Постанова № 29030433, 12.11.2012, Миколаївський окружний адміністративний суд

Миколаївський окружний адміністративний суд

вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54002

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв.

12.11.2012 р. справа № 2а-4909/12/1470

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Єнтіної А.П., розглянувши справу в порядку письмового провадження

за позовом

Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Миколаєва, вул. Артилерійська, 19, м. Миколаїв,54030

до

Державного підприємства "Суднобудівний завод імені 61 комунара ", вул. Адміральська, 38, м. Миколаїв, 54001

про

стягнення заборгованості в сумі 2 756 833,17 грн.,

В С Т А Н О В И В:

Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Миколаєва (далі -позивач) звернулося до суду з позовом до Державного підприємства "Суднобудівний завод ім. 61 комунара" (далі - відповідача) про стягнення заборгованості по внесках на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування та фінансових санкцій в сумі 2 756 833,17 грн.

Позов обґрунтовано тим, що у відповідача існує заборгованість по внесках на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування та фінансових санкціях у цій сумі, яка ним у встановлені строки добровільно не сплачена.

16 жовтня 2012 р. від позивача надійшла заява про розгляд справи без участі представника позивача, в порядку письмового провадження.

2 листопада 2012 р. від відповідача надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника відповідача в порядку письмового провадження.

На підставі ч. 4 ст. 122 КАС України суд вважає за можливе розглянути адміністративний позов в порядку письмового провадження, за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом установлено та матеріалами справи підтверджено, що відповідач є юридичною особою, зареєстрованою Виконавчим комітетом Миколаївської міської ради та перебуває на обліку в Управлінні як платник єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

Відповідно до розрахунку, що міститься в матеріалах справи, відповідач станом на 12.09.2012 р. мав сплатити єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за квітень-червень 2012 року в сумі 2 720 229,84 грн., але з урахуванням часткової сплати залишок боргу складає 2 756 833,17 грн.

Крім того, до відповідача було застосовано фінансові санкції та нараховано пеню за несвоєчасну сплату єдиного внеску на суму 43 337,86 грн., з яких 10 625,69 грн. - фінансові санкції, 32 712,17 грн. - пеня. Рішення про застосування фінансових санкцій та нарахування пені від 07.05.2012 р. № 1174 відповідачем не оскаржене.

Також, позивачем було направлено на адресу відповідача корінець вимоги про сплату боргу зі сплати єдиного внеску від 03.08.2012 р. № Ю 106/17, яке отримане відповідачем 06.08.2012 р. (про що свідчить підпис на корінці вимоги).

Надаючи правової оцінки встановленим обставинам та відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Преамбулою Закону України від 08.07.2010 р. № 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон № 2464-VI), цей Закон визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.

Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 1 Закону № 2464-VI, єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - це консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Відповідно до підпунктів 1, 2, 4 частини 2 статті 6 цього Закону, платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; вести облік виплат (доходу) застрахованої особи та нарахування єдиного внеску за кожним календарним місяцем і календарним роком, зберігати такі відомості в порядку, передбаченому законодавством; подавати звітність до територіального органу Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом за погодженням з відповідними фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування та центральним органом виконавчої влади у галузі статистики.

Платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом. Базовим звітним періодом є календарний місяць (частина 8 статті 9 Закону № 2464-VІ).

Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника (абзац 1 частини 12 статті 9 Закону № 2464-VІ).

Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів (частина 3 статті 25 Закону № 2464-VІ).

Відповідно до пункту 2 частини 11 статті 25 Закону № 2464-VІ, територіальний орган Пенсійного фонду застосовує до платника єдиного внеску такі штрафні санкції за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум.

Про нарахування пені та застосування штрафів, передбачених цим Законом, посадова особа територіального органу Пенсійного фонду в порядку, встановленому Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, приймає рішення, яке протягом трьох робочих днів надсилається платнику єдиного внеску (частина 14 статті 25 Закону № 2464-VІ).

Право Управління на звернення до суду з позовом про стягнення недоїмки зі сплати єдиного внеску передбачено абзацом 7 частини 4 статті 25 Закону № 2464-VI.

Таким чином, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Враховуючи, що спір вирішено на користь суб’єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб’єкта владних повноважень, пов’язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір), згідно з частиною 4 статті 94 КАС, стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись статтями 2, 7, 17, 94, 158, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Державного підприємства "Суднобудівний завод ім. 61 комунара" (54001, Миколаївська область, м. Миколаїв, вул. Адміральська, 38, ЄДРПОУ 14313240) на користь Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Миколаєва (54030, Миколаївська область, м. Миколаїв, Центральний район, вул. Артилерійська, 19, ЄДРПОУ 20876125) заборгованість по внесках на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування та фінансових санкціях в сумі 2 756 833 (два мільйони сімсот п'ятдесят шість тисяч вісімсот тридцять три) грн. 17 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня проголошення/отримання постанови, якщо протягом цього часу не буде подано апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постанови за наслідками апеляційного провадження.

Порядок та строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС України.

Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга, подана після закінчення встановлених строків залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку.

Суддя А. П. Єнтіна