Ухвала суду № 29045216, 31.01.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а-1520/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Келеберда В.І., Суддя-доповідач: Усенко В.Г. УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 січня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Усенка В.Г,

суддів: Бистрик Г.М., Оксененка О.М.,

при секретарі Сидоренко В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Біолабтех ЛТД» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 23 квітня 2012 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Біолабтех ЛТД» до Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва про визнання протиправними дій та скасування податкових повідомлень-рішень від 11.08.2011р. № 0000682200, від 06.01.2012р. № 0000022200, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Біолабтех ЛТД» (далі - Позивач) звернулось до суду із адміністративним позовом до податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва (далі - Відповідача) у якому просило визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення від 11.08.2011р. № 0000682200, від 06.01.2012р. № 0000022200.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 23 квітня 2012 року відмовлено у задоволенні позовних вимог.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити вимоги адміністративного позову в повному обсязі.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши представників обох сторін, що прибули у судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову - без змін, виходячи з наступного.

Згідно зі ч. 1 п. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, посадовими особами ДПІ у Оболонському районі м. Києва проведено позапланову документальну виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог валютного законодавства України по імпортних операціях, згідно договору №РІ-7920018189 від 07.12.2009 з Компанією «Roche Diagnostic GmbH» (Німеччина) та договору №U10002661 від 12.01.2010 з Компанією «LGC Standarts» (Великобританія), за результатом якої оформлено акт перевірки від 03.08.2011 №384-11-2-34891619.

На підставі акту перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення від 11.08.2011р. №0000682200 яким позивачу донараховано суму грошового зобов'язання за платежем: пеня за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності в сумі 347390,26 грн.

Також, проведено позапланову документальну невиїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог валютного законодавства України по імпортній операції, згідно контрактів " РІ-791627 від 12.05.2010р. з Компанією «Labconco Corporation» (США), № РІ-799874 від 21.05.2010р. з Компанією «Labconco Corporation» (США), № ТА 030510/1 від 05.05.2010р. з Компанією «Systec GmbH» (Німеччина), за результатом якої оформлено акт перевірки від 28.12.2011р. № 745-22-2-34891619.

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0000022200 від 06.01.2012р., яким позивачу донараховано суму грошового зобов'язання за платежем: пеня за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності в сумі 136329,30 грн.

Як вбачається з акту перевірки порушення вимог валютного законодавства виникло у зв'язку з порушенням термінів розрахунків по імпортних операціях та ненадходженням товару (валютних цінностей).

Відмовляючи у задоволенні вимог адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що посилання відповідача щодо порушення позивачем вимог чинного законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності знайшли своє підтвердження під час судового розгляду справи та не спростовані позивачем.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджує такий висновок суду першої інстанції, оскільки він знайшов своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

Судом встановлено, що у наданих суду першої інстанції та що містяться у матеріалах справи ВМД, що підтверджують факт переміщення товару відповідно до умов укладених договорів з контрагентами позивача відсутнє посилання на договір на виконання якого здійснена господарська операція та не вказано позивача як комісіонера.

Також у наданих суду актах прийняття-передачі відсутні посилання на договори відповідно яких здійснено господарську операцію та відсутнє посилання на ВМД.

Відповідно до п.2 ст. 1 Митного кодексу України ввезення товарів і транспортних засобів на митну територію України, вивезення товарів і транспортних засобів за межі митної території України - сукупність дій, пов'язаних із переміщенням товарів і транспортних засобів через митний кордон України у відповідному напрямку.

Згідно із ч. 1 ст. 70 Митного кодексу України метою митного оформлення є засвідчення відомостей, одержаних під час митного контролю товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, та оформлення результатів такого контролю, а також статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів і транспортних засобів. Митне оформлення здійснюється посадовими особами митного органу.

Пунктами 1 та 2 Положення про вантажну митну декларацію, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 574 від 09.06.1997, встановлено, що вантажна митна декларація використовується для декларування товарів і транспортних засобів. Вантажна митна декларація (далі - ВМД) - письмова заява встановленої форми, що подається митному органу на паперовому носії або як електронний документ (електронна ВМД) і містить відомості про товари та транспортні засоби, які переміщуються через митний кордон України, митний режим, у який вони заявляються, а також іншу інформацію, необхідну для здійснення митного контролю, митного оформлення, митної статистики, нарахування та сплати податків, зборів та інших платежів.

Відповідно до п.2 Положення вантажна митна декларація - письмова заява встановленої форми, що подається митному органу на паперовому носії або як електронний документ (електронна ВМД) і містить відомості про товари та транспортні засоби, які переміщуються через митний кордон України, митний режим, у який вони заявляються, а також іншу інформацію, необхідну для здійснення митного контролю, митного оформлення, митної статистики, нарахування та сплати податків, зборів та інших платежів.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону №185/94-ВР імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики.

Враховуючи вищевикладене, оскільки у вищевказаних ВМД відсутнє посилання на договори, відповідно до яких здійснювалась поставка товару, одержувачем Товару та особою відповідальною за фінансове врегулювання не зазначено позивача як комісіонера, враховуючи, що у зазначених актах прийняття-передачі товару також відсутні посилання на договори, відповідно до яких здійснювалась поставка товару та вищезазначені ВМД, тобто у ВМД відсутні жодні ідентифікуючи ознаки щодо належності товару позивачу відповідно до зазначених договорів, беручи до уваги, на час проведення перевірок та прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень у відповідача були відсутні відомості про зняття з контролю зазначених імпортних операцій, висновок відповідача щодо порушення позивачем вимог ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23.09.1994 №185/94-ВР, а саме порушення термінів розрахунків по імпортних операціях є обґрунтованим.

Отже, судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.

Обставини, викладені в апеляційній скарзі, до уваги не приймаються, оскільки є необґрунтованими та не є підставами для скасування рішення суду першої інстанції.

В зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову окружного суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Біолабтех ЛТД» - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 23 квітня 2012 року - без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення.

Касаційну скаргу може бути подано безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Головуючий - суддя В.Г. Усенко

судді: Г.М. Бистрик

О.М. Оксененко

Ухвалу виготовлено в повному обсязі 04.02.2013р.

Головуючий суддя Усенко В.Г.

Судді: Бистрик Г.М.

Оксененко О.М.