Рішення № 29049976, 24.01.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 57/469 24.01.13

За позовом Фізичної особи-підприємця Закурнаєвої Валентини Анатоліївни

до 1)Товариства з обмеженою відповідальністю "Будшляхмаш-Україна"

2)Товариство з обмеженою відповідальністю "Автоскладальне підприємство "Кобальт"

про визнання договору недійсним

Колегія суддів у складі:

Головуючий суддя Гулевець О.В.

Суддя Привалов А.І.

Суддя Пригунова А.Б.

Представники сторін:

Від позивача: не з'явився

Від відповідача-1: не з'явився

Від відповідача-2: не з'явився

У судовому засіданні 24.01.2013 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі відповідно до положень ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач - Фізична особа-підприємець Закурнаєва Валентина Анатоліївна звернулася до Господарського суду міста Києва з вимогою до відповідача 1 -Товариства з обмеженою відповідальністю "Будшляхмаш-Україна", відповідача 2 -Підприємства "Кобальт" Харківської міської асоціації воїнів-інтернаціоналістів про визнання договору купівлі-продажу № 460/8Е від 19.09.2008р. недійсним.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.11.2011р. порушено провадження у справі № 57/469 та призначено справу до розгляду на 09.12.2011р.

09.12.2011р. через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшло клопотання про призначення почеркознавчої експертизи.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва Ємельянова А.С. від 09.12.2011р., у зв'язку з перебуванням судді Гулевець О.В. на лікарняному, справу № 57/469 передано на розгляд судді Пригуновій А.Б.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.12.2011р. суддею Пригуновою А.Б. справу № 57/469 прийнято до свого провадження та призначено розгляд справи на 23.12.2011р.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва Ємельянова А.С. від 22.12.2011р., у зв'язку з виходом судді Гулевець О.В. з лікарняного та в зв'язку з великою завантаженістю судді Пригунової А.Б., справу № 57/469 передано на розгляд судді Гулевець О.В.

23.12.2011р. через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшла заява про зміну предмету позову, згідно з якою позивач -Фізична особа-підприємець Закурнаєва Валентина Анатоліївна просить доповнити предмет позову вимогою наступного змісту: визнати недійсною довіреність №09/3 від 22.09.2008р., яка була видана Товариством з обмеженою відповідальністю "Будшляхмаш-Україна".

Суд, розглянувши вищевказану заяву, дійшов висновку про наступне.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

Зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача.

Предметом позову у даній справі є вимога про визнання договору купівлі-продажу № 460/8Е від 19.09.2008р. недійсним.

Разом з тим, в заяві про зміну предмету позову позивач -Фізична особа-підприємець Закурнаєва Валентина Анатоліївна просить доповнити предмет позову вимогою наступного змісту: визнати недійсною довіреність №09/3 від 22.09.2008р., яка була видана Товариством з обмеженою відповідальністю "Будшляхмаш-Україна".

Тобто, в своїй заяві позивач не змінює позовну вимогу, з якою звернувся до відповідачів, а доповнює додатковою вимогою, що фактично означає подання окремого позову.

При цьому, в заяві про зміну предмету позову не міститься посилань на ст. 58 ГПК України.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що заява позивача про зміну предмету позову у справі 57/469 задоволенню не підлягає.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.12.2011р., на підставі ст. 77 ГПК України, розгляд справи № 57/469 відкладено на 27.01.2012р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.01.2012р., на підставі ст. 77 ГПК України, розгляд справи № 57/469 відкладено на 17.02.2012р.

13.02.2012р. через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача 2 - Підприємства "Кобальт" Харківської міської асоціації воїнів-інтернаціоналістів надійшов відзив на позовну заяву, згідно з яким відповідач просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог. Також, відповідач 2 просить суд здійснювати розгляд справи №57/469 без участі представника Підприємства "Кобальт" Харківської міської асоціації воїнів-інтернаціоналістів.

17.02.2012р. через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від позивача та відповідача-1 надійшло клопотання про продовження строку розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.02.2012р. продовжено строк вирішення спору у справі № 57/469.

В судовому засіданні 17.02.2012р. на підставі ст. 77 ГПК України оголошено перерву на 02.03.2012р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.02.2012р. виправлено в ухвалі Господарського суду міста Києва від 27.01.2012р. у справі №57/469 допущену технічну описку.

29.02.2012р. через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача 1 -Товариства з обмеженою відповідальністю "Будшляхмаш-Україна" надійшло клопотання про приєднання до справи матеріалів для призначення експертизи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.03.2012р. призначено судову почеркознавчу експертизу на вирішення якої поставлено питання: чи виконано підпис на першій, другій та третій сторінках Договору купівлі-продажу № 460/8Е, укладеного 19.09.2008 р. між ТОВ "Будшляхмаш-Україна" та Підприємством "Кобальт" Харківської міської асоціації воїнів-інтернаціоналістів директором ТОВ "Будшляхмаш-Україна" -Туголуковим Р.В. особисто. Проведення вказаної експертизи доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз (03680, м. Київ, вул. Смоленська, 6).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.03.2012р. у справі № 57/469 зупинено провадження у справі № 57/469 до надходження до Господарського суду міста Києва висновку судової експертизи та повернення матеріалів справи № 57/469 до Господарського суду міста Києва.

До Господарського суду міста Києва надійшла справа № 57/469 з Київського науково-дослідного інституту судових експертиз та висновок експертів №4118/4119/12-32 від 18.07.2012р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.08.2012р. провадження у справі №57/469 поновлено та призначено до розгляду на 13.09.2012р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.09.2012р. розгляд справи №57/469 відкладено на 04.10.2012р.

21.09.2012р. через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від позивача -Фізичної особи-підприємця Закурнаєвої Валентини Анатоліївни надійшло клопотання про включення витрат на проведення експертизи до судових витрат.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.10.2012р. призначено колегіальний розгляд справи № 57/469.

Розпорядженням Голови Господарського суду міста Києва Князькова В.В. від 04.10.2012 року призначено колегіальний розгляд справи № 57/469 у складі колегії суддів: Гулевець О.В. (головуючий), Івченко А.М., Любченко М.О.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.10.2012р. колегією суддів у складі: Гулевець О.В. (головуючий), Івченко А.М., Любченко М.О., прийнято справу № 57/469 до свого провадження та призначено її розгляд на 23.10.2012р. за участю представників сторін.

10.10.2012 р. через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від позивача -Фізичної особи-підприємця Закурнаєвої Валентини Анатоліївни надійшло клопотання щодо заміни відповідача, в якому позивач просить суд допустити заміну відповідача 2 -Підприємства "Кобальт" Харківської міської асоціації воїнів-інтернаціоналістів на Товариство з обмеженою відповідальністю "Автоскладальне підприємство "Кобальт".

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.10.2012р. розгляд справи №57/469 відкладено на 13.11.2012р., а також замінено первісного відповідача-1-Підприємство "Кобальт" Харківської міської асоціації воїнів-інтернаціоналістів (61003, м. Харків, вул. Гамарника, 7/9, ідентифікаційний код 30655306) на належного -Товариство з обмеженою відповідальністю "Автоскладальне підприємство "Кобальт" (61003, м. Харків, вул. Гамарника, 7/9, ідентифікаційний код 30655306), у зв'язку з тим, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Автоскладальне підприємство "Кобальт" (ідентифікаційний код 30655306) є правонаступником Підприємства "Кобальт" Харківської міської асоціації воїнів-інтернаціоналістів (ідентифікаційний код 30655306).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.11.2012р. розгляд справи №57/469 відкладено на 04.12.2012р.

Розпорядженням Голови Господарського суду міста Києва Князькова В.В. від 04.12.2012р. у зв'язку з відрядженням суддів Івченка А.М. та Любченко М.О. справу № 57/469 передано на розгляд колегії суддів у складі: Гулевець О.В. (головуючий), Привалов А.І., Пригунова А.Б.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.12.2012р. колегією суддів у складі: Гулевець О.В. (головуючий), Привалов А.І., Пригунова А.Б., прийнято справу № 57/469 до свого провадження та призначено її розгляд на 24.01.2013р. за участю представників сторін.

24.01.2013р. через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від позивача -Фізичної особи-підприємця Закурнаєвої Валентини Анатоліївни надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника позивача.

Представник позивача - Фізичної особи - підприємця Закурнаєвої Валентини Анатоліївни в судове засідання 24.01.2013р. не з'явився.

Представник відповідача 1 -Товариства з обмеженою відповідальністю "Будшляхмаш-Україна" в судове засідання 24.01.2013р. не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

Представник відповідача 2 - Товариства з обмеженою відповідальністю "Автоскладальне підприємство "Кобальт" в судове засідання 24.01.2013р. не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

Згідно із п.3.9.2 Постанови №18 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позову, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, суд

ВСТАНОВИВ:

30.07.2011 року між позивачем - Фізичною особою-підприємцем Закурнаєвою Валентиною Анатоліївною (сторона 1) та відповідачем 1 -Товариством з обмеженою відповідальністю "Будшляхмаш-Україна" (сторона 2) укладено Договір про надання послуг, встановлення поруки та взяття обов'язків щодо відповідальності по боргах.

Відповідно до п. 1.2.2. Договору про надання послуг, встановлення поруки та взяття обов'язків щодо відповідальності по боргах від 30.07.2011 року позивач зобов'язався (поручився) перед будь-якими контрагентами (третіми особами) ТОВ "Будшляхмаш-Україна" за виконання останнім його обов'язків щодо оплати за отримані від таких контрагентів (третіх осіб) ТОВ "Будшляхмаш-Україна" транспортні засоби (навантажувачі, бетонні заводи, автобетонозмішувачі) та зобов'язався нести солідарну відповідальність перед такими контрагентами в розмірі 10 % боргу ТОВ "Будшляхмаш-Україна".

Умови п. 1.2.2. цього Договору є умовами договору на користь третьої особи та можуть бути підставою для заявлення вимог контрагентами (третіми особами) ТОВ "Будшляхмаш-Україна", які мають до нього непогашені вимоги щодо оплати за передані ними транспортні засоби. У випадку заявлення вимоги щодо сплати боргу до ТОВ "Будшляхмаш-Україна" її контрагентом та її задоволення, ТОВ "Будшляхмаш-Україна" має право вимагати сплати частини стягненої з нього суми від позивача в передбаченому п. 1.2.2. цього Договору розмірі (п. 1.3, п. 1.4. Договору про надання послуг, встановлення поруки та взяття обов'язків щодо відповідальності по боргах від 30.07.2011 року ).

19.09.2008 року між Підприємством "Кобальт" Харківської міської асоціації воїнів-інтернаціоналістів (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Будшляхмаш-Україна" (покупець) укладено Договір №460/8Е купівлі-продажу.

Відповідно до п. 1.1. Договору №460/8Е купівлі-продажу від 19.09.2008 року продавець зобов'язується передати у власність покупця, а покупець прийняти та оплатити транспортний засіб - автобетонозмішувач АБС-9-3258/1 "Кобальт" ТУУ 34.1-30655306-001:2007 на шасі автомобіля FOTON BJ3258 вартістю 540000,00 грн.

Позивач, зазначає, що Договір № 460/8Е купівлі-продажу від 19.09.2008 року, укладений між Підприємством "Кобальт" Харківської міської асоціації воїнів-інтернаціоналістів та Товариством з обмеженою відповідальністю "Будшляхмаш-Україна", за яким виникли зобов'язання щодо оплати транспортного засобу в Товариства з обмеженою відповідальністю "Будшляхмаш-Україна", безпосередньо стосується інтересів та обов'язків позивача, оскільки у випадку реалізації відповідачем 2 - Товариством з обмеженою відповідальністю "Будшляхмаш-Україна" (змінено на належного відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Автоскладальне підприємство "Кобальт") вимоги оплати заборгованості за Договором 460/8Е купівлі-продажу від 19.09.2008 року у позивача - Закурнаєвої Валентини Анатоліївни виникне солідарний обов'язок сплачувати суму боргу відповідачу 2 в розмірі 10 %, а відповідач 1 матиме право стягувати 10 % такого боргу із позивача.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач стверджує, що Договір № 460/8Е купівлі-продажу від 19.09.2008р. підписано не уповноваженою особою - не директором відповідача 1 - ТОВ "Будшляхмаш-Україна" Туголуковим Р.В., а іншою, не уповноваженою на таке підписання, особою - Марушенком Ю.Б., що є підставою для визнання даного Договору недійсним.

Розглянувши матеріали справи, оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Як зазначено судом вище, підставою для визнання Договору № 460/8Е купівлі-продажу від 19.09.2008р., укладеного між Підприємством "Кобальт" Харківської міської асоціації воїнів-інтернаціоналістів та Товариством з обмеженою відповідальністю "Будшляхмаш-Україна", позивач називає те, що вказаний Договір підписано не уповноваженою особою - не директором відповідача 1 - ТОВ "Будшляхмаш-Україна" Туголуковим Р.В., а іншою, не уповноваженою на таке підписання, особою - Марушенком Ю.Б.

З метою встановлення вищевказаних обставин, ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.03.2012р. призначено судову почеркознавчу експертизу у справі № 57/469 на вирішення якої поставлено наступне питання: чи виконано підпис на першій, другій та третій сторінках Договору купівлі-продажу № 460/8Е, укладеного 19.09.2008 р. між ТОВ "Будшляхмаш-Україна" та Підприємством "Кобальт" Харківської міської асоціації воїнів-інтернаціоналістів директором ТОВ "Будшляхмаш-Україна" -Туголуковим Р.В. особисто.

Відповідно до висновку Київського науково-дослідного інституту судових експертиз №4118/4119/12-32 від 18.07.2012р. підписи від імені Туголукова Р.В., що містяться у нижніх правих кутах над друкованим записом "Туголуков Р.В." на першій, другій та третій сторінках договору та у рядку "Директор" графи "покупатель" на третій сторінці договору купівлі-продажу №460/8Е від 19.09.2008р., виконані не Туголуковим Русланом Вікторовичем, а іншою особою.

Відповідно до ч.ч. 1, 5 ст. 42 Господарського процесуального кодексу України висновок судового експерта повинен містити докладний опис проведених досліджень, зроблені в результаті їх висновки і обґрунтовані відповіді на поставлені господарським судом питання. Висновок подається господарському суду в письмовій формі, і копія його надсилається сторонам. Висновок судового експерта для господарського суду не є обов'язковим і оцінюється господарським судом за правилами, встановленими статтею 43 цього Кодексу.

У відповідності до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

За таких обставин суд оцінює висновок Київського науково-дослідного інституту судових експертиз №4118/4119/12-32 від 18.07.2012р. в сукупності з іншими доказами, які містяться в матеріалах справи відповідно до положень чинного законодавства.

Частиною 1 ст. 202 Цивільного кодексу України встановлено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Стаття 203 Цивільного кодексу України встановлює загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Згідно зі статтею 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Судом встановлено, що спірний Договір купівлі-продажу № 460/8Е від 19.09.2008 р. містить печатку ТОВ "Будшляхмаш-Україна", якою скріплено підпис особи, що здійснила підписання вказаного Договору від імені ТОВ "Будшляхмаш-Україна".

Частиною 2 ст. 207 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Частиною 7 ст. 179 Господарського кодексу України встановлено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

В силу частини 1 ст. 181 Господарського кодексу України, господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками.

Підпис сторони (сторін) на правочині підтверджує лише письмову форму правочину, в якій його вчинено, а відповідно сам факт вчинення правочину юридичними особами підтверджується наявністю печатки на документі, вчиненому в письмовій формі.

Таким чином, наявність печатки на спірному Договорі купівлі-продажу № 460/8Е від 19.09.2008 р. є свідченням скріплення не підпису особи, а самого документу.

Крім того, відповідно до статті 241 Цивільного кодексу України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання.

Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину.

Наступне схвалення юридичною особою угоди, укладеної від її імені представником, який не мав належних повноважень, робить її дійсною з моменту укладення. Доказами такого схвалення можуть бути відповідне письмове звернення до другої сторони угоди чи до її представника (лист, телеграма, телетайпограма тощо) або вчинення дій, які свідчать про схвалення угоди (прийняття її виконання, здійснення платежу другій стороні і т. ін.). У такому випадку вимога про визнання угоди недійсною з мотивів відсутності належних повноважень представника на укладення угоди задоволенню не підлягає (п. 9.2 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 12.03.99 N 02-5/111 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними").

Таким чином, настання наслідків, в разі укладення угоди особою, не уповноваженою на це, або з перевищенням повноважень, закон ставить в залежність від того, чи було схвалено у подальшому угоду, від імені якої її укладено.

Під час розгляду справи відповідачем 1 - ТОВ "Будшляхмаш-Україна", заперечуючи позовні вимоги, зазначено, що Договір купівлі-продажу № 460/8Е від 19.09.2008 р. був виконаний Підприємством "Кобальт" Харківської міської асоціації воїнів-інтернаціоналістів в частині передання Товариству з обмеженою відповідальністю "Будшляхмаш-Україна" транспортного засобу -автобетонозмішувач АБС-9-3258/1 "Кобальт" ТУУ 34.1-30655306-001:2007 на шасі автомобіля FOTON BJ3258, а відповідач 1 - ТОВ "Будшляхмаш-Україна" здійснив оплату поставленого позивачем товару лише частково, у розмірі 390000,00 грн.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, заборгованість ТОВ "Будшляхмаш-Україна" за Договором купівлі-продажу №460/8Е від 19.09.2008 р. перед Підприємством "Кобальт" Харківської міської асоціації воїнів-інтернаціоналістів у розмірі 150000,00 грн. була стягнута з ТОВ "Будшляхмаш-Україна" відповідно до рішення Господарського суду міста Києва від 10.01.2012р. у справі №9/337, що залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 20.03.2012р. у справі №9/377.

Вищевказані обставини свідчать про схвалення та виконання сторонами Договору купівлі-продажу №460/8Е від 19.09.2008 р.

Суд також зазначає, що згідно з ч. 3 ст. 215 ЦК України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Частиною 5 п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009р. за № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" встановлено, що відповідно до статей 215 та 216 ЦК України вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним та про застосування наслідків його недійсності, а також вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину.

Отже, виходячи із наведених приписів, позивач, звертаючись до суду із даним позовом та вимагаючи визнати недійсними договори купівлі-продажу, не будучи його стороною, зобов'язаний довести, яким чином оспорюваний ним договір порушує (зачіпає) його права та законні інтереси, а суд, в свою чергу, перевірити доводи та докази, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і в залежності від встановленого вирішити питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту позивача.

Відповідно до ст. 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Тобто, порушення або оспорювання прав та інтересів особи, яка звертається до суду за їх захистом, є обов'язковими; обов'язком позивача, відповідно до ст. 33 ГПК України є доведення/підтвердження/ в установленому законом порядку наявності факту порушення або оспорювання його прав та інтересів.

З Договору про надання послуг, встановлення поруки та взяття обов'язків щодо відповідальності по боргах від 30.07.2011 року укладеного між позивачем - Фізичною особою-підприємцем Закурнаєвою Валентиною Анатоліївною та відповідачем 1 -Товариства з обмеженою відповідальністю "Будшляхмаш-Україна" вбачається, що вказаний договір не містить посилань на спірний Договір купівлі-продажу №460/8Е від 19.09.2008 р.

Припущення можливості виникнення солідарного обов'язку щодо сплати заборгованості ТОВ "Будшляхмаш-Україна", уявлення позивача про невідповідність оспорюваного договору нормам чинного законодавства та відсутності при цьому порушень прав та інтересів позивача, не є підставою для визнання такого договору недійсним в судовому порядку, оскільки, завданням суду є саме захист порушених або оспорюваних прав та інтересів особи.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Враховуючи вищенаведене, те, що позивачем не доведено правомірності своє позиції та враховуючи безпідставність заявлених позовних вимог, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог з підстав зазначених в позовній заяві.

Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України покладається на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено: 29.01.2013р.

Головуючий суддя О.В. Гулевець

Суддя А.І. Привалов

Суддя А.Б. Пригунова