Вирок № 29045939, 01.02.2013, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/559/13- к

Провадження № 1-кп/344/40/13

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 лютого 2013 року м.Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого-судді: Болюк І.І.

з участю: секретаря Стефанець Г.Я.

прокурора Васильчука А.Б.

потерпілих ОСОБА_1, ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Івано-Франківську кримінальне провадження про обвинувачення

ОСОБА_3 - ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки та жительки АДРЕСА_1, українки, громадянки України, з середньою спеціальною освітою, одруженої, працюючої приватним підприємцем, раніше не судимої;

у вчиненні злочину, передбаченого ст.185 ч.3 КК України, суд,-

В С Т А Н О В И В:

Згідно обвинувального акту ОСОБА_3 вчинила таємне викрадення чужого майна, поєднане з проникненням в приміщення.

Злочин вчинено при наступних обставинах.

27.12.2012 року близько 19 год. 30 хв. ОСОБА_3 з метою таємного викрадення чужого майна, шляхом відкриття ключем дверей проникла в приміщення магазину "ІНФОРМАЦІЯ_2", що знаходиться по АДРЕСА_2, де скориставшись тим, що за її діями ніхто не спостерігає, таємно викрала металевий сейф вартість якого згідно висновку спеціаліста про вартість майна становить 599 грн., в якому знаходились гроші в сумі 31900 грн., 1010 доларів США, що згідно курсу НБУ станом на 27.12.2012 року становило 8072 грн. 93 коп., та печатка приватного підприємця на ім'я ОСОБА_1. Після вчинення крадіжки ОСОБА_3 з викраденим сейфом з місця події скрилась, викраденим розпорядилась на власний розсуд, чим спричинила майнові збитки ОСОБА_1 на загальну суму 20599 грн., та ОСОБА_2 - на загальну суму 19972 грн. 93 коп.

Допитана в судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_3 вину у вчиненні злочину визнала повністю та пояснила, що з 2004 року вона орендувала приміщення по АДРЕСА_2. В 2008 році вона віддала частину вказаного приміщення в суборенду та працювала там разом з іншими підприємцями. В грудні 2012 року з метою отримати кошти щоб повернути кредит, який вона отримала на навчання дочки, ОСОБА_3 продала лижі за гроші в сумі 600 грн., проте коли прийшла додому виявила, що даних грошей в неї не було. Будучи в розпачі 27.12.2012 року вона пішла в приміщення офісу по АДРЕСА_2, де вона бачила як продавець відкладає гроші в коробку в тумбі столу. Відчинивши двері офісу, зайшла до приміщення офісу, де працювала вона, ОСОБА_2 та інші. Відчинивши шухляду столу продавця вона побачила там пластмасову коробку, в якій знаходились гроші малими купюрами, які вона не брала. Після цього, ОСОБА_3 відчинивши тумбу біля столу побачила металевий сейф, який спробувала відчинити, проте не змогла. Тоді вона поклала даний сейф в поліетиленовий пакет та пішла додому. Вдома вона витягнула сейф із пакета та заховала його в шафу. Наступного дня прийшовши на роботу вона побачила працівників міліції, які попросили її показати підошву взуття, яке було на ній, після чого попросили проїхати з ними у відділ міліції, де вона розповіла про вчинення крадіжки. На даний час усвідомлює, що вчинила злочин, розкаюється у вчиненому, запевнила суд, що більше такого не повториться, просить суворо її не карати.

Дії ОСОБА_3 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч.3 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна, поєднане з проникненням в приміщення.

Суд вважає дану кваліфікацію вірною.

На підставі ч.3 ст.349 КПК України, за згодою учасників судового провадження, судом визнано недоцільним дослідження доказів по справі, стосовно тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому судом з'ясовано, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин, сумніву у добровільності та істинності їх позиції немає, а також їм зрозуміло що вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Призначаючи покарання обвинуваченій, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який є тяжким злочином, особу винної, зокрема те, що вона раніше не судима, злочин вчинила вперше (а.с.121 том 2), на обліках в Івано-Франківському ОНД та ОКПНД не перебуває (а.с. 123, 125 том 2), по місцю проживання характеризується позитивно (а.с. 126), думку потерпілих, які зазначили, що матеріальних і моральних претензій до обвинуваченої не мають, просять її суворо не карати.

Обставинами, що пом'якшують покарання, суд визнає: визнання вини, щире каяття обвинуваченої у вчиненому, активне сприяння розкриттю злочину.

Обставин, що обтяжують покарання судом не встановлено.

Враховуючи всі наведені обставини, суд приходить до висновку, що виправлення обвинуваченої ОСОБА_3 можливе без відбування покарання, яке їй слід обрати у виді позбавлення волі в межах санкції ст.185 ч.3 КК України. Тому суд вважає за можливе застосувати ст.75 КК України та звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання з випробуванням.

Таке покарання буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченої, та попередження вчинення нею злочинів.

Питання речових доказів вирішити згідно вимог ст.100 КПК України.

Керуючись ст.ст.373-375 КПК України, суд,-

З А С У Д И В :

ОСОБА_3 визнати винною у вчиненні злочину, передбаченого ст.185 ч.3 КК України та призначити покарання у вигляді трьох років позбавлення волі.

Керуючись ст.75 КК України, звільнити засуджену ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк - один рік.

На підставі ст.76 КК України, зобов'язати ОСОБА_3 не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи та повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання або роботи, періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

Речові докази:

- жіночі чоботи (а.с. 84 том 2) - повернути за належністю ОСОБА_3;

- грошові кошти в сумі 20 000 грн., печатку приватного підприємця на ім'я ОСОБА_1 та металевий сейф (а.с. 103, 105 том 2) - вважати повернутими за належністю потерпілому ОСОБА_1;

- грошові кошти в сумі 11 900 грн. та 1010 доларів США (а.с. 106, 108 том 2) - вважати повернутими за належністю потерпілому ОСОБА_2

Стягнути із ОСОБА_3 на користь НДЕКЦ при УМВС в Івано-Франківській області, код 25574765, р/р 31255272210165, Банк одержувача УДКСУ м.Івано-Франківська, МФО 836014, процесуальні витрати за проведення судової дактилоскопічної експертизи № 09/36-2 в сумі 196,00 грн. (а.с. 51-54 том 2).

Стягнути із ОСОБА_3 на користь НДЕКЦ при УМВС в Івано-Франківській області, код 25574765, р/р 31255272210165, Банк одержувача УДКСУ м.Івано-Франківська, МФО 836014, процесуальні витрати за проведення судової трасологічної експертизи №11 в сумі 1226,00 грн. (а.с. 58- 66 том 2).

Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду Івано-Франківської області через Івано-Франківський міський суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії вироку.

Суддя Болюк І.І.