Рішення № 29040620, 26.12.2012, Личаківський районний суд м.Львова

Справа №2/1312/1140/2012

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 грудня 2012 року Личаківський районний суд м. Львова

в складі: головуючого судді - Гирич С. В.

при секретарі судових засідань Попович Х.І.

з участю представників позивача - Гончар Т.І., Яворської І.В.

відповідача та одночасно представника

відповідачів ОСОБА_4, ОСОБА_5 - ОСОБА_6

в м. Львові

у відкритому судовому засіданні

розглянувши цивільну справу за позовом ЛКП «№500»до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за утримання та обслуговування житлового будинку, центрального опалення, водопостачання та водовідведення, електропостачання; зустрічним позовом ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 до ЛКП «№500»про покладення обов'язку здійснювати законне та обґрунтоване нарахування оплати за послуги утримання та обслуговування житлового будинку, центрального опалення, водопостачання та водовідведення, перерахунок розміру оплати за послуги, суд -

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду із позовом до відповідачів про солідарне стягнення заборгованості за фактично надані послуги по утриманню та обслуговуванню житлового будинку, центрального опалення, водопостачання та водовідведення, електропостачання АДРЕСА_2 в сумі 9609,93 грн. за період з 01.01.2009 року по 01.12.2012 року.

Відповідачі звернулися до суду із зустрічним позовом, просять зобов'язати ЛКП «№500» здійснювати їм законне та обґрунтоване нарахування плати за послугу теплопостачання, зокрема здійснювати таке нарахування згідно опалювальної площі квартири №29 в розмірі 35,90 м.кв.; зобов'язати відповідача здійснювати їм законне та обґрунтоване нарахування плати за послугу по утриманню будинку та прибудинкової території, зокрема здійснювати таке нарахування згідно загальної площі квартири №29 в розмірі 36,0 м.кв., а також здійснювати нарахування плати за прибирання прибудинкової території тільки після отримання ЛКП «№500»акту на право власності чи користування земельною ділянкою навколо будинку АДРЕСА_2; зобов'язати відповідача здійснювати їм законне та обґрунтоване нарахування плати за послуги водопостачання та водовідведення.

Позивач за первісним позовом, свої вимоги мотивує тим, що квартира АДРЕСА_1 розташована на другому поверсі багатоквартирного житлового будинку та складається з двох кімнат площею 35,9 м.кв., балкону 3,6 м.кв. та спільних комунальних вигод. Відповідачі є власниками квартири та користуються спільними комунальними вигодами, які включають коридор площею 55,48 м.кв., дві кухні площею 36,1 м.кв., коридор площею 1,6 м.кв., туалет площею 11,8 м.кв., умивальник площею 10,7 м.кв., загальною площею 115,68 м.кв. Крім цього загальна площа квартир, що знаходяться на другому поверсі становить 342,4 м.кв. А тому у відповідності до положень Закону України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків»та наказу міністерства з питань ЖКГ України №396 від 16.12.2009 року, відповідачам визначено загальну площу квартири відповідачів для нарахування оплати житлово-комунальних послуг в розмірі 51,62 м.кв., а опалювальну площу в розмірі 39,68 м.кв.

Зазначає, що у відповідності до вимог ст.360 ЦК України, ст.10 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», п.17 Правил користування приміщеннями житлових будинків і прибудинковими територіями, ст.68 ЖК України, ст.20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»відповідачі зобов'язані нести витрати по утриманню свого майна та укласти договір про надання житлово-комунальних послуг.

З метою забезпечення належного санітарно-технічного стану будинку Львівська міська рада створила ЛКП №500 та закріпила за ним відповідну територію та житловий фонд. Зокрема будинок АДРЕСА_2 перебуває на обслуговуванні ЛКП №500. Для забезпечення належного обслуговування житлового будинку, ними укладено ряд постійно діючих угод, зокрема із міською та районною аварійними службами, СЕС, угоди про вивезення та утилізацію твердих побутових відходів, озелення та зрізка дерев та інші угоди.

Таким чином вважає, що між позивачем та відповідачем фактично існують договірні відносини, оскільки ЛКП надає послуги, а відповідачі ними користуються. Однак своїх зобов'язань відповідачі належним чином не виконують, у зв'язку із чим утворилася заборгованість по сплаті послуг з утримання будинку та прибудинкової території, розмір якої за період з 01.01.2009 року по 01.12.2012 року становить 2860,45 грн..

Крім цього вказав, що ЛКП №500 є покупцем теплової енергії, яка постачається ЛМКП «Львівтеплоенерго», і яку ЛКП №500 надає мешканцям будинку АДРЕСА_2, а також здійснює нагляд та ремонт систем опалення. Однак відповідачі витрати по оплаті теплопостачання не несуть у зв'язку із чим утворилася заборгованість, розмір якої за період з 01.02.2009 року по 01.12.2012 року становить 4782,45 грн.

Також зазначив, що між сторонами 06.06.2008 року укладено договір про надання послуг з водопостачання та водовідведення, відповідно до умов якого відповідачі зобов'язані вносити плату за користування вказаною послугою щомісячно в касу ЛКП. Однак відповідачі оплату за послуги з водопостачання та водовідведення не оплачували, у зв'язку із чим утворилася заборгованість в розмірі 1141,01 грн.

Крім цього позивач зазначив, що є покупцем у ВАТ «Львівобленерго»електроенергії, яку постачає мешканцям будинку АДРЕСА_2, зокрема мешканцям квартири №29, здійснює нагляд та ремонт електромереж. Однак відповідачі свого обов'язку по оплаті вказаних послуг протягом періоду з 01.01.2009 року по 01.11.2010року не виконували, витрати не несли, у зв'язку із чим утворилася заборгованість в розмірі 826,02 грн. А тому просить позов задоволити.

Відповідач зустрічний позов мотивує тим, що вимоги позивача про стягнення із відповідачів заборгованості за комунальні послуги та витрати з утримання будинку та прибудинкової території є необґрунтованими, а проведені розрахунки нарахувань платежів не підтверджені належними доказами.

Зокрема зазначив, що позивач просить стягнути із відповідачів заборгованість за одержану теплову енергію з січня 2009 року по 01.02.2012 року зазначаючи, що така існує з 01.01.2009 року, в той час як згідно представленої відомості вбачається, що станом на 01.01.2009 року вже існувала заборгованість в розмірі 966,13 грн. Аналогічно позивач просить стягнути із відповідачів заборгованість по утриманню будинку та прибудинкової території зазначаючи, що така існує з 01.01.2009 року, в той час як з представленої відомості вбачається, що станом на 01.01.2009 року така існувала в розмірі 864,80 грн. Крім цього зазначив, що позивач просить стягнути заборгованість за послуги з водопостачання та водовідведення за період з 01.01.2009 року по 01.02.2012 року, зазначаючи що така існує з 01.01.2009 року, в той час як з представленої відомості вбачається, що станом на 01.01.2009 року існувала заборгованість в розмірі 143 грн. Однак вважає, що позивачем жодними доказами не обґрунтовано нарахування та стягнення із відповідачів цих сум, не надано жодного розрахунку, не вказано формули їх нарахування, а також тарифів та інших даних, які використовувалися позивачем при нарахуванні. Крім цього, вважає безпідставним твердження позивача про наявність укладеного договору про надання послуг з водопостачання та водовідведення, оскільки такий між сторонами не укладався, і ЛКП №500 суду його не представлено. Також вказав, що позивачем їм не направлявся та ними не укладався договір про утримання будинку та прибудинкової території, а тому посилання на вказані обставини позивачем у його інформаційній довідці №2 є безпідставними.

Крім цього вказав, що позивач неодноразово протягом 2008-2012 років звертався із заявами про видачу судових наказів про стягнення заборгованості із відповідачів за комунальні послуги та послуги з утримання будинку та прибудинкової території, однак увалами судів видані судові накази скасовувалися або відмовлялося у прийнтті заяв про видачу судових наказів. При цьому в розрахунках долучених до заяв про видачу судових наказів та до позовної заяви позивачем зазначалися неоднакові дані, на підставі яких здійснювалося нарахування послуг, не вказано формули нарахування таких послуг. При цьому жодних доказів правомірності використання неоднакових даних при здійсненні розрахунку послуг позивачем суду не представлено. Крім цього, з цих розрахунків вбачається, що такі здійснювалися або щодо одного із відповідачів, або взагалі не вказано особу відносно кого такі здійснювалися, не довівши при цьому, що ці розрахунки стосуються усіх відповідачів.

Також вважає безпідставним твердження позивача про те, що він надсилав відповідачу попередження про наявність заборгованості і про можливість передачі матеріалів в суд та опломбування вводу води, оскільки таких попереджень відповідачі не отримували. Більше того 19.05.2011 року ОСОБА_4 подав скаргу на дії ЛКП №500 щодо незаконності та неправильності нарахування коштів за комунальні послуги, однак така скарга була залишена без задоволення, жодних доказів законності та правильності нарахування вказаних коштів ЛКП не надав.

Крім цього зазначив, що позивачем використовуються при розрахунках послуг з утримання будинку та прибудинкової території неоднакова загальна площа будинку, зокрема є розбіжності у загальній площі будинку зазначеній в інформаційні довідці , акті приймання-передачі будинку, угоді на обслуговування будинку, що призвело до неправильного нарахування послуг. При цьому позивачем не обґрунтовано застосування однієї та не застосування іншої площі будинку при здійсненні розрахунків. Так само вважає, що позивачем застосовується при розрахунках неоднакова опалювальна площа будинку, зокрема така розбіжність становить у різних документах позивача в розмірі 25,3 м.кв., що призводить до неправильного нарахування послуг з теплопостачання. На їх запит позивач зазначав, що площа будинку змінилася у 2008 році у зв'язку із внутрішніми переплануваннями здійсненими мешканцями будинку, однак доказів здійснення такого перепланування суду не представив. А тому вважає, що плата за надані послуги нарахована необґрунтовано.

Також вважає недоведеним твердження позивача, що формула теплового навантаження, яка використовується ним при нарахуванні послуг з теплопостачання, затверджена наданими рішеннями виконавчого комітету Львівської міської ради, оскільки жодне із цих рішень зазначеної формули не містить. Зокрема рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради №138 «Про впорядкування тарифів на теплову енергію та послуги з теплопостачання»від 15.02.2005 року затверджено лише методику розрахунку кількості теплової енергії, спожитої на потреби гарячого водопостачання, а також тарифи теплопостачальних організацій для проведення розрахунку за вироблену та поставлену теплову енергію до межі балансової та експлуатаційної належності сторін. Крім цього, як вбачається з представлених позивачем розрахунків теплопостачання, нарахування плати за послугу є незрозумілим, потребує додаткового розшифрування, чого позивачем не вчинено. Також вказав, що з представлених позивачем документів в додатку №6 до інформаційної довідки №1 вбачається, що Львівтеплоенерго виставляє позивачу готові рахунки на оплату наданої теплової енергії на підставі наданих позивачем вихідних даних про кількість спожитої теплової енергії, однак позивачем актів про зняття показів з будинкового лічильника теплової енергії не представлено. В додатку 7 до довідки навів дані про дату та час зняття показників, а також кількість показників наведені в Гігаджоулях, що не відповідає даним наведеним у розрахунках, які проводяться в Гігакалоріях без визначення формули співвідношення цих розрахункових величин.

Крім цього, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №630 від 21.07.2005 року «Про затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення»розрахунок послуг з теплопостачання повинен здійснюватися без урахування площ лоджій, балконів, терас. Однак з матеріалів позову вбачається, що позивач необґрунтовано використовував для розрахунку послуги площу квартри 54,4 м.кв, в той час як площа квартири згідно довідки ЛКП становить лише 35,9 м.кв.

Також зазначив, що позивачем протягом спірного періоду не виконувалося жодних робіт по утриманню будинку, зокрема не проводилося заходів по утепленню приміщень будинку, фарбування та облаштування необхідними засобами місць загального користування, фарбування та засклення вікон і дверей у приміщеннях загального користування, інших робіт. При цьому вважає, що представлені ЛКП №500 довідки про виконання таких робіт не можуть використовуватися в якості належного доказу, оскільки не відповідають дійсності, не підтверджені актами виконаних робіт та іншими переконливими доказами. Крім цього вважає безпідставним нарахування послуг з утримання прибудинкової території, оскільки позивачем не доведено жодними доказами, що територія навколо будинку закріплена за ним у встановленому законом порядку, а відтак не є прибудинковою територією і повинна утримуватися бюджетними коштами, а не коштами мешканців будинку. Крім цього вважає, що позивачем необґрунтовано вираховується та застосовується неоднакова загальна площа квартири для нарахування послуг з утримання та обслуговування будинку, оскільки різниця між житловою і загальною площею в порівнянні з іншими квартирами другого поверху будинку не є співрозмірною, і позивачем жодними доказами застосування саме таких площ не підтверджено.

Крім цього вважає, що позивач безпідставно нараховує послуги з утримання будинку та прибудинкової території по недіючих тарифах, а не по тарифах встановлених відповідно до ухвали Львівської міської ради №1431 від 26.12.2008 року, які діяли до 31.11.2010 року.

Також вказав, що позивачем незаконно використовуються по даний час тарифи на послуги з утримання будинку та прибудинкової території, встановлені ухвалою Львівської міської ради №561 від 31.05.2011 року, оскільки, такі скасовані іншою ухвалою Львівської міської ради №857 від 29.09.2011 року.

Крім цього вказав, що ЛКП наводить формули розрахунку витрат на поточний ремонт, обслуговування покрівельників, малярів, обслуговування будинку в осінньо-зимовий період, тощо. В той же час рішеннями виконавчого комітету такі формули не були затверджені, а позивачем не вказано у відповідності до яких нормативно-правових актів ним було застосовано наведені формули та не представлено доказів цьому. Також безпідставно застосовано формулу витрат для обслуговування зварювальника, аналогічну формулі сантехніка, в той час як такі не можуть бути аналогічними, оскільки витрати на їх обслуговування є різними.

На його думку позивачем невірно здійснюється розрахунок послуг з дератизації, оскільки площа, яка ним використовується для розрахунку не відповідає дійсній площі підвалів будинку. Крім цього, відповідно до листа Обласного комунального підприємства профілактичної дезінсекції Личаківського району м.Львові від 18.05.2012 року вбачається, що в будинку дератизація здійснювалася тільки на площі сходової клітки 290 м.кв. та підвального приміщення площею 11,4 м.кв. Також вважає, що позивачем необґрунтовано використовується середньомісячний тариф на проведення дератизації, розмір якого жодними документами не підтверджено. Крім цього вважає, що послуги з вивезення твердих побутових відходів та освітлення місць загального користування повинні нараховуватися на підставі даних виставлених позивачу рахунків організаціями, що надають такі послуги. Однак в судове засідання позивач таких доказів не представив. Крім цього вважає безпідставним включення в структуру нарахування послуг з утримання будинку та прибудинкової території такого різновиду податку, як рентабельність, оскільки таке не ґрунтується на жодній законодавчій нормі.

Крім цього вважає, що позивачем безпідставно застосовується норму витрат води 1,8 м.куб. для обрахунку тарифу водопостачання і для обрахунку послуги з водовідведення, оскільки рішенням Львівської міської ради №355 від 23.04.2008 року така норма встановлювалася виключно дл водопостачання, а не водовідведення.

Вважає безпідставним нарахування заборгованості за спожиту відповідачами електроенергію, оскільки позивачем не доведено яку саме кількість електроенергії спожито відповідачами за спірний період, не представлено документів з даними про зняття показів будинкових засобів обліку електричної енергії за період з січня 2009 року по жовтень 2010 року. При цьому позивач у своїх розрахунках вказує, що за спірний період відповідачами оплата електричної енергії не здійснювалася, в той час як вони здійснювали оплату у відповідності облікованої кількості спожитої електричної енергії. Крім того вважає, що формула, по якій здійснювалося нарахування послуг у встановленому законодавством порядку не затверджена, а тариф не відповідав тому розміру, який слід застосовувати до їхньої квартири.

Крім цього, в різних поданих розрахунках спожитої відповідачами електроенергії, позивач вказує за один і той же період різні показники загальнобудинкового лічильника та відповідно різні суми до оплати.

А тому на підставі наведеного, вважає нараховану заборгованість по оплаті житлово-комунальних послуг не обґрунтованою та безпідставною, а тому просить позов задоволити. Крім того, оскільки показники електролічильника та вартість електроенергії суттєво відрізняються, а позивач не аргументував причин таких суперечностей і не довів який саме, з наявних у справі переліків показників лічильника, відповідає дійсності, а тому вважає, що у позивача відсутні правові підстави для виставлення ОСОБА_4 рахунків за електроенергію, і просить стягнути зайво сплачені ними позивачу кошти в сумі 479,57 грн. із їх зарахуванням в майбутні платежі.

В судовому засіданні представники позивача Гончар Т.І., Яворська І.В. первісний позов підтримали, зустрічний позов заперечили, дали пояснення аналогічні вищенаведеним. Вважають, що строк позовної давності ними не пропущено, оскільки вони неодноразово зверталися до суду із заявами про видачу судового наказу про стягненння з відповідачів заборгованості за надані послуги.

Відповідач та одночасно представник відповідачів ОСОБА_4, ОСОБА_5 - ОСОБА_6 в судовому засіданні первісний позов заперечив та просить в його задоволенні відмовити, зустрічний позов підтримав у повному обсязі, дав пояснення аналогічні вищенаведеним.

Крім цього, просить відмовити в задоволенні первісного позову у зв'язку із спливом позовної давності, оскільки позивач подав позов про стягнення з відповідачів послуг теплопостачання, водопостачання та водовідведення, електропостачання, послуг з утримання будинку та прибудинкової території за період по 14.02.2009 року з пропуском встановленого трирічного строку для звернення до суду із вказаними позовними вимогами.

Заслухавши думку сторін, дослідивши та перевіривши у їх сукупності письмові докази по справі, суд первісний та зустрічний позови задовільняє частково з таких підстав.

Відповідно до ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до вимог ч.2, 3 ст.10 ЦПК України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом

У відповідності до вимог ч.1,4 ст. 60 ЦПК України визначено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Доказування на може ґрунтуватися на припущеннях.

В судовому засіданні встановлено, що відповідачі ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 є співвласниками квартири АДРЕСА_1, що підтверджується довідкою з місця проживання (а.с.5 т.1).

Згідно ухвали Львівської міської ради №463 від 28.12.2006 року (а.с.83 т.2) відомчий будинок АДРЕСА_2 прийнято у власність територіальної громади м. Львова від ДП «ЖКК». А на підставі акту приймання-передачі (а.с.79-82 т.2) вказаний будинок передано на обслуговування ЛКП №500.

Згідно представленого статуту ЛКП №500, затвердженого Львівською міською радою (а.с.104-109 т.2) напрямом діяльності комунального підприємства є утримання і ремонт будинків (споруд) житлового та нежитлового фонду, які перебувають на його балансі.

Крім цього, у відповідності до п.1.1 рішення Львівської міської ради №365 від 08.06.2007 року «Про визначення виконавця житлово-комунальних послуг у місті Львові»(а.с.101-103 т.2), виконавцем житлово-комунальних послуг у житлових будинках м.Львова з управління будинком, спорудою або групою будинків та їх утримання є львівські комунальні житлово-експлуатаційні підприємства.

Статтею 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»визначено, що балансоутримувачем будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд є власник або юридична особа, яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майно, а також веде бухгалтерську, статистичну та іншу передбачену законодавством звітність, здійснює розрахунки коштів, необхідних для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів та утримання, а також забезпечує управління цим майном і несе відповідальність за його експлуатацію згідно з законом.

Судом встановлено, що будинок АДРЕСА_2 перебуває на балансі ЛКП №500, який є виконавцем з надання послуг з утримання будинку та прибудинкової території та інших комунальних послуг, зокрема з теплопостачання, холодного водопостачання та водовідведення, електропостачання шляхом придбання енергоносіїв у їх постачальників, їх подальшого розподілення та надання мешканцям будинку.

Даний факт підтверджується рядом укладених угод, зокрема: договором про постачання теплової енергії в гарячій воді від 01.09.2011 року (а.с.9-12 т.1), договором від 01.07.2008 року про надання послуг з водопостачання та водовідведення (а.с.18-19 т.1), договором про постачання електричної енергії від 15.06.2004 року (а.с.20-24 т.1), договорами про надання послуг з вивезення твердих та великогабаритних побутових відходів від 01.01.2011 року, 04.01.2011 року (а.с.13, 14 т.1), договорами від 27.12.2010 року та 01.02.2011 року про виконання робіт з ліквідації аварій та пошкоджень на внутрішньобудинкових мережах (а.с.16, 17 т.1), угодою №47 від 32.06.2011 року про проведення дезінфекційних, дезінсекційних, дератизаційних робіт (а.с.25 т.1)

Згідно ч.1 ст.10 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», п.4 Правил Користування приміщеннями житлових будинків і прибудинковими територіями, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 572 від 08.10.1992 року, утримання приватизованих квартир (будинків) здійснюється за рахунок коштів її власників.

Відповідно до ст.1, 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»утримання будинків і прибудинкових територій, як різновид житлово-комунальних послуг, це господарська діяльність, спрямована на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи щодо забезпечення експлуатації та/або ремонту жилих та нежилих приміщень, будинків і споруд, комплексів будинків і споруд, а також утримання прилеглої до них (прибудинкової) території відповідно до вимог нормативів, норм, стандартів, порядків і правил згідно із законодавством.

Як вбачається із уточненого розрахунку заборгованості представленого позивачем (а.с.211-216 т.5) відповідачі, як власники квартири АДРЕСА_1, заборгували за оплату витрат за утримання будинку та прибудинкової території за період з січня 2009 року по грудень 2012 року - 2860 грн. 45 коп.; за цей же період заборгували за послуги водопостачання та водовідведення - 1141 грн. 01 коп.; за послуги теплопостачання заборгували за аналогічний період - 4782 грн.45 коп.; за період з січня 2009 року по жовтень 2010 року за електроенергію відповідачами не сплачено 826 грн.02 коп.

Оцінивши зібрані докази, суд погоджується із доводами позивачів про підставність вимог про стягнення із відповідачів заборгованості за послуги теплопостачання за період з 01.01.2009 року по 01.12.2012 року в розмірі 4782 грн. 45 коп. При цьому доводи відповідачів про безпідставність нарахування послуг теплопостачання виходячи із площі приміщення 39,68 м.кв. не заслуговують на увагу, оскільки в судовому засіданні встановлено, що відповідачі приватизували спірну квартиру, як кімнату у гуртожитку і опалювальна площа для них визначена виходячи з Закону України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків»та Положення про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян, затвердженого наказом № 396 від 16.12.2009 року Міністерства з питань житлово-комунального господарства України і становить площу квартири 35,9 м.кв. та 3,78 м.кв.- частку опалюваних місць спільного користування (дві кухні), яка припадає на їх частку. Оскільки судом встановлено, що між ЛКП «500»та ЛМКП «Львівтеплоенерго»укладені договори на постачання теплової енергії в тому числі до будинку АДРЕСА_2, де розміщена квартира відповідачів і щомісячно позивач сплачує ЛМКП «Львівтепло-енерго»витрати за подану теплову енергію, але відповідачі свою частку за теплову енергію не сплачують, у зв'язку з чим позивач терпить збитки, а тому він вправі вимагати стягнути заборгованість за теплову енергію в судовому порядку.

Слід задоволити частково вимоги позивачів та відповідно відповідачів за зустрічним позовом в цій частині та стягнути із відповідачів витрати по утриманні будинку та прибудинкової території за період з 01.01.2009 року по 01.06.2011 року, а в решті в цій частині вимог про стягнення заборгованості по 01.12.2012року слід відмовити за безпідставністю, а в частині зустрічного позову слід визнати необґрунтованим нарахування ЛКП «№500»відповідачам ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 заборгованість за послуги утримання та обслуговування будинку та прибудинкової території з 01.06.2011 року по 01.12.2012 року виходячи з тарифу встановленого рішенням Львівської міської ради №561 від 31.05.2011 року та зобов'язати ЛКП «№500»здійснити перерахунок ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 заборгованість за послуги утримання та обслуговування будинку та прибудинкової території з 01.06.2011 року по 01.12.2012 року виходячи з тарифу встановленого рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради №1651 від 26.11.2010 року виходячи з наступного.

Так, в судовому засіданні встановлено, що позивач безпідставно нараховував з 01.06.2011 року витрати по утриманню будинку та прибудинкової території для відповідачів виходячи із тарифів встановлених рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради № 561 від 31.05.2011 року, яке в установленому законом порядку відмінено Львівською міською радою, що визнають представники позивача. Оскільки до цього рішення існував тариф, визначений рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради №1651 від 26.11.2010 року, тому позивач зобов'язаний за період з 01.06.2011 року по 01.12.2012 року здійснити перерахунок послуг за утримання будинку та прибудинкової території відповідачам по цьому тарифу. Доводи представників позивачів про те, що на даний час рішення міської ради, яким відмінено тарифи визначені рішенням виконавчого комітету №561 від 31.05.2011 року, опротестоване прокуратурою, а тому підстав для проведення перерахунку витрат за утримання будинку та прибудинкової території немає не заслуговують на увагу, оскільки відповідно до ухвали сесії Львівської міської ради № 857 від 29.09.2011 року рішення виконавчого комітету від 31.05.2011 року № 561 скасоване і в ухвалі чітко зазначено про відновлення чинності рішення виконавчого комітету від 26.11.2010 № 1651 «Про встановлення тарифів на послуги з утримання будинків та прибудинкових територій для мешканців у м. Львові індивідуально по кожному будинку».

При цьому суд погоджується із доводами позивачів про нарахування витрат за утримання будинку та прибудинкової території виходячи із загальної площі квартири відповідачів 51,62 м.кв., та не погоджується із доводами відповідачів про нарахування оплати за ці послуги виходячи лише із житлової площі квартири, оскільки така вирахувана за формулою визначеною у Положенні про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян, затвердженого наказом № 396 від 16.12.2009 року Міністерства з питань житлово-комунального господарства України. При цьому позивач перерахував загальну площу коридорів, які частково захоплені іншими мешканцями будинку і до формули для виведення загального розміру площі квартири не включав.

Також суд вважає підставними вимоги позивача про стягнення із відповідачів витрати за водопостачання та водовідведення за період з 01.01.2009 року по 01.12.2012 року у розмірі 1141грн.01. коп., оскільки відповідачі проживають у приміщенні квартири у будинку, який раніше був гуртожитком і має централізоване водопостачання та водовідведення, а отже відповідачі повинні нести витрати по сплаті своєї частки. При цьому суд враховує, що між сторонами 06.06.2008 року укладено договір про надання населенню послуг з водопостачання та водовідведення. П.3.2. договору визначено, що відповідачі зобов'язані вносити плату за надані послуги з водопостачання та водовідведення щомісячно. Однак відповідачі послуги не оплачували, на попередження позивача не реагували.

При цьому в судовому засіданні встановлено, що позивач сам погодився на нарахування цих послуг виходячи із тарифів та витрат як для гуртожитку, а не житлового будинку, хоч фактично у відповідності до ухвали Львівської міської ради №463 від 28.12.2006 року (а.с.83 т.2) у власність територіальної громади м. Львова цей будинок прийнято як відомчий будинок.

Доводи відповідачів про те, що позивач безпідставно нараховує у ці послуги і витрати по водовідведенню не є обґрунтованими, оскільки у відповідності до вимог ст.28 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»визначено, що до компетенції органу місцевого самоврядування належить питання встановлення тарифів на послуги централізованого водопостачання та водовідведення, тобто тариф включає дві складові - водопостачання та водовідведення.

При цьому суд вважає, що оскільки, починаючи з 2009 року ЛКП «№500»періодично зверталося із заявами про видачу судових наказів про стягнення із відповідачів, зокрема з ОСОБА_4, вказаної заборгованості, то у відповідності до вимог ч.2, 3 ст.264 ЦК України позовна давність переривалася та почалася заново, а тому немає підстав для відмови в задоволенні позову у зв'язку із спливом позовної давності.

Суд вважає, що в частині вимог позивача до відповідача про стягнення заборгованості за електропостачання слід відмовити, оскільки в судовому засіданні встановлено, що позивач належними допустимими доказами не довів наявність саме такого розміру заборгованості за надані послуги. Відповідачі підставно посилаються у запереченнях (а.с.189-191 т.5) на те, що за вказаний період позивач неодноразово зазначав наявність різних показників лічильника та суми заборгованості за спожиту електроенергію. В судовому засіданні представники позивача визнали, що представити точні дані про спожиту електроенергію за цей період не можуть так як облік вівся у комп'ютері і доступ до цих даних втрачений. Розмір заборгованості визначений без точного врахування засобів обліку електроенергії. Оскільки встановити точний обсяг використаної електроенергії за спірний період немає можливості, тому вимоги слід відхилити за безпідставністю.

Суд вважає, що в решті в задоволенні позовних вимог відповідачів за зустрічним позовом про зобов'язання ЛКП «№500»здійснювати їм законне та обґрунтоване нарахування плати за послугу теплопостачання, зокрема здійснювати таке нарахування згідно опалювальної площі квартири №29 в розмірі 35,90 м.кв.; про зобов'язання відповідача здійснювати їм законне та обґрунтоване нарахування плати за послугу по утриманню будинку та прибудинкової території, зокрема здійснювати таке нарахування згідно загальної площі квартири №29 в розмірі 39,50 м.кв., а також здійснювати нарахування плати за прибирання прибудинкової території тільки після отримання ЛКП «№500»акту на право власності чи користування земельною ділянкою навколо будинку АДРЕСА_2; про зобов'язання відповідача здійснювати їм законне та обґрунтоване нарахування плати за послуги водопостачання та водовідведення слід відмовити, оскільки суд навів обґрунтування підставності вимог позивача про правильність нарахування послуг теплопостачання, з врахуванням опалюваної площі 39,68м.кв., підставності вимог про стягнення витрат по утриманню будинку та прибудинкової території, а також підставності вимог стягнення послуг за водпостачання та водовідведення.

Керуючись ст.ст.10, 60, 213-215 ЦПК України, ст.ст.15, 16, 264, 360 ЦК України, ст.68 ЖК України, ст.10 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», ст.ст.1, 13, 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», суд -

в и р і ш и в:

Позов ЛКП «№500»задоволити частково.

Стягнути солідарно із ОСОБА_4 персональний ідентифікаційний номер НОМЕР_1, ОСОБА_5 персональний ідентифікаційний номер НОМЕР_2, ОСОБА_6 персональний ідентифікаційний номер НОМЕР_3 в користь ЛКП «№500»ЄДРПОУ 20822371, заборгованість за послуги теплопостачання за період з 01.01.2009 року по 01.12.2012 року в розмірі 4782 грн. 45 коп., заборгованість за послуги утримання будинку та прибудинкової території за період з 01.01.2009 року по 01.06.2011 року в розмірі 1387 грн. 81 коп., заборгованість за послуги водопостачання та водовідведення за період з 01.01.2009 року по 01.12.2012року в сумі 1141 грн. 01 коп., а всього заборгованість в розмірі 7311 грн. 27 коп.

Стягнути солідарно із ОСОБА_4 персональний ідентифікаційний номер , ОСОБА_5 персональний ідентифікаційний номер НОМЕР_2, ОСОБА_6 персональний ідентифікаційний номер НОМЕР_3 в користь ЛКП «№500»ЄДРПОУ 20822371 понесені судові витрати в розмірі 214 грн. 60 коп.

В задоволенні решти позовних вимог ЛКП «№500»відмовити за безпідставністю.

Зустрічний позов ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 задоволити частково.

Визнати необґрунтованим нарахування ЛКП «№500»відповідачам ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 заборгованість за послуги утримання та обслуговування будинку та прибудинкової території з 01.06.2011 року по 01.12.2012 року виходячи з тарифу встановленого рішенням Львівської міської ради №561 від 31.05.2011 року.

Зобов'язати ЛКП «№500»здійснити перерахунок ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 заборгованість за послуги утримання та обслуговування будинку та прибудинкової території з 01.06.2011 року по 01.12.2012 року виходячи з тарифу встановленого рішенням Львівської міської ради №1651 від 26.11.2010 року.

В решті в задоволенні зустрічного позову відмовити за безпідставністю вимог.

На рішення може бути подана апеляційна скарга в строки і порядок передбачені ст.294 ЦПК України до апеляційного суду Львівської області через місцевий суд.

Суддя: Гирич С. В.