Ухвала суду № 29024578, 24.01.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а-1082/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Патратій О.В. Суддя-доповідач: Хрімлі О.Г.

У Х В А Л А

Іменем України

24 січня 2013 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого суддів при секретарі Хрімлі О.Г., Ганечко О.М., Літвіної Н.М., Архіповій Л.В.,розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 квітня 2012 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрмаксимум»до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва Державної податкової служби про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И Л А :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрмаксимум»звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва Державної податкової служби про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення від 15 червня 2011 року № 0000742202.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 23 квітня 2012 року адміністративний позов задоволений.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Державна податкова інспекція у Голосіївському районі міста Києва Державної податкової служби звернулась до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явились.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні -не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга необґрунтована та задоволенню не підлягає.

Суд першої інстанції всебічно, повно та об'єктивно розглянув справу, правильно встановив обставини, яким дав правильну правову оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення адміністративного позову в повному обсязі.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, у період з 30 травня 2011 року по 10 червня 2011 року працівниками ДПІ у Голосіївському районі м. Києва було проведено позапланову виїзну документальну перевірку ТОВ «Укрмаксимум»з питань дотримання вимог валютного законодавства України при розрахунках за зовнішньоекономічним контрактом від 12 жовтня 2010 року № 25615/10, за результатами якої було складено Акт № 101/1-22-20-36556319 від 10 червня 2011 року.

Перевіркою встановлено порушення позивачем ст. 2 Закону України «Про порядок розрахунків в іноземній валюті»щодо недотримання граничних термінів надходження товару на суму 12 628, 68 дол. США, що еквівалентно 100 453, 57 грн., згідно з умовами імпортного контракту від 12 жовтня 2010 року № 25615/10, укладеного з нерезидентом - компанією PLMA Commercial and Trade Company Ltd»(Китай) та ст. 9 Декрету Кабінету Міністрів Україні «Про систему валютного регулювання та валютного контролю»щодо порушення порядку декларування валютних цінностей.

15 червня 2011 року, на підставі акту перевірки, ДПІ у Голосіївському районі м. Києва було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000742202/0, яким позивачу за порушення ст.ст. 1, 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»від 23 вересня 1994 року № 185/94-ВР було нараховано пеню за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД у розмірі 60 905, 51 грн.

Не погоджуючись з даним податковим повідомленням-рішенням та вважаючи його неправомірним, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.

З матеріалів справи вбачається, що підставою для висновку відповідача про порушення позивачем вимог ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»є ті обставини, що перевіркою проведення розрахунків у грошовій формі при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності за контрактом від 02 лютого 2010 року № 2010PLMA009 встановлено, що на виконання умов даного контракту ТОВ «Укрмаксимум»було перераховано нерезиденту валютні кошти у загальному розмірі 12 628, 68 дол. США (еквівалент 100 453, 57 грн.). Товар (гігієнічні прокладки та довідники) від нерезидента на митну територію України не надійшов. Граничний термін надходження товару -19 вересня 2010 року. Висновок Міністерства економіки України на продовження термінів розрахунків за вказаним зовнішньоекономічним контрактом ДПІ у Голосіївському район м. Києва не надано. З посиланням на Інструкцію про порядок здійснення контролю і отримання ліцензій за експортними, імпортними та лізинговими операціями, затвердженої Постановою Правління національного банку України від 24 березня 1999 року № 136, відповідач вважає, що датою імпорту у випадку ввезення продукції на територію України, якщо така продукція згідно із законодавством України підлягає митному оформленню, слід вважати дату завершення оформлення ВМД, тобто пеня за порушення законодавчо встановлених строків розрахунків нараховується до моменту завершення оформлення ВМД.

В апеляційній скарзі відповідач зазначає, що оскільки позивачем не було завершено митне оформлення імпортованого товару за період з 20 листопада 2010 року по 10 червня 2011 року, ДПІ у Голосіївському районі м. Києва відповідно до ст. 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»було правомірно винесено податкове повідомлення-рішення від 15 червня 2011 року № 0000742202/0, яким нараховано позивачу пеню за порушення розрахунків у сфері ЗЕД у розмірі 60 905, 51 грн.

Перевіряючи обґрунтованість позовних вимог та їх відповідність чинному законодавству, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті при проведенні суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності експортно-імпортних операцій встановлено Законом України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»від 23 вересня 1994 року № 185/94-ВР із внесеними змінами та доповненнями.

Згідно до ст. 2 Законом України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики.

Порушення резидентами строків, передбачених ст. 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка вартості недопоставленого товару в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості (ст. 4 Закону).

02 лютого 2010 року між позивачем та компанією PLMA Commercial and Trade Company Ltd»(Китай) було укладено зовнішньоекономічний контракт № 2010 PLMA009, згідно з яким нерезидент зобов'язувався поставити позивачу товар - гігієнічні прокладки та довідники на суму 12 628, 68 дол. США згідно зі Специфікацією № 1, яка додається до контракту. При цьому товар постачається відповідно до інвойсу.

Згідно з п. 3.1 контракту поставка обумовленого товару здійснюється протягом 90 днів з моменту оплати товару.

На виконання умов контракту № 2010 PLMA009 від 02 жовтня 2010 року, позивач платіжним дорученням № 1 від 23 березня 2010 року перерахував компанії PLMA Commercial and Trade Company Ltd»(Китай) валютні кошти у розмірі 12 628, 68 доларів США.

Таким чином, граничний строк надходження (імпорту) обладнання за контрактом становив 19 вересня 2010 року.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем, на виконання умов Контракту, 27 травня 2010 року отримано від компанії PLMA Commercial and Trade Company Ltd»товар (прокладки гігієнічні жіночі) на суму 12 628, 68 дол. США (еквівалент 100 660, 68 грн.), відповідно до вантажно-митної декларації № 100000016/2010/638744.

Митне оформлення товару зі складанням ВМД за формою ІМ-40 відбулось лише 08 липня 2011 року.

Згідно до вимог ст. 1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність», момент здійснення експорту (імпорту) визначено як момент перетину товаром митного кордону України або переходу права власності на зазначений товар, що експортується чи імпортується, від продавця до покупця.

Пунктом 35 ст. 1 Митного кодексу України визначено, що пропуск товарів і транспортних засобів через митний кордон України - дозвіл митного органу на переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України з урахуванням заявленої мети такого переміщення після проведення митних процедур.

Відповідно до ст. 43 Митного кодексу України, що товари і транспортні засоби перебувають під митним контролем з моменту його початку і до закінчення згідно з заявленим митним режимом. У разі ввезення на митну територію України товарів і транспортних засобів митний контроль розпочинається з моменту перетинання ними митного кордону України.

Пунктом 5 Положення про вантажну митну декларацію, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 9 червня 1997 року № 574, визначено, що прийняття для оформлення ВМД на паперовому носії підтверджується шляхом проставлення посадовою особою митного органу відбитку штампа "під митним контролем" на першому аркуші декларації, а електронної ВМД - шляхом внесення до декларації за допомогою автоматизованої системи митного оформлення відмітки про прийняття для оформлення, засвідченої електронним цифровим підписом посадової особи митного органу.

Митне оформлення товару на загальну суму 12 628, 68 дол. США, термін поставки якого відповідач вважає пропущеним, розпочато Київською регіональною митницею 27 травня 2010 року, що підтверджується відтиском «під митним контролем»на вантажній митній декларації.

Як було вірно встановлено судом першої інстанції товари і транспортні засоби перебувають під митним контролем з моменту його початку, який засвідчується шляхом простановки на товаросупровідних документах штампа "під митним контролем" і до закінчення, згідно із заявленим митним режимом. Тому максимальний час перебування товарів та транспортних засобів під митним контролем залежить від заявленого митного режиму.

Колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції про те, що оформлена ВМД не є єдиним документом, яким засвідчується факт та дата фактичного переміщення товарів через митний кордон, а є, по суті, заявою, що містить відомості про товари та мету їх переміщення через митний кордон України і засвідчує право суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності на розміщення товарів у визначений митний режим та підтверджує (а не встановлює) права і обов'язки зазначених у ВМД осіб щодо здійснення ними відповідних правових, фінансових, господарських операцій.

Перебування під митним контролем товарів неможливе без їх фактичного ввезення в Україну, при цьому, первинним є фактичне переміщення товарів через митний кордон України, підставою для якого в режимі імпорту є наявність на вантаж товаросупровідного документа (CMR), проставлення на якому відбитка штампа «під митним контролем»з відповідною датою засвідчує факт і дату перетину митного кордону України.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що оформлення вантажної митної декларації типу ІМ-40 на імпортовані товари, як і завершення їх митного оформлення та закінчення митного контролю щодо них, не є необхідною умовою для визначення моменту перетину цими товарами митного кордону України, у зв'язку з чим датою імпорту слід вважати не дату оформлення ВМД, а дату фактичного перетину митного кордону.

Оскільки спірна частина продукції (обладнання) згідно з контрактом № 2010 PLMA009 від 02 жовтня 2010 року, перетнула митний кордон України 27 травня 2010 року, то позивачем не порушено 180-денний строк, передбачений ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті».

З урахуванням викладеного, колегія суддів не вбачає пропуску позивачем строку, передбаченого ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», оскільки граничним терміном надходження товару було 19 вересня 2010 року, а товар фактично перетнув митний кордон 27 травня 2010 року.

Таким чином, суд першої інстанції правомірно прийшов до висновку про те, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, а позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Доводи апелянта спростовуються вищенаведеним, матеріалами справи та не відповідають вимогам чинного законодавства.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 41, 160, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И ЛА :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва Державної податкової служби - залишити без задоволення, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 квітня 2012 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя О.Г. Хрімлі

Судді О.М. Ганечко

Н.М. Літвіна

Головуючий суддя Хрімлі О.Г.

Судді: Ганечко О.М.

Літвіна Н. М.