Постанова № 29031601, 30.01.2013, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 січня 2013 року 2а-5828/12/1070

Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Панової Г.В., при секретарі судового засідання: Волощук Л.В.,

за участю представників сторін:

від позивача - Коваль О.В.,

від відповідача - Борискевич М.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бакинський бульвар»

до Державної податкової інспекції в Обухівському районі Київської області Державної податкової служби

про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Бакинський бульвар» з позовом до Державної податкової інспекції в Обухівському районі Київської області Державної податкової служби про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення від 02.07.2012 № 1654/0000942305.

Спірне податкове повідомлення-рішення прийняте відповідачем за результатом перевірки ресторану, який належить позивачу, під час якої виявлено реалізацію не облікованого у встановленому порядку товару за місцем продажу.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що податковий орган під час перевірки дійшов помилкового висновку про порушення позивачем вимог пункту 12 статті 3, статті 6 Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій», оскільки позивач здійснює ведення бухгалтерського обліку у відповідності до вимог чинного законодавства. Так, на підприємстві діють правила документообороту і технології обробки облікової інформації відповідно до яких усі облікові документи і регістри бухгалтерського обліку знаходяться у спеціаліста з бухгалтерського обліку і передаються до позивача за його вимогою. Таким чином, на думку позивача, вимоги посадових осіб податкового органу під час перевірки надати первинні бухгалтерські документи на товар, який знаходиться у реалізації ресторану, а також документи, що засвідчують рух товарно-матеріальних цінностей повинні бути адресовані до спеціаліста з бухгалтерського обліку за місцем їх зберігання, а не за місцем реалізації та зберігання товарів.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд позов задовольнити.

Відповідач позову не визнав. У судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечував та зазначив, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято відповідачем правомірно та у відповідності до вимог чинного податкового законодавства. Так, відповідач зазначив, що відповідно до пункту 12 статті 3 Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку. Тобто, чинним законодавством визначено виключний порядок ведення обліку товару за місцем його продажу, тому вимоги позивача є безпідставними.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню з таких підстав.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Бакинський бульвар» зареєстроване Обухівською районною державною адміністрацією Київської області 4 квітня 2008 року, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 № 560393.

На податковому обліку ТОВ «Бакинський бульвар» перебуває в Державній податковій інспекції в Обухівському районі Київської області Державної податкової служби з 07.04.2008 за № 2949.

8 червня 2012 року посадовими особами Державної податкової служби у Київській області проведено перевірку ресторану ТОВ «Бакинський бульвар», що розташований за адресою: Київська область, Обухівський район, с. Підгірці, Столичне шосе, 15. За результатами перевірки складено Акт, якому при реєстрації у Державній податковій службі у Київській області в журналі реєстрації актів було присвоєно номер 0707/1000/22/35751926, а у Державній податковій інспекції в Обухівському районі Київської області Державної податкової служби зареєстровано під номером 1422/10116/23/35751926 (далі - Акт перевірки).

Перевіркою встановлено, що у ресторані ТОВ «Бакинський бульвар» наявний у реалізації не облікований у встановленому порядку товар, про що складено відповідну Відомість із переліком товару, який не обліковується за місцем реалізації і зберігання.

Як вбачається з Акта (підпункт 2.2.14) до перевірки не надано накладні, товарно-транспортні накладні, документи, що свідчать про рух товарно-матеріальних цінностей за місцем реалізації та зберігання (згідно відомостей) роздруковані з іншого програмного забезпечення.

Акт перевірки підписаний адміністратором-касиром ресторану ОСОБА_3

Крім того, у письмових поясненнях адміністратора-касира ресторану ОСОБА_3 зазначено, що облік товару за місцем реалізації і зберігання не ведеться, облік товару веде бухгалтер в місті Києві.

На підставі Акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 02.07.2012 № 1654/0000942305, згідно з яким позивачу визначено суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 52498,00 грн.

Не погоджуючись із прийнятим відповідачем податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначено Законом України від 6 липня 1995 року № 265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (далі - Закон України № 265/95-ВР).

Згідно преамбули Закону України № 265/95-ВР, його дія поширюється на усіх суб'єктів господарювання та їх господарські одиниці, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

Відповідно до пункту 12 статті 3 Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг).

Згідно зі статтею 6 Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» облік товарних запасів фізичною особою - підприємцем ведеться у порядку, визначеному чинним законодавством, а юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) - у порядку, визначеному відповідним національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку. Облік ведеться з урахуванням особливостей, встановлених для суб'єктів малого підприємництва. Обов'язок із ведення обліку товарних запасів не застосовується до осіб, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку придбаних або проданих товарів.

Відповідно до пункту 2 статті 3 Закону України від 16.07.1999 № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до пунктів 1, 3 і 5, 6 статті 9 Закону України від 16.07.1999 № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення . Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку. Господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені. У разі складання та зберігання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку на машинних носіях інформації підприємство зобов'язане за свій рахунок виготовити їх копії на паперових носіях на вимогу інших учасників господарських операцій, а також правоохоронних органів та відповідних органів у межах їх повноважень, передбачених законами.

Згідно зі статтею 2 Закону України від 16.07.1999 № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» цей Закон поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

До документів, що є підставою для оприбуткування товару, як правило, належать накладні та товарно-транспортні накладні. Такі документи є підставою для внесення записів до облікових бухгалтерських реєстрів. Відсутність відповідних первинних документів, які підтверджують рух товарно-матеріальних цінностей, є порушенням установленого порядку ведення бухгалтерського обліку.

Із аналізу зазначених норм вбачається, що суб'єкти господарювання зобов'язані вести облік товарних запасів, зокрема, саме за місцем їх реалізації, відсутність відповідних первинних документів, що підтверджують рух товарно-матеріальних цінностей є порушенням норм встановленого порядку ведення бухгалтерського обліку.

Вказана правова позиція викладене в постанові Київського апеляційного адміністративного суду від 13.12.2011 у справі № 2а-8882/10/1070.

Як було зазначено судом і вбачається з матеріалів справи, під час перевірки позивачем не надано податковому органу доказів ведення обліку товарів, реалізація яких здійснювалась в господарській одиниці позивача, що, відповідно унеможливило податковому органу перевірити порядок ведення позивачем обліку товарів, а також здійснення продажу лише тих товарів, які відображені в такому обліку.

Як вбачається із позовної заяви та згідно пояснень представника позивача, всі облікові документи та регістри бухгалтерського обліку знаходяться у спеціаліста з бухгалтерського обліку і передаються до позивача за вимогою.

Таким чином, позивач сам підтверджує ту обставину, що документи по обліку товару не перебувають ані за місцем їх реалізації, ані на складі. Це також підтверджується поясненнями адміністратора - касира ОСОБА_3 від 08.06.2012.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про те, що позивачем не здійснюється належний облік товару за місцем реалізації, тому суд не приймає до уваги надані позивачем видаткові накладні, оборотно-сальдові відомості тощо.

З огляду на викладене, податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Обухівському районі Київської області Державної податкової служби від 02.07.2012 № 1654/0000942305 прийнято правомірно, а позовні вимоги є необґрунтованими, тому позов не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 11, 14, 69, 70, 71, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову, - відмовити.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд.

Згідно з частиною другою статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Панова Г. В.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 04 лютого 2013 р.