Рішення № 29036358, 30.01.2013, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.01.13 Справа№ 5015/5342/12

Господарський суд Львівської області у складі судді Сухович Ю.О. при секретарі судових засідань Олійник Ю.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненський насіннєвий завод (Євронасіння)", м.Рівне

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "ГАБЕН", м.Львів

про стягнення 43 702,15 грн.

За участю представників сторін:

від позивача Шевчук В.С. - представник (довіреність б/н від 18.12.2012р.);

від відповідача Гордійчук С. М. - представник (довіреність б/н від 05.01.2012р.).

Права та обов'язки сторін передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України роз'яснено, заяви про відвід судді не поступали, клопотання про технічну фіксацію судового процесу не надходили. В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: Позов заявлено Товариством з обмеженою відповідальністю "Рівненський насіннєвий завод (Євронасіння)" до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "ГАБЕН" про стягнення 43 702,15 грн., з яких 41 177,88 грн. основного боргу, 2 068,30 грн. пені, 41,18 грн. інфляційних нарахувань та 414,79 грн. 3% річних.

Представник позивача подав клопотання вх. №2672/13 від 30.01.2013р., в якому повідомив суд про те, що 29.01.2013р. відповідачем було частково сплачено борг на користь позивача, зокрема було погашено суму основного боргу у розмірі 41 177,88 грн. у зв"язку з чим просить суд припинити провадження у справі в частині стягнення з ТзОВ "Фірма "ГАБЕН" на користь ТзОВ "Рівненський насіннєвий завод (Євронасіння)" основного боргу в сумі 41 177,88 грн. В підтвердження чого представник позивача надав суду копію платіжного доручення № 254 від 29.01.2013р. про сплату 41 177,88 грн. Крім того, представник позивача подав клопотання вх. №2673/13 від 30.01.2013р., яким на виконання вимог ухвали суду від 16.01.2013р. просить долучити до матеріалів справи копії товарно-транспортних накладних та подорожніх листів. Решту позовних вимог підтримав повністю, просив суд стягнути з відповідача 2 068,30 грн. пені, 41,18 грн. інфляційних нарахувань та 414,79 грн. 3% річних.

Представник відповідача виникнення боргу пояснив важким матеріальним становищем, відзив на позов не подав, проти стягнення 2 068,30 грн. пені, 41,18 грн. інфляційних нарахувань та 414,79 грн. 3% річних заперечив.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши зібрані докази та заслухавши представників позивача та відповідача, суд, -

встановив:

27.07.2012р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Рівненський насіннєвий завод (Євронасіння)" (перевізник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фірма "ГАБЕН" (замовник) було укладено договір про перевезення вантажів автомобільним транспортом (надалі - договір) за умовами якого перевізник бере на себе зобов'язання надавати замовнику автомобільним транспортом транспортні послуги з перевезення довіреного йому замовником вантажу з місця відправлення до пункту призначення та надати вантаж вантажоодержувачу, а замовник зобов'язаний приймати послуги з перевезення вантажів та оплачувати їх вартість на умовах, визначених даним договором.

Згідно п.1.2., п.1.3. та п.1.4. договору перевізник зобов'язувався перевозити наступний вантаж: сільськогосподарська продукція (зернові культури). Місце відправлення (завантаження): поля на території Рівненського району, Рівненської області згідно заявки замовника. Місце доставки: елеватор, що знаходиться за адресою: Рівненська область, смт. Гоща, вул.Шевченка, 79, якщо інше місце не зазначене в заявці замовника.

За умовами п.3.2. та п.3.4. договору оплата вартості послуг перевізника здійснюється на протязі 3 (трьох) банківських днів з моменту виставленого рахунку-фактури, оформленого на підставі даних товарно-транспортних накладних. Загальна вартість послуг по перевезенню визначається згідно даних товарно-транспортних накладних та актів наданих послуг з перевезення.

Згідно п.4.2. договору у випадку порушення умов та строків оплати послуг, замовник сплачує перевізнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожний календарний день прострочення оплати.

Позивач на виконання умов договору надав відповідачу передбачені п.1.1. договору транспортні послуги з перевезення вантажу на загальну суму 79 864,61 грн., про що між сторонами було підписано акти здачі-прийняття робіт (надання послуг): №Т/ЄН-0001093 від 16.08.20012р. на суму 28 686,73 грн. та №Т/ЄН-0001322 від 27.08.20012р. на суму 51 177,88 грн.

Проте, відповідач порушив свої зобов'язання, оплативши надані транспортні послуги частково, в сумі 38 686,73 грн., відтак станом на момент подання позовної заяви у відповідача існував борг на загальну суму 41 177,88 грн.

Позивач керуючись умовами п.4.2. договору, у зв'язку із порушенням умов та строків оплати послуг, нарахував відповідачу пеню в розмірі 2 068,30 грн.

Крім того, позивач згідно умов ст.625 ЦК України нарахував відповідачу 41,18 грн. інфляційних нарахувань та 414,79 грн. 3% річних.

Отже, загальна сума заборгованості станом на дату звернення позивача до суду із позовом становила 43 702,15 грн., з яких яких 41 177,88 грн. основного боргу, 2 068,30 грн. пені, 41,18 грн. інфляційних нарахувань та 414,79 грн. 3% річних.

Після порушення провадження у справі 29.01.2013р. відповідач сплатив основний борг в сумі 41 177,88 грн. повністю.

Відтак, позивач просить припинити провадження у справі в частині 41 177,88 грн. основного боргу та стягнути з відповідача 2 068,30 грн. пені, 41,18 грн. інфляційних нарахувань та 414,79 грн. 3% річних.

При прийнятті рішення суд виходить із наступного:

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України, однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини. Згідно ст.174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Положеннями ст.ст.627, 628, 629 ЦК України визначено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільні в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст.908 ЦК України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

За умовами ст.909 ЦК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Перевезення вантажів супроводжується товарно-транспортними документами, складеними мовою міжнародного спілкування залежно від обраного виду транспорту або державною мовою, якщо вантажі перевозяться в Україні.

Факт виконання позивачем своїх зобов'язань по договору підтверджується товарно-транспортними накладними, подорожніми листами за період з 27.07.2012р. по 06.08.2012р. та актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) на загальну суму 79 864,61 грн., а саме: №Т/ЄН-0001093 від 16.08.20012р. на суму 28 686,73 грн. та №Т/ЄН-0001322 від 27.08.20012р. на суму 51 177,88 грн.

Згідно ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Сторони в п.3.2. договору визначили, що оплата вартості послуг перевізника здійснюється на протязі 3 (трьох) банківських днів з моменту виставленого рахунку-фактури, оформленого на підставі даних товарно-транспортних накладних.

Станом на дату подання позовної заяви у відповідача існував борг за надані транспортні послуги в сумі 41 177,88 грн.

У відповідності із ст.193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічно відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За умовами ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідач оплатив основний борг в розмірі 41 177,88 грн., факт оплати підтверджується платіжним дорученням №254 від 29.01.2013р. на суму 41 177,88 грн.

Відтак, в частині позовних вимог про стягнення 41 177,88 грн. основного боргу провадження у справі підлягає припиненню на підставі п.1-1 ст.80 ГПК України, в зв'язку з відсутністю предмету спору відносно цієї суми.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно позивачем правомірно нараховано відповідачу інфляційні втрати на загальну суму 41,18 грн. та три проценти річних на загальну суму 414,79 грн.

Відповідно до ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Статтею 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. При цьому пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Зазначені норми Цивільного кодексу України кореспондуються із приписами, встановленими Господарським кодексом України.

Так у відповідності із ст.230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно п.6 ст.231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, які визначаються обліковою ставкою НБУ за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ч.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

В п.4.2. договору сторони визначили, що у випадку порушення умов та строків оплати послуг, замовник сплачує перевізнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожний календарний день прострочення оплати.

При нарахуванні пені позивач дотримався вищевказаних вимог законодавства відтак, з відповідача підлягає стягненню згідно поданого позивачем розрахунку позовних вимог 2 068,30 грн. пені.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши представлені докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню в частині стягнення 41,18 грн. інфляційних нарахувань, 414,79 грн. трьох процентів річних та 2 068,30 грн. пені.

Відповідно до ст.43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Згідно ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

За умовами ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно із ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Сплата судового збору підтверджується платіжним дорученням №3867 від 07.12.2012р. - 1 609,50 грн., який відповідно до ст.49 ГПК України підлягає стягненню з відповідача на користь позивача повністю, оскільки спір виник з вини відповідача, а сплата основного боргу була здійснена після порушення провадження у справі.

Керуючись ст.ст. 11, 525, 526, 549, 610-612, 625, 627-629, 908, 909 ЦК України, ст.ст. 174, 193, 230-232 ГК України, ст.ст. 43, 33, 34, 43, 49, п.1-1 ст.80, 82-85, 115, 116 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "ГАБЕН" (79026, м.Львів, вул.Персенківка, буд.19; код ЄДРПОУ 20832731) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненський насіннєвий завод (Євронасіння)" (33018, м.Рівне, вул.Курчатова, буд.62А; код ЄДРПОУ 32451624) 41,18 грн. інфляційних нарахувань, 414,79 грн. три проценти річних, 2 068,30 грн. пені та 1 609,50 грн. судового збору.

3. В частині стягнення 41 177,88 грн. основного боргу провадження у справі припинити.

4. Наказ видати згідно вимог ст.116 ГПК України, після набрання рішенням суду законної сили.

5. Рішення набирає законної сили відповідно до ст.85 ГПК України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст.91-93 ГПК України.

Повний текст рішення

виготовлено 01.02.2013р.

Суддя Сухович Ю.О.