Ухвала суду № 29024662, 31.01.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-13792/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Літвінова А.В. Суддя-доповідач: Мельничук В.П.

У Х В А Л А

Іменем України

31 січня 2013 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого-судді: Мельничука В.П.

суддів: Грищенко Т.М., Мацедонської В.Е.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 05 листопада 2012 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельна компанія «Трейд Маркет» до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання неправомірними дій та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И Л А:

У вересні 2011 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгівельна компанія «Трейд Маркет» звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання неправомірними дій та скасування податкового повідомлення-рішення. Свої вимоги обґрунтовує тим, що, на його думку, відсутні правові підстави для проведення документальної невиїзної позапланової перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельна компанія «Трейд Маркет», а також тим, що державною податковою інспекцією у Печерському районі міста Києва на підставі хибних висновків акту перевірки від 12.08.2011 року № 1070/23-9/32708731 з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин із приватним підприємством «Дизайн Текстиль МТД» за період з 01.03.2011 року по 30.04.2011 року, прийнято податкове повідомлення-рішення від 01.09.2011 року № 0007892309, яким позивачеві визначено грошове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 230278,00 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 05 листопада 2012 року позов задоволено частково. Визнано протиправними дії державної податкової інспекції в Печерському районі м. Києва при проведенні позапланової невиїзної документальної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельна компанія «Трейд Маркет» з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин із приватним підприємством «Дизайн Текстиль МДТ» за період з 01.03.2011 року по 30.04.2011 року. Визнано протиправними та скасовано податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби від 01.09.2011 року № 0007892309. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням Державна податкова інспекція у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог як таку, що суперечить нормам матеріального права, та ухвалити в цій частині нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити.

До суду апеляційної інстанції всі особи, які беруть участь в справі не прибули, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду.

Статтею 128 КАС України встановлено наслідки неприбуття в судове засідання особи, яка бере участь в справі.

Згідно до ч. 6 зазначеної вище статті якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь в справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Підстави для проведення апеляційного розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами визначено ст. 197 КАС України.

За змістом ч. 1 вищезазначеної статті суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі: 1) відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь в справі, про розгляд справи за їх участю; 2) неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання; 3) подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які прийняті у порядку скороченого провадження за результатами розгляду справ, передбачених пунктами 1, 2 частини першої статті 183-2 цього Кодексу.

З огляду на викладене та враховуючи те, що справу можливо вирішити на основі наявних у ній доказів, а також те, що до суду апеляційної інстанції всі особи, які беруть участь в справі не прибули, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду, відсутні клопотання про розгляд справи за їх участю, колегія суддів ухвалила про апеляційний розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до ч. 1 ст. 197 КАС України.Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції було встановлено наступне.

Державною податковою інспекцією у Печерському районі міста Києва проведено документальну позапланову невиїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельна компанія «Трейд Маркет» з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин із приватним підприємством «Дизайн Текстиль МТД» за період з 01.03.2011 року по 30.04.2011 року.

За результатами перевірки державною податковою інспекцією у Печерському районі міста Києва складено акт від 12.08.2011 року № 1070/23-9/32708731, за змістом якого даною перевіркою було встановлено порушення товариством статті 185, пунктів 198.3 та 198.6 статті 198, пунктів 201.4 та 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, що призвело до заниження позивачем податку на додану вартість на суму 230277,00 грн.

На підставі висновків вказаного акта перевірки державною податковою інспекцією у Печерському районі міста Києва прийнято податкове повідомлення-рішення від 01.09.2011 року № 0007892309, яким позивачеві визначено грошове зобов'язання із податку на додану вартість у сумі 230278,00 грн., у тому числі: 230277,00 грн. - основний платіж, 1,00 грн. -штрафні (фінансові) санкції.

Вважаючи дії відповідача щодо проведення зазначеної вище перевірки та прийняте податкове повідомлення-рішення неправомірними позивач звернувся до суду з даним позовом.

Задовольняючи позов частково суд першої інстанції виходив з того, що спірне податкове повідомлення-рішення є неправомірним, оскільки не відповідає нормам чинного законодавства України, а тому підлягає скасуванню, дії відповідача є протиправними в період з 01.03.2011 року по 30.04.2011 року, оскільки вказане встановлено судовим рішенням, яке набрало законної сили.

З таким висновком суду першої інстанції колегія суддів погоджується з огляду на наступне.

Згідно із статтею 79 Податкового кодексу України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки. Присутність платників податків під час проведення документальних невиїзних перевірок не обов'язкова.

Пункт 78.1 статті 78 Податкового кодексу України визначає вичерпний перелік обставин для здійснення документальної позапланової перевірки.

Так, відповідно до підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється у випадку коли за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що можливість для проведення документальної позапланової невиїзної перевірки на підставі підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України виникає виключно за наявності двох умов: 1) виявлення фактів, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства; 2) ненадання платником пояснень та їх документального підтвердження на запит податкового органу протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Відповідно до частин першої та другої пункту 73.3 статті 73 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій, завдань, та її документального підтвердження. Такий запит підписується керівником (заступником керівника) органу державної податкової служби і повинен містити перелік інформації, яка запитується, та документів, що її підтверджують, а також підстави для надіслання запиту.

Згідно з частиною третьою пункту 73.3 статті 73 Податкового кодексу України письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав: 1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби; 2) для визначення рівня звичайних цін на товари (роботи, послуги) під час проведення перевірок; 3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків; 4) щодо платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків податкової накладної покупцю або про порушення правил заповнення податкової накладної; 5) у разі проведення зустрічної звірки; 6) в інших випадках, визначених цим Кодексом.

Частина четверта пункту 73.3 статті 73 Податкового кодексу України встановлює, що запит вважається врученим, якщо його надіслано поштою листом з повідомленням про вручення за податковою адресою або надано під розписку платнику податків або іншому суб'єкту інформаційних відносин або його посадовій особі.

Судом першої інстанції було встановлено, що державною податковою інспекцією у Печерському районі міста Києва на адресу товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельна компанія «Трейд Маркет» надіслано запит від 06.07.2011 року № 9502/10/23-911 про надання інформації, в якому орган державної податкової служби зобов'язував платника податків протягом 10 робочих днів з дня надходження запиту надати копії документів щодо документального підтвердження господарських відносин приватним підприємством «Дизайн Текстиль МТД».

Даний інформаційний запит отримано товариством 13.07.2011 року.

19.07.2011 року позивачем надано Державній податковій інспекції у Печерському районі міста Києва інформацію, яка була предметом інформаційного запиту.

При цьому судом першої інстанції було встановлено, що відповідачем не доведено факту надіслання платнику податків - Товариству з обмеженою відповідальністю «Торгівельна компанія «Трейд Маркет» рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Таким чином, зазначені дії відповідача не відповідають приписам пункту 79.2 статті 79 Податкового кодексу України.

Окрім того, копії відповідного наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки відповідачем суду не надано.

Відповідно до абзацу другого пункту 79.2 статті 79 Податкового кодексу України виконання зазначених умов, надає посадовим особам органу державної податкової служби право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про те, що дії державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельна компанія «Трейд Маркет» з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин із приватним підприємством «Дизайн Текстиль МТД» за період з 01.03.2011 року по 30.04.2011 року є протиправними.

Аналогічна правова позиція була висловлена також Київським апеляційним адміністративним судом, зокрема, в ухвалах суду від 28.02.2012 року № 2а-16480/11/2670, від 13.09.2012 року № 2а-18525/11/2670, від 19.04.2012 року № 2а-5558/11/2670, від 24.05.2012 року № 2а-5284/11/2670.

Разом з тим, судом першої інстанції було встановлено, що фактично документальна позапланова невиїзна перевірка товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельна компанія «Трейд Маркет» була проведена.

Відповідно до пункту третього розділу І Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 року № 984 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 12.01.2011 року за № 34/18772, результати документальних перевірок оформлюються у формі акта або довідки. У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт, а у разі відсутності порушень - довідка.

Акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Судом першої інстанції було встановлено, що за наслідками проведення документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельна компанія «Трейд Маркет», державною податковою інспекцією у Печерському районі міста Києва встановлено порушення товариством вимог податкового законодавства.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно з підпунктом пункту 201.4 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше двадцяти календарних днів, наступних за датою їх виписки.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

Виявлення розбіжностей даних податкової накладної та Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення органами державної податкової служби документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.

Згідно з абзацом 11 статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до абзацу другого пункту 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за номером 168/704, господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Правова позиці по даному питанню висловлена Вищим адміністративним судом України у листі від 02.06.2011 року №742/11/13-11.

Судом першої інстанції було встановлено, що висновки щодо порушення позивачем приписів Податкового кодексу України зроблено відповідачем з огляду на нікчемність господарських операцій між Товариством з обмеженою відповідальністю «Торгівельна компанія «Трейд Маркет» та Приватним підприємством «Дизайн Текстиль МДТ» як таких, що не спрямовані на настання реальних правових наслідків, за відсутності факту реальності господарських операцій.

На підтвердження реальності господарських операцій між товариством з обмеженою відповідальністю «Торгівельна компанія «Трейд Маркет» та приватним підприємством «Дизайн Текстиль МДТ» позивачем надано суду: договір поставки від 10.04.2009 року № 01-0409; видаткові накладні за березень-квітень 2011 року; податкові накладні за березень-квітень 2011 року; податкові декларації з податку на додану вартість за березень-квітень 2011 року; витяги з реєстру виданих та отриманих податкових накладних; реєстр прибуткових накладних.

Згідно вказаних документів товариством з обмеженою відповідальністю «Торгівельна компанія «Трейд Маркет» замовило у приватного підприємства «Дизайн Текстиль МДТ» товари, що було зумовлено безпосередньо здійсненням його господарської діяльності.

На обґрунтування правомірності своїх дій відповідач вказував на висновки акту перевірки приватного підприємства «Дизайн Текстиль МДТ» від 04.07.2011 року № 796/23-7/36424395, якими встановлено відсутність факту передачі товарів та послуг від приватного підприємства до підприємств-покупців та відсутність об'єктів оподаткування у підприємства при придбані та продажу товарів.

Однак, судом першої інстанції було встановлено, що за наслідками оскарження приватним підприємством «Дизайн Текстиль МДТ» дій державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва, постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.02.2012 року в адміністративній справі № 2а-12001/11/2670 адміністративний позов приватного підприємства «Дизайн Текстиль МДТ» був задоволений частково. Зокрема, були визнані протиправними дії державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва щодо визнання правочинів, вчинених підприємством за період з 01.03.2011 року по 31.03.2011 року та з 30.04.2011 року по 31.05.2011 року нікчемними та такими, що носять фіктивний характер; дії державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва щодо визнання відсутності об'єктів оподаткування у підприємства при придбані та продажу товарів за період з 01.03.2011 року по 31.03.2011 року та з 01.04.2011 року по 31.05.2011 року.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 14.08.2012 року постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.02.2011 року в адміністративній справі №2а-12001/11/2670 залишена без змін.

Відповідно до приписів статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Відповідно до частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Згідно із приписами статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

Відповідно до статті 129 Конституції України одним із основних засад судочинства є обов'язковість рішень суду. З конституційною нормою кореспондуються приписи статей 7, 14 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких принципом здійснення правосуддя в адміністративних судах є, зокрема, обов'язковість судових рішень, що набрали законної сили.

Згідно з правовою позицією Європейського суду з прав людини у справі Брумареску проти Румунії однією з основних складових верховенства права є принцип юридичної визначеності, згідно з яким, зокрема, остаточне рішення судів у вирішеній ними справі не може піддаватись сумніву.

Враховуючи, що судовим рішенням, яке набрало законної сили встановлено протиправність дій державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва щодо визнання правочинів, вчинених підприємством за період з 01.03.2011 року по 31.03.2011 року та з 30.04.2011 року по 31.05.2011 року, нікчемними та такими, що носять фіктивний характер, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про те, що підстав для визначення Товариству з обмеженою відповідальністю «Торгівельна компанія «Трейд Маркет» грошового зобов'язання з податку на додану вартість з посиланням на названу вище нікчемність правочинів немає.

Окрім того, судом першої інстанції було встановлено, що відповідачем не вказано, які саме порушення податкового законодавства фактично були вчинені Товариством з обмеженою відповідальністю «Торгівельна компанія «Трейд Маркет». Так, акт перевірки містить викладення норм законодавства України, проте не містить визначення змісту правопорушення позивачем цих норм із зазначенням первинних документів, які не відповідають вимогам закону.

Під час перевірки відповідачем не перевірявся рух активів у процесі здійснення господарських операцій між позивачем та приватним підприємством «Дизайн Текстиль МДТ», а також не досліджувався зміст договору, укладеного контрагентами, доказів нікчемності правочинів, вчинених ними, суду не надано.

При цьому, податкове повідомлення-рішення від 01.09.2011 року № 0007892309 не відповідає вимогам, встановленим у абзаці другому пункту 58.1 статті 58 Податкового кодексу та Додатку 2 Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 року № 985 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.12.2010 року за № 1440/18735. Зокрема, у податковому повідомленні-рішенні зроблено посилання на Закон України «Про податок на додану вартість», порушення якого було вчинено позивачем та відповідно до якого був зроблений розрахунок або перерахунок грошових зобов'язань. Разом з тим, на момент виникнення спірних правовідносин зазначений нормативно-правовий акт втратив чинність. Зміст порушення, вказаний в податковому повідомленні-рішенні не відповідає висновкам акту перевірки.

Отже, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про те, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельна компанія «Трейд Маркет» підлягають задоволенню також в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 01.09.2011 року № 0007892309.

Доводи апеляційної скарги спростовуються вищевикладеним, а тому вона задоволенню не підлягає.

За змістом ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим - ухвалене судом на підставі повного та всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 2, 159, 160, 167, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 05 листопада 2012 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п?ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий-суддя: В.П. Мельничук

Судді: Т.М. Грищенко

В.Е. Мацедонська

Головуючий суддя Мельничук В.П.

Судді: Грищенко Т.М.

Мацедонська В.Е.