зазначенням, які з них визнані боржником повністю чи частково, які з них відхилені з обґрунтуванням підстав їх відхилення, які з вимог забезпечені заставою, надати інші дані щодо розгляду заяв кредиторів; виконати інші дії передбачені Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»;

До 25 березня 2013 року провести перші загальні збори кредиторів, обрати комітет кредиторів та до 01 квітня 2013 року подати клопотання щодо подальших процедур у справі.

10. Призначити справу до розгляду в попередньому засіданні на 18 березня 2013 року на 14 год. 10 хв. в приміщенні господарського суду Київської області (м. Київ, вул. Комінтерну, 16, зал судових засідань № 2).

Призначити на 24 червня 2013 року на 14 год. 10 хв. в приміщенні господарського суду Київської області (м. Київ, вул. Комінтерну, 16, зал судових засідань № 2) засідання, на якому буде винесено ухвалу про санацію боржника, чи про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, чи припинення провадження у справі про банкрутство.

11. Визнати обов'язковою участь в судових засіданнях представників кредиторів, щодо вимог яких боржником будуть заявлені заперечення, а також боржника та розпорядника майна.

12. Попередити сторони про матеріальну відповідальність за неявку в судове засідання та невиконання вимог суду. Зокрема, попередити учасників провадження про те, що відповідно до п. 5 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд, приймаючи рішення, має право стягувати в доход Державного бюджету України з винної сторони штраф у розмірі до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за ухилення від вчинення дій, покладених господарським судом на сторону.

13. Ухвалу надіслати: державному реєстратору за місцем знаходження Боржника;

Копію ухвали надіслати: Управлінню з питань банкрутства Департаменту нотаріату, банкрутства та функціонування центрального засвідчувального органу Міністерства юстиції України (04071, м Київ, вул. Ярославська, буд. 5/2, каб. 2), розпоряднику майна Боржника Мальцевій А. В. (м. Київ, просп. Тичини, буд. 20, кв. 78); Кредитору - ПП «РЕАЛІЯ ПЛЮС», Боржнику, Державній податковій інспекції за місцем знаходження Боржника, Управлінню Пенсійного фонду України за місцем знаходження Боржника, Відділенню виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України за місцем знаходження Боржника.

Дата набрання чинності ухвалою - 24 грудня 2012 року.

Термін пред'явлення виконавчого документу до виконання - до 24 грудня 2013 року.

Суддя П.Ф.Скутельник