Постанова № 29045160, 31.01.2013, Хмельницький окружний адміністративний суд

Копія

Справа № 2270/5571/12

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 січня 2013 рокум. Хмельницький Хмельницький окружний адміністративний суд

в складі:головуючого-суддіКасапа В.М. при секретарі Бориславській К.В. за участі:представника позивача: Забєліна В.А. представника відповідача: Мельника О.Г. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Арта-Агро" до Славутськаої об'єднаної державної податкової інспекції в Хмельницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

ТОВ "Арта-Агро" звернулося з позовом до Славутської ОДПІ Хмельницької області про скасування податкових повідомлень-рішень № 0000762301 та № 0000772301 від 13.07.2012 року.

В обґрунтування позовних вимог вказує, що працівниками податкової інспекції проведено документальну позапланову виїзну перевірку з питань дотримання вимог податкового законодавства при проведенні взаємовідносин з ТОВ "ТК Вінтрейд" за період з 01.05.2009 року по 30.06.2009 року, ТОВ "ТД-Імпакт" за період з 01.04.2010 року по 30.06.2010 року та ТОВ "Аморелі" за період з 01.02.2009 року по 31.01.2011 року, за результатами якої складений акт № 232/2301/31208071 від 02.07.2012 року та винесено податкові повідомлення-рішення № 0000772301 від 13.07.2012 року щодо визначення суми податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств в розмірі 1 540 413 грн., з яких 1 232 330 грн. основного платежу та 308 083 грн. штрафних санкцій, та № 0000762301 від 13.07.2012 року щодо визначення суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 1 073 844 грн., з яких 859 075 грн. основного платежу та 214 769 грн. штрафних санкцій.

В результаті проведеної перевірки виявлено порушення ст. 3, п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", яке полягає у занижені суми податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств за перевіряємий період в розмірі 1 232 330 грн., а також порушення ст.ст. 3, 4, п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", що призвело до заниження суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість у періоді, що перевірявся, в розмірі 985 864 грн.

З прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями не погоджується та вказує, що між ним та TOB "ТК Вінтрейд", ТОВ "ТД-Імпакт" та ТОВ "Аморелі" вчинялись правочини, згідно умов яких постачальники зобов'язуються доставити а покупець прийняти та оплатити товар. Вказує, що ним отримано та оплачено доставлений контрагентами товар (засоби захисту рослин), який в подальшому оприбуткований та використаний у його господарській діяльності. Факт здійснення фінансових операцій, вчинених на виконання умов укладених договорів, а також факт проведення даних операцій по бухгалтерському та податковому обліку підтверджується відповідними видатковими, податковими та товарно-транспортними накладними. Крім того зазначає, що відповідачем порушено порядок проведення перевірки, в зв'язку з чим висновки податкового органу не відповідають об'єктивним обставинам справи та не можуть бути підставами для винесення податкових повідомлень-рішень. Просить визнати протиправними та скасувати оскаржувані податкові повідомлення-рішення.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, подав заперечення проти позову, в якому вказує, що при дослідженні взаємовідносин позивача з контрагентами встановлено порушення позивачем ст. 3, п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", яке полягає у занижені суми податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств за перевіряємий період в розмірі 1 232 330 грн., а також порушення ст.ст. 3, 4, п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", що призвело до заниження суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість у періоді, що перевірявся, в розмірі 985 864 грн. Зазначає, що в зв'язку з відсутністю первинних документів, які б підтверджували приймання-передачу продукції за кількістю та якістю, документів, які б свідчили про фактичне транспортування товарів від контрагентів до позивача, відсутністю майна та інших матеріальних ресурсів, економічно необхідних для здійснення операцій з купівлі - продажу, відсутністю необхідних умов для досягнення результатів економічної діяльності у зв'язку з відсутністю трудових ресурсів, основних фондів, складських приміщень, транспортних засобів, податковим органом зроблено висновок про те, що операції по договорах поставки засобів захисту рослин фактично не виконувались в межах господарської діяльності підприємства, а відтак останні укладались без мети реального настання правових наслідків, з метою заниження об'єкту оподаткування та несплати податків.

Вважає прийняті податкові повідомлення-рішення № 0000762301 та № 0000772301 від 13.07.2012 року правомірними та просить відмовити в задоволені позову.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши повно та всебічно обставини справи, суд вважає, що позов задоволенню не підлягає.

Судом встановлено, що працівниками Славутської ОДПІ Хмельницької області проведено документальну позапланову виїзну перевірку з питань дотримання вимог податкового законодавства при проведенні взаємовідносин з ТОВ "ТК Вінтрейд" за період з 01.05.2009 року по 30.06.2009 року, ТОВ "ТД-Імпакт" за період з 01.04.2010 року по 30.06.2010 року та ТОВ "Аморелі" за період з 01.02.2009 року по 31.01.2011 року. В результаті проведеної перевірки виявлено порушення позивачем ст. 3, п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", яке полягає у занижені суми податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств за перевіряємий період в розмірі 1 232 330 грн., а також порушення ст.ст. 3, 4, п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", що призвело до заниження суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість у періоді, що перевірявся, в розмірі 985 864 грн. На підставі виявлених порушень складено акт № 232/2301/31208071 від 02.07.2012 року та винесено податкові повідомлення-рішення № 0000762301 та № 0000772301 від 13.07.2012 року.

В ході проведення перевірки встановлено, що позивачем у перевіряємому періоді до складу валових витрат та податкового кредиту включались суми по операціях з поставки засобів захисту рослин, здійснених згідно укладених договорів з TOB "ТК Вінтрейд", ТОВ "ТД-Імпакт" та ТОВ "Аморелі".

Як вбачається з матеріалів справи, 06.12.2010 року відповідачем до ДПІ у Печерському районі м. Києва направлено запит про проведення перевірки контрагентів TOB "ТК Вінтрейд" та ТОВ "ТД-Імпакт".

17.12.2010 року з ДПІ у Печерському районі м. Києва надійшли акти від 14.12.2010 року та від 08.12.2010 року про неможливість проведення перевірки вказаних контрагентів в зв'язку з їх відсутністю за місцезнаходженням.

На запит Славутської ОДПІ до ТОВ "Арта-Агро" про надання документальних підтверджень щодо цивільно-правових відносин з "ТК Вінтрейд" та ТОВ "ТД-Імпакт" позивачем не надано копій сертифікатів якості поставлених товарів та документів, що засвідчують їх транспортування.

Від Миргородської ОДПІ Полтавської області до відповідача надійшов акт № 258/22-110 від 28.03.2012 року про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Аморелі" щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків покупцями за період з лютого 2009 року по січень 2011 року в зв'язку з тим, що місцезнаходження ТОВ "Аморелі" не встановлено. В ході опитування працівниками ВПМ Миргородської ОДПІ Полтавської області гр. ОСОБА_5, який згідно інформаційної бази був відповідальним за фінансово-господарську діяльність товариства, являвся його керівником та головним бухгалтером, останнім повідомлено, що він ніколи не працював на даному підприємстві, не створював та не є його засновником, не підписував ніяких документів від імені товариства, в банківських установах рахунків не відкривав, на ведення справ нікого не уповноважував.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.п. 1.2 п.1, п.п. 2.1 п. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88, згідно положень яких первинні документи - письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Згідно п. 2.4 Положення первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ; назва документа (форми); код форми; дата і місце складання; зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі); посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Дія контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Пунктом 1.31 ст. 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що продаж товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію, незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів.

Згідно ст. 3 даного Закону об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону.

Відповідно до п. 4.1 ст. 4 цього Закону валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Валовий доход включає загальні доходи від продажу товарів (робіт, послуг), у тому числі допоміжних та обслуговуючих виробництв, що не мають статусу юридичної особи, а також доходи від продажу цінних паперів, деривативів, іпотечних сертифікатів участі, іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, сертифікатів фондів операцій з нерухомістю (за винятком операцій з їх первинного випуску (розміщення), операцій з їх кінцевого погашення (ліквідації) та операцій з консолідованим іпотечним боргом відповідно до закону) (п.п. 4.1.1).

Пунктом 5.1 ст. 5 Закону визначено, що валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

До складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті (п.п. 5.2.1).

Згідно п.п. 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 Закону датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

- або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку;

- або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Відповідно до п.п. 11.3.1 вказаної статті датою збільшення валового доходу вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

- або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), що підлягають продажу, у разі продажу товарів (робіт, послуг) за готівку - дата її оприбуткування в касі платника податку, а за відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

- або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного надання результатів робіт (послуг) платником податку.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позивачем порушено вказані вище положення Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" внаслідок віднесення до валових витрат сум по операціях з придбання засобів захисту рослин від контрагентів, факт придбання яких не підтверджено відповідними документами.

Щодо визначення позивачу суми податкового зобов'язання по податку на додану вартість необхідно зазначити наступне.

Згідно п.п. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону України "Про податок на додану вартість" (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) об'єктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце поставки яких знаходиться на митній території України, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкт застави позичальнику (кредитору) для погашення заборгованості заставодавця; передачі об'єкта фінансового лізингу в розпорядження лізингоотримувача.

Відповідно до п.п. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 даного Закону датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

- або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку;

- або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Згідно п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Як передбачено п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Зважаючи на вищевикладене, суд вважає обгрунтованими висновки відповідача щодо порушень позивачем вимог Закону України "Про податок на додану вартість", які полягають у віднесенні до складу податкового кредиту ПДВ по операціях з придбання засобів захисту рослин у контрагентів, факт придбання яких не підтверджено відповідними документами.

Враховуючи наведені вище законодавчі норми, а також наявні в матеріалах справи докази, суд приходить до висновку, що укладення позивачем договорів купівлі ТМЦ вчинені без мети реального настання правових наслідків, з метою заниження об'єкту оподаткування та несплати податків, що свідчить про безтоварність здійснених операцій.

Суд не приймає до уваги видаткові, податкові та товарно-транспортні накладні, оскільки їх наявність не є безумовною підставою для формування позивачем валових витрат та податкового кредиту з огляду на вищезазначені обставини справи.

Суд також не приймає до уваги посилання позивача на порушення відповідачем порядку проведення перевірки, оскільки її правомірність підтверджена постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 12.09.2012 року, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 21.11.2012 року, по справі № 2270/5081/12 за позовом ТОВ "Арта-Агро" до Славутської ОДПІ Хмельницької області про визнання нечинним наказу № 289 від 15.06.2012 року на проведення перевірки, за результатами якої прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З врахуванням наведеного, суд вважає, що позивачем не доведено протиправності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, висновки відповідача про порушення позивачем ст. 3, п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та ст.ст. 3, 4, п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість є обґрунтованими та такими, що підтверджуються матеріалами справи, а відтак прийняті з дотриманням норм чинного законодавства.

Керуючись ст.ст. 71, 158 - 163 КАС України, Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств", Законом України "Про податок на додану вартість", суд-

П О С Т А Н О В И В:

у задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю "Арта-Агро" до Славутської об'єднаної державної податкової інспекції в Хмельницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 13.07.2012 року № 0000762301 та № 0000772301 - відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Хмельницький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її отримання.

Постанова набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 04 лютого 2013 року

Суддя/підпис/ "Згідно з оригіналом" Суддя В.М. Касап