Рішення № 29045936, 01.02.2013, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 0907/2-2201/2011

Провадження № 2/344/206/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 лютого 2013 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

в складі:

головуючого судді: Барашкова В.В.

секретаря : Мельник Н.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Івано-Франківську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, товариство з обмеженою відповідальністю «Новекс Дім», про розірвання договору про участь у Фонді фінансування будівництва та стягнення коштів, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» про розірвання договору про участь у Фонді фінансування будівництва № 93 від 25 червня 2006 року та стягнення коштів в сумі 965964,00 гривень. Третьою особою без самостійних вимог на стороні відповідача у справі є товариство з обмеженою відповідальністю «Новекс Дім».

Позовні вимоги обґрунтував тим, що 25 червня 2006 року було укладено договір № 93 про участь у Фонді фінансування будівництва виду «А» малоповерхового житлового комплексу «Західний» в АДРЕСА_2 (далі ФФБ).Відповідно до п.1.1. вищевказаного договору, позивач (Довіритель) передав кошти відповідачу (Управителю) у довірче управління з метою отримання у власність об'єкта інвестування, а Управитель прийняв кошти на рахунок ФФБ у довірче управління з подальшим використанням коштів ФФБ у порядку, визначеному правилами ФФБ, що затверджені рішенням правління ТОВ «Укрпромбанк» від 08.06.2005р.

Згідно п.1.4 Договору про участь у ФФБ об'єктом інвестування є будинок в об'єкті будівництва (малоповерховий житловий комплекс «Західний» в АДРЕСА_2) площею 101,00 кв.м., що відповідає 10100 вимірним одиницям. Цим же пунктом сторонами договору визначена запланована дата вводу будинку в експлуатацію - 30.04.2007р. Внесення коштів на рахунок відповідача підтверджується Свідоцтвом серії ІФ №93 від 25.06.2006р., в якому зазначено, що сума коштів переданих довірителем в управління управителю на момент видачі свідоцтва складала 321331,50 гривень, що відповідає 10100 вимірним одиницям. Таким чином, позивачем виконанні всі зобов'язання за Договором про участь у ФФБ, а відтак, причиною неотримання останнім у власність об'єкту інвестування є порушення відповідачем Правил ФФБ та умов вказаного договору. Оскільки, у разі розірвання договору про участь у ФФБ майно (грошові кошти) вважатимуться такими, що перебувають у відповідача без належної підстави, то вони підлягають поверненню, а тому просив стягнути з відповідача на користь позивача кошти в сумі 965964,00 гривень.

У судове засідання сторони та їх представники не зявились, хоча повідомлялись судом про час та місце судового розгляду. До судового засідання 01.02.2013 року представник позивача подав до суду письмову заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав, просив задоволити позов ОСОБА_3 у повному обсязі. За таких обставин суд ухвалив провести розгляд справи за відсутності сторін, з врахуванням особливостей процесу , передбачених ст.197 ЦПК України.

Дослідивши докази, надані сторонами на обґрунтування їхніх вимог та заперечень, з'ясувавши фактичні обставини справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

З досліджених в судовому засіданні обставин встановлено, що 25 червня 2006 року між позивачем та ТзОВ «Укрпромбанк» було укладено договір № 93 про участь у фонді фінансового будівництва виду «А» (далі-ФФБ). Предметом даного договору є участь довірителя у ФФБ виду «А» малоповерхового житлового комплексу «Західний» в АДРЕСА_2, управителем якого є ТзОВ «Укрпромбанк». Об'єктом інвестування за цим договором є будинок площею 101,00 кв.м., що відповідає 10100 вимірним одиницям.

Для реалізації будівництва управителем (ТзОВ «Укрпромбанк») було укладено договір з забудовником ТзОВ «Новекс дім».

Отже, сторонами договору будівництва є Замовник - управитель ФФБ виду (А) та Виконавець - забудовник, а сторонами договору про участь у ФФБ виду (А) є управитель ФФБ виду (А) та довіритель ФФБ виду (А).

Відповідно до п.1 ч.2 ст. 11 ЦК України однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір.

В силу статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і у встановлений строк відповідно до вказівок договору.

Позивач повністю виконав свої зобов'язання за Договором про участь у ФФБ, тобто в повному обсязі та строк вніс на рахунок відповідача суму коштів визначену договором про участь у ФФБ, що підтверджується виданим йому Свідоцтвом про участь у фонді фінансування будівництва виду «А» (серії ІФ №93 від 25.06.2006р.).

Згідно ст.610 ЦК України у разі порушення зобов'язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема розірвання договору. З Договору та свідоцтва про участь у ФФБ виду (А) вбачається, що запланована дата введення об'єкта в експлуатацію - 30.04.2007 року. Однак, на даний час, об'єкт інвестування не переданий відповідачем у власність позивача.

Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

У ч. 2 ст. 651 ЦК України зазначається, що договір може бути розірвано у зв'язку з істотним порушенням умов договору іншою стороною.

Таким чином, не передання у власність позивача об'єкта інвестування є істотним порушенням з боку відповідача умов договору про участь у ФФБ виду (А), оскільки позивач не отримав того, на що розраховував піл час >тсладення договору про \часть у ФФБ виду (А).

Зазначені обставини нічим не спростовані.

Відповідно до статті 653 Цивільного кодексу України, у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються. Якщо договір розірваний у зв'язку з істотним порушенням договору однією із сторін, друга сторона може вимагати відшкодування збитків, завданих зміною або розірванням договору.

За змістом частини 1 статті 1043 Цивільного кодексу управитель, який не виявив при управлінні майном належної турботливості про інтереси установника управління або вигодонабувача, зобов'язаний відшкодувати установникові управління завдані збитки, а вигодонабувачеві - упущену вигоду.

Рішенням Конституційного Суду України за № 5-рп/2012 від 13 березня 2012 року у справі № 1-7/2012 за конституційним зверненням громадянки ОСОБА_4, щодо офіційного тлумачення положення частини четвертої статті 3 Закону України „Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва44 визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення частини четвертої статті 3 Закону України „Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва44 від 25 грудня 2008 року № 800-УІ з наступними змінами, згідно з яким „забороняється розірвання фізичними та юридичними особами будь-яких договорів, результатом яких є передача забудовниками завершеного об'єкта (частини об'єкта) житлового будівництва за умови, що за такими договорами здійснено оплату 100 відсотків вартості об'єкта (частини об'єкта) житлового будівництва44.

Отже, суд вважає вказану норму закону, яка за Рішенням Конституційного Суду України визнана неконституційною такою, що не підлягає до застосування у вказаних правовідносинах.

Проаналізувавши норми ст. 50 Закону України «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю» суд приходить до наступних висновків.

Так, у ст. 50 Закону України «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю» зазначено, що порушення строків спорудження об'єкта будівництва або неналежне виконання зобов'язань забудовником не може впливати на правовідносини, що виникли між банком та позичальником відповідно до укладеного ними договору про іпотечний кредит, і не є підставою для припинення виконання зобов'язань позичальником.

Оскільки, предмет договору про участь у ФФБ виду (А) та іпотечного договору різний, то розірвання договору про участь у ФФБ виду (А) не припиняє зобов'язань позичальника з повернення коштів банку за договором про іпотечний кредит.

Отже, ЦК України і Закон України «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю» допускає розірвання договору про участь у ФФБ виду (А), при цьому зобов'язання позичальника з повернення коштів банку за договором про іпотечний кредит не припиняється.

У ч. 6 ст. 50 Закону України «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю» визначено, що довіритель ФФБ, який отримав кредит для участі у ФФБ та забезпечив виконання своїх зобов'язань за договором про іпотечний кредит іпотекою, до моменту повного виконання зобов'язань за договором про іпотечний кредит не має права змінити об'єкт інвестування, уступити право вимоги за договором про участь у ФФБ третім особам, частково отримати кошти з ФФБ або відмовитися від участі у ФФБ.

Розірвання договору участі у ФФБ виду (А) за рішенням суду, не можна вважати зміною об'єкта інвестування; уступкою права вимоги за договором про участь у ФФБ виду (А) третім особам або відмовою від участі у ФФБ виду (А) за бажанням Довірителя ФФБ виду (А).

Не слід вважати розірвання договору %-часті у ФФБ виду (А) за рішенням суду й частковим отриманням коштів з ФФБ. оскільки визначення порядку часткового отримання коштів з ФФБ Закон України «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю», не містить.

В той же час, порядок часткового отримання коштів з ФФБ врегульовано у п. 2.7.2. правил ФФБ виду «А» МЖК «Західний» в АДРЕСА_2 Івано-Франківської області, що затверджені рішенням правління ТОВ «Український промисловий банк» від 08.06.2005р. Згідно вказаного пункту правил Довіритель ФФБ виду (А), за яким закріплено об'єкт інвестування, за письмовою згодою Управителя ФФБ виду (А) має право до запланованої дати введення об'єкта будівництва в експлуатацію (за умови сплати Управителю ФФБ виду (А) винагороди, визначеної в розділі IX цих правил) частково отримати кошти з ФФБ у сумі, що відповідає вартості відповідної кількості про інвестованих вимірних одиниць обраного та закріпленого об'єкту інвестування за поточною ціною вимірної одиниці, діючої на день подання Довірителем заяви про отримання коштів з ФФБ. При цьому сума коштів, що залишилася на рахунку ФФБ повинна становити 30 % або більше загальної вартості обраного об'єкта інвестування. При цьому, у Довірителя залишається зобов'язання внести до ФФБ повну суму коштів, згідно з Договором про участь у ФФБ не пізніше ніж за 30 календарних днів до запланованої дати введення об'єкту будівництва в експлуатацію та згідно графіку подальшого внесення коштів, визначеного у Свідоцтві про участь у ФФБ.

Отже, істотне порушення умов договору участі у ФФБ виду (А) управителем ФФБ виду (А), та як наслідок розірвання договору участі у ФФБ виду (А) за рішенням суду, не порушує умов ч. 6 ст. 50 Закону України «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю».

В силу положень ч.4 ст.18 Закону України «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю» у разі неналежного виконання управителем своїх обов'язків, передбачених частиною першою цієї статті, довіритель має право вимагати від управителя дострокового розірвання договору та виплати йому коштів. Управитель зобов'язаний виплатити довірителю кошти у сумі, що визначається відповідно до статті 20 цього Закону при відмові довірителя від участі у ФФБ і не може бути меншою за суму, внесену довірителем до ФФБ.

Отже, дострокове розірвання договору участі у ФФБ виду (А) можливе лише під час дії договору участі у ФФБ виду (А). Відповідно й сума коштів, що підлягає виплаті довірителю ФФБ виду (А) при достроковому розірванні договору участі у ФФБ виду (А), визначається згідно статті 20 цього Закону, як при відмові довірителя від участі у ФФБ виду (А).

Стаття 20 Закону передбачає три варіанти розрахунку суми коштів, яка підлягає до повернення довірителю, а саме:

- у випадку відмови довірителя від участі у ФФБ, виходячи з кількості закріплених за довірителем вимірних одиниць об'єкта інвестування, поточної ціни вимірної одиниці цього об'єкта інвестування на день передачі коштів в управління управителю ФФБ;

- у випадку відкріплення об'єкта інвестування від довірителя за недотримання довірителем графіка внесення коштів, виходячи з кількості закріплених за довірителем вимірних одиниць об'єкта інвестування та поточної ціни вимірної одиниці цього об'єкта інвестування станом на перший день місяця, наступного за місяцем, коли довіритель порушив графік внесення коштів;

- в інших випадках сума коштів, що підлягає виплаті довірителю, визначається управителем, виходячи з кількості закріплених за довірителем вимірних одиниць об'єкта інвестування та поточної ціни вимірної одиниці цього об'єкта інвестування станом на день відкріплення від довірителя об'єкта інвестування.

Таким чином, розірвання судом договору про участь у ФФБ виду (А), внаслідок істотного порушення його умов однією зі сторін, є іншим випадком в розумінні ст. 20 Закону України «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю», тому сума коштів, що підлягатиме поверненню, повинна вираховуватись відповідно до кількості закріплених за довірителем вимірних одиниць об'єкта інвестування та поточної ціни вимірної одиниці цього об'єкта інвестування станом на день відкріплення від довірителя об'єкта інвестування.

Виходячи зі змісту ст. 11 ЗУ «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю» для ФФБ виду «А» поточну ціну вимірної одиниці об'єкта будівництва, споживчі властивості об'єктів інвестування та об'єкта будівництва, коефіцієнти поверху та комфортності визначає забудовник.

Згідно з даними ТзОВ «Новекс дім» на час виникнення спору вартість вимірної одиниці становила 95,64 грн. Таким чином, сума у розмірі 965964,00 грн. підлягає поверненню довірителю.

За таких обставин, враховуючи істотне порушення умов Договору, здійснивши повне та всебічне дослідження всіх обставин справи, суд вважає за необхідне розірвати Договір № 93 від 25 червня 2006 року про участь у Фонді фінансування будівництва виду «А» малоповерхового житлового комплексу «Західний» в АДРЕСА_2, та стягнути кошти з товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк».

Відповідно до частини 1 статті 88 Цивільного процесуального кодексу України, стороні на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Тому з відповідача також слід стягнути на користь позивача понесені ним судові витрати по справі пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, відповідно до ст.ст. 22, 127 Конституції України, ст.ст. 5, 526, 538, 626, 629, 651, 653, 1043 ЦК України, керуючись ст.ст. 10, 11, 57, 60, 88, 213-215 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, товариство з обмеженою відповідальністю «Новекс Дім», про розірвання договору про участь у Фонді фінансування будівництва та стягнення коштів - задовольнити.

Розірвати договір № 93 від 25 червня 2006 року про участь у Фонді фінансування будівництва виду «А» малоповерхового житлового комплексу «Західний» в АДРЕСА_2, укладений між товариством з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк», код в ЄДРПОУ 19357325 місцезнаходження якого: Бульвар Лесі Українки, 26, м. Київ, 01133, та ОСОБА_1 ідентифікаційний № НОМЕР_1, місце проживання: АДРЕСА_1.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» код в ЄДРПОУ 19357325 місцезнаходження якого: Бульвар Лесі Українки, 26, м. Київ, 01133, на користь ОСОБА_1 ідентифікаційний № НОМЕР_1, місце проживання: АДРЕСА_1, 965964,00 (дев'ятсот шістдесят п'ять тисяч дев'ятсот шістдесят чотири) гривні.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.Апеляційна скарга, подана після закінчення строків, установлених статтею 294 ЦПК України, залишається без розгляду, якщо апеляційний суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Суддя: Барашков В.В.