Рішення № 29028256, 15.01.2013, Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська

Справа № 409/1530/12

Провадження № 2/409/729/12

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

іменем України

15 січня 2013 року Дніпровський районний суд м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області в складі :

головуючого судді Байбара Г.А.

при секретарі Смоляр Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Дніпродзержинську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства "Українська екологічна страхова компанія", треті особи: ОСОБА_2, Дніпровський відділ Державної виконавчої служби Дніпродзержинського міського управління юстиції, про стягнення грошових у зв'язку з невиконанням зобов'язань за умовами договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

ВСТАНОВИВ:

06.02.2012 року позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Публічного акціонерного товариства "Українська екологічна страхова компанія" та, змінивши позовні вимоги, просить:

1. Стягнути з відповідача ПАТ "Українська екологічна страхова компанія" на його користь суму матеріального збитку в розмірі 14 317,47 грн., яку він за рішенням суду відшкодовує потерпілій стороні ОСОБА_2;

2. Стягнути з відповідача ПАТ "Українська екологічна страхова компанія" на його користь суму моральної шкоди в розмірі 1 275,00 грн., яку він за рішенням суду відшкодовує потерпілій стороні ОСОБА_2;

3. Стягнути з відповідача ПАТ "Українська екологічна страхова компанія" на його користь суму пені за прострочення виконання грошових зобов'язань у розмірі 1 927,37 грн., яку він за рішенням суду відшкодовує потерпілій стороні ОСОБА_2;

4. Стягнути з відповідача ПАТ "Українська екологічна страхова компанія" на його користь суму боргу з урахуванням індексу інфляції в розмірі 671,83 грн. і суму боргу з урахуванням 3% річних в розмірі 373,04 грн., які він за рішенням суду відшкодує потерпілій стороні ОСОБА_2;

5. Стягнути з відповідача ПАТ "Українська екологічна страхова компанія" на його користь суму моральної шкоди в розмірі 6000,00 грн .

На обґрунтування позову зазначив, що 27 квітня 2010 року він уклав із ЗАТ «Українська екологічна страхова компанія»договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, оформивши при цьому поліс, за умовами якого ліміт відповідальності за шкоду заподіяну життю і здоров'ю становив 51000 грн. на одного потерпілого, за шкоду заподіяну майну - 25500 грн., франшиза - 510 грн. За умовами укладеного договору страхування, страхова компанія, при настанні страхового випадку, бере на себе зобов'язання здійснити страхове відшкодування страхувальникові або іншій особі, визначеній у договорі, протягом одного місяця з моменту отримання відповідно заповнених документів, а саме: оформленої за стандартною формою заяви про страхове відшкодування і страхового акту. 11 березня 2011 року о 16.50 годині в районі будинку №5 по проспекту Пеліна в м. Дніпродзержинську сталася ДТП: зіткнення автомобілів «Міцубісі Кольт», д/н НОМЕР_1, під його керуванням, з автомобілем ВАЗ 11183-110-20, д/н НОМЕР_2, під керуванням третьої особи - ОСОБА_2 Безпосередньо після події, він поставив до відома ПАТ «Українська екологічна страхова компанія»про те, що трапилося ДТП, як і передбачено умовами страхового договору. 14 березня 2011 року потерпіла від ДТП сторона - ОСОБА_2 подав заяву на ім'я голови правління страхової компанії, в якій просив виплатити йому, страхове відшкодування, в разі, якщо судом винним у ДТП буде визнано іншого учасника. Дана заява була прийнята страховою компанією. 17 березня 2011року постановою Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська по адміністративній справі № 3-485/2011 його було визнано винним у скоєному ДТП. 17 травня 2011 року страховою компанією було складено страховий акт № 04-11/1754. Потерпіла в результаті ДТП сторона - ОСОБА_2, не отримавши грошової компенсації від страхової компанії за заподіяну йому матеріальну шкоду, звернувся з позовною заявою до суду. Рішенням Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська від 21 червня 2011 року по цивільній справі № 2-932/11 з нього було стягнуто на користь ОСОБА_2 15710,45 грн. матеріального збитку; 800,00 грн. витрат, пов'язаних з проведенням незалежної оцінки вартості відновлювального ремонту автомобіля та заподіяної матеріальної шкоди; 1 200,00 грн. витрат ОСОБА_2 на правову допомогу; 3 000,00 грн. морального збитку; 8,50 грн. судового збору та 120,00 грн. інформаційно-технічного забезпечення розгляду цивільної справи. 13 липня 2011 року Дніпровським районним судом м. Дніпродзержинська був виданий виконавчий лист, і на цій підставі, Дніпровським ВДВС Дніпродзержинського МУЮ в липні 2011 року було порушено виконавче провадження, на підставі якого з нього повинна бути стягнута сума, визначена рішенням суду, з накладенням арешту на майно. 13 грудня 2011 року Дніпровським районним судом м. Дніпродзержинська постановлено ухвалу, якою дано дозвіл державному виконавцю на примусове проникнення до його житла за адресою: АДРЕСА_1. В квартирі було описано майно, яке підлягає реалізації, якщо ним не буде погашена сума заборгованості, визначена судом на користь потерпілої від ДТП сторони - ОСОБА_2 Вважає, що страхова компанія, ігноруючи не тільки умови власного договору страхування, але і вимоги чинного законодавства України, в односторонньому порядку, свавільно відмовилася від виконання прийнятих зобов'язань, визначених умовами укладеного договору і не виплатила страхового відшкодування вигодонабувачу ОСОБА_3 Це в сою чергу породило позов ОСОБА_2 до нього ОСОБА_1, винесення судом рішення про стягнення з нього суми коштів, порушення виконавчого провадження, та виконавчі дії щодо нього. Всі ці факти в сукупності негативно відбилися на його здоров'ї, що виразилося в постійному стресовому стані, нервових переживаннях через неможливість погасити заборгованість, що утворилася по прямій вині відповідача, який в односторонньому порядку відмовився від виконання зобов'язань за укладеним договором страхування. Як наслідок, страждає від бездіяльності відповідача як він, так і його сім'я, що переживає судові тяжби, арешт майна. Це породжує постійний стресовий стан і переживання, безсонні ночі і хвилювання. Крім того, змушує його відволікатися від трудової діяльності, вести напружений ритм трудового дня, оскільки необхідно постійно зв'язуватися зі страховою компанією, бути присутнім на судових засіданнях, у виконавчій службі, звертатися за юридичною допомогою, збирати довідки, робити запити. Це принижує його честь і гідність, оскільки він вимушений «випрошувати»виплату страхового відшкодування у відповідача. На підставі перелічених фактів, він оцінює заподіяну йому моральну шкоду в розмірі 6 000,00 грн.

Позивач ОСОБА_1 та представник позивача ОСОБА_4 у судове засідання не з'явилися, надали суду заяви з клопотанням про розгляд справи за їхньої відсутності, не заперечують проти ухвалення заочного рішення. Позивач ОСОБА_1 просить прийняти до уваги при розгляді справи те, що він повністю виплатив ОСОБА_2 всю суму зазначену в рішенні суду, а виконавче провадження відносно стягнення з нього суми на користь ОСОБА_2 закінчене (додав копію заяви ОСОБА_2, копію постанови державного виконавця від 25.12.2012 року ).

Представник відповідача, який належно повідомлявся про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився, про поважність причин неявки суду не повідомив.

Представник третьої особи - Дніпровського ВДВС Дніпродзержинського МУЮ Дніпропетровської області в судове засідання не явився, до суду надійшло клопотання про розгляд справи за відсутністю представника Дніпровського ВДВС.

Третя особа - ОСОБА_2 в судове засідання не явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причину неявки суду не повідомив.

Згідно ч.2 ст. 158, п.2 ч.1 ст. 169, ст. 224 ЦПК України, суд ухвалив розглядати справу за відсутності сторін і третіх осіб та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі даних і доказів.

Вивчивши матеріали справи та дослідивши письмові докази, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню.

В судовому засіданні встановлено, що 27.04.2010 року між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем ПАТ "Українська екологічна страхова компанія" було укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, що підтверджується копією полісу (а.с.9).

11 березня 2011 року о 16.50 годині в районі будинку 5 по проспекту Пеліна в м. Дніпродзержинську сталося зіткнення автомобілів «Міцубісі Кольт», д/н НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_1, з автомобілем ВАЗ 11183-110-20, д/н НОМЕР_2, під керуванням третьої особи - ОСОБА_2, в результаті якого автомобілі отримали механічні пошкодження. Постановою Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська від 17 березня 2011року по адміністративній справі № 3-485/2011 ОСОБА_1 було визнано винним у скоєні (а.с. 42).

Як зазначено в позові, ОСОБА_1 зразу ж після ДТП повідомив про це по телефону страхову компанію ПАТ «Українська екологічна страхова компанія».

14.03.2011 року третя особа - ОСОБА_2 звернувся до відповідача ПАТ "Українська екологічна страхова компанія" з проханням виплатити страхове відшкодування, що підтверджується копією заяви (а.с.10).

18.05.2011 року аварійним комісаром ПАТ "Українська екологічна страхова компанія" ОСОБА_5 було складено страховий акт №04-11/1754 за обставинами ДТП, що сталося 11.03.2011 року, затверджений головою правління ПАТ, згідно якого вигодонабувачу ОСОБА_2 був затверджений розмір суми відшкодування за договором страхування №ВЕ-2753351 від 26.04.2010 року -14317,47 грн. (а.с.25-26).

Не отримавши відшкодування завданих в результаті ДТП збитків від ПАТ "Українська екологічна страхова компанія", ОСОБА_2 звернувся з позовом до Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська про стягнення з ОСОБА_1 суми коштів на відшкодування збитків завданих в результаті ДТП.

ПАТ "Українська екологічна страхова компанія" не залучалася до участі в розгляді справи в якості відповідача чи третьої особи.

Рішенням Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська від 21 червня 2011 року у цивільній справі № 2-932/11 з ОСОБА_1 було стягнуто на користь ОСОБА_2 15710,45 грн. матеріального збитку; 800,00 грн. витрат, пов'язаних з проведенням незалежної оцінки вартості відновлювального ремонту автомобіля та заподіяної матеріальної шкоди; 1 200,00 грн. витрат ОСОБА_2 на правову допомогу; 3 000,00 грн. морального збитку; 8,50 грн. судового збору та 120,00 грн. інформаційно-технічного забезпечення розгляду цивільної справи (а.с.11-12).

Зазначене рішення суду вступило в законну силу. Згідно виданого за цим рішенням виконавчим листом №2-932/2011 (а.с.13) Дніпровським відділом ДВС Дніпродзержинського міського управління юстиції було відкрите виконавче провадження. Державним виконавцем проводилися виконавчі дії, в тім числі накладався арешт на майно боржника. 13 грудня 2011 року, за поданням державного виконавця, Дніпровським районним судом м. Дніпродзержинська постановлено ухвалу, якою дано дозвіл державному виконавцю на примусове проникнення до житла ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1. В квартирі було описано майно, яке підлягало реалізації, якщо боржником не буде погашена сума заборгованості, визначена судом на користь потерпілої від ДТП сторони - ОСОБА_2 (а.с.114- 17).

Позивач вважає, що страхова компанія порушила умови власного договору страхування і вимоги чинного законодавства України, в односторонньому порядку, свавільно відмовившись від виконання прийнятих зобов'язань, визначених умовами укладеного договору щодо виплати страхового відшкодування вигодонабувачу ОСОБА_3, чим створила конфліктну ситуацію, та завдала йому - позивачу моральну шкоду, яку він обґрунтовує в заявленому позові.

Правовідносини, що виникли у зв'язку з зазначеною вище ДТП та необхідністю відшкодування заподіянням шкоди потерпілому ОСОБА_2 регулюються Цивільним Кодексом України, в тім числі його главою 67, Законами України «Про страхування»від 07.03.1996 року і Законом України N 1961-IV від 01.07.2004р Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

В статті 22 Закону. «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»зазначено:

«22.1. При настанні страхового випадку страховик відповідно до страхових сум відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно зазначеного вище, ПАТ "Українська екологічна страхова компанія" повинно було виплатити потерпілому ОСОБА_2 визначене згідно акту №04-11/1754 страхове відшкодування матеріального збитку завданого пошкодженням його автомобіля в результаті ДТП в розмірі 14317,47 грн.

ПАТ "Українська екологічна страхова компанія" не виконало свого зобов'язання за договором страхування, а рішенням Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська від 21 червня 2011 року у цивільній справі № 2-932/11 з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 було стягнуто 15710,45 грн. на відшкодування матеріального збитку, завданого пошкодженням його автомобіля. ПАТ "Українська екологічна страхова компанія" не залучалася до участі в розгляді цієї цивільної справи ні в якості відповідача, ні в якості третьої особи. Вказане рішення суду не оскаржувалося і вступило в законну силу.

Зазначеним рішенням суду з ОСОБА_1 було стягнуто на користь ОСОБА_2 в тім числі і суму відшкодування в розмірі 14317,47 грн., визначену в страховому акті №04-11/1754, що згідно договору страхування, підлягала стягненню з ПАТ "Українська екологічна страхова компанія".

ОСОБА_1 сплатив ОСОБА_2 всю суму, зазначену в указаному вище рішення суду, що підтверджується наданими ним суду копією заяви ОСОБА_2, копію постанови державного виконавця від 25.12.2012 року про закінчення виконавчого провадження.

Таким чином, ОСОБА_1 сплатив ОСОБА_2 суму страхового відшкодування, яку повинне було сплатити ПАТ "Українська екологічна страхова компанія" .

Суд вважає, що за аналогією закону (ст. ст. 543, 993 ЦК України) позивач ОСОБА_1 має право на стягнення з ПАТ "Українська екологічна страхова компанія" суми, відшкодованої ним потерпілому ОСОБА_2, в межах розміру страхового відшкодування визначеного згідно страхового акт №04-11/1754 від 18.05.2011 року в розмірі 14317,47 грн. , а заявлений позов в цій частині підлягає задоволенню.

В статті 22 Закону. «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»зазначено:

«22.3. Потерпілому відшкодовується також моральна шкода, передбачена пунктами 1, 2 частини другої статті 23 Цивільного кодексу України. Така шкода відшкодовується у встановленому судом розмірі відповідно до вимог статті 23 Цивільного кодексу України. При цьому страховик відшкодовує не більше ніж 5 відсотків ліміту, визначеного у пункті 9.3 статті 9 цього Закону. Різницю між сумою відшкодування, визначеною судом, та сумою, яка має бути відшкодована страховиком, сплачує особа, яку визнано винною у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди.

Якщо судом встановлено відшкодувати потерпілому моральну шкоду, передбачену пунктами 3, 4 частини другої статті 23 Цивільного кодексу України, таке відшкодування у розмірі, визначеному судом, здійснює особа, яку визнано винною у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди».

Відповідно ч.2 ст. 23 ЦК України, моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Згідно рішення Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська від 21 червня 2011 року у цивільній справі № 2-932/11 з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 стягнуто 3000,00 грн. на відшкодування моральної шкоди, що виражалася в моральних стражданнях викликаних пошкодженнями його майна, у зв'язку з тим, що він не міг використовувати свій пошкоджений автомобіль, який є джерелом доходу його сім'ї, було порушено його плани та внесено зміни в розпорядок його життя, що вимагало додаткових зусиль для організації його життя, до пошуку грошей на ремонт автомобіля та необхідності матеріально забезпечувати сім'ю іншим шляхом. Моральні страждання також були викликані необхідністю пошуку додаткового часу та додаткових зусиль щодо збору та подачі відповідних документів до суду з метою відшкодування йому шкоди.

Фактично, згідно зазначеного вище рішення суду, моральна шкода заподіяна ОСОБА_2 полягала у душевних стражданнях, яких він зазнав у зв'язку із знищенням чи пошкодженням його майна. Ця моральна шкода передбачена п. 3 частини 2 ст. 23 ЦК України.

Відшкодування потерпілому такої моральної шкоди страховиком не передбачено статтею 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Відшкодування моральної шкоди, завданої ОСОБА_2, що полягала у душевних стражданнях, яких він зазнав у зв'язку із пошкодженням його майна (автомобіля), повинно здійснюватися особою, яку визнано винною у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди, тобто ОСОБА_1

Тому суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні позову в частині позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача 1275,00 грн. моральної шкоди, яку позивач за рішенням суду сплатив потерпілому в ДТП ОСОБА_2

Суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 в частині стягнення з відповідача на його користь завданої моральної шкоди в розмірі 6000 грн. у зв'язку з невиконанням зобов'язань по договору страхування, оскільки це не передбачено діючим законодавством.

Частиною 1 ст. 992 ЦК України передбачено, що у разі несплати страховиком страхувальникові або іншій особі страхової виплати страховик зобов'язаний сплатити неустойку в розмірі, встановленому договором або законом.

Договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (полісом №ВЕ/2753351) від 27 квітня 2010 року, укладеним між ОСОБА_1 та ЗАТ «Українська екологічна страхова компанія»(а.с.9), передбачено, що за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування з вини страховика або МТСБУ особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки, яка діє в період, за який нараховується пеня.

Страховик - ЗАТ «Українська екологічна страхова компанія», згідно умов договору зі страхувальником ОСОБА_1, повинне була виплатити страхове відшкодування не йому, а потерпілому в ДТП ОСОБА_2 Отже відповідач не повинен сплачувати позивачу ОСОБА_1 пеню, про що зазначено в позові. А тому суд вважає за необхідне відмовити в задоволення позовних вимог про стягнення суми пені за прострочення виконання грошових зобов'язань у розмірі 1 927,37 грн.

Суд також вважає за необхідне відмовити в задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача ПАТ "Українська екологічна страхова компанія" на користь позивача ОСОБА_1 суми боргу з урахуванням індексу інфляції в розмірі 671,83 грн. і суму боргу з урахуванням 3% річних в розмірі 373,04 грн., які він за рішенням суду відшкодує потерпілій стороні ОСОБА_2.

Рішенням Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська від 21 червня 2011 року у цивільній справі № 2-932/11 зазначені вище суми не стягувалися з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2

Відповідно ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (полісу №ВЕ/2753351) від 27 квітня 2010 року ЗАТ «Українська екологічна страхова компанія»зобов'язане було виплатити страхове відшкодування потерпілому в ДТП ОСОБА_2, а не страхувальникові ОСОБА_1 Отже Відповідач не мав ніяких грошових зобов'язань перед Позивачем у справі, а тому не повинен сплачувати йому суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

При вирішенні цієї справи, суд також приймає до уваги, що ОСОБА_1 мав право ініціювати залучення до участі у розгляді Дніпровським районним судом м. Дніпродзержинська цивільної справи за позовом ОСОБА_2 до нього про відшкодування шкоди заподіяної в результаті ДТП ЗАТ «Українська екологічна страхова компанія»в якості співвідповідача або третьої особи, а також заперечувати в задоволенні позову ОСОБА_2 щодо стягнення з нього суми страхового відшкодування в розмірі 14317,47 грн., яке підлягало стягненню з страховика - ЗАТ «Українська екологічна страхова компанія». Проте, він цього не зробив, а рішення Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська не оскаржував.

Керуючись ст.ст. 8, 10, 11, 60, 88, 169, 209, 212-215, 224-226 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Задовольнити частково позов ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства "Українська екологічна страхова компанія", треті особи: ОСОБА_2, Дніпровський відділ Державної виконавчої служби Дніпродзержинського міського управління юстиції, про стягнення грошових коштів у зв'язку з невиконанням зобов'язань за умовами договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Українська екологічна страхова компанія", ідентифікаційний код юридичної особи 30729278, на користь ОСОБА_1 суму страхового відшкодування матеріального збитку в розмірі 14317 (чотирнадцять тисяч триста сімнадцять) гривень 47 копійок.

Відмовити в задоволенні інших позовних вимог за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства "Українська екологічна страхова компанія" про стягнення грошових у зв'язку з невиконанням зобов'язань за умовами договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Українська екологічна страхова компанія" на користь держави судовий збір у справі в розмірі 229,40 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Позивач може оскаржити заочне рішення в апеляційному порядку шляхом подачі протягом десяти днів після його ухвалення (отримання) апеляційної скарги через суд першої інстанції, що його ухвалив.

Суддя Байбара Г.А.