Постанова № 29046833, 17.12.2012, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 25006, м. Кіровоград, вул. Велика Перспективна, 40 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 грудня 2012 року Справа № 1170/2а-3653/12

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Жука Р.В., за участю секретаря Бондар Я.Г. та представників:

позивача: Таран М.В.;

відповідача: Крижановського Р.О.

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Айсберг Пром»доКіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової службипровизнання протиправними дій та скасування наказу, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Айсберг Пром»звернулося до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області ДПС про визнання протиправним та скасування наказу начальника Кіровоградської ОДПІ Кіровоградської області ДПС від 26.09.2012 року №1673 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки»та визнання протиправними дій Кіровоградської об'єднаної Державної податкової інспекції щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки за результатами якої було складено акт.

В обґрунтування позову, позивач посилався на те, що відповідач при вирішені питання щодо призначення позапланової перевірки діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені нормами Податкового кодексу України.

Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 01.11.2012 року позовну заяву залишено без руху у зв'язку з тим, що позовна заява не відповідала вимогам ст. 106 КАС України та надано термін для усунення недоліків (а.с. 18).

04.11.2012 року позивачем подано заяву з виправленими недоліками.

Ухвалою суду від 12.11.2012 року у справі відкрито провадження та призначено її до судового розгляду.

Представник позивача підтримала позовні вимоги викладені у позовній заяві та зазначила, що податковий орган не мав реальних підстав для винесення наказу та порушив вимоги ст.78 Податкового кодексу України.

Представник відповідача надав до суду заперечення, в судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог та зазначав, що оскаржуваний наказ № 1673 від 26 вересня 2012 року (а.с.47) є цілком законним, оскільки при його винесені було чітко дотримано процедуру визначену ПК України.

Кіровоградська ОДПІ Кіровоградської області ДПС направила запит до ТОВ «Айсберг Пром»№ 20109/1520/38037429 від 18.09.2012 року "Про надання письмових пояснень та їх документального підтвердження щодо взаємовідносин з покупцями та постачальниками за період з 01.07.2012 по 31.07.2012 року (а.с.50).

На вказаний запит ТОВ «Айсберг Пром»було надано письмову відповідь, в якій зазначено про відсутність підстав направлення запиту та надано копію реєстру отриманих та виданих податкових накладних за липень 2012 року на трьох аркушах (а.с.51-52).

З огляду на ненадання позивачем у повній мірі письмових пояснень та запитуваних документів, начальником Кіровоградської ОДПІ, на підставі п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України, видано наказ № 1673 від 26 вересня 2012 року про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Айсберг Пром»(а.с.47), який направлено підприємству разом з повідомленням від 26 вересня 2012 року (а.с.48-49).

Правомірність та обґрунтованість наказу Кіровоградської ОДПІ про призначення документальної позапланової невиїзної перевірки, є предметом спору, який і розглядався судом.

Наказ про призначення перевірки, є рішенням суб'єкта владних повноважень, оскільки породжує певні права та обов'язки у суб'єктів таких правовідносин, та відповідно до ст. 17 КАС України може бути оскаржений у судовому порядку.

Основним для вирішення даного спору суд вважає встановлення наявності чи відсутності правових підстав для призначення відповідачем перевірки та з огляду на обставини справи зробити висновок про правомірність чи неправомірність оскаржуваного рішення Кіровоградської ОДПІ, яке і є предметом даного спору.

Відповідно до п.79.1 ст.79 ПК України, документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначеними статтями 77 та 78 ПК України.

Згідно із п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78 ПК України, який зазначено в оскарженому наказі як правова підстава для проведення перевірки, документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин: за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Відповідно до пп.78.1.1 п.78.1 ст.78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин: зокрема за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Відповідно до п.73.3 ст.73 ПК України органи державної податкової служби мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин з письмовим запитом про надання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на органи державної податкової служби функції, завдань, та її документального підтвердження.

Отже, податкова служба має право на звернення до платника податків з письмовим запитом про надання інформації.

Відповідно до пп.16.1.7 п.16.1 ст.16 ПК України, платник податків зобов'язаний подавати контролюючим органам інформацію в порядку, у строки та в обсягах, встановлених податковим законодавством.

Тому, право ДПІ щодо направлення запиту кореспондується з обов'язком платника надати інформацію на такий запит.

Згідно із п.73.3 ст.73 ПК України, платник податків та інші суб'єкти інформаційних відносин зобов'язані подавати інформацію, визначену у запиті органу державної податкової служби, та її документальне підтвердження протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом). п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України, встановлено інші строки надання відповіді на запит ДПІ і цей строк становить 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Тому ненадання інформації у повному обсязі на обов'язковий запит ДПІ суд вважає відмовою у наданні інформації з наступних підстав.

Як зазначено вище, у відповідності до пп.78.1.1 п.78.1 ст.78 ПК, однією із підстав для проведення позапланової документальної перевірки є виявлення податковим органом фактів, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства (встановлюються за допомогою перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації).

Отже, такі факти встановлюються, зокрема, отриманням податкової інформації.

Відповідно до пп.14.1.171 п.14.1 ст.14 ПК України, податкова інформація - у значенні, визначеному Законом України "Про інформацію".

Згідно із ч.1 ст.16 Закону України "Про інформацію"податкова інформація - сукупність відомостей і даних, що створені або отримані суб'єктами інформаційних відносин у процесі - поточної діяльності і необхідні для реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій у порядку, встановленому Податковим кодексом України.

Відповідно до пп.72.1.5 п.72.1 ст.72 ПК України, для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності державної податкової служби використовується інформацію, що надійшла від підрозділів податкової служби та митних органів - за результатами податкового контролю.

Таким чином, суд приходить до висновку про те, що Кіровоградська ОДПІ мала правові підстави для направлення на адресу позивача відповідного запиту.

Відповідно до п.73.3 ст.73 ПК України, органи державної податкової служби мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Такий запит підписується керівником (заступником керівника) органу державної податкової служби і повинен містити перелік інформації, яка запитується, та документів, що її підтверджують, а також підстави для надіслання запиту.

Як вбачається з запиту Кіровоградської ОДПІ (а.с.50), його підписано заступником начальника Кіровоградської ОДПІ Кіровоградської області ДПС, він містить перелік інформації, яка запитується, та документів, що її підтверджують, а також містить посилання на підстави для надіслання запиту, а саме пп.78.1.1 п.78.1 ст.78 ПК України. Як зазначено вище, вказана норма права вказує на виявлення податковим органом фактів, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства. Той факт, що у запиті податковий орган не цитував норму права, а лише на неї посилався, не може свідчити про відсутність підстав для надіслання запиту.

Щодо позовної вимоги про визнання протиправними дій Кіровоградської ОДПІ Кіровоградської області ДПС щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки за результатами якої було складено акт від 28.09.2012 року №671/1520/38037429 «Про результати проведення документальної позапланової перевірки ТОВ «Айсберг Пром» з питань правильності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту за липень 2012 року»суд зазначає наступне.

Як нормативний, так і ненормативний правовий акт завжди виражають волю (волевиявлення) уповноваженого суб'єкта права, його владні приписи; мають офіційний характер, обов'язковий до виконання; спрямування на регулювання суспільних відносин; встановлюють правову норму чи конкретне правовідношення; оформляються у визначеній формі; є юридичними фактами, що спричиняють певні правові наслідки.

Така правова позиція наведена й Конституційним Судом України у рішенні по справі щодо відповідності Конституції України (конституційності) положення підпункту 2 пункту 3 розділу IV Закону України „Про Конституційний Суд України" стосовно правових актів органів Верховної Ради України (справа про акти органів Верховної Ради України) від 23 червня 1997 року N 2-зп, справа N 3/35-313).

Правові акти індивідуальної дії своїми приписами мають породжувати права і обов'язки конкретних осіб, на яких спрямована їх дія. У такому випадку реалізується компетенція видавця цього акту як суб'єкта владних повноважень, уповноваженого управляти поведінкою іншого суб'єкта, а відповідно інший суб'єкт зобов'язаний виконувати його вимоги.

Згідно ст. 2 КАС України, яка у визначенні завдання адміністративного судочинства розкриває зміст прав свобод і інтересів, захист яких є юрисдикцією адміністративних судів, а саме: права особи у сфері публічно-правових відносин, що порушені певними суб'єктами (органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими і службовими особами, іншими суб'єктами) при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Обов'язковою ознакою нормативно-правового акта чи правового акта індивідуальної дії, а також відповідних дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень є створення ними юридичних наслідків у формі прав, обов'язків, їх зміни чи припинення.

Статтею 20 Податкового кодексу Україні передбачено право податкового органу на проведення перевірок платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Відповідно до абз.1 та 2 п.3 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 22.12.2010 р. № 984 результати документальних перевірок оформлюються у формі акта або довідки. У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт, а у разі відсутності порушень - довідка.

Акт -службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Статтею 58 Податкового кодексу України та Порядком направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків, що затверджений наказом ДПА України від 22.12.2010 року № 985 та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 30 грудня 2010 року за № 1440/18735, визначено форму рішення податкового органу, з яким пов'язується виникнення у платника податків обов'язку щодо сплати відповідних сум до бюджету.

У відповідності до п.56.1 ст.56 Податкового кодексу України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

В даному випадку рішенням контролюючого органу, яке носить зобов'язальний характер та породжує обов'язок зі сплати податків є податкове повідомлення - рішення.

Тому у випадку складання акту державною податковою інспекцією щодо порушень законодавства, встановлених перевіркою, позивач вправі оскаржити податкове повідомлення - рішення, яке буде прийнято податковим органом за результатами розгляду акту перевірки, а не визнання дій під час проведення перевірки протиправними в результати якої було складено акт.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Дані положення кореспондуються з вказаним у п.1 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ»від 6 березня 2008 року № 2 (далі постанова Пленуму).

З огляду на зазначену норму під час розгляду спорів щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень суди незалежно від підстав, наведених у позовній заяві, повинні перевіряти їх відповідність усім зазначеним вимогам (п.п.3 п.1 постанови Пленуму).

Суд звертає увагу, що актом ДПІ у Печерському районі м. Києва зафіксовано розбіжності між податковим кредитом позивача та податковим зобов'язанням його контрагента, що дає підстави для сумніву у правильності обчислення та декларування сум такого кредиту, а оскільки Товариством були надані не всі документи для підтвердження задекларованих сум, то податковий орган зобов'язаний виконати покладені на нього обов'язки, які заклечаються в контролі за своєчасністю та повнотою сплати до бюджетів та державних цільових фондів податків та зборів.

Крім того, суд зазначає, що складання акту є обставиною, що не порушує охоронюваних Законом прав та інтересів позивача з огляду на те, що висновки акту перевірки є службовим документом, є носієм доказової інформації, проте, акт не може бути визнаний рішенням чи дією суб'єкта владних повноважень.

Судом не приймаються посилання позивача на можливе прийняття відповідачем на підставі висновків акту перевірки рішень, якими будуть порушені права позивача, оскільки захисту підлягає тільки порушене право, а не ймовірно порушене в майбутньому.

Отже, в процесі розгляду справи не встановлено порушення прав та охоронюваних Законом інтересів позивача у зв'язку зі складанням акту перевірки та вчинення в процесі складання даного акту відповідачем дій, які б порушували інтереси позивача.

Станом на момент розгляду справи відсутнє порушене право позивача, оскільки перевірку, призначену оспорюваним наказом вже проведено. Отже, право позивача не може бути відновлено скасуванням наказу, тому суд доходить висновків, що позивачем невірно обрано засіб захисту порушеного права.

Виходячи з вище викладеного суд приходить до висновку, що Кіровоградська ОДПІ мала право на направлення запиту, встановлено факт направлення запиту та факт відмови позивача у надані в повній мірі запитуваної інформації, тобто встановлено обставини, які згідно п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78 ПК України, є правовими підставами для призначення позапланової документальної перевірки.

Керуючись ст.ст. 86, 94, 159-163, 167 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволені адміністративного позову відмовити у повному обсязі.

Постанова суду набирає законної сили в порядку, передбаченому статтею 254 КАС України.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі, протягом десяти днів з дня проголошення постанови суду, апеляційної скарги через Кіровоградській окружний адміністративний суд, з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя

Кіровоградського окружного

адміністративного суду Р.В. Жук