Постанова № 29026122, 17.01.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

17 січня 2013 року 10:29 № 2а-15021/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Вєкуа Н.Г. при секретарі судового засідання Іванині М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Національної спілки письменників України

до Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва ДПС

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулася Національна спілка письменників України (надалі - позивач, НСПУ) з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва ДПС (надалі - відповідач, податковий орган) про визнання протиправними податкових повідомлень-рішень від 05.04.2012р. № 0001602208 та № 0001592208.

Ухвалою суду від 05 листопада 2012 року відкрито провадження у справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

В обґрунтування позовних вимог підприємство посилається на те, що відповідач дійшов помилкового висновку про порушення позивачем п. п. 7.4.1., пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України від 03.04.1997 №168/97-ВР "Про податок на додану вартість" (із змінами та доповненнями) та п. п. 1.22 ст. 1, п. 4.1, п.п. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону України від 28.12.1994 № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств (в редакції Закону України № 283/97-ВР від 22.05.97)", із змінами та доповненнями. На думку позивача висновки, викладені в акті не відповідають дійсності та нормам чинного законодавства, а тому податкові повідомлення - рішення винесені за наслідками даного акту є незаконними, прийнятими з перевищенням повноважень та підлягають скасуванню.

Відповідач позов не визнав та зазначив, що при проведенні перевірки Національної спілки письменників України з питань дотримання вимог податкового законодавства було встановлено заниження податку на прибуток та податку на додану вартість.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, приходить до висновку про відмову в задоволенні позову, виходячи з наступного.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача, враховуючи заперечення відповідача , всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позову виходячи з наступного.

Державною податковою інспекцією у Печерському районі міста Києва ДПС проведено документальну позапланову виїзну перевірку Національної спілки письменників України з питань дотримання вимог податкового законодавства за період діяльності з 01.01.2007р. по 31.12.2011р., в частині питань, визначених постановою слідчого від 20.09.2011р., за результатами якої складено акт від 15.03.2012р. № 31/22-8/00016018.

Відповідно до висновків вказаного акту позивачем порушено п. п. 7.4.1., пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України від 03.04.1997 №168/97-ВР "Про податок на додану вартість" (із змінами та доповненнями)

Згідно висновків акту перевірки позивачем порушеноп. п. 1.22 ст. 1, п. 4.1, п.п. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону України від 28.12.1994 № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств (в редакції Закону України № 283/97-ВР від 22.05.97)", в результаті чого занижено податок на прибуток на суму 1 848 285 грн., у тому числі по періодах:

- 2007 рік - 724 856 грн.;

- 2008 рік - 560 433 грн.;

- 2009 рік - 562 996 грн.

Також, відповідно до висновків вказаного акту позивачем порушено п. п. 7.4.1., пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України від 03.04.1997 №168/97-ВР "Про податок на додану вартість" (із змінами та доповненнями), в результаті чого позивачем занижено податок на додану вартість в березні 2009 року на загальну суму 1 367 120 грн.

На підставі висновків акту перевірки Державною податковою інспекцією у Печерському районі міста Києва ДПС були прийняті податкові повідомлення - рішення від 05.04.2012р. № 0001592208, яким визначено податкове зобов'язання за платежем податок на додану вартість в сумі 1 708 900 грн., з якої 1 367 120 грн. основного платежу та 341 780 грн. штрафних (фінансових) санкцій та № 0001602208 за платежем податок на прибуток в сумі 703 845 грн., з якої 562 996 грн. основного платежу та 140 749 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Щодо позовних вимог про скасування податкового повідомлення-рішення від 05.04.2012р. № 0001592208, суд зазначає наступне.

Як встановлено судом, між НСПУ та другим учасником ТОВ «Багатопрофільний лікувально-хірургічний центр» (надалі - ТОВ «БЛХЦ») - Компанією «Галекс груп ЛТД» укладено договір купівлі-продажу частки статутного капіталу ТОВ «БЛХЦ» від 17.10.2007р.

Також, аналогічний договір між вказаними сторонами було укладено 26.08.2008р.

За результатами продажів Національною спілкою письменників України корпоративних прав у вигляді частки в статутному капіталі ТОВ «БЛХЦ» за загальну суму 7 393 140 грн., що становить 45% частки статутного капіталу ТОВ «БЛХЦ», на адресу позивача від Компанії «Галекс груп ЛТД»було перераховано грошові кошти на загальну суму 7 393 140,00 грн.. в тому числі:

- 20.11.2007 року - 2 320 000,00 грн.;

- 04.12.2007року - 579 424,10 грн.;

- 22.01.2008 року - 386 415,90 грн.;

- 25.09.2008 року - 1 214 366,00 грн.;

- 29.09.2008 року - 125 800,00 грн.;

- 16.10.2008 року - 515 150,00 грн.;

- 27.04.2009 року - 2 251 984,00 грн.

Разом з тим судом встановлено, що в документах податкової звітності НСПУ не було включено вказану суму до складу доходів, яка, згідно позиції відповідача, відноситься до бази оподаткування податку на прибуток у відповідності пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Відповідно до пп. 7.11.3 п. 7.11 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від оподаткування звільняються доходи неприбуткових організацій, визначених у абзаці "б" підпункту 7.11.1, отримані у вигляді:

коштів або майна, які надходять безоплатно або у вигляді безповоротної фінансової допомоги чи добровільних пожертвувань;

пасивних доходів;

коштів або майна, які надходять таким неприбутковим організаціям, від проведення їх основної діяльності, з урахуванням положень підпункту 7.11.11 цієї статті;

дотацій або субсидій, отриманих з державного або місцевого бюджетів, державних цільових фондів або у межах благодійної, у тому числі гуманітарної допомоги чи технічної допомоги, що надаються таким неприбутковим організаціям відповідно до умов міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, крім дотацій на регулювання цін на платні послуги, які надаються таким неприбутковим організаціям або через них їх отримувачам згідно із законодавством, з метою зниження рівня таких цін.

Згідно пп. 7.11.8 п. 7.11 ст. 7 вказаного Закону доходи або майно неприбуткових організацій, за винятком неприбуткових організацій, визначених у абзацах "а" та "в" підпункту 7.11.1, не підлягають розподілу між їх засновниками, учасниками або членами та не можуть використовуватися для вигоди будь-якого окремого засновника, учасника або члена такої неприбуткової організації, її посадових осіб (крім оплати їх праці та відрахувань на соціальні заходи).

Підпунктом 7.11.9 п. 7.11 зазначеної статті передбачено, що у разі коли неприбуткова організація отримує доход з джерел, інших ніж визначені відповідними підпунктами 7.11.2 - 7.11.7 цього пункту, така неприбуткова організація зобов'язана сплатити податок на прибуток, який визначається як сума доходів, отриманих з таких інших джерел, зменшена на суму витрат, пов'язаних із отриманням таких доходів, але не вище суми таких доходів.

При підрахунку суми перевищення доходів над витратами згідно із абзацом першим цього підпункту, а також при визначенні сум оподатковуваного прибутку згідно із абзацом другим цього підпункту сума амортизаційних відрахувань не враховується.

Як вбачається з п. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до складу валового доходу включаються доходи з інших джерел.

Таким чином, з аналізу наведених норм законодавства вбачається, що неприбуткова організація зобов'язана сплатити податок на прибуток підприємств у випадку отримання доходу від продажу корпоративних прав, які в Законі кваліфікуються як інші джерела, зменшених на суму витрат, пов'язаних з отриманням таких доходів.

Як вказує позивач, податковим органом не вірно визначено базу оподаткування податком на прибуток підприємств, оскільки не враховано суми видатків, пов'язаних із продажем корпоративних прав.

Позивач, посилаючись на стор. 6 Акту перевірки, вказує, що розмір частки НСПУ у статутному капіталі ТОВ «БЛХЦ» до початку укладення договорів купівлі-продажу корпоративних прав складав 6 928 410 грн., що по своїй суті є згаданими витратами.

Відповідно база оподаткування повинна складати різницю між доходами та витратами, яка становить 464 730 грн.

Проте, суд не бере такі доводи до уваги, з огляду на наступне.

Відповідно до абзацу 4 пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Суд звертає увагу на те, що позивачем не задекларовано жодних витрат, пов'язаних із набуттям корпоративних прав ТОВ «БЛХЦ», не надано до суду жодних документів, які підтверджують витрати позивача, пов'язані з прибутком, отриманим від Компанії «Гелекс Груп ЛТД», а також не вказано про документи, що можуть підтвердити такі витрати.

У відповідності пп. 11.3.1 п. 11.3 ст. 11 вказаного Закону Датою збільшення валового доходу вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), що підлягають продажу, у разі продажу товарів (робіт, послуг) за готівку - дата її оприбуткування в касі платника податку, а за відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного надання результатів робіт (послуг) платником податку.

Враховуючи наведене суд приходить до висновку про те, що Національною спілкою письменників України занижено об'єкт оподаткування на загальну суму 7 393 140 грн., в тому числі:

- 2007 рік - 2 899 424 грн.;

- 2008 рік - 2 241 732 грн.;

- 2009 рік - 2 251 984 грн.

З урахуванням викладеного суд вважає, що відповідачем вірно визначено суму податку на прибуток, яка підлягала сплаті в розмірі 1 848 285 грн., в тому числі:

- 2007 рік - 724 856 грн.;

- 2008 рік - 560 433 грн.;

- 2009 рік - 562 996 грн.

Із врахуванням строків давності, передбачених п. 102.1 ст. 102 Податкового кодексу України, ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС визначила позивачу податкове зобов'язання, яке підлягало сплаті в 2009 році.

Таким чином суд приходить до висновку про правомірність податкового повідомлення-рішення від 05.04.2012р. № 0001592208.

Щодо позовних вимог про скасування податкового повідомлення-рішення від 05.04.2012р. 0001602208.

Як свідчать обставини справи, позивачем здійснювались господарські операції по договорам поставки продукції та товарів від ВАТ Кримзалізобетон», де покупцем та одержувачем є НСПУ. Зокрема, між зазначеними особами були укладені такі договори:

- Договір №08/07-01 від 13.08.2007 року про отримання будматеріалів на суму 1 077 409,40 грн.;

- Договір №08/07-03 від 15.08.2007 року про отримання будматеріалів на суму 988 037,60 грн.;

- Договір №08/07-04 від 16.08.2007 року на суму 1 075 930,80 грн.;

- Договір №08/07-05 від 17.08.2007 року на суму 1 031 718,80 грн.;

- Договір №08/07-06 від 20.08.2007 року на суму 1 047 127,60 грн.;

- Договір №08/07-07 від 21.08.2007 року на суму 1 045 654,00 грн.;

- Договір №08/07-08 від 22.08.2007 року на суму 960 231,06 грн.

Всього на суму 8 234 306,54 грн.

Як стверджує позивач, протягом серпня 2007 року згідно актів прийому-передачі, видаткових накладних та специфікацій з найменуванням видів будматеріалів «Постачальник» передав, в «Покупець» отримав у власність будматеріали на суму 8 234 306,54 грн.

Як встановлено судом, згідно вказаних вище договорів позивач мав сплатити їх вартість, але не сплатив за виконанням по:

1. Договору №08/07-01 від 13.08.2007 року загальна вартість отриманих НСПУ будматеріалів - 1 077 409,40 грн.; сплачено по платіжному дорученню № 445 від 05.10.2007 року - 160 000,00 грн., по платіжному дорученню № 451 від 10.10.2007 року - 40 000,00 грн.

Не сплачено суму 877 409,40 грн.

2. Договору №08/07-07 від 21.08.2007 року загальна вартість отриманих НСПУ будматеріалів - 1 045 654,00 грн.; сплачено по платіжному дорученню №507 від 07.11.2007 року - 489 940,06 грн.

Не сплачено на суму 555 713,94 грн.

Таким чином зазначені обставини свідчать про те, що «Постачальник» передав, а «Покупець» отримав у масність будматеріали на суму 8 234 306,54 грн., а фактично сплатив 689 940,06 грн.

Отже, не сплачена сума за договором поставки продукції становить 7 544 366,48 грн.

Відповідно до податкової декларації з ПДВ за березень 2009 року, НСПУ до складу додаткового кредиту віднесено суму ПДВ в розмірі 1 372 384,56 грн., в якості поставки залізобетону на підставі податкової накладної № 6124 виписаної ВАТ «Кримзалізобетон» в 2007 році.

Разом з тим, жодних підтверджуючих документів щодо фактичного здійснення господарських операцій з поставки будматеріалів (актів прийому-передачі, видаткових накладних, специфікацій) ані до перевірки, ані до суду надано не було.

Відповідно до положень підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 року N 168/97-ВР (у редакції Закону України від 30.11.2006 р. 398-V), податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку ; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п.п. 7.4.5. п.7.4. цієї ж норми Закону, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг) , не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

В силу ж п.п. 7.2.6. п.7.2. ст.7 Закону, податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Підстави для включення витрат на придбання товарів (робіт, послуг) до складу валових витрат передбачені пунктом 5.1 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", згідно якого валові витрати виробництва та обігу (далі -валові витрати) -сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формі, здійснюваних як компенсація вартості товарів (послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до п.п.5.3.9. п.5.3. ст.5 цього ж Закону, не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Отже, наведені правові норми дозволяють платнику податку формувати податковий кредит та валові витрати у зв'язку з реальним придбанням товарів (робіт, послуг) та на підставі відповідних розрахункових, платіжних та інших документів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції , одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч. 2 ст. 9 цього ж Закону).

За вимогами п.п. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом, а відповідно до п. 18 наказу ДПА України від 30.05.97р. №165, зареєстрованого в Мін'юсті України 23.06.97р. за №233/2037, всі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податків здійснювати поставку товарів (послуг) , та скріплюються печаткою такого платника податку -продавця.

За наведених правових норм у суду відсутні підстави вважати згадану податкову накладну первинним бухгалтерським документом в розумінні Закону, тобто документом, який підтверджує фактичне придбання позивачем товарів у ВАТ «Кримзалізобетон».

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Суд вважає, що позивачем не доведено фактичного придбання у ВАТ «Кримзалазобетон» будматеріалів, оскільки не надано доказів розрахунків за будматеріали, не надано жодних належних та допустимих доказів на підтвердження господарських операцій між зазначеними особами, окрім податкової накладної, яка, на думку суду, не може бути єдиною та безумовною підставою для віднесення зазначених в ній сум ПДВ до податкового кредиту.

Враховуючи вище викладене, беручи до уваги відсутність первинної документації щодо здійснення діяльності з ВАТ «Кримзалазобетон», враховуючи відсутність розрахунків між зазначеними особами в повній мірі, зважаючи на правові підстави віднесення сум податкового кредиту з ПДВ, суд приходить до висновку про правомірність податкового повідомлення рішення від 05.04.2012р. № 0001602208.

Керуючись ст.ст. 69-71, 94, 158-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позову відмовити.

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Вєкуа Н.Г.

постанова складена у повному обсязі 28 січня 2013р.