Вирок № 29048070, 07.12.2012, Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області

Справа 2220/3545/2012

№ 1/2220/197/2012

Вирок

Іменем України

07 грудня 2012 року Шепетівський міськрайонний суд

Хмельницької області в складі:

головуючого суддіБерезюка О.Г.

при секретаріПанасюк Н.П.

з участю прокурораГаркушина І.А.

потерпілоїОСОБА_1

захисникаОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Шепетівка Хмельницької області справу про обвинувачення ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2 РФ, росіянина, громадянина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працюючого, неодруженого, проживаючого в ІНФОРМАЦІЯ_4, не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.187 КК України,-

в с т а н о в и в:

04 серпня 2012 року, близько 2 годин, ОСОБА_3, перебуваючи в стані алкогольного спяніння, діючи з корисливих мотивів, з метою вчинення крадіжки чужого майна, шляхом вийняття скла з вхідних дверей проник в приміщення будинку №13 по вул.Кутузова в м. Шепетівці Хмельницької області, який належить ОСОБА_1, звідки таємно, намагався викрасти її речі, а саме швейну машинку, виробництва Подільського механічного заводу ім.Калініна вартістю 200грн., музичну акустичну колонку вартістю 40грн. ОСОБА_1, яка перебувала в будинку, почула сторонні звуки та вийшла до коридору, де побачила ОСОБА_3, який намагався викрасти зазначені вище речі. Будучи поміченим, ОСОБА_3 застосувавши насильство до ОСОБА_1, яке не є небезпечним для життя та здоровя, штовхнув останню рукою в плече, від чого ОСОБА_1 тратила рівновагу та впала на підлогу, а він продовжував утримувати, притиснувши ногою її голову до підлоги, в результаті чого спричинив тілесні ушкодження у вигляді садна на кінчику носа, яке згідно висновку судово-медичної експертизи за №619 від 13.08.2012 року відноситься до категорії тілесних ушкоджень легкого ступеня тяжкості. В подальшому, коли ОСОБА_1, на прохання ОСОБА_3 дати води, вийшла в інше приміщення, останній усвідомлюючи, що ОСОБА_1 перебуває в будинку і в будь-який момент може зайти у кімнату, не відмовився від свого наміру заволодіти речами останньої, та викрав жіночу сумочку, яку викинув через вікно. Отримавши у ОСОБА_1 дозвіл переночувати, ОСОБА_3 залишився в будинку. Зранку, ОСОБА_3 оглянув викрадену сумочку на вміст цінних речей, та не виявивши таких, залишив її в траві біля будинку.

Допитаний в судовому засіданні по суті предявленого обвинувачення ОСОБА_3 вину свою визнав частково та показав що 03.08.2012 року близько 22 год. 00 хв. пішов гуляти по м. Шепетівка. Під час цієї прогулянки вживав пиво. Повертаючись додому 04 серпня 2012 року близько 2 години, вирішив зайти до ОСОБА_1, яку знав раніше, що проживала у ІНФОРМАЦІЯ_5, та скоїти крадіжку з її будинку. Підійшовши до воріт домоволодіння ОСОБА_1, він зайшов у двір та наблизився до веранди. Штовхнувши шибку віконця дверей руками, яка вилетіла, він проник всередину будинку через утворений отвір. Пройшов по коридору будинку та зайшов до кімнати, що розташована праворуч, щоб подивитись чи ОСОБА_1 спить, проте її там не було. Вважаючи, що будинок порожній, він зайшов у першу за верандою кімнату, та помітив швейну машинку, що стояла біля столу. Тоді взяв її та відніс до веранди. Потім, повернувся та взяв з деревяного серванту ще музичну акустичну колонку, яку поніс до веранди, коли помітив, що в коридорі стоїть ОСОБА_1 Поставивши цю колонку, підбіг до неї та штовхнув правою рукою в ліве плече, від чого остання впала на підлогу. Злякавшись, підняв її з підлоги та запитав, чи можна в неї переночувати. ОСОБА_1 пішла та постелила йому в одній з кімнат. Згодом він попросив води та сірників. Коли потерпіла ходила для нього за молоком, він вийшов до коридору, взяв сумку, що висіла на дверній ручці останньої кімнати, що знаходилась ліворуч по коридору та відніс її до веранди та викинув у вікно. Зранку, коли виходив із будинку, оглянув сумку і перевірив її вміст. Оскільки цінних речей не виявив, тому залишив її в траві біля будинку. Зазначив, що вчинив насильство відносно ОСОБА_1 з метою щоб остання не викликала міліцію. Заперечив факт здушування шиї потерпілої та здійснення іншого насильства відносно неї. У вчиненому розкаявся. Також зазначив, що був присутній при опитуванні працівниками міліції ОСОБА_1 і йому відомо було про її свідчення. В подальшому під тиском працівників міліції, під час проведення відтворення обставин події, він розповідав про обставини вчинення злочину так, як про це розповідала потерпіла. Від свідчень, даних ним під час досудового слідства він відмовився.

Дослідивши всі матеріали справи суд приходить до висновку, що вина підсудного обєктивно підтверджується сукупністю зібраних та перевіреними судом доказами.

Допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_1 суду показала, що у звязку із хворобою на склероз, вона не памятає всіх обставин подій. В будинку № 13 по вул. Кутузова м. Шепетівка проживає сама. 04.08.2012 року близько 2 год. 00 хв. прокинулась від того, що в одній з кімнат свого будинку почула якийсь стукіт. Зайшовши до цієї кімнати з коридору, побачила там раніше їй відомого чоловіка, як пізніше дізналась, що звати його ОСОБА_3, і запитала у нього - хто він такий, і що тут робить? Він, запитавши її «що проснулась?», підійшов та вдарив її рукою в голову, від чого вона впала на підлогу. Далі, ОСОБА_3 наступив стопою на її шию та вимагав грошей. В противному випадку погрожував забити. Вона йому пояснила, що грошей у неї немає, оскільки ще не отримала пенсії, та просила відпустити її. Трохи потримавши в такому положенні, ОСОБА_3 відпустив її, та попередив, щоб та не розповідала нікому про цей випадок під страхом фізичної розправи. Чи сприймала вона погрози застосування до неї насильства з боку ОСОБА_3 як реальні, сказати не може. Згодом він пішов по хаті. Що він робив у кімнатах вона не знає. В подальшому вона йому дала їсти та постелила в одній з кімнат. В цей час вона нікуди не ходила та нікому не повідомляла про випадок, що стався, оскільки дуже злякалась. Близько 6 години 04.08.2012 року ОСОБА_3 прокинувся, та, нічого їй не сказавши, вийшов з будинку. Коли він пішов, вона зайшла до кімнати та виявила, що з неї до коридору було винесено швейну машинку «Подолка» та колонку від магнітофону. Вважає, що ці речі ОСОБА_3 намагався викрасти, але не встиг, оскільки вона його помітила. Згодом виявила, що зникла її жіноча сумка коричневого кольору. Чи викрадали у неї гаманець, і скільки у ньому було грошей вона не памятає. Також не може вказати коли саме зникли чоловічі туфлі з її будинку до приходу ОСОБА_3, чи після. На даний час претензій до ОСОБА_3 не має, просить підсудного суворо не карати.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_5 суду показала, що про вчинення крадіжки речей ОСОБА_3 у ОСОБА_1 вона дізналась від потерпілої. Про обставини цього випадку їй нічого не відомо. Зазначила, що ОСОБА_3 був присутній коли працівники міліції опитували ОСОБА_1 в будинку останньої, і йому було відомо про те, що розповідала потерпіла.

З протоколу огляду місця події від 04 серпня 2012 року та фото-таблиць до нього вбачається, що місцем вчинення злочину є будинок по вул.Кутузова, 13 в м. Шепетівка, де ОСОБА_3 намагався викрасти речі ОСОБА_1, застосував до останньої насильство з метою уникнути відповідальності, а також викрав жіночу сумку останньої. Також, під час огляду з місця події вилучені відбитки пальців рук. ( а.с. 12-18).

Згідно висновку експерта №3/14/13-248 16.08.2012 року середня ринкова вартість речей, представлених на дослідження станом на 04.08.2012 року могла становити: швейної машинки 200грн., музичної акустичної колонки 40грн., жіночої сумки 40грн. (а.с.58-67).

Згідно висновку експерта №193 від 14.08.2012 року сліди пальців рук, вилучених при огляді місця події по вул.Кутузова, 13 в м. Шепетівці придатні для ідентифікації. Слід пальця руки, розміром 13х20мм залишений безіменним пальцем правої руки ОСОБА_3; слід пальця руки, розміром 11х21мм залишений мізинцем правої руки ОСОБА_3; слід пальця руки, розміром 9х22мм залишений безіменним пальцем правої руки ОСОБА_3; слід пальця руки, розміром 15х22мм залишений великим пальцем лівої руки ОСОБА_3; слід пальця руки, розміром 10х12мм залишений великим пальцем правої руки ОСОБА_3 (а.с.74-87).

Відповідно до висновку експерта №619 від 13.08.2012 року вбачається, що у ОСОБА_1 виявлено тілесне ушкодження у вигляді садна на кінчику носа, яке відноситься до категорії тілесних ушкоджень легкого ступеня тяжкості (а.с.117).

Речовими доказами: (т.1 а.с.18-19, 201-203, т.2 а.с.89-102).

Судом визнано недопустимими доказами протоколи відтворення обстановки та обставин події, проведеної з участю ОСОБА_1 та ОСОБА_3, оскільки такі слідчі дії проведені з порушенням норм КПК України.

Так, слідчий провів відтворення обстановки та обставин події з підсудним в будинку потерпілої, коли остання була відсутня з місцем проживання та не отримавши на це дозволу ОСОБА_1 В судовому засіданні ОСОБА_1 заперечила факт, що дозволила проводити слідчі дії в її помешканні і у її відсутність, а також зазначила, що на час проведення таких дій знаходилась неподалік в будинку своєї сусідки. По завершення слідчої дії, ОСОБА_3 не повезли у відділення для складання протоколу, а закрили в патрульному автомобілі, оскільки працівники міліції знайшли потерпілу і слідчий почав проводити відтворення обстановки та обставин події зі потерпілою. Таким чином, слідчим Карасюком порушено вимоги щодо безперервності проведення слідчих дій. Також при складанні протоколів слідчим невірно зазначено час проведення слідчих дій, відповідно до яких спочатку слідчі дії проводились із потерпілою, а в подальшому із підсудним.

За фактом вчинення тиску на ОСОБА_3 з боку працівників міліції під час проведення відтворення обстановки та обставин події, Шепетівською міжрайонною прокуратурою проводилась перевірка, в ході якої порушень вимог кримінально-процесуального законодавства не встановлено.

Судом висновки органів прокуратури ставляться під сумнів, оскільки прокурор який здійснював перевірку повідомив суду, що він особисто пояснення у осіб, дії яких перевірялись, не відбирав, обставини вчинення тиску на підсудного під час проведення слідчих дій у ОСОБА_3 не зясовував, а пояснення у потерпілої ОСОБА_1 відбирав працівник міліції ОСОБА_6, який приймав участь в проведенні слідчої дії з ОСОБА_3 і дії якого підлягали перевірці.

У звязку з цим, відтворення обстановки та обставин події з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 проведено із порушенням норм КПК України, а тому протоколи даних слідчих дій не можуть бути допустимими доказами у справі.

Органами досудового слідства дії підсудного ОСОБА_3 помилково кваліфіковано за ч.3 ст.187 КК України, кваліфікуючими ознаками яких є напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із застосуванням насильства, небезпечного для життя чи здоровя особи, яка зазнала нападу (розбій), поєднаний з проникненням у житло.

Відповідно до п.6 Постанови Пленуму Верховного Суду України №10 від 06.11.2009 року «Про судову практику у справах про злочину проти власності», під нападом за ст.187 КК України слід розуміти умисні дії, спрямовані на негайне вилучення чужого майна шляхом застосування фізичного або психічного насильства.

В судовому засіданні встановлено, що підсудний ОСОБА_3, проникнувши в будинок потерпілої ОСОБА_1 та вчиняючи крадіжку речей останньої, був виявлений потерпілою, у звязку з чим застосував до неї насильство з метою уникнути затримання. Внаслідок застосування насильства потерпілій ОСОБА_1 спричинені тілесне ушкодження легкого ступе6ня тяжкості. Однак застосування такого насильства суд розцінює як намагання утримати майно, про що свідчать чіткі послідовні дії підсудного, а саме підсудний не покинув будинок потерпілої, перебуваючи в ньому усвідомлював, що в будинку знаходиться потерпіла і не полишаючи наміру заволодіння її майном, викрав жіночу сумку останньої, яку в подальшому оглянув на наявність у ній матеріальних цінностей.

Суд критично оцінює показання потерпілої ОСОБА_1 щодо застосування до неї небезпечного для життя насильства, а також погроз застосування такого насильства, оскільки обєктивно, що підтверджується висновком судово-медичної експертизи, у потерпілої виявлено лише одне тілесне ушкодження (садно на кінчику носа), яке відноситься до категорії легкого ступеня тяжкості. Крім того, ОСОБА_1 через хворобу на склероз плутається у своїх показаннях в частині куди саме наносив удари підсудний, яким чином він утримував її на підлозі, чи застосовував ОСОБА_3 насильство для заволодіння майном потерпілої чи для того, щоб остання не викликала працівників міліції, а також щодо сприйняття нею погроз застосування насильства у випадку виклику працівників міліції.

Згідно п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України №10 від 06.11.2009 року «Про судову практику у справах про злочину проти власності», дії, розпочаті як крадіжка, але виявлені потерпілим чи іншими особами і, не зважаючи на це, продовжені винною особою з метою заволодіння майном, належить кваліфікувати, як грабіж, а в разі застосування насильства чи висловлювання погрози його застосування залежно від характеру насильства чи погрози як грабіж чи розбій.

Обвинувачення у розбійному нападі не може ґрунтуватися на суперечливих показаннях потерпілої, які не підтверджені іншими матеріалами справи.

Інших доказів, які б свідчили про вчинення ОСОБА_3 розбійного нападу, органами досудового слідства не здобуто, не здобуто таких і в ході судового слідства.

Таким чином, дії підсудного ОСОБА_3 підлягають перекваліфікації і його дії слід кваліфікувати за ч.3 ст. 186 КК України, кваліфікуючими ознаками якого є відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаний із застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя чи здоровя потерпілого та поєднаний з проникненням у житло.

При призначенні виду та міри покарання підсудному суд враховує характер та ступінь суспільної небезпечності скоєного ним злочину, особу підсудного, обставини, що помякшують та обтяжують покарання.

Обставинами, які помякшують покарання підсудному ОСОБА_3 судом визнано щире каяття, молодий вік підсудного.

Обставинами, які обтяжують покарання підсудному ОСОБА_3 судом визнано вчинення злочину в стані алкогольного спяніння та вчинення злочину щодо особи похилого віку.

Суд враховує, що ОСОБА_3 вперше притягується до кримінальної відповідальності, позитивно характеризується за місцем проживання, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває. За таких обставин і з урахуванням особи винного йому слід призначити покарання у вигляді позбавлення волі. Також, на думку суду, виправлення, а також запобігання вчиненню нових злочинів підсудним ОСОБА_3 можливе без відбування покарання і він ст.75 КК України, може бути звільнений від його відбування з випробуванням.

Долю речових доказів слід вирішити у відповідності до ст.81 КПК України.

Керуючись ст.ст.323,324 КПК України,суд

з а с у д и в :

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.186 КК України, та призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (пять) років.

Відповідно до ст.75 КК України ОСОБА_3 звільнити від відбування призначеного покарання з випробуванням і встановити йому іспитовий строк тривалістю 2 роки.

Згідно ст. 76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_3 обовязки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання, періодично зявлятися для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції .

До вступу вироку в законну силу запобіжний захід ОСОБА_3 змінити із взяття під варту на підписку про невиїзд, звільнивши останнього з під варти в залі суду.

Речові докази: швейну машинку, музичну колонку, жіночу сумочку, які знаходяться на зберіганні у ОСОБА_1 залишити останній, як власнику.

Стягнути з ОСОБА_3, проживаючого в ІНФОРМАЦІЯ_6, персональний ідентифікаційний номер НОМЕР_1 судові витрати по справі: - отримувач платежу НДЕКЦ при УМВС України у Хмельницькій області, (розрахунковий рахунок №31258272210321, МФО 815013 в управлінні Державного казначейства у Хмельницькій області, код 25575309, призначення платежу за дослідження 10, за дослідження 2) в сумі 529 грн. 20 коп.

На вирок суду може бути подана апеляція до апеляційного суду Хмельницької області протягом пятнадцяти діб з моменту його проголошення шляхом подачі апеляції через Шепетівський міськрайонний суд, а засудженим, який перебуває під вартою, - в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

Суддя: