УКРАЇНА
Господарський суд
Житомирської області
_______________
10002, м. Житомир, майдан Путятинський,3/65
УХВАЛА
ПРО ПОВЕРНЕННЯ ЗАЯВИ ПРО ПОРУШЕННЯ
СПРАВИ ПРО БАНКРУТСТВО БЕЗ РОЗГЛЯДУ
від "04" лютого 2013 р. № 20/906/2/13-П
Суддя Гнисюк С.Д. , розглянувши матеріали
за заявою: Публічного акціонерного товариства "Виробничо-закупівельне підприємство "Хміль" (м.Житомир)
до: Закритого акціонерного товариства "Міськрембуд" (м. Житомир)
про визнання банкрутом
ВСТАНОВИВ:
Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 22.12.2011 р. № 4212-VI, який вступив в законну силу 19.01.2013 р., внесено зміни до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 14.05.1992 р. № 2343-XII (далі - Закон ), викладено його в новій редакції.
Відповідно до п.1-1 ч. 1 розділу 10 Прикінцевих та перехідних положень Закону, положення цього Закону застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження в яких порушено після набрання чинності цим Законом.
Як вбачається з відтиску печатки господарського суду Житомирської області заява публічного акціонерного товариства "Виробничо-закупівельне підприємство "Хміль" про порушення справи про банкрутство закритого акціонерного товариства "Міськрембуд" зареєстрована в загальному відділі суду 30.01.2013 р. вх. № 146/13-г.
Тому, розгляд вищезазначеної заяви здійснюється господарським судом з врахуванням положень зазначеного Закону в редакції чинній з 19.01.2013 р.
Як уже зазначалось, 30.01.2013 р. до господарського суду надійшла заява публічного акціонерного товариства "Виробничо-закупівельне підприємство "Хміль" про порушення провадження у справі про банкрутство закритого акціонерного товариства "Міськрембуд" (м. Житомир) за правилами ст. 6, 7, 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції, яка була чинною до 19.01.2013 р.). Тобто, обґрунтовуючи свої вимоги, заявник посилається на Закон, який на момент звернення до господарського суду втратив чинність.
Розглянувши подану заяву, а також дослідивши додані до неї докази, господарський суд прийшов до висновку про необхідність її повернення без розгляду з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону, провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.
Провадження у справах про банкрутство регулюється ГПК у випадках, коли його норми безпосередньо визначають правила даного провадження (статті 2, 4-1, 12 та 15) або мають універсальний характер для будь-якої стадії судового процесу або п р о ц е с у а л ь н о ї д і ї (статті, вміщені в розділах I, V, VI, VII, XII, XIII), з урахуванням встановлених Законом особливостей (аналогічна позиція викладена в п.5 Постанови Пленуму Верховного Суду України, від 18.12.2009 р. № 15 "Про судову практику в справах про банкрутство").
Відповідно до абз. 1 ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь - які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Згідно абз. 1 ст. 36 ГПК України письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Особливістю судових доказів є наявність процесуальних норм, які виступають в якості гарантії достовірності отриманої інформації. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування ( ст. 34 ГПК України).
Частиною 3 ст. 10 Закону передбачено, що справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно становлять не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом.
Абзацом 2 ч. 7 ст. 11 Закону передбачено, що до заяви кредитора додається копія виконавчого документа.
Як вбачається з додатків до заяви про порушення справи про банкрутство, заявником подано постанову Корольовського відділу державної виконавчої служби Житомирського міського управління юстиції від 09.04.2012 р. про відкриття виконавчого провадження про примусове виконання наказу № 11/5007/3/12 виданого 28.03.2012 р.
Ухвалою господарського суду Житомирської області від 24.05.2012 р. розстрочено виконання рішення господарського суду по справі № 11/5007/3/12 від 13.03.2012 р. до липня 2012 р.
Відповідно до ч. 3 ст. 25 Закону України "Про виконавче провадження", виконавчий документ, виданий на підставі рішення, яким надано відстрочку виконання, приймається державним виконавцем до виконання після закінчення строку відстрочки в межах строку, встановленого для його пред'явлення.
Статтею 47 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено підстави та порядок повернення виконавчого документа стягувачу. Так, відповідно до ч. 4 ст. 47 закону України "Про виконавче провадження" про повернення стягувачу виконавчого документа та авансового внеску державний виконавець виносить постанову з обов'язковим мотивуванням підстав її винесення, яка затверджується начальником відділу, якому він безпосередньо підпорядкований. Копія постанови у триденний строк надсилається сторонам.
Доказів щодо прийняття державним виконавцем до виконання наказу № 11/5007/3/12 виданого 28.03.2012 р. після закінчення встановленого ухвалою суду від 24.05.2012 р. строку розстрочки рішення господарського суду по справі № 11/5007/3/12 від 13.03.2012 р., а також, доказів щодо підставності неможливості виконання постави Корольовського відділу державної виконавчої служби Житомирського міського управління юстиції 09.04.2012 р. протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку господарському суду не подано.
Суд звертає увагу заявника, що відповідно до абз. 3 ч. 9 ст. 16 Закону, в ухвалі про порушення провадження у справі про банкрутство зазначається про визнання вимог кредитора та їх розмір.
Як вбачається з листа Корольовського відділу державної виконавчої служби Житомирського міського управління юстиції № 26/3-28/1140 від 23.01.2013 р. на виконанні у відділі перебуває виконавче провадження про стягнення з закритого акціонерного товариства "Міськрембуд" на користь публічного акціонерного товариства "Виробничо-закупівельне підприємство "Хміль боргу в сумі 946405,97 грн.
В заяві про порушення справи про банкрутство заявник зазначає про часткове погашення заборгованості, а саме, на суму 212811,00 грн. Однак, підтверджуючих документів суду не додано.
Згідно абз. 2 ч. 3 ст. 10 Закону, безспірні вимоги кредиторів - грошові вимоги кредиторів, підтверджені судовим рішенням, що набрало законної сили, і постановою про відкриття виконавчого провадження, згідно з яким відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника. До складу цих вимог, у тому числі щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції.
Відповідно до абз. 5, 6 ч. 2 ст. 11 Закону, до заяви про порушення справи про банкрутство додаються рішення суду про задоволення вимог кредитора, що набрало законної сили; відповідна постанова органу державної виконавчої служби про відкриття виконавчого провадження з виконання вимог кредитора.
В заяві про порушення справи про банкрутство заявник зазначає (крім заборгованості по рішенню господарського суду Житомирської області в справі № 11/5007/3/12 від 13.03.2012 р.) про заборгованість в сумі 75647,29 грн. Дана заборгованість підтверджується лише видатковими накладними № РН-000203 від 15.05.2012 р., № РН -00260 від 25.05.2012 р., № РН-0000214 від 18.05.2012 р.
Суд звертає увагу заявника, що положеннями абзацу 7 ч. 1 ст. 14 передбачено, що господарський суд не пізніше п'яти днів з дня надходження заяви про порушення справи про банкрутство відмовляє у її прийнятті, якщо до боржника заявлено вимоги, які не є безспірними.
Частиною 1 ст. 10 Закону передбачено, що справи про банкрутство підвідомчі господарським судам і розглядаються ними за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або місцем проживання фізичної особи - підприємця.
Відповідно до ст. 93 ЦК України, місцезнаходження юридичної особи визначається місцем ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.
Положеннями абз. 7 ст. 1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" передбачено, що місцезнаходження юридичної особи - це адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.
Згідно абзаців 7, 34 ч. 2 ст. 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" встановлено, що в Єдиному державному реєстрі містяться, зокрема, відомості про місцезнаходження юридичної особи; дата та номер запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи, підстава для його внесення.
Відповідно до частин 1, 3 ст.18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців", якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані у спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.
Частиною 1, 2 ст. 20 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" передбачено, що відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі, є відкритими і загальнодоступними, за винятком реєстраційних номерів облікових карток платників податків, відомостей про відкриття та закриття рахунків, накладення та зняття арештів на рахунки та майно. Відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі, надаються у вигляді, зокрема, витягу з Єдиного державного реєстру; довідки про наявність або відсутність в Єдиному державному реєстрі інформації, яка запитується.
Таким чином, відповідно до ст. 34 ГПК України, допустимими доказами, які можуть підтверджувати дані про місцезнаходження боржника є зазначені витяг чи довідка (аналогічна позиція викладена п. 105 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про банкрутство").
Як вбачається з додатків до заяви про порушення справи про банкрутство заявником не подано належних та допустимих доказів про місцезнаходження закритого акціонерного товариства "Міськрембуд" станом на дату звернення до господарського суду Житомирської області; відомостей щодо припинення юридичної особи.
Суд звертає увагу заявника, що відповідно до абзаців 3, 5 ч. 1 ст. 14 Закону, господарський суд не пізніше п'яти днів з дня надходження заяви про порушення справи про банкрутство відмовляє у її прийнятті, якщо справа не підсудна даному господарському суду; юридичну особу - боржника припинено в установленому законодавством порядку.
Відповідно до абз. 3 ч. 1 ст. 15, господарський суд не пізніше п'яти днів з дня надходження до господарського суду заяви про порушення справи про банкрутство повертає її та додані до неї документи без розгляду, якщо заява не відповідає змісту вимог, зазначених у цьому Законі.
Повернення заяви про порушення провадження у справі про банкрутство не перешкоджає повторному зверненню з такою заявою до господарського суду у встановленому порядку (ч. 2 ст. 15 Закону).
Керуючись абз. 3 ч. 1 ст. 15 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст. 86 ГПК України, господарський суд Житомирської області, -
УХВАЛИВ:
1. Повернути заяву публічного акціонерного товариства "Виробничо-закупівельне підприємство "Хміль" про порушення провадження у справі про банкрутство закритого акціонерного товариства "Міськрембуд" з доданими документами без розгляду.
2. Повернути публічному акціонерному товариству "Виробничо-закупівельне підприємство "Хміль" (10001, м. Житомир, Корольовський р-н, вул. Металістів, буд. 6, ідентифікаційний код: 05471336) з Державного бюджету України сплачений судовий збір згідно платіжних доручень № 701 від 31.10.2012 р. в сумі 5365,00 грн., № 4 від 15.01.2013 р. в сумі 515,00 грн.
Додаток на 20 аркушах, в тому числі оригінали платіжних доручень № 701 від 31.10.2012 р., № 4 від 15.01.2013 р.
Суддя Гнисюк С.Д.
Віддрукувати:
1 - в наряд
2 - ПАТ "ВЗП "Хміль" - (10001, м. Житомир, Корольовський р-н, вул. Металістів, буд. 6) - разом із заявою та додатками до неї (рек з повід)
3 - ЗАТ "Міськрембуд" (10014, м. Житомир, вул. М.Бердичівська, 9)
Судове рішення № 29036319, Господарський суд Житомирської області було прийнято 04.02.2013. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № . Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: