Ухвала суду № 29035310, 29.01.2013, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 205/174/2012

Провадження №11/772/12/2013 Категорія: крим.

Головуючий у суді 1-ї інстанції: Шепель К.А.

Доповідач : Пікановський Б. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В АЛ А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 січня 2013 року

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Апеляційного суду Вінницької області в складі:

Головуючого Пікановського Б.В.

Суддів: Кривошеї А.І., Спринчука В.В.

За участю прокурора Кузьміна С.В.

Адвоката ОСОБА_2

Засудженого ОСОБА_3

Потерпілих ОСОБА_4, ОСОБА_5

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці 29 січня 2013 р. кримінальну справу за апеляцією прокурора Багрія Д.Л., який брав участь у розгляді кримінальної справи судом першої інстанції, потерпілих ОСОБА_4, ОСОБА_5, засудженого ОСОБА_3 на вирок Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 12.10.2012 року, яким засуджено

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, раніше не судимого,

за ст. 286 КК України на 4 роки позбавлення волі з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 роки.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 65000 (шістдесят п'ять тисяч) грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4, яка діє в інтересах малолітньої дочки ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2 65000 (шістдесят п'ять тисяч) грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 10000 (десять тисяч) грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.

В іншій частині позовів - відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_3 судові витрати за проведення автотехнічних експертиз в сумі 900 (дев'ятсот) грн. 48 коп. (одержувач платежу: НДЕКЦ при ГУМВС України у Вінницькій області, рахунок № 31250272210172, код 24525055, банк одержувача: УДК у Вінницькій області, МФО 802015, призначення платежу за експертизи № 222а, 223а).Вирішене питання про речовий доказ.

Вироком встановлено, що 25 вересня 2011 року, біля 04 год.ОСОБА_3, керуючи технічно справним автомобілем «Мерседес-бенц», державний номер НОМЕР_1, по вул. Одеській в м. Жмеринці в напрямку с. Жуківці Жмеринського району, порушивши п. 12.1, п. 12.4 Правил дорожнього руху України, згідно з якими під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен враховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться і стан транспортного засобу, щоб мати змоги постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, а також у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 60 км/год, - рухаючись із швидкістю більше 121,5 км/год, не справився з керуванням транспортного засобу та, виїхавши на лівий тротуар по ходу його руху, допустив наїзд на пішоходів ОСОБА_5 та ОСОБА_7, які рухались по тротуару в попутному напрямку.

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди пішохід ОСОБА_7 отримав тяжкі тілесні ушкодження у виді сполучної травми тіла у вигляді закритої черепно-мозкової травми та закритої тупої травми грудей та живота, що призвело до гострого розладу життєво-важливих функцій організму, від яких помер на місці пригоди. Пішохід ОСОБА_5 отримав середнього ступеню тяжкості тілесні ушкодження у виді забійно-рваних ран в ділянці підколінної ямки з обширним відслоєнням шкіри в області гомілки та відкритим переломом правої малогомілкової кістки, які викликали тривалий розлад здоров'я.

В апеляції прокурора Багрія Д.Л. із внесеними змінами ставиться питання про виключення з вироку рішення суду щодо цивільних позовів потерпілим, оскільки засудженим повністю відшкодовано заподіяну шкоду в добровільному порядку.

В апеляціях потерпілих ОСОБА_4, ОСОБА_5 із внесеними змінами ставиться питання про виключення з вироку рішення стосовно цивільних позовів та звільнення засудженого від відбування покарання з випробуванням, оскільки ОСОБА_3 в повному обсязі відшкодував заподіяну шкоду.

В апеляції засуджений просить вирок суду змінити у частині призначення покарання, застосувавши до нього ст. 75 КК України, врахувавши відсутність обставин, що обтяжують покарання, та наявність пом'якшуючих покарання обставин, позитивні характеристики.

Заслухавши доповідача, думку прокурора, який підтримав апеляцію із внесеними змінами, просить виключити з вироку рішення суду про стягнення моральної шкоди з наведених в апеляції мотивів, виступи адвоката, засудженого (в дебатах та в останньому слові), потерпілих, які просять виключити з вироку рішення суду щодо цивільних позовів та звільнити засудженого від відбування покарання з випробуванням, враховуючи ряд обставин, що пом'якшують покарання, з посиланням на відмову потерпілих від своїх позовних вимог у зв'язку із відшкодуванням заподіяної шкоди, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів приходить до висновку про задоволення апеляції прокурора та часткове задоволення апеляцій потерпілих, із залишенням без задоволення апеляції засудженого з таких підстав.

Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_3 у вчинені злочину, за який його засуджено, ґрунтується на досліджених в судовому засіданні доказах, яким суд дав належну оцінку у сукупності та в апеляційних скаргах не оспорюється.

При призначенні покарання суд дотримався положень ст. 65 КК України, врахувавши ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують покарання, призначивши основне та додаткове покарання, яке є необхідним й достатнім для виправлення ОСОБА_3 та попередження нових злочинів. Зокрема, судом враховані дані про особу винного, який раніше не судимий, позитивно характеризується за місцем проживання та роботи, є інвалідом 2-ї групи, взяті до уваги обставини, що пом'якшують покарання - щире каяття та відшкодування заподіяної шкоди. Тобто, враховано обставини, на які є посилання в апеляціях засудженого та потерпілих. З огляду на те, що призначене судом основне покарання за своїм розміром наближене до мінімального покарання, передбаченого санкцією ч. 2 ст. 286 КК України, добровільне відшкодування потерпілим заподіяної шкоди в повному обсязі, не є підставою для звільнення засудженого від відбування покарання з випробуванням. В даному випадку необхідно врахувати й те, що ОСОБА_3 визнаний винним у вчинені тяжкого необережного злочину, пов'язаного із значним, більше ніж у двічі перевищенням дозволеної швидкості руху транспортного засобу в населеному пункті та наїздом на пішоходів, які рухались за межами проїзної частини, один з яких загинув. А тому, доводи засудженого в цілому, а потерпілих в цій частині є необґрунтованими.

При перевірці вироку в частині вирішення цивільних позовів потерпілих, колегія суддів бере до уваги те, що засуджений в повному обсязі відшкодував заподіяну шкоду потерпілим. Дана обставина підтверджується наданими розписками ОСОБА_5 та ОСОБА_8 від 25.01.2013 р. та поясненнями з цього приводу потерпілих, які в судовому засіданні відмовились від своїх позовних вимог з посиланням на те, що ОСОБА_3 повністю відшкодував заподіяну їм шкоду. Дану відмову від позовних вимог, яка є добровільною, колегія суддів приймає. А тому, відповідно до положень цивільного процесуального закону (п. 3 ст. 205 ЦПК України), справа в цій частині підлягає закриттю.

Керуючись ст. ст. 365, 366, 379 КПК України 1960 р., п. 11 Перехідних положень КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляцію прокурора задовольнити. Апеляції потерпілих ОСОБА_5, ОСОБА_4 задовольнити частково. Апеляцію засудженого ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Вирок Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 12 жовтня 2012 р. щодо ОСОБА_3 в частині вирішення цивільних позовів потерпілих ОСОБА_5, ОСОБА_4 - скасувати, а справу в цій частині закрити.

В решті вирок суду залишити без змін.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 3-х місяців з моменту набрання нею законної сили.

Судді: