Рішення № 29044729, 17.01.2013, Господарський суд Полтавської області

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

17.01.2013р. Справа № 18/2293/12

за позовом Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Полтавагаз", вул. Козака, 2-а; вул.Єнгельса,2, м.Полтава, 36020

до Госпрозрахункової житлово-експлуатаційної дільниці №6, вул.Пушкіна, 133, м.Полтава, ,36039

про стягнення 2551,51 грн.

Суддя Іваницький Олексій Тихонович

секретар судового засідання Жадан Т.С.

Представники сторін:

від позивача: Столяров М.Б. дов. № 242 від 19.12.2012 року

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПРАВИ: розглядається позовна заява про стягнення 2551 грн. 51 коп. по договору на постачання природного газу за регульованим тарифом № 311г від 29.12.2011 року., із яких основний борг- 2300,35 грн., пеня- 209,30 грн., 3% річних - 41,86 грн.

11.12.2012 року за вхідним № 16491д(канцелярії суду) заступник голови правління Публічного акціонерного товариства "Полтавагаз", В.І.Баранова подала заяву про повернення з державного бюджету помилково сплаченої суми судового збору. Суд надану заяву прийняв до розгляду та долучив до матеріалів справи.

20.12.2012 року за вхідним № 17083д(канцелярії суду) представник позивача, Столяров М.Б. подав клопотання про долучення до матеріалів справи витягу з ЄДРПОУ. Суд надане клопотання та витяг прийняв до розгляду та долучив до матеріалів справи.

Відповідач в судове засідання не з'явився, відзив на позовну заяву не подав. Ухвали суду від 26.11.2012 року про порушення провадження у справі, та від 20.12.2012 року про відкладення розгляду справи які були направлені на адресу відповідача вказану в позовній заяві (вул.Пушкіна, 133,м. Полтава, Полтавська область,36039) повернулися до суду з відміткою пошти " за закінченням терміну зберігання".

Відповідно до ч. 4 п. 3.6. роз'яснення Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" від 18.09.1997 р. № 02-5/289 (із змінами і доповненнями), у разі нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

З огляду на вищевикладене, а також враховуючи закінчення терміну розгляду справи, встановленого ст. 69 ГПК України, та достатність документальних доказів в матеріалах справи для її розгляду по суті, суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами відповідно до статті 75 ГПК України.

Роглянувши матеріали справи та дослідивши і оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності, а також за результатами оцінки поданих сторонами господарського процесу доказів, у нарадчій кімнаті суд задовольняє позовні вимоги виходячи з наступного:

Між ПАТ «Полтавагаз» (надалі- позивач) та Госпрозрахунковою житлово - експлуатаційною дільницею № 6 ( надалі - відповідач) укладений договір на постачання природного газу за регульованим тарифом № 311г від 29.12.2011 року(надалі- договір).

Згідно з пунктом 1.1. договору Позивач постачає природний газ Споживачу (відповідачу) в обсягах і порядку, передбачених договором для забезпечення потреб Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість газу і наданих послуг у розмірах, строках, порядку та на умовах, передбачених Договором.

Відповідно до умов договору Споживач зобов'язаний виконувати оплату за газ грошовими коштами шляхом перерахування на рахунок Товариства 100% вартості газу, запланованого для поставки, за 5 банківських днів до початку місяця поставки.

Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 5 числа, наступного за місяцем поставки газу.

Відповідно до умов вищенаведеного договору ПАТ «Полтавагаз» надавало відповідачу послуги з постачання природного газу у січні 2012 року в об'ємі 1,707 тис. куб. м. на суму 8033,17 грн. у лютому 2012 року в об'ємі 2,716 тис. куб. м. на суму 12781.54 грн., в березні 2012 року в об»ємі 1,430 тис. куб.м. на суму 6729,61 грн., а всього на суму 27544,32 (Двадцять сім тисяч п»ятьсот сорок чотири тисячі грн. 32 коп.) грн.

ПАТ «Полтавагаз» виконало належним чином умови договору, що стверджується актами приймання - передачі природного газу підписаний сторонами без застережень.

З боку відповідача договірні зобов'язання в частині проведення розрахунків не виконані належним чином, відповідачем здійснена оплата лише на суму 20 739,19 грн. ( двадцять тисяч сімсот тридцять дев»ять грн.. 19коп.) грн.

Відповідно до бухгалтерського обліку ПАТ «Полтавагаз» станом на 01.01.2012 року відповідач мав переплату на суму 4504,78 грн.

Таким чином. Станом на 15.11.2012 року сума боргу ГЖЕД-6 перед ПАТ «Полтавагаз» за постачання природного газу становить 2300,35 (Дві тисячі триста грн.. 35 коп. ) грн.

Крім того, позивачем на підставі ст. 549-552 ЦК України, п. 7.5 Договору нарахував позивачу пеню в розмірі 209,30 грн. та на підставі ст. 625 ЦК України 3% річних в розмірі 41,86 грн. (розрахунки в матеріалах справи).

Згідно із ст. 11 Цивільного кодексу України (надалі ЦК України), підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Частиною 3 цієї ж статті визначено, що договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Згідно із ст. 627 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Стаття 712 ЦК України передбачає, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно зі статтею 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до частини 1 статті 662 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Статтями 509, 510 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості. Сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.

Відповідно до статей 526-527 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Стаття 599 ЦК України передбачає, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з ч.1 ст. 216, ч.2 ст.217 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько - правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбаченому цим Кодексом, іншими законами та договором. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Відповідно до статті 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

Згідно приписів статей 549-552 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) визнається грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання. Проценти на неустойку не нараховуються. Сплата (передання) неустойки не звільняє боржника від виконання свого обов'язку в натурі.

Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" (543/96-ВР) передбачено, що розмір пені за прострочення платежу повинен встановлюватися за згодою сторін.

Згідно ст.1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштів (відповідач у цій справі) сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Виходячи зі ст. 3 цього Закону, розмір пені, передбачений статтею 1 Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 32 ГПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Стаття 33 ГПК України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Згідно зі статтею 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Стаття 36 ГПК України передбачає, що письмовими доказами є документи i матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Оригінали документів подаються, коли обставини справи відповідно до законодавства мають бути засвідчені тільки такими документами, а також в інших випадках на вимогу господарського суду

Відповідно до ч. 2 ст. 82 ГПК України рішення приймається господарським судом за результатами оцінки доказів, а також доказів, які були витребувані господарським судом, у нарадчій кімнаті.

Відповідно до статей 32-34,36,38 ГПК України позивач у встановленому порядку подав суду належні докази ( у матеріалах справи ) які дають підставу суду задовольнити позовні вимоги повністю.

Після виходу з нарадчої кімнати суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення яким позовні вимоги задоволено повністю.

Враховуючи викладене, дослідивши та оцінивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, а також подані ним додаткові докази, всебічно повно та об'єктивно за своїм внутрішнім переконанням оцінивши всі обставин справи в їх сукупності, керуючись статтями 4,4-3,4-5,4-7, 22, 28, 32 - 34, 36, 43, 44 - 45, 471, 49, 75, 81-1,82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, у нарадчій кімнаті, суд -

ВИ Р І Ш И В :

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Госпрозрахункової житлово-експлуатаційної дільниці №6, код ЄДРПОУ 13961764(36028, м. Полтава, вул. Пушкіна, 133а; п/р 2600010516 в АБ "Полтава банк", МФО 331489) на користь Публічного акціонерного товариства "Полтавагаз", код ЄДРПОУ 03351912(36020, м. Полтава, вул. Козака, 2а; п/р 2600530103545 в філії - Полтавське управління ПАТ" Державний ощадний банк України", МФО 331467) борг - 2551 грн. 51 коп. по договору на постачання природного газу за регульованим тарифом № 311г від 29.12.2011 року., із яких основний борг - 2300,35 грн., пеня - 209,30 грн., 3% річних - 41,86 грн., а також судовий збір - 1609,50 грн.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення буде складено 22.01.2013 року

СУДДЯ Іваницький О.Т.