КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а-16093/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Клочкова Н.В., Суддя-доповідач: Усенко В.Г.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 січня 2013 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Усенка В.Г,
суддів: Бистрик Г.М., Оксененка О.М.,
при секретарі Сидоренко В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Київської регіональної митниці на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 28 грудня 2011 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бістерфельд Спеціалхемі Україна» до Київської регіональної митниці про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень форми «Р» № 197, № 198 від 22.09.2011р., -
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Бістерфельд Спеціалхемі Україна» (далі - Позивач) звернулось до суду із адміністративним позовом до Київської регіональної митниці (далі - Відповідача) у якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми «Р» № 197, № 198 від 22.09.2011р..
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 28 грудня 2011 року позовні вимоги задоволено повністю.
Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні вимог адміністративного позову в повному обсязі.
Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Заслухавши представників обох сторін, що прибули у судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову - без змін, виходячи з наступного.
Згідно зі ч. 1 п. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, посадовими особами Київської регіональної митниці у період з 20.06.2011 р. по 19.08.2011 р. проведено планова виїзна перевірка дотримання ТОВ «Бістерфельд Спеціалхемі Україна» законодавства України з питань митної справи, за результатами якої було складено Акт №8/11/100000000/32373756 від 19.08.2011 року.
На підставі зазначеного Акту перевірки, винесені податкові повідомлення-рішення форми «Р» від 22.09.2011 року №197, №198, з підстав надання недостовірних відомостей про вартість транспортних витрат.
Задовольняючи вимоги адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем у повному обсязі нараховано та сплачено суми ввізного мита та ПДВ з імпортованих товарів, ввезених позивачем через митний кордон України на підставі контрактів у період з 01.08.2008 р. по 31.05.2011 р., оскільки при обчисленні митної вартості товару правильно визначив ціну товару, а також транспортних витрат, які були належним чином підтвердженими.
Колегія суддів апеляційної інстанції погоджує такий висновок суду першої інстанції, оскільки він знайшов своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи.
Судом встановлено, що певними суб'єктами господарювання безпосередньо здійснювали транспортування вантажів ТОВ «Бістерфельд Спеціалхемі Україна», що підтверджується відповідними товаротранспортними накладними (СМR), замовленнями на транспортне обслуговування, довідками про транспортні витрати, рахунками, платіжними дорученнями, актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) та розрахунками (додатками) до Актів здачі-прийняття робіт, наявними у матеріалах справи.
Розрахунки з суб'єктами господарювання, що надавали транспортні (транспортно-експедиційні) послуги з перевезення вантажів автомобільним транспортом, ТОВ «Бістерфельд Спеціалхемі Україна» здійснювало на підставі виставлених до оплати рахунків з перевезення імпортованих вантажів автомобільним транспортом та наданих міжнародних транспортних накладних (СМR).
ТОВ «Бістерфельд Спеціалхемі Україна» визначало митну вартість товарів, які імпортувало до України, з урахуванням транспортних витрат до митного кордону України. При цьому, вартість транспортних витрат, яку включено до митної вартості товарів, відповідає фактично сплаченій згідно рахунків перевізників, що підтверджується довідками перевізників про транспортні витрати та Розрахунками (додатками) до Актів здачі-прийняття робіт.
Відповідно до ст. 259 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є їх ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, обчислена відповідно до положень цього Кодексу.
Згідно п. 190.1 ст. 190 Податкового кодексу України базою оподаткування при ввезенні товарів на митну територію України є договірна (контрактна) вартість, але не менша митної вартості цих товарів, визначеної відповідно до Митного кодексу України, з урахуванням мита та акцизного податку, що підлягають сплаті, за винятком податку на додану вартість, що включаються до ціни товарів/послуг згідно із законом.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 267 Митного кодексу України при визначені митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються подальші витрати, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема, витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.
Згідно з п. «б» ч. 3 ст. 267 Митного кодексу України при визначені митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті не допускається включення ніяких інших витрат, крім тих, що передбачені у цій статті. До митної вартості не включаються нижченаведені витрати або кошти за умови втілення їх з ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, які документально підтверджено та які піддаються обчисленню, а саме: витрати на транспортування після ввезення.
Крім того, статтею 86 Митного кодексу України визначено обов'язок митного органу прийняти та перевірити митну декларацію, якщо встановлено, що в ній містяться всі необхідні відомості і до неї додано всі необхідні документи. Дата і час прийняття митної декларації фіксуються посадовою особою митного органу, що її прийняла, проставленням відміток на бланку митної декларації та відповідним записом у документах митного органу.
Натомість митна вартість ввезених позивачем товарів була прийнята відповідачем, про що свідчать відбитки на вантажних митних деклараціях, які містяться в матеріалах справи. Відповідач перевірив правильність нарахування позивачем митної вартості і не виявив порушень. Документи, подані позивачем про вартість транспортування товару були визнані відповідачем такими, що відповідають постанові Кабінету Міністрів України №1766 від 20 грудня 2006 р.
Отже, що приймаючи наведені в акті перевірки вантажні митні декларації та пропускаючи відповідний товар на митну територію України, митний орган погодився з усіма відомостями про товар, а тому відповідно до статті 17 Закону України від 05.02.1992 №2097-XII «Про Єдиний митний тариф», пунктів 10.1 та 10.3 статті 10 Закону України від 03.04.1997 №168/97-ВР «Про податок на додану вартість», підпункту 4.2.1 пункту 4.2 статті 4 Закону України від 21.12.2000 №2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» митний орган не мав правових підстав та повноважень для прийняття податкових повідомлень про нарахування податкових зобов'язань.
За таких обставин, у відповідача були відсутні підстави для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.
Отже, судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.
Обставини, викладені в апеляційній скарзі, до уваги не приймаються, оскільки є необґрунтованими та не є підставами для скасування рішення суду першої інстанції.
В зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову окружного суду - без змін.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд, -
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Київської регіональної митниці - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 28 грудня 2011 року - без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення.
Касаційну скаргу може бути подано безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.
Головуючий - суддя В.Г. Усенко
судді: Г.М. Бистрик
О.М. Оксененко
Ухвалу виготовлено в повному обсязі 04.02.2013р.
Головуючий суддя Усенко В.Г.
Судді: Бистрик Г.М.
Оксененко О.М.
Судове рішення № 29045125, Київський апеляційний адміністративний суд було прийнято 31.01.2013. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2а-16093/11/2670. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: