Постанова № 29036413, 24.01.2013, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

« 21» січня 2013 р. Справа №5021/1102/12

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Хачатрян В.С., суддя Бородіна Л.І., суддя Білоусова Я.О.,

при секретарі Ісаєвій А.Ю.,

за участю представників сторін:

Управління пенсійного фонду України в м.Сумах - Романенко В.В., за довіреністю №26520/27-15 від 25.12.2012 року;

Боржника - Картавцев В.І. (директор);

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м.Сумах (вх.№3975С/2-7) на ухвалу господарського суду Сумської області від 03.12.2012 року по справі №5021/1102/12,

за заявою Управління Пенсійного фонду України в м.Сумах,

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Моноліт», м.Суми,

про визнання банкрутом,-

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою господарського суду Сумської області від 03.12.2012 року (суддя Костенко Л.А.) провадження у справі №5021/1102/12 припинено.

Управління Пенсійного фонду України в м.Сумах з ухвалою господарського суду першої інстанції не погодилося та звернулося до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом при прийнятті ухвали норм матеріального та процесуального права, просить ухвалу господарського суду Сумської області від 03.12.2012 року у справі №5021/1102/12 скасувати та повернути справу на новий розгляд до господарського суду Сумської області.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає, що ним були підтверджені підстави для провадження у справі про банкрутство відповідно до ст. 52 Закону України «про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» належними документами, оскільки наведена норма передбачає підставою для порушення справи про банкрутство наявність хоча б однієї з ознак відсутнього боржника, а не виключно за наявності усієї їх сукупності. Так, до матеріалів справи надано копію довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, з якої вбачається до реєстру внесено запис про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням. Вказана довідка є належним доказом відсутності ТОВ «Моноліт» за місцезнаходженням.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 24.12.2012 року апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м.Сумах прийнято до провадження та призначено до розгляду.

Ухвалою суду від 08.01.2013 року розгляд апеляційної скарги відкладено у зв'язку із необхідністю забезпечення повного, всебічного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи, а також у зв'язку із нез'явленням в судове засідання представника боржника та заявленим ним клопотанням про відкладення розгляду справи.

В судовому засіданні 21.01.2013 року представник Управління Пенсійного фонду України в м.Сумах підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги у повному обсязі та просив її задовольнити.

Представник боржника письмового відзиву на апеляційну скаргу не надав, однак пояснив, що проти позиції апелянта заперечує та вважає, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, прийнятою на підставі дослідження всіх обставин справи, у зв'язку з чим її слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, оскільки доводи, які в ній викладені спростовуються матеріалами справи.

Перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи та докази на їх підтвердження, їх юридичну силу та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, заслухавши у судовому засіданні пояснення представників апелянта та боржника, перевіривши правильність застосування господарським судом Сумської області норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.

Як вбачається із матеріалів справи, ухвалою господарського суду Сумської області від 30.07.2012 року порушено провадження у справі №5021/1102/12 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Моноліт» (код 32779362) за заявою Управління Пенсійного фонду України в м.Сумах, відповідно до ст. 52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Як на підставу для порушення провадження у справі, Управління Пенсійного фонду України в м.Сумах зазначило на наявність запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців про відсутність боржника за місцезнаходженням, а саме за адресою: м.Суми, вул. Петропавлівська, б. 117, кв. 18.

Статтею 4-1 Господарського процесуального кодексу України встановлені форми господарського судового процесу. Господарські суди розглядають справи про банкрутство з урахуванням особливостей, встановлених законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

При цьому, ст. 5 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» встановлює, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Згідно ч. 1 ст. 52 Закону України про банкрутство у разі, якщо громадянин-підприємець - боржник або керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.

Тобто, Закон встановлює, що кредитор зобов'язаний викласти в заяві обставини, що в підтвердження наявності зобов'язання боржника перед кредитором, з якого виникла вимога, а також строк його виконання, безспірність грошових вимог, склад вимог, неплатоспроможність боржника та обставини щодо його відсутності, при цьому, не має значення розмір його вимог до боржника та строк виконання зобов'язань.

При встановленні обставин відсутності боржника, а саме: відсутність за місцезнаходженням, неподання протягом року звіту до податкового органу, припинення підприємницької діяльності, суду при розгляді заяви кредитора слід брати до уваги надані кредитором в обґрунтування ознак відсутності лише належні та допустимі докази. У відповідності до приписів ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

У порядку, встановленому ст. 19 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» до ЄДР вносяться відомості про відсутність боржника. Відповідно до вимог ч. ч. 1, 3 ст. 18 зазначеного Закону, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою.

Виходячи з вимог ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Так, ініціюючим кредитором в підтвердження факту відсутності юридичної особи за її місцезнаходженням було надано Довідку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних-осіб підприємців станом на 10.02.2012 року. Однак, провадження у справі про банкрутство порушено ухвалою суду від 30.07.2012 року. При цьому, з вищевказаної довідки вбачається, що 25.08.2011 року було внесено інформацію щодо відсутності юридичної особи за вказаною у довідці адресою (запис 10). Проте, у графі «місцезнаходження» зазначається адреса, де знаходиться юридична особа, а саме: 40030, Сумська область, м.Суми, Зарічний район, вул. Петропавлівська, буд. 117, кв. 18.

Крім того, колегія суддів зазначає, що в матеріалах справи міститься Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних-осіб підприємців серія АА №107798 станом на 13.08.2012 року, з якого вбачається, що боржник - ТОВ «Моноліт» знаходиться за адресою: 40030, Сумська область, м.Суми, Зарічний район, вул. Петропавлівська, буд. 117, кв. 18.

Вказане також підтверджується Довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серія АБ №165140 станом на 16.01.2013 року, в якому відображено записи 11 та 12, та у всіх цих записах вказується про місцезнаходження юридичної особи.

Тобто, наявні в матеріалах справи Довідки та Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців спростовують доводи заявника, апелянта у справі, що боржник відсутній за місцезнаходженням.

Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається, що з 11.06.2012 року по 15.06.2012 року кредитор УПФУ в м.Сумах провів планову перевірку боржника ТОВ «Моноліт» в присутності директора Картавцева В.І. про що складено акт №291/05-15 від 15.06.2012 року. В акті зазначається юридична адреса товариства: м.Суми, вул. Петропавлівська, б. 117, кв. 18; фактичне місцезнаходження: 42000, м.Ромни, вул. Щучки, б. 30 (т.1, а.с. 145-150).

Представник ТОВ «Моноліт» у серпні 2012 року надав до суду першої інстанції клопотання, а також документи, з яких вбачається, що підприємство звітує в установленому порядку, має майнові активи на загальну суму 753135,00 грн. та оборотні засоби на суму 150000,00 грн. Тобто, вказане свідчить, що боржником підприємницька діяльність не припинена та воно працює і відсутня така обставина, яка визначена статтею 52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», як ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність обставин, які спростовують ознаки відсутності боржника за місцезнаходженням. Навпаки, судом встановлено, що на даний час підприємство продовжує здійснювати підприємницьку діяльність, його місцезнаходження відомо та зафіксовано, а боржником надаються податкові декларації до органів державної податкової служби, що виключає можливість визнання його банкрутом в порядку ст. 52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

На підставі викладеного колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги в зв'язку з її необґрунтованістю та відсутністю фактів, які свідчать про те, що оскаржувана ухвала прийнята з порушенням судом норм матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги та досліджені в судовому засіданні докази не спростовують наведені висновки колегії суддів, у зв'язку з чим апеляційна скарга заявника не підлягає задоволенню з підстав, викладених вище, а оскаржувана ухвала господарського суду Сумської області від 03.12.2012 року по справі №5021/1102/12 має бути залишена без змін.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 99, п.1 ст. 103, ст. 105, ст. 106 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м.Сумах залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Сумської області від 03.12.2012 року по справі №5021/1102/12 залишити без змін.

Повний текст постанови складено 23 січня 2013 року.

Головуючий суддя Хачатрян В.С.

Суддя Білоусова Я.О.

Суддя Бородіна Л.І.