Рішення № 29031456, 04.02.2013, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.02.13 Справа№ 5015/5035/12

Господарський суд Львівської області у складі судді Ділай У.І.

при секретарі Лосик Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю «Кварталбуд», м. Львів

до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю «УніКредит Лізинг», м. Київ

до відповідача-2: Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області, м. Львів

третя особа: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Саваріна Олена Сергіївна, м. Київ

про: визнання договору лізингу діючим, визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню та про зобов'язання виконати умови договору

Представники :

Від позивача: не з'явився

Від відповідача-1: Просалова О.Є. - представник (Довіреність б/н від 20.10.2011р.).

Від відповідача-2: не з'явився

Від третьої особи: не з'явився

Представнику відповідача роз'яснено права і обов'язки передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України. Клопотань в порядку ч. 6 ст. 811 ГПК України про технічну фіксацію судового процесу не поступало.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

На розгляд Господарського суду Львівської області поступила позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Кварталбуд», м. Львів до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю «УніКредит Лізинг», м. Київ та до відповідача-2: Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області, м. Львів про визнання договору лізингу діючим, визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню та про зобов'язання виконати умови договору

Ухвалою суду від 05.12.2012 р. порушено провадження у справі, судове засідання призначено на 27.12.2012 р. З підстав, викладених в ухвалах суду розгляд справи відкладався.

За клопотанням позивача Ухвалою суду від 16.01.2013 р. проведено заміну первісного відповідача-2 - Відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області належним відповідачем-2 - Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області.

В судовому засіданні 16.01.2013 р. представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі. Заявлені у позовній заяві вимоги позивач мотивує тим, що відповідач всупереч вимогам законодавства не повідомив позивача про відмову від Договору фінансового лізингу № 1912L10/00 від 12.08.2010 р., а відтак вказаний договір не припинив свою дію. Із врахуванням зазначеного повернення позивачем об'єктів лізингу шляхом вчинення виконавчого напису є безпідставним.

Представник відповідача-1 проти позову заперечив з підстав, викладених у Відзиві на позовну заяву б/н від 15.01.2013 р. На обґрунтування своїх заперечень відповідач зазначає, що у зв'язку із тим, що позивач -лізингоодержувач не виконував зобов'язань з оплати лізингових платежів належним чином, що призвело до виникнення заборгованості за Договором, лізингоодержувач, керуючись ч.2 ст. 7 Закону України «Про фінансовий лізинг», реалізував своє право на односторонню відмову від Договору та припинив дію Договору з 05.07.2012р., надіславши 27.06.2012р. цінним листом з описом вкладень № 0407015175314 на адресу лізингоодержувача відповідні повідомлення.

Право відмовитись від Договору на підставі ч.2 ст. 7 Закону України «Про фінансовий лізинг» відповідач-1 правомірно реалізував і право позивача користуватися предметом лізингу припинене з 05.07.2012 р., що встановлено рішенням Господарського суду Львівської області від 19.11.2012 р. у справі № 5015/3681/12, а відтак майнова вимога повернути предмет лізингу є безспірною і виконавчий напис вчинено підставно та законно.

Відповідач-1 просить суд врахувати викладені у відзиві доводи, в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

30.01.2013 р. від позивача в канцелярію суду поступило Клопотання № 35 від 29.01.2013 р. про відкладення розгляду справи у зв'язку із неможливістю забезпечити явку повноважного представника в судове засідання.

Представник відповідача-1 проти відкладення розгляду справи заперечив, наполягав на розгляді судом спору по суті. Заперечення, викладені у відзиві на позовну заяву представник ТзОВ «УніКредит Лізинг» підтримав, просив суд в задоволенні позовних вимог відмовити.

Відповідач-2 та третя особа явку повноважних представників в судове засідання не забезпечили.

Враховуючи те, що наявних в матеріалах справи документів, за переконанням суду, достатньо для вирішення спору по суті, суд прийшов до висновку про відхилення клопотання позивача та розгляд справи за відсутності представників позивача, відповідача-2 та третьої особи.

В процесі розгляду матеріалів справи судом встановлено:

12.08.2010 р. між ТзОВ «УніКредит Лізинг» та ТзОВ «Кварталбуд» було укладено Договір фінансового лізингу № 1912L10/00. Відповідно до умов вказаного Договору, а також підписаних до нього спеціальних умов позивачу у користування було передано наступні об'єкти: навантажувач JCB 540-140 - 1 (одна) одиниця за ціною 503 211,58 грн. (Спеціальні умови № 1912L10/01 від 12.08.2010 р. до Договору фінансового лізингу та Додаток№ 1 спеціальних умов № 1912L10/01); тягач MAZ 642208-232 - 1 (одна) одиниця за ціною 260 370,00 грн. (Спеціальні умови № 1912L10/02 від 12.08.2010 р. до Договору фінансового лізингу та Додаток № 1 спеціальних умов № 1912L10/02); ґрунтовий стабілізатор BOMAG MPH 122-2 - 1 (одна) одиниця за ціною 2 557 136,38 грн. (Спеціальні умови № 1912L10/03 від 12.08.2010 р. до Договору фінансового лізингу та Додаток № 1 спеціальних умов № 1912L10/03); самоскид MAN TGA 33.350 6х4- 1 (одна) одиниця за ціною 831 839,54 грн. (Спеціальні умови № 1912L10/04 від 12.08.2010 р. до Договору фінансового лізингу та Додаток № 1 спеціальних умов № 1912L10/04).

Пунктом 7.7. Договору передбачено, що позивач сплачує на користь відповідача лізингові платежі у гривнях на дати платежів, вказаних у Додатку № 2 до Договору фінансового лізингу на рахунок, зазначений в розділі 15 Договору.

Як встановлено в процесі розгляду справи у зв'язку із неналежним виконанням позивачем зобов'язань щодо сплати лізингових платежів, ТзОВ «УніКредит Лізинг» надіслало на адресу позивача повідомлення про відмову від спеціальних умов до Договору фінансового лізингу та повернення предмету лізингу (повідомлення вих. № 1353 від 26.06.2012 р. про відмову від Спеціальних умов № 1912L10/01 до договору фінансового лізингу № 1912L10/00 із вимогою повернути предмет лізингу; повідомлення вих. № 1354 від 26.06.2012 р. про відмову від Спеціальних умов № 1912L10/02 до договору фінансового лізингу № 1912L10/00 із вимогою повернути предмет лізингу; повідомлення вих. № 1355 від 26.06.2012 р. про відмову від Спеціальних умов № 1912L10/03 до договору фінансового лізингу № 1912L10/00 із вимогою повернути предмет лізингу; повідомлення вих. № 1356 від 26.06.2012 р. про відмову від Спеціальних умов № 1912L10/04 до договору фінансового лізингу № 1912L10/00 із вимогою повернути предмет лізингу).

Факт надіслання повідомлень підтверджується представленими суду поштовою квитанцією № 6821 від 27.06.2012 р. та описом вкладень у цінний лист, оригінали яких оглянуто судом в судовому засіданні.

Суд встановив, що цінний лист № 04070 1517531 4, яким було надіслано на адресу позивача повідомлення відповідача про відмову від Договору фінансового лізингу, повернувся на адресу ТзОВ «УніКредит Лізинг». Згідно Довідки (ф. 20) Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» причина повернення листа «у зв'язку із закінченням терміну зберігання».

Копію конверта, в якому на адресу ТзОВ «Кварталбуд» були надіслані повідомлення №№ 1353-1356 від 26.06.2012 р. про відмову від Договору фінансового лізингу, з Довідкою (ф. 20) Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» долучено відповідачем до матеріалів справи. Оригінали вказаних документів, за словами відповідача, передані нотаріусу для вчинення виконавчого напису.

Згідно п. 11.4. Договору, якщо лізингоодержувач не сплатив лізинговий платіж згідно з Додатком № 2 до Договору фінансового лізингу повністю або частково і якщо прострочення платежу становить більше одного місяця, лізингодавець має право в односторонньому порядку розірвати Договір фінансового лізингу та вимагати повернення предмета лізингу.

У випадку прострочення платежу більше 30 календарних днів лізингодавцю надається право вимагати повернення предмета лізингу у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса.

31.08.2012 р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Саваріною О.С. вчинено Виконавчий напис про повернення ТзОВ «Кварталбуд» на користь ТзОВ «УніКредит Лізинг» навантажувача марки JCB 540-140, сідлового тягача марки MAZ 642208-232, стабілізатора ґрунту марки BOMAG MPH 122-2 та самоскида марки MAN TGA 33.350.

На виконання вищевказаного виконавчого напису 05.10.2012 р. старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління ДВС ГУ Юстиції у Львівській області Денисяк Т.Г. відкрито виконавче провадження ВП № 34611723.

У позовній заяві ТзОВ «Кварталбуд» факт припинення дії Договору фінансового лізингу № 1912L10/00 від 12.08.2010 р. заперечує, вказуючи, що повідомлення ТзОВ «УніКредит Лізинг» про відмову від Договору фінансового лізингу від відповідача він не отримував.

Таким чином, позивач просить суд визнати Договір фінансового лізингу № 1912L10/00 від 12.08.2010 р. чинним, а виконавчий напис № 3483 від 31.08.2012 р. таким, що не підлягає виконанню.

Окрім того, позивач просить суд зобов'язати ТзОВ «УніКредит Лізинг» виконати умови Договору фінансового лізингу визнавши за ТзОВ «Кварталбуд» право на користування майном, що є предметом лізингу.

Суд заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши та дослідивши докази по справі та оцінивши їх в сукупності, прийшов до висновку, що в задоволенні позовних вимог слід відмовити з наступних підстав:

Як встановлено в процесі розгляду справи, відповідно до умов Договору фінансового лізингу № 1912L10/00 від 12.08.2010 р. позивачу у платне користування на умовах фінансового лізингу було передано навантажувач марки JCB 540-140, сідловий тягач марки MAZ 642208-232, стабілізатор ґрунту марки BOMAG MPH 122-2 та самоскид марки MAN TGA 33.350.

Загальні правові та економічні засади фінансового лізингу, визначено Законом України «Про фінансовий лізинг» (надалі Закон), частина 2 ст. 1 якого передбачає, що за договором фінансового лізингу (далі - договір лізингу) лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

Пунктом 3 ч. 2 ст. 11 Закону передбачено обов'язок лізингоодержувача своєчасно сплачувати лізингові платежі.

У випадку неналежного виконання вищевказаного обов'язку та прострочення сплати лізингових платежів більше 30 днів лізингодавцю надано право відмовитися від договору лізингу в односторонньому порядку, письмово повідомивши про це лізингодавця (ч. 2 ст. 7 Закону).

Окрім того, лізингодавець має право відмовитися від договору лізингу та вимагати повернення предмета лізингу від лізингоодержувача у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо лізингоодержувач не сплатив лізинговий платіж частково або у повному обсязі та прострочення сплати становить більше 30 днів (ч. 2 ст. 7 Закону).

Положення вищенаведеної правової норми відображено сторонами у п. 11.4. Договору фінансового лізингу № 1912L10/00 від 12.08.2010 р., яким передбачено, що у випадку, якщо лізингоодержувач не сплатив лізинговий платіж згідно з Додатком № 2 до Договору фінансового лізингу повністю або частково і якщо прострочення платежу становить більше одного місяця, лізингодавець має право в односторонньому порядку розірвати Договір фінансового лізингу та вимагати повернення предмета лізингу. У випадку прострочення платежу більше 30 календарних днів лізингодавцю надається право вимагати повернення предмета лізингу у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса.

Відповідно до положень ст. 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Як встановлено судом 27.06.2012 р. відповідач направив на адресу позивача: м. Львів, вул. Княгині Ольги, буд. 1-5, повідомлення №№ 1353-1356 від 26.06.2012 р. про відмову від Спеціальних умов до Договору фінансового лізингу, про що свідчить поштова квитанція № 6821 від 27.06.2012 р. Однак, цінний лист № 04070 1517531 4, яким були надіслані вказані повідомлення, повернувся на адресу ТзОВ «УніКредит Лізинг» у зв'язку із закінченням терміну зберігання.

Відповідно до положень ст. 13 ЦК України при здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

Зловживання правом виявляється в тому, що особа, якій формально належить суб'єктивне право, неправомірно його здійснює. Зловживання правом має місце у випадку, коли уповноважена особа, спираючись на своє суб'єктивне право, допускає недозволене використання свого права, порушує міру і вид поведінки, визначені законом, посилаючись при цьому на формально належне їй суб'єктивне право.

В даному випадку відповідач допустив зловживання правом відмовившись від отримання направленого на його адресу поштового конверта.

Із врахуванням вищевикладеного, суд вважає, що відповідач вчинив всі необхідні дії для повідомлення позивача про одностороннє розірвання Договору лізингу, а тому Договір фінансового лізингу № 1912L10/00 від 12.08.2010 р. є розірваним.

Відповідно до положень ст. 87, 88 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість.

Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

У п. 1 Глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України № 296/5 від 22.02.2012 р. для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів.

Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, установлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 р. № 1172 (далі за текстом - Перелік) у безспірному порядку повернення об'єкта лізингу здійснюється на підставі договорів лізингу, що передбачають у безспірному порядку повернення об'єкта лізингу. При цьому, для вчинення виконавчого напису за договором лізингу подаються: а) оригінал договору лізингу; б) засвідчена лізингодавцем копія рахунка, направленого лізингоодержувачу, з відміткою про несплату платежів після вручення письмового повідомлення.

Суд встановив, що для вчинення виконавчого напису № 3483 від 31.08.2012 р. нотаріусу було представлено Договір фінансового лізингу, пункт 11.4. якого передбачає повернення об'єкта лізингу у безспірному порядку, а також копії направлених лізингоодержувачу рахунків, з відміткою про несплату платежів після вручення письмового повідомлення.

Отже, підстави стверджувати, що Виконавчий напис № 3483 від 31.08.2012 р. вчинений всупереч вимогам законодавства відсутні.

Щодо тверджень позивача про невиконання нотаріусом при вчиненні виконавчого напису обов'язку перевірити безспірність заборгованості, то суд погоджується із доводами відповідача про те, що для одержання виконавчого напису про повернення предмета лізингу законодавством не передбачено наявність безспірної заборгованості по грошовим зобов'язанням, оскільки йдеться про безспірність іншої відповідальності боржника, а саме: про безспірне повернення предмету лізингу, що, у свою чергу, є наслідком існування заборгованості за грошовими зобов'язаннями боржника по договору фінансового лізингу та її несплати більше 30 днів.

Враховуючи, що за виконавчим написом нотаріуса суть відповідальності та майнової вимоги стягувача до боржника є повернення майна, власником якого є стягувач, то для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, боржник зобов'язаний довести відсутність права стягувача вилучити у нього предмет лізингу, а в цій справі це рівнозначне доведенню факту відсутності протягом строку дії договору факту прострочення сплати лізингових платежів.

Як вже зазначалося факт прострочення сплати лізингових платежів згідно Договору фінансового лізингу № 1912L10/00 від 12.08.2010 р. позивач не заперечив.

Враховуючи вищенаведене, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги в частині визнання Договору фінансового лізингу № 1912L10/00 від 12.08.2010 р. чинним, а виконавчого напису № 3483 від 31.08.2012 р. таким, що не підлягає виконанню є безпідставними, необґрунтованими, а тому в їх задоволенні слід відмовити.

Вимога позивача про зобов'язання ТзОВ «УніКредит Лізинг» виконати умови Договору фінансового лізингу визнавши за ТзОВ «Кварталбуд» право на користування майном, що є предметом лізингу також до задоволення не підлягає, оскільки згідно вищевстановленого вказаний Договір є розірваним.

Відповідно до ч. 2 ст. 653 ЦК України у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються.

У відповідності з п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на позивача.

На підставі наведеного та керуючись ст. 7 Закону України «Про фінансовий лізинг», ст.ст. 87, 88 Закону України «Про нотаріат», ст. 653 ЦК України; ст.ст.4-3, 33, 43, 49, 82-84 ГПК України , суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити повністю.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 31.01.2013 р.

Суддя Ділай У.І.