Рішення № 29042820, 28.01.2013, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"28" січня 2013 р.Справа № 5013/1575/12 Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Шевчук О.Б., розглянув у відкритому судовому засіданні справу №5013/1575/12

за позовом заступника прокурора Кіровоградської області в інтересах держави в особі Устинівського виправного центру управління Державної пенітенціарної служби України в Кіровоградській області (№37), Кіровоградська область, Устинівський район, с. Інгульське

до відповідача 1: державного підприємства "Сільськогосподарське підприємство Устинівського виправного центру управління Державної пенітенціарної служби України в Кіровоградській області (№37)", Кіровоградська область, Устинівський район, с. Інгульське

відповідача 2: фермерського господарства "Маяк" Кухарука Олександра Анатолійовича, Миколаївська область, м. Баштанка

про зобов'язання повернути земельну ділянку,

Представники сторін:

від позивача - керівник Салов С.В.;

від відповідача І - керівник Кулик Н.Г.;

від відповідача ІІ - Ходирєва О.Ю., довіреність від 01.12.2012р.;

у судовому засіданні брав участь прокурор відділу захисту інтересів громадян та держави у сфері земельних відносин прокуратури Кіровоградської області - Арсірій М.В. (посвідчення №002010 від 30.08.2012 р.).

В судових засіданнях 18.12.2012р., 10.01.2013р. та 22.01.2013р. оголошувались перерви відповідно до 14 год. 30 хв. 10.01.2013р., 14 год. 30 хв. 22.01.2013р. та до 14 год. 30 хв. 28.01.2013р. в порядку, визначеному ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Заступник прокурора Кіровоградської області в інтересах держави в особі Устинівського виправного центру управління Державної пенітенціарної служби України в Кіровоградській області (№37) звернувся до господарського суду з позовом, в якому викладено вимогу зобов'язати державне підприємство "Сільськогосподарське підприємство Устинівського виправного центру управління Державної пенітенціарної служби в Кіровоградській області (№37)" та фермерське господарство "Маяк" Кухарука О.А. повернути в натурі позивачу земельну ділянку площею 3,2 тис. га, вартістю 60064991,10 грн., яка є предметом договору про спільну діяльність від 01.07.2011р.

Заявою від 10.01.2013р., яка прийнята судом до розгляду, прокурор уточнив позовні вимоги в частині розміру земельної ділянки, яку він просить повернути позивачу. Відповідно до цієї заяви прокурор просить зобов'язати державне підприємство "Сільськогосподарське підприємство Устинівського виправного центру управління Державної пенітенціарної служби у Кіровоградській області (№37)" та фермерське господарство "Маяк" Кухарука О.А. повернути в натурі Устинівському виправному центру управління Державної пенітенціарної служби України в Кіровоградській області №37 земельну ділянку площею 3137,7 га, вартістю 60064991,10 грн., яка є предметом договору про спільну діяльність від 01.07.2011р.

У судовому засіданні 10.01.2013р. заступником прокурора Кіровоградської області подано заяву про збільшення позовних вимог, в якій викладено вимогу визнати недійсними договори про спільну діяльність №100а від 01.07.2011р. із змінами та доповненнями від 28.11.2011р. та про спільний обробіток землі №1/14 від 15.08.2005р. із змінами та доповненнями від 22.12.2008р. та 04.01.2011р., укладені між ДП "Підприємство Устинівської виправної колонії управління державного департаменту України з питань виконання покарань №37" та фермерським господарством "Маяк" Кухарука О.А. Проте, враховуючи пояснення представника прокуратури з приводу подання цієї заяви та подане клопотання №05/3-20 вих.-12 від 10.01.2013 р. про вихід за межі позовних вимог, господарський суд зазначену заяву розцінює як клопотання про вихід за межі позовних вимог з метою захисту інтересів держави.

Позивач заявлені заступником прокурора Кіровоградської області позовні вимоги підтримав повністю з урахуванням заяви (клопотання) про вихід за межі позовних вимог та визнання недійсними договорів про спільний обробіток землі та про спільну діяльність.

Відповідач 1 позов визнав в повному обсязі та не заперечує проти визнання недійсними укладених з відповідачем 2 договорів про спільний обробіток землі та про спільну діяльність.

Відповідач 2 позов визнав частково, зазначивши, зокрема, про те, що під час укладення договорів з відповідачем 1, не було акцентовано увагу на тому, кому саме належать земельні ділянки. Тому фермерське господарство "Маяк" не заперечує проти повернення земельних ділянок, але не позивачу, а відповідачу 1, з яким виникли договірні правовідносини.

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення присутніх представників сторін, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Із змісту свідоцтва №2002 від 21.06.1995 р. (а.с. 54) вбачається, що установа ІК-305/37 є юридичною особою, якій присвоєно ідентифікаційний код 14316942.

Згідно Державного акта на право постійного користування землею серії КР №0002 установі ІК 305/37 с. Інгульське Устинівського району, надано у постійне користування 6576,3 га землі в межах згідно з планом землекористування. Вказану земельну ділянку надано у постійне користування для ведення сільськогосподарського виробництва відповідно до рішення виконкому Устинівської районної Ради народних депутатів від 11.09.1995р. №238 (а. с. 15-18).

Таким чином, установа ІК 305/37 набула права постійного користування земельними ділянками загальною площею 6576,3 га в порядку визначеному Земельним кодексом України в редакції 1992 р.

Наказом Державного департаменту України з питань виконання покарань №165 від 29.11.1999р. "Про введення в дію нових найменувань органів та установ кримінально-виконавчої системи України" з 01.12.1999р. установу ІК 305/37 перейменовано на Устинівську виправну колонію управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Кіровоградській області (№37) (а. с. 20-21, 65-66).

В подальшому, наказом Державної пенітенціарної служби України №459 від 18.10.2011р. реорганізовано Устинівську виправну колонію управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Кіровоградській області (№37) у виправний центр, якому присвоєно найменування "Устинівський виправний центр управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Кіровоградській області (№37)". Пунктом 3 цього наказу визначено, що виправний центр є правонаступником усіх прав та обов'язків виправної колонії (а. с. 25).

Згідно постанови Кабінету Міністрів України №1062 від 20.10.2011 р. управління Державного департаменту з питань виконання покарань у Кіровоградській області перетворено в управління Державної пенітенціарної служби в Кіровоградській області.

Наказом управління Державної пенітенціарної служби України в Кіровоградській області №85 від 17.04.2012р. змінено найменування Устинівської виправної колонії управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Кіровоградській області (№37) на Устинівський виправний центр управління Державної пенітенціарної служби України в Кіровоградській області (№37) (а. с. 74).

Відповідно до вимог пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 02.04.2002р. №449 "Про затвердження форми державного акта на право власності на земельну ділянку та державного акта на право постійного користування земельною ділянкою" раніше видані державні акти на право приватної власності на землю, державні акти на право власності на землю, державні акти на право власності на земельну ділянку та державні акти на право постійного користування землею залишаються чинними і підлягають заміні у разі добровільного звернення громадян або юридичних осіб.

Враховуючи вищезазначені обставини, положення ст. 92 діючого Земельного кодексу України, господарський суд прийшов до висновку, що право постійного користування земельною ділянкою, набуте установою ІК 305/37 згідно Державного акта на право постійного користування землею серії КР №0002, зберігається за позивачем до його належного переоформлення.

Аналіз норм чинного законодавства та матеріалів справи дає підстави стверджувати, що метою створення та діяльності установи ІК-305/37, яка в подальшому перейменована та реорганізована в Устинівський виправний центр управління Державної пенітенціарної служби України в Кіровоградській області (№37), є організація виконання покарань засуджених.

Поряд з цим, з метою залучення до праці засуджених і забезпечення їх професійного навчання було створено підприємство установи ІК-305/37, що підтверджується, зокрема, свідоцтвом №2006 від 21.06.1995 р. (а.с. 55), свідоцтвом №08680264 про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності (а.с. 57). Ідентифікаційний код цього підприємства - 08680264.

В подальшому підприємство установи ІК-305/37 перереєстровано в підприємство Устинівської виправної колонії №37 управління державного департаменту з питань виконання покарань в Кіровоградській області, яке, в свою чергу, перереєстроване в державне підприємство "Підприємство Устинівської виправної колонії управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Кіровоградській області (№37)".

Згідно наказу управління Державної пенітенціарної служби України в Кіровоградській області №137 від 28.05.2012 р. державне підприємство "Підприємство Устинівської виправної колонії управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Кіровоградській області (№37)" перейменоване на державне підприємство "Сільськогосподарське підприємство Устинівського виправного центру управління Державної пенітенціарної служби України в Кіровоградській області (№37)".

Досліджуючи матеріали справи, господарський суд встановив, що 15.08.2005р. між Устинівською виправною колонією №37 (надалі - сторона 1) та фермерським господарством "Маяк" (надалі - сторона 2) укладено договір №1/14 про спільний обробіток землі (надалі - договір №1/14 від 15.08.2005р.), за умовами якого сторони цього договору зобов'язались спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення мети - оброблення земельної ділянки площею 4335,6 га, що є в користуванні сторони 1 на праві власності та розташовано на території Інгульської сільської ради, вирощування та збір урожаю на цій земельній ділянці (а. с. 94-99).

Згідно п. 2.1., 2.2. договору №1/14 від 15.08.2005р. сторона 1 зобов'язалась визначити земельну ділянку площею 4335,6 га та надати необхідну кількість спецконтингенту для ведення сільськогосподарських робіт. Сторона 2 зобов'язалась виконати весь комплекс агротехнічних робіт при вирощуванні сільськогосподарських культур, а саме: підготовку ґрунту для посіву, посів з обов'язковим внесенням мінеральних добрив, культивацію та збір урожаю, самостійно вносити пестициди, використовуючи своє насіння, пальне, техніку, тощо.

Договором №1/14 від 15.08.2005р. сторони також погодили порядок розрахунків сторін, встановлено відповідальність сторін, передбачено форс-мажорні обставини, порядок вирішення спорів, інші умови.

Відповідно до ч. 1 ст. 1130 Цивільного кодексу України, за договором про спільну діяльність сторони (учасники) зобов'язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить законові.

Згідно з приписами ч. 1 ст. 1131 цього кодексу договір про спільну діяльність укладається у письмовій формі.

Частиною 2 ст. 207 Цивільного кодексу України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Як вбачається із змісту договору №1/14 від 15.08.2005р. його підписано керівником Устинівської виправної колонії №37, але скріплено печаткою підприємства Устинівської виправної колонії №37 управління державного департаменту з питань виконання покарань в Кіровоградській області із зазначенням реквізитів саме цього підприємства, в тому числі ідентифікаційного коду.

Господарський суд враховує, що відповідно до п. 6.1. статуту підприємства Устинівської виправної колонії №37 управління державного департаменту з питань виконання покарань в Кіровоградській області (а.с. 108-118) управління підприємством здійснює начальник виправної колонії, при якій створене підприємство. Начальник згаданої виправної колонії є директором підприємства за посадою.

З урахуванням викладеного, дослідивши умови вищезазначеного договору та оцінивши пояснення представників сторін, господарський суд прийшов до висновку, що договір №1/14 від 15.08.2005р. та зміни до договору №1/14 від 15 серпня 2005 року "Про спільний обробіток землі" (а.с. 98-97) укладені фермерським господарством "Маяк" та підприємством Устинівської виправної колонії №37 управління державного департаменту з питань виконання покарань в Кіровоградській області.

Пунктом 7.4. договору №1/14 від 15.08.2005р. (з урахуванням змін до цього договору) встановлено термін його дії до 31.12.2013 р.

04.01.2011р. між фермерським господарством "Маяк" та державним підприємством "Підприємство Устинівської виправної колонії управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Кіровоградській області (№37)" було укладено угоду №02/3 про внесення змін та доповнень до договору про спільний обробіток землі №1/14 від 15.08.2005р., якою змінено пункти 1, 2, 3 основного договору та додаток 2 до договору.

Із змісту п. 2.1. договору №1/14 від 15.08.2005р. (з урахуванням додаткової угоди №02/3) вбачається, що предметом договору про спільний обробіток землі є земельні ділянки загальною площею 3514,4 га.

01.07.2011р. між державним підприємством "Підприємство Устинівської виправної колонії управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Кіровоградській області (№37)" та фермерським господарством "Маяк" Кухарука О.А. укладено договір №100а про спільну діяльність (надалі - договір №100а від 01.07.2011р.), за умовами якого сторони договору зобов'язались на основі співробітництва та шляхом об'єднання вкладів майном (грошовими коштами, матеріалами, майновими правами тощо), яке належить сторонам на відповідних правових підставах (право власності, господарського відання., оперативного управління), а також спільної участі та організації співпраці, спільно діяти у сфері сільськогосподарського виробництва для досягнення таких спільних господарських цілей: вирощування сільськогосподарської продукції на площі 3702,1 га ріллі; збирання та розподіл сільськогосподарської продукції.

Умовами договору №100а від 01.07.2011р. сторони також погодили: вклади сторін; взаємні обов'язки сторін; ведення спільних справ; розподіл результатів спільної діяльності; спільне майно сторін за договором; спільні витрати і збитки сторін за договором; відповідальність сторін; форс-мажорні обставини; строк дії договору та інші умови; тощо.

Додатком №1 до договору №100а від 01.07.2011р. сторони договору визначили перелік земельних ділянок, які є вкладом державного підприємства "Підприємство Устинівської виправної колонії управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Кіровоградській області (№37)" у спільну діяльність.

Дослідивши інформацію, яка міститься в додатку №1 до договору №1/14 від 15.08.2005р. (з урахуванням змін до цього договору) та додаток №1 до договору №100а від 01.07.2011р., господарський суд прийшов до висновку, що земельні ділянки, які були предметом договору №1/14 від 15.08.2005р. стали предметом договору №100а від 01.07.2011р.

Додатковою угодою №1 від 28.11.2011р. про внесення змін та доповнень до договору про спільну діяльність №100а від 01.07.2011р. сторони договору дійшли згоди, в зв'язку з виробничою необхідністю, внести зміни до пунктів 1.1. та 2.4. основного договору, а також додатків №1 та №2 договору. При цьому площа земельних ділянок, яка залишилась предметом цього договору склала 3137,7 га.

Однак, як встановлено у судовому засіданні, землекористувачем земельних ділянок, які є предметом договору №100-а від 01.07.2011р., є позивач.

Тому, в силу вимог ст. 92 Земельного кодексу України саме позивачу належить право володіння і користування земельною ділянкою, яка знаходиться в постійному користуванні останнього.

Державне підприємство "Підприємство Устинівської виправної колонії управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Кіровоградській області (№37)" в особі його керівника не мало необхідного обсягу цивільної дієздатності для укладення договору про спільну діяльність №100-а від 01.07.2011р., предметом якого є земельні ділянки, землекористувачем яких є інша юридична особа.

Статтею 215 Цивільного кодексу України передбачено, що підставою для недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

В силу вимог ч. 3 цієї статті якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний) правочин.

За правилами ч. 2 ст. 203 Цивільного кодексу України особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

З огляду на викладене договір №100-а від 01.07.2011р. слід визнати недійсним у зв'язку з недодержанням державним підприємством "Підприємство Устинівської виправної колонії управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Кіровоградській області (№37)" в момент його укладення вимог, встановлених ч. 2 ст. 203 Цивільного кодексу України.

Договір №1/14 від 15.08.2005р., зміни і угода №02/3 до нього також укладені без дотримання вимог ч. 2 ст. 203 Цивільного кодексу України.

Однак, господарський суд враховує, що за змістом зобов'язань, визначених договорами №1/14 від 15.08.2005р. та №100а від 01.07.2011р., такі зобов'язання можуть бути припинені лише на майбутнє.

Відповідно до частини 3 статті 207 Господарського кодексу України, у разі, якщо за змістом зобов'язання воно може бути припинено лише на майбутнє, таке зобов'язання визнається недійсним і припиняється на майбутнє.

За умовами п. 10.7 договору №100-а від 01.07.2011р. після підписання цього договору усі попередні договори за ним, листування, попередні угоди, що так чи інакше стосуються цього договору, втрачають юридичну силу.

Таким чином, з підписанням договору №100а від 01.07.2011р., зобов'язання за договором №1/14 від 15.08.2005р. припинено.

Викладене узгоджується з нормами ч. 2 ст. 604 Цивільного кодексу України, якою передбачено, що зобов'язання припиняється за домовленістю сторін про заміну первісного зобов'язання новим зобов'язанням між тими ж сторонами (новація).

Оскільки договір №1/14 від 15.08.2005р. вже припинив свою дію, визнання його недійсним на майбутнє є неможливим.

З огляду на викладене, підтримане позивачем, клопотання прокурора про вихід за межі позовних вимог підлягає частковому задоволенню, а саме: в частині визнання недійсним договору №100а від 01.07.2011р.

Вирішуючи спір в частині повернення спірної земельної ділянки, господарський суд враховує, що земельна ділянка загальною площею 3137,7 га, яка є предметом договору про спільну діяльність №100а від 01.07.2011 р., продовжує знаходитись в користуванні фермерського господарства "Маяк" Кухарука Олександра Анатолійовича, що підтверджено матеріалами справи, в тому числі поясненнями представника відповідача 2 та не оспорюється останнім.

У відповідності до вимог ч. 1 ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

За правилами частини 2 вказаної статті положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Статтею 1213 Цивільного кодексу України встановлено обов'язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі.

В силу вимог ч. 1, 2 ст. 152 Земельного кодексу України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Доказів повернення відповідачем 2 спірної земельної ділянки площею 3137,7 га сторонами суду не подано, в матеріалах справи такі докази також відсутні, а тому позовні вимоги про зобов'язання фермерського господарства "Маяк" Кухарука Олександра Анатолійовича повернути в натурі позивачу, як належному землекористувачу, земельну ділянку площею 3137,7 тис. га, вартістю 60064991,10 грн., яка є предметом договору про спільну діяльність №100а від 01.07.2011р., є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Оскільки спірна земельна ділянка знаходиться в користуванні відповідача 2, а не відповідача 1, позов до державного підприємства "Сільськогосподарське підприємство Устинівського виправного центру управління Державної пенітенціарної служби України в Кіровоградській області (№37)" про повернення останнім цієї ж земельної ділянки заявлено безпідставно. Тому в задоволенні позову відносно відповідача 1 слід відмовити.

На підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача 2. З відповідача 2 в доход Державного бюджету України підлягає стягненню судовий збір розмірі 1073,00 грн., оскільки спір у даній справі є спором немайнового характеру.

Керуючись ст. 33, 34, 43, 44, 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Вийти за межі позовних вимог та визнати недійсним договір про спільну діяльність №100а від 01.07.2011р. (зі змінами, внесеними додатковою угодою №1 від 28.11.2011р.), укладений між державним підприємством "Підприємство Устинівської виправної колонії управління державного департаменту України з питань виконання покарань у Кіровоградській області (№37)" та фермерським господарством "Маяк" Кухарука Олександра Анатолійовича.

Позов відносно фермерського господарства "Маяк" Кухарука Олександра Анатолійовича задовольнити.

Зобов'язати фермерське господарство "Маяк" Кухарука Олександра Анатолійовича (Миколаївська область, м. Баштанка, вул. Заводська, 6, корп. А, ідентифікаційний код 23040999) повернути в натурі Устинівському виправному центру управління Державної пенітенціарної служби України в Кіровоградській області (№37) (Кіровоградська область, Устинівський район, с. Інгульське, ідентифікаційний код 14316942) земельну ділянку площею 3137,7 тис. га, вартістю 60064991,10 грн., яка є предметом договору про спільну діяльність №100а від 01.07.2011 р.

Відносно державного підприємства "Сільськогосподарське підприємство Устинівського виправного центру управління Державної пенітенціарної служби України в Кіровоградській області (№37)" в задоволенні позову відмовити.

Стягнути з фермерського господарства "Маяк" Кухарука Олександра Анатолійовича (Миколаївська область, м. Баштанка, вул. Заводська, 6, корп. А, ідентифікаційний код 23040999) в дохід Державного бюджету України (р/р 31211206783002 в Головному Управлінні Державної казначейської служби України у Кіровоградській області, МФО 823016, код 38037409, отримувач коштів УК у м. Кіровограді (м. Кіровоград) 22030001) - 1073,00 грн. судового збору.

Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його підписання до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області.

Повне рішення складено 04.02.2013р.

Суддя О.Б. Шевчук