Ухвала суду № 29027785, 01.02.2013, Солом'янський районний суд міста Києва

Провадження № 2/760/1036/12

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 січня 2013 року Суддя Солом`янського районного суду м. Києва Лозинська М.І., розглянувши позовну заяву ОСОБА_2 до Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради ( Київської міської державної адміністрації) про передачу у власність земельної ділянки за набувальною давністю користування,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулась до суду з позовом до Головного управління земельних ресурсів м.Києва в якому просить зобов`язати Головне управління земельних ресурсів м. Києва передати у власність земельну ділянку за набувальною давністю у приватну власність у розмірі 550,43 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Розглянувши матеріали позовної заяви, суд вважає, що справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до ст.15 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних , трудових відносин; інших правовідносин, крім випадків , коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Як вбачається із суб`єктивного складу учасників спірних правовідносин, матеріально-правова вимога щодо передачі у власність земельної ділянки за набувальною давністю заявлена до Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації).

Відповідно до ст.119 ЗК України громадяни, які добросовісно, відкрито і безперервно користуються земельною ділянкою протягом 15 років, але не мають документів, які б свідчили про наявність у них прав на цю земельну ділянку, можуть звернутися до органу державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування з клопотанням про передачу її у власність або надання у користування. Розмір цієї земельної ділянки встановлюється у межах норм, визначених цим Кодексом. Передача земельної ділянки у власність або у користування громадян на підставі набувальної давності здійснюється в порядку, встановленому цим Кодексом.

При цьому для виникнення права власності на земельну ділянку перебігу набувальної давності недостатньо. Завершальним юридичним фактом виникнення прав на землю є рішення відповідних органів про передачу земельної ділянки. Причому згідно із ЗК за набувальною давністю особа може набути як право власності на земельну ділянку, так і право користування.

Такої і ж правової позиції дотримується Вищий спеціалізований суд з розгляду цивільних та кримінальних справ у Інформаційному листі від 28.01.2013 року № 24150/0/4-13 «Про практику застосування судами законодавства під час розгляду цивільних справ про захист права власності та інших речових прав».

Отже, в силу ст.ст.9,119 ЗК України повноваження щодо передачі земельних ділянок у власність або у користування належить міським радам шляхом прийняття відповідного рішення у порядку передбаченому ст.118 Земельного Кодексу України.

При цьому відповідно до рішення Київської міської ради від 15.07.2004 року № 457/1867 затверджений Порядок передачі ( надання) земельних ділянок в користування або власність у місті Києві із змінами і доповненнями станом на 23.06.2011 № 302/5689.

Виходячи із наведеного та з огляду на предмет позову, та характер спірних правовідносин матеріально-правова вимога заявлена до відповідача щодо передачі земельної ділянки у власність за набувальною давністю, як до суб»єкта владних повноважень, яким в даному випадку повинен бути орган місцевого самоврядування в особі Київської міської ради, та який наділений законом владними повноваженнями щодо прийняття вказаного рішення.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 01.04.2010 року № 10-рп/2010 у справі за конституційним поданням Вищого адміністративного суду України щодо офіційного тлумачення положень частини першої статті 143 Конституції України, пунктів "а", "б", "в", "г" статті 12 Земельного кодексу України, пункту 1 частини першої статті 17 дексу адміністративного судочинства України положення пункту 1 частини першої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) стосовно поширення компетенції адміністративних судів на "спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності" слід розуміти так, що до публічно-правових спорів, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів, належать і земельні спори фізичних чи юридичних осіб з органом місцевого самоврядування як суб'єктом владних повноважень, пов'язані з оскарженням його рішень, дій чи бездіяльності.

Як вбачається з позовної заяви, позивачка посилається на те, що відсутність відповіді на ії звернення до відповідача про передачу земельної ділянки у власність , порушує її законні та права та інтереси , а тому просить суд спонукати суб`єкта владних повноважень до вчинення певних дій.

Отже, виходячи з наведеного вище, розглянувши зміст викладених позовних вимог заявлених до суб`єкту владних повноважень, суд вважає ,що даний спір є адміністративно-правовим ,оскільки містить його ознаки, виходячи з пункту 1 частини1 статті 3 КАС України, а відтак є предметно підсудним окружному адміністративному суду.

Відповідно до ст.122 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в судах у порядку цивільного судочинства.

Отже, суд вважає, що у відкритті провадження слід відмовити з наведених вище підстав.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.122,210,293 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті провадження по справі за позовом ОСОБА_2 до Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради ( Київської міської державної адміністрації) про передачу у власність земельної ділянки за набувальною давністю користування .

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду м.Києва через районний суд протягом п`яти днів з дня отримання ії копії.

Суддя: