Рішення № 29029379, 24.01.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-50/17059-2012 24.01.13

За позовом ТзДВ «Страхова компанія «Укоопгарант»

До ВАТ «НАСК «Оранта»

Третя особа Комунальне підприємство «Шляхо-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Печерського району м.Києва»

про відшкодування шкоди в порядку регресу у сумі 7 820,78 грн.

Суддя Головатюк Л.Д.

Представники :

Від позивача Харахондя А.О. (дов. від 23.11.2012)

Від відповідача не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Товариство з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Укоопгарант» (надалі - ТзДВ «СК «Укоопгарант») звернулось до господарського суду м. Києва із позовом до комунального підприємства «Шляхо-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Печерського району м.Києва» (надалі - КП ШЕУ Печерського району) про стягнення 7 820,78 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ТзДВ «СК «Укоопспілка» на підставі договору добровільного страхування наземного транспорту № 20/2009 внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди (надалі -ДТП) виплачено страхове відшкодування власнику автомобіля марки «Nissan Qashqai», д.н. АА 5808 НВ, а тому позивачем відповідно до положень статті 27 Закону України "Про страхування" та статей 993, 1191 Цивільного кодексу України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Відповідальним в пошкодженні транспортного засобу визнаний Головний інженер КП ШЕУ Печерського району.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 29.11.2012 порушено провадження у справі № 5011-50/17059-2012 , розгляд справи призначено на 20.12.2012.

Представник позивача в судове засідання 20.12.2012 з'явився, позовні вимоги підтримав повністю та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання 20.12.2012 з'явився та подав письмові заперечення проти позову та клопотання про заміну неналежного відповідача по справі на належного.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 20.12.2012 розгляд справи № 5011-50/17059-2012 було відкладено на 08.01.2013 та допущено заміну первісного відповідача та залучено до участі у справі третю особу буз самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.

Представник позивача в судове засідання 08.01.2013 з'явився, позовні вимоги підтримав повністю та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання 08.01.2013 не з'явився, витребувані докази судом не подав, хоча про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Третя особа в судове засідання 08.01.2013 не з'явилась, хоча про час і місце розгляду справи була повідомлена належним чином.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 08.01.2013 із-за неявки відповідача та третьої особи розгляд справи відкладено на 24.01.2013.

Представник позивача в судове засідання 24.01.2013 з'явився, позовні вимоги підтримав повністю та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання 24.01.2013 вдруге не з'явився, витребувані докази судом не подав, хоча про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Третя особа в судове засідання 24.01.2013 не з'явилась, хоча про час і місце розгляду справи була повідомлена належним чином.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судовому засіданні складався протокол згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Між ТзДВ «СК «Укоопгарант» (надалі - позивач) та Дмитренко О.В. (надалі - страхувальник) 18.03.2009 було укладено Договір добровільного страхування наземного транспорту № 20/2009 (далі - договір страхування), згідно з яким позивач прийняв на себе обов'язок відшкодувати збитки, що може зазнати страхувальник у результаті пошкодження, знищення або втрати транспортного засобу «Nissan Qashqai», д.н. АА 5808 НВ (надалі - застрахований автомобіль).

Предметом договору є майнові інтереси страхувальника пов'язані з володінням, розпорядженням та користуванням вказаним транспортним засобом на випадок настання подій, перелік яких наведено у Договорі, а саме до страхових випадків відноситься: дорожньо-транспортні пригоди; незаконне заволодіння; протиправні дії третіх осіб; інші випадкові події (пожежа, вибух або самозаймання транспортного засобу, стихійне лихо чи природні явища і т.п.).

Відповідно до ст. 16 Закону України «Про страхування» Договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

06.12.2009 на вул. Кіквідзе в м. Києві стався наїзд транспортного засобу марки «Nissan Qashqai», д.н. АА 5808 НВ під керуванням Дмитренко О.В. на відкритий каналізаційний люк, в результаті чого вказаний транспортний засіб отримав значні механічні пошкодження.

Згідно з постановою Печерського районного суду м. Києва від 28.12.2009 (справа № 1324/10) головного інженера КП ШЕУ Печерського району - Шкарупа А.Г. визнано винним в порушенні правил, норм та стандартів щодо безпеки дорожнього руху, що призвело до пошкодження застрахованого позивачем автомобіля.

Відповідно до ст.. 354 Господарського кодексу України за договором страхування страховик зобов'язується у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній страхувальником у договорі страхування, а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору. Тобто, за укладеним договором одна сторона за договором зобов'язалася за винагороду (страховий внесок), котра сплачується іншою стороною, відшкодувати їй збитки, завдані застрахованому транспортному засобові в результаті настання визначеного договором страхового випадку.

Застрахованим майном за вказаним Договором є автомобіль «Nissan Qashqai», д.н. АА 5808 НВ, а страховим випадком крім інших, вважаються також збитки: пошкодження або знищення застрахованого транспортного засобу або його частини в результаті ДТП та ін..

Згідно Висновку № 181 від 02.02.2010 матеріальні збитки спричиненні Страхувальнику даного транспортного засобу складають 8 563 (вісім тисяч п'ятсот шістдесят три) грн., 35 коп.

На підставі страхового акту № 29 від 27.02.2010, розрахунку суми страхового відшкодування, позивач на виконання умов Договору страхування виплатив на рахунок, визначений страхувальником, страхове відшкодування у розмірі 7 520 (сім тисяч п'ятсот двадцять) грн. 78 коп., що підтверджується платіжним дорученням № 89 від 09.03.2010.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 22 Цивільного кодексу України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, до ТзДВ «СК «Укоопгарант» перейшло в межах суми 7 520,78 грн. право вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Частинами першою та другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Таким чином, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.

Оскільки відповідальність відповідача застрахована у відкритому акціонерному товаристві Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» (надалі - ВАТ НАСК «Оранта»), що підтверджується договором добровільного страхування відповідальності перед третіми особами № 473 від 12.05.2009, то саме даний страховик і повинен бути відповідачем по справі, тому суд залучив ВАТ НАСК «Оранта» відповідачем у справі № 5011-50/17059-2012, а КП ШЕУ Печерського району - третьою особою без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача. ВАТ НАСК «Оранта» визнала страховий випадок, який мав місце 06.12.2009, що підтверджується листом Страхової компанії № 09-02-07/14531 від 07.06.2012.

Загальна сума витрат ТзДВ «СК «Укоопгарант» на розслідування та виплату страхового відшкодування за даним страховим випадком склала 7 820,78 грн., яка включає в себе розмір виплаченого страхового відшкодування (7 520,78 грн.) та вартість проведення авто товарознавчого дослідження (300,00 грн. - згідно Акту № 181 від 02.02.2010).

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Статтею 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів"(в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Згідно з ст. 38.2.3 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страховика, якщо забезпечений транспортний засіб, що заподіяв шкоду, було встановлено та страховик був зобов'язаний, але не виплатив страхове відшкодування у порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно з п. 36.2 ст. 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів"(в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його.

Представник позивача надіслав претензію про відшкодування в порядку регресу від 18.04.2012, на що ВАТ НАСК «Оранта» листом № 09-02-07/14531 від 07.06.2012 повідомила, що згідно з п.1.4. Б Договору добровільного страхування відповідальності перед третіми особами, виплата страхового відшкодування здійснюється за умови, що шкода «настала/настало протягом дії Договору та підтверджується рішенням суду, що набрало законної сили, згідно з яким зобов'язано Страхувальника відшкодувати шкоду, завдану третім особам».

Відповідачем доказів виконання зобов'язання не надано, як не надано доказів звільнення його від виконання свого обов'язку.

Згідно з договором та чинним законодавством України, витрати, пов'язані з експертною оцінкою пошкодженого транспортного засобу не відшкодовуються.

Витрати позивача на експертну оцінку пошкодженого транспортного засобу становлять 300,00 грн., а отже не відшкодовуються: 7 820,78 - 300,00 = 7 520,78 грн.

Відповідно до ст. ст. 43, 33, 34 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості є обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню.

Згідно ч. 5 статті 49 ГПК України, при частковому задоволенні позову витрати по сплаті судового збору покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, витрати по сплаті судового збору покладаються:

на позивача в сумі 61 грн. 80 коп., на відповідача - 1 547 грн. 70 коп.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 33, 34, 49, 82-85, 116-118 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Укоопгарант» задовольнити частково.

2. Стягнути з відкритого акціонерного товариства «Національна Акціонерна Страхова Компанія «Оранта» (01032, м. Київ, вул. Жилянська, буд. 75, ідентифікаційний код 00034186) на користь товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Укоопгарант» (01001, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 53/80; ідентифікаційний код 21618844) суму страхового відшкодування у розмірі 7 520 (сім тисяч п'ятсот двадцять) грн. 78 коп. та судовий збір у розмірі 1 547 (одна тисяча п`ятсот сорок сім) грн. 70 коп.

3. В іншій частині позову - відмовити.

4. Видати наказ.

5. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене в порядку та строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

6. Копію рішення розіслати сторонам..

Cуддя Головатюк Л.Д.

Дата підписання повного тексту рішення - 01.02.2013