Постанова № 29025636, 30.11.2012, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва, 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

Іменем України

30 листопада 2012 року м. Київ №2а-11011/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Костенка Д.А., при секре тарі судового засідання Світному Г.Г., розглянувши у письмовому провадженні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Аскоп-Україна" (далі - ТОВ "Аскоп-Україна") до Київської регіональної митниці, Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві (далі - ГУ ДКСУ у м. Києві) про визнання протиправним та скасування рішення від 14.02.2012р. №100190000/2012/310111/2, картки відмови від 14.02.2012р. №100190000/2/00356 та стягнення коштів у сумі 97360,21 грн.,

в с т а н о в и в:

ТОВ "Аскоп-Україна" просить визнати протиправним та скасувати рішення Київської регіональної митниці від 14.02.2012р. №100190000/2012/310111/2 про визначення митної вартості товарів, картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України від 14.02.2012р. №100190000/2/00356 та стягнути з Державного бюджету України на свою користь 97360,21 грн. надмірно сплаченого ПДВ.

Під час судового розгляду справи представник позивача Волошин І.О. підтримав позов з підстав, наведених у позовній заяві та письмових поясненнях. Позов обґрунтовано відсутністю підстав для застосування шостого (резервного) методу визначення митної вартості, у зв'язку з чим відповідач безпідставно її завищив, що призвело до надмірної сплати позивачем ПДВ. Позивач стверджує про правильність визначення ним митної вартості товару за першим методом (за ціною договору), наданням митниці до митного оформлення необхідних документів, що підтверджують повноту і достовірність заявленої позивачем митної вартості за ціною договору, а також відповідністю заявленої митної вартості оцінюваного товару об'єктивному рівню цін на ідентичну (аналогічну) імпортну продукцію.

Представник відповідача - Київської регіональної митниці - Бурдакова О.А. не визнала позов, надала письмові заперечення, в яких зазначила про правомірність оскаржуваних рішень, оскільки позивач не довів документально заявлену ним митну вартість товару.

Відповідач - ГУ ДКСУ у м. Києві - надав письмові заперечення проти позову, зазначивши, що протиправних дій і порушень щодо позивача не вчиняв, явку свого представника до судових засідань не забезпечив і просив слухати справу без його участі.

У зв'язку з неприбуттям до судового засідання 06.11.2012р. усіх осіб, які беруть участь у справі, та за відсутності потреби заслухати свідка чи експерта суд згідно з ч. 6 ст. 128 КАС продовжив розгляд справи в письмовому провадження.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову, виходячи з такого.

Судом встановлено, що між Компанією "Marine Harvest Norway AS" (Норвегія) (Продавець) і ТОВ "Аскоп-Україна" (Покупець) укладено контракт №10/06-2010 від 10.06.2010р., згідно з яким Продавець зобов'язується продати, а Покупець зобов'язується купити окремими партіями заморожену або охолоджену рибу виробництва Норвегія згідно Інвойсів, які є невід'ємними частинами цього Контракту, та сплатити їх вартість згідно умов цього Контракту. Найменування, кількість, ціна, загальна вартість та дату поставки кожної окремої партії товару визначаються в Інвойсах. Загальна вартість товару за контрактом становить 1 млн. дол. США. Умови оплати кожної окремої партії товару визначаються у Додаткових угодах до Контракту, що є невід'ємною частиною Контракту. Згідно з додатковою угодою №39 від 15.12.2010р. продовжено дію Контракту до 31.12.2011р., а згідно з додатковою угодою №40 від 10.06.2011р. умови оплати кожної окремої партії товару - 10 днів з дати інвойсу.

Відповідно до інвойсу №21051964 від 09.02.2012р. до вказаного контракту (а.с.24) позивачем придбано партію товару, зазначеного найменування, кількості, ціни за одиницю, на загальну вартість 75207, 85 дол. США.

Даний товар і відповідні товаросупровідні документи, в яких зазначена контрактна ціна товару, подано до митного оформлення згідно ВМД №100190000/2012/309518 від 14.02.2012р. Згідно Декларації митної вартості (ДМВ-1) від 14.02.2012р. митна вартість товару заявлена позивачем до митного оформлення відповідно до ст. 266 МК за першим методом (за ціною договору) і склала - 630737,74 грн. (78963,62 дол. США) з урахуванням витрат на доставку 30000 грн., які також були підтверджені договором з ОСОБА_1 від 08.07.2011р. №08/07 на перевезення вантажів, заявкою від 09.02.2012р. №027/02/12, довідкою ОСОБА_1 від 13.02.2012. №25/02, які зазначені в графі 44 ВМД.

Посадовою особою відповідача без зазначення прізвища та ініціалів на основному аркуші ДМВ-1 від 14.02.2012р. вчинено запис 14.02.2012р. про необхідність додаткового надання: - калькуляції фірми-виробника; - висновок щодо якісних та вартісних характеристик товарів, підготовлений спеціалізованими організаціями.

Згідно копії основного аркушу ДМВ-1 від 14.02.2012р., яка надана відповідачем, під даним записом представником декларанта Пархоменко А.В. вчинено записи від 14.02.2012р. про ознайомлення та про надання додаткових документів: довідки Укрпромзовнішекспертизи №519 від 14.02.2012р. та лист від виробника щодо неможливості подання калькуляції.

Також представником декларанта Пархоменком А.В. вчинено запис 14.02.2012р. щодо не проведення процедури консультацій. Запис представником декларанта Пархоменка А.В. такого ж змісту міститься на основному аркуші ДМВ-1 від 14.02.2012р. свого примірника, копія якого додана позивачем до позовної заяви.

Згідно копії основного аркушу ДМВ-1 від 14.02.2012р., яка надана відповідачем, нижче записів представника декларанта Пархоменко А.В. посадовою особою відповідача вчинено інший запис про проведення консультацій, при цьому прізвище та ініціали посадової особи не зазначено. Однак вказаний запис відсутній на основному аркуші примірнику ДВМ-1 від 14.02.2012р. позивача.

Враховуючи суперечливість запису посадової особи відповідача про проведення процедури консультацій і відсутність прізвища та ініціалів посадової особи, яка вчинила цей запис, зважаючи на відсутність інших доказів проведення консультацій та з огляду на те, що позивачем заперечується факт проведення консультацій, суд дійшов висновку, що факт проведення відповідачем консультацій щодо обґрунтованого вибору методів визначення митної вартості товарів відповідачем не доведено.

Між тим, судом встановлено, що Київською регіональною митницею самостійно визначено митну вартість товарів за шостим (резервним) методом, яка склала 139907,46 дол. США (1117538,82 грн.) з розрахунку: 8,47 дол. США за одиницю, про що прийнято рішення про визначення митної вартості товару від 14.02.2012р. №100190000/2012/310111/2.

Як зазначено в графі 33 цього рішення, його прийнято з тих підстав, що у митниці наявні сумніви щодо достовірності відомостей, необхідних для підтвердження заявленої митної вартості, та неподання декларантом додаткових документів, а також неможливістю визначення митної вартості за 2-5 методами.

Київською регіональною митницею винесено картку відмови в прийнятті митної декла рації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України від , картки відмови від 14.02.2012р. №100190000/2/00356, оскільки прийнято рішення про визначення митної вартості товару, яким скориговано митну вартість товару, що потребує внесення змін до відповідних граф ВМД.

Судом встановлено, що виходячи з визначеної відповідачем митної вартості товару по зивач подав до митного оформлення нову ВМД №100190000/2012/309551 від 14.02.2012р., згідно з якою проведено митне оформлення товару та сплачено ПДВ в сумі 223507,76 грн., що на 97360,21 грн. більше порівняно з сумою ПДВ, нарахованою на митну вартість товару, визначену за першим методом.

Спірні правовідносини виникли у сфері митної справи і стосуються процедури визна чення митної вартості товарів та правомірності рішень відповідача щодо коригування митної вартості товару, який імпортується на митну територію України.

Статтею 259 МК (від 11.07.2002р. №92-IV) встановлено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є їх ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, обчислена відповідно до положень цього Кодексу.

Згідно зі ст. 266 МК визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, може здійснюватися за такими методами: 1) за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) за ціною договору щодо ідентичних товарів; 3) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; 4) на основі віднімання вартості; 5) на основі додавання варто сті (обчислена вартість), 6) резервного.

Основним є метод визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), що прямо передбачено ч. 2 ст. 266 МК.

Якщо митна вартість не може бути визначена за методом 1 згідно з положеннями ст. 267 цього Кодексу, проводиться процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості відповідно до вимог ст.ст. 268 і 269 цього Кодексу. У ході таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності (ч. 3 ст. 266 МК).

Частинами 4, 5, 7 ст. 266 МК визначено, що у разі неможливості визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, відповідно до вимог ст.ст. 268 і 269 цього Кодексу за основу може братися або ціна, за якою оцінювані ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному з продавцем покупцю відповідно до вимог ст. 271, або обчислена відповідно до вимог ст. 272 цього Кодексу вартість товарів (ч. 4). При цьому кожний наступний метод застосо вується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу (ч. 5). У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазна чених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, установлених ст. 273 цього Кодексу (ч. 7).

Частиною 1 ст. 267 МК встановлено, що митною вартістю за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, є вартість операції, тобто ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби відповідно до ч. 2 цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або які повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів на користь продавця та/або на користь продавця через третіх осіб, та/або на пов'язаних з продавцем осіб. Такі платежі можуть бути здійснені прямо або опосередковано шляхом переказу грошей, акредитиву, інкасування або за допомогою інших розрахунків (вексель, передача цінних документів тощо). Термін "ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті" стосується тільки ціни оцінюваних товарів. Дивіденди або інші платежі покупця на користь продавця, не пов'язані з оцінюваними товарами, не є частиною митної вартості. Додавання до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, згідно з цією статтею робляться лише на основі об'єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню.

Згідно із ст. 265 МК митний орган здійснює контроль правильності визначення митної вартості товарів згідно з положеннями цього Кодексу. Митний орган має право упевнитися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи декларації, поданої для цілей визна чення митної вартості. Якщо митний орган дійшов висновку, що визначена декларантом митна вартість нижча, ніж прямі витрати на виробництво цього товару, в т.ч. сировини, матеріалів та/або комплектуючих, які входять до складу товару, митний орган має право зобов'язати декларанта визначити митну вартість іншим способом, ніж він використав для її визначення.

Згідно з ч. 2 ст. 264 МК у разі потреби у підтвердженні заявленої митної вартості товарів декларант зобов'язаний подати митному органу необхідні для цього відомості та забезпечити можливість їх перевірки відповідно до порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст.ст. 262, 264 МК постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.2006р. №1766 затверджено Порядок декларування митної вартості товарів, які перемі щуються через митний кордон України, та подання відомостей для їх підтвердження затвер джений (далі - Порядок).

Згідно п. 7 Порядку для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товарів декларант зобов'язаний подати: зовнішньоекономічний договір (контракт) і додатки до нього; рахунок-фактуру (інвойс) або рахунок-проформу; банківські платіжні документи (якщо рахунок сплачено), а також інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; рішення митного органу про визначення митної вартості раніше ввезених ідентичних та/або подібних (ана логічних) товарів, якщо воно прийнято за одним договором (контрактом); пакувальні листи; копію ліцензії на ввезення (вивезення) товарів, імпорт (експорт) яких підлягає ліцензуванню.

Пунктом 10 цього Порядку передбачено, що відомості, на підставі яких декларантом визначено та заявлено (задекларовано) митну вартість товарів, повинні базуватися на об'єк тивних даних, що підлягають обчисленню та перевірці відповідно до вимог МК. Декларант має право на доведення у передбачений законодавством строк митному органові правиль ності визначення ним митної вартості товарів.

Пунктом 11 Порядку передбачено, що для підтвердження митної вартості товарів на вимогу митного органу декларант зобов'язаний подати додаткові документи. Абзацом 2 даного пункту передбачено, що посадова особа митного органу у графі 2 "для відміток митниці" декларації митної вартості (що є окремим документом) робить запис про необхід ність подання додаткових документів, що підтверджують митну вартість товарів, із скла данням переліку, зазначає дату і прізвище та ставить свій підпис. Декларант ознайомлюється з таким записом, зазначає під ним дату, прізвище та ставить свій підпис.

Відповідно до п. 14 Порядку, якщо декларантом не подано в установлений строк додаткові документи або якщо він відмовився від їх подання, митну вартість товарів визначає митний орган на підставі наявних відомостей згідно із законодавством.

Як встановлено судом і підтверджується матеріалами справи, позивачем представлено відповідачу для митного оформлення оцінюваного товару документи, що передбачені п.п. 7, 8 Порядку, які чітко ідентифікували оцінюваний товар та містили об'єктивні і достовірні дані, що піддавалися обчисленню, та підтверджували ціну товарів, що підлягала сплаті позивачем на користь продавця, - 75207,85 дол. США (600737,74 грн.) та транспортні витрати в сумі 30000 грн., тобто підтверджували митну вартість товарів за ціною договору згідно з вимогами ч. 1 ст. 267 МК. Також, як вбачається з переліку документів, зазначеного в графі 44 ВМД, позивач надавав до митного оформлення одразу й інші додаткові документи на підтвердження повноти заявленої митної вартості, зокрема податкові і видаткові накладні щодо подальшого проваджу ідентичного товару на митній території України.

Окрім цього, позивач надав запитуваний відповідачем висновок Державного під-приємства "Укрпромзовнішекспертиза" від 14.02.2012р. №519, копія якого наявна у справі та в якому зазначено, що рівень цін на рибу, що імпортується згідно інвойсу №21051964 від 09.02.2012р. до контракту №10/06-2010 від 10.06.2010р. на умовах FCA - Gandermoen, Норвегія, відповідає поточній кон'юнктурі ринку.

В ході розгляду справи відповідач не спростував перед судом дійсність поданих до митного оформлення документів та достовірність зазначених відомостей. Відповідач не довів наявність розбіжностей в поданих документах, які впливають на рівень митної вартості. Відповідач не спростував контрактну ціну оцінюваних товарів у розмірі 75207,85 дол. США, об'єктивну можливість і спроможність відповідача визначити на підставі наданих позивачем документів зазначену ціну товарів, а також рівень митної вартості товарів за ціною договору за правилами, визначеними у ст. 267 МК. Стверджуючи про заниження позивачем митної вартості та правомірність застосування 6 (резервного) методу визначення митної вартості, відповідач всупереч вимогам ст. 265 МК не представив суду належних доказів, які би свідчили, що визначена позивачем митна вартість нижча, ніж прямі витрати на виробництво цього товару (у т.ч. сировини, матеріалів та/або комплектуючих, які входять до складу товару). Відповідач не надав до суду інших доказів, які б свідчили про неможливість застосування обраного позивачем першого методу визначення митної вартості товарів.

Отже, суд дійшов висновку, що позивачем подано відповідачу достатній пакет докумен тів на підтвердження кількісних і вартісних показників імпортованого товару, повноти і досто вірності митної вартості товару, заявленої позивачем за першим методом, тому заявлена пози вачем митна вартість товарів за ціною договору відповідає вимогам ст.ст. 266, 267 МК.

Заперечення Київської регіональної митниці по суті є формальними і не спростовують встановлених судом обставин, не свідчать про дійсне заниження позивачем митної вартості товарів і не підтверджують правомірність застосування шостого (резервного) методу визна-чення митної вартості.

Так, посилання представника відповідача на неподання декларантом додаткових документів, в даному випадку, не впливає на можливість застосування першого методу визначення митної вартості оцінюваного товару і не спростовує його правомірність. При цьому суд враховує, що неподання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товарів за першим (основним) методом не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості. Зазначений висновок зроблено у постанові Верховного Суду України від 11.09.2012р. (№26347525 згідно Єдиного державного реєстру судових рішень), який в силу ч. 2 ст. 161 та ч. 1 ст. 2442 КАС є обов'язковим для врахування при вирішенні даної справи.

Більше того, витребування відповідачем зазначених документів було необґрунтова-ним, що вбачається з наступного. Наказом Державної митної служби України від 19.10.2010р. №1242 "Про забезпечення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів" затверджено Методичні рекомендації із застосування окремих положень Порядку деклару-вання митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження (далі - Методичні рекомендації).

Згідно вказаних Методичних рекомендацій калькуляція фірми-виробника товару може бути витребувана митним органом, якщо товари ввозяться на митну територію України на виконання зовнішньоекономічних договорів (контрактів) купівлі-продажу, сторонами яких є безпосередньо іноземні підприємства-виробники цих товарів та продавець і покупець, пов'язані між собою особи у розумінні МК. Водночас позивач (Покупець) та Компанія "Marine Harvest Norway AS" (Норвегія) (Продавець) не є пов'язаними особами у розумінні МК.

Висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями згідно із законодавством, можуть бути витребувані митним органом у разі наявності у поданих документах неточностей або розбіжностей; виникнення потреби в уточненні заявленої митної вартості за умови, що відповідна цінова інформація відсутня у митного органу. Водночас у поданих позивачем документах відсутні розбіжності, неточності, а також не порушувалося питання про уточнення заявленої митної вартості.

Суд враховує Методичні рекомендації, які не суперечать вимогам МК, Порядку №1766.

Посилання відповідача на п. 14 Порядку, як на підставу для прийняття оскаржуваного рішення, є необґрунтованим, оскільки вказаним пунктом передбачено визначення митної вартості не в довільному порядку, а на підставі наявних відомостей згідно із законодавством, - а такі необхідні відомості для визначення митної вартості за першим методом у розпорядженні відповідача були, що встановлено судом і зазначено вище.

Необґрунтованими також є твердження представника відповідача на нижчий ціновий рівень імпортованого позивачем товару, порівняно з іншим митним оформленням (8,47 дол. США за одиницю), інформація про яке міститься в базі даних ЄАІС ДМСУ, та наявність у митного органу сумнівів у правильності визначення позивачем митної вартості товарів.

Згідно наведених вище нормативних положень митний орган здійснює контроль за правильністю визначення митної вартості товарів та, в разі наявності обґрунтованих сумнівів в правильності її визначення, може перевірити достовірність показників, зокрема шляхом запитування додаткових документів, проведення консультацій. Однак з урахуванням вимог ст.ст. 264, 265, 266, 267 МК обґрунтованими сумніви можна вважати лише в тому випадку, якщо з поданих до митного оформлення документів не можливо підтвердити достовірність і повноту митної вартості оцінюваних товарів за обраним методом її визначення, коли такі документи не містять всіх необхідних відомостей для підтвердження числових показників оцінюваного товару або такі документи містять недостовірні дані, мають розбіжності, наявні ознаки підробки тощо. Таким чином, сама по собі різниця між вартістю подібних (аналогічних) товарів не призводить до автоматичного збільшення митної вартості товарів, оскільки законодавство таких підстав прямо не встановлює.

В даному випадку, зроблені відповідачем посилання не свідчать про порушення позивачем вимог ст.ст. 266, 267 МК і не спростовують дійсність поданих до митного оформлення документів, достовірність задекларованої позивачем митної вартості товарів та її відповідність правилам ст.ст. 259, 266, 267 МК, у зв'язку з чим стверджувані відповідачем сумніви не можуть вважатися обґрунтованими.

Водночас надані позивачем висновок Державного підприємства "Укрпромзовніш-експертиза" від 14.02.2012р. №519, а також інформація з офіційного веб-сайту Державної митної служ-би України щодо середньорозрахункової вартості імпорту товарів в Україну в дол. США за листопад, грудень 2011р., січень 2012р. і витяги з офіційного веб-сайту Державної служби статистики України щодо середньорозрахункових вартісних показників імпортованої з Норвегії подібної (аналогічної) продукції за січень-грудень 2011р. та січень, лютий 2012р. підтверджують, що заявлена позивачем митна вартість оцінюваного товару відпо-відає об'єктивному рівню цін на подібну (аналогічну) імпортну продукцію в кінці 2011р.-початку 2012р., тобто в період, що відповідає часу імпортування оцінюваного товару.

Інші переконливих аргументів, які б заслуговували на увагу суду і викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товару за ціною договору, відповідачем не наведено, а інших обставин, які б впливали на рівень задекларованої позивачем митної вартості товару судом не встановлено.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про неправомірність рішення Київсь кої регіональної митниці від 14.02.2012р. №100190000/2012/310111/2 про визначення митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України картки відмови від 14.02.2012р. №100190000/2/00356, тому вимоги про визнання їх протиправними і скасування є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Як встановлено судом, прийняття відповідачем неправомірного рішення призвело до безпідставного збільшення митної вартості товару і відповідно до надмірної сплати позива чем при митному оформленні на 97360,21 грн.

Частиною 6 ст. 264 МК чинною, на час виникнення спірних правовідносин та звернення позивача до суду, передбачено, що у разі якщо після сплати декларантом податків і зборів (обов'язкових платежів) згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, буде прийнято рішення про застосування митної вартості, заявленої декларантом, сума надміру сплачених податків і зборів (обов'язкових платежів) повертається декларанту у місячний термін з дня прийняття рішення, у порядку, передбаченому законодавством.

Статтею 27 МК (від 13.03.2012р. №4495-VI) встановлено, що якщо задоволення скарги на рішення, дії або бездіяльність митних органів або їх посадових осіб пов'язане з виплатою грошових сум, їх виплата здійснюється за рахунок державного бюджету органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, на підставі рішення суду, органу чи посадової особи щодо задоволення скарги повністю або частково в порядку, визначеному законом.

Враховуючи неправомірність рішення відповідача про визначення митної вартості товару та обґрунтованість заявленої позивачем митної вартості товарів, то вказані надміру сплачені позивачем при митному оформленні товару кошти підлягають поверненню на його користь з Державного бюджету через ГУ ДКСУ у м. Києві, а відтак вимога позивача про повернення коштів є обґрунтованою і підлягає задоволенню.

Вирішуючи спір, суд виходить з того, що позивачем доведено достовірність і повнота заявленої до митного оформлення митної вартості товарів за першим методом (за ціною угоди), натомість заперечення відповідача, на якого КАС покладено обов'язок з доведення правомірності прийнятого рішення, не спростовують доводів позивача і наданих ним доказів та не дають підстав для висновку про заниження позивачем митної вартості товарів та неможливість митного органу здійснити митне оформлення товарів за першим методом згідно заявленої позивачем митної вартості товарів.

З урахуванням встановлених судом обставин і наведених мотивів та керуючись ст.ст. 2, 6, 9, 11, 70, 71, 76, 79, 86, 94, 128, 138, 158- 163, 167 КАС, суд

п о с т а н о в и в:

1. Задовольнити адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Аскоп-Україна".

2. Визнати протиправними та скасувати рішення Київської регіональної митниці про визначення митної вартості товарів від 14.02.2012р. №100190000/2012/310111/2 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України картки відмови від 14.02.2012р. №100190000/2/00356.

3. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Аскоп-Україна" надміру сплачені суми податку на додану вартість у розмірі 97360,21 грн. грн. з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві.

4. Присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Аскоп-Україна" судовий збір у сумі 1037,98 грн. з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Київської регіональної митниці.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження. Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку, встановленому ст.ст. 185-187 КАС. Апеляційна скарга на постанову подається протягом 10 днів з дня отримання копії її повного тексту.

Суддя Д.А. Костенко