Рішення № 29024130, 29.01.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-5/15151-2012 29.01.13

За позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування"

до Страхового товариства з додатковою відповідальністю "Гарантія"

про стягнення 4 455,20 грн.

Суддя Ломака В.С.

Представники сторін

від позивача: Самойленко П.М. за довіреністю № 3651/18 від 11.12.2012 р.;

від відповідача: Пономарьов А.О. за довіреністю № 2912/12-40 від 29.12.2012 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "АХА Страхування" (далі - позивач) звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Страхового товариства з додатковою відповідальністю "Гарантія" (далі - відповідач) про стягнення 4 455,20 грн. страхового відшкодування в порядку регресу.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказував на те, що 09.04.2009 р. між ним та гр. Добвня Ганною Борисівною було укладено Договір добровільного страхування наземного транспорту № 2114422/05АК від 09.04.2009 р. щодо транспортного засобу "Hyundai Getz", державний номер АН5133СТ. 01.09.2009 р. о 10.00 в м. Києві по вулиці Голосіївській сталась дорожньо-транспортна пригода за участю зазначеного застрахованого автомобіля та транспортного засобу "Chery Аmulet", державний номер АІ2044ВТ під керуванням гр. Шабалдей Олександр Петрович, якого постановою Голосіївського районного суду міста Києва від 21.09.2009 р. у справі № 3-9792/06 було визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КпаП України. Оскільки позивач на виконання договору добровільного страхування наземного транспорту виплатив страхове відшкодування в сумі 4 455, 20 грн. на підставі Платіжного доручення № 19119 від 05.11.2009 р., а також зважаючи на те, що цивільно-правова відповідальність гр. Шабалдей О.П. застрахована відповідачем на підставі полісу серії ВС/8361541, позивач вирішив звернутись до відповідача з регресною вимогою про стягнення відшкодування.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 31.10.2012 р. порушено провадження у справі № 5011-5/15151-2012 та призначено її до розгляду на 20.11.2012 р.

Також, 31.10.2012 р. в порядку підготовки справи до розгляду суд звернувся до Моторного (транспортного) страхового бюро України щодо надання інформації та належним чином завіреної копії полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів серії ВС/8361541.

12.11.2012 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва від Моторного (транспортного) страхового бюро України надійшла Інформація з єдиної централізованої бази даних МТСБУ, відповідно до даних якої за полісом серії ВС/8361541 страховою компанією є СТзДВ "Гарантія", ліміт по життю та здоров'ю складає 51 000, 00 грн., по майну - 25 500, 00 грн., строк дії з 14.08.2009 р. по 13.08.2010 р., тип договору - 1.

16.11.2012 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва від позивача надійшли додаткові документи у справі та письмові пояснення, в яких він зазначає, що звіт про оцінку транспортного засобу у спірних правовідносинах не складався.

20.11.2012 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва від відповідача надійшли додаткові документи у справі та відзив на позовну заяву, в якому він стверджує про те, що в даному випадку перехід права вимоги від страхувальника до страховика є суброгацією, у зв'язку з чим до таких вимог має застосовуватись строк позовної давності в три роки з моменту події ДТП. Так як позов датований 25.10.2012 р., на думку відповідача, позивач пропустив трирічний строк позовної давності, з огляду на що позовні вимоги задоволені бути не можуть. Разом з відзивом відповідачем подано до суду заяву про застосування строків позовної давності та клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 20.11.2012 р. розгляд справи, у зв'язку з неявкою представника відповідача, відкладено на 18.12.2012 р.

27.11.2012 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва від позивача надійшли письмові пояснення у справі, в яких він заперечує проти доводів відповідача щодо наявності ознак суброгації у заявлених вимогах, та стверджує що вони є регресними, а відповідно перебіг строку позовної давності, на його думку, в даному випадку почався з моменту виконання основного зобов'язання з відшкодування шкоди.

04.12.2012 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва від позивача надійшли додаткові документи у справі.

У судовому засіданні 18.12.2012 р. від представника відповідача надійшли додаткові документи у справі.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 18.12.2012 р. продовжено строк вирішення спору на 15 днів та у судовому засіданні в порядку ст. 77 ГПК України оголошено перерву до 09.01.2013 р.

08.01.2013 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 09.01.2013 р., у зв'язку з перебуванням судді Ломаки В.С. у відпустці, справу № 5011-5/15151-2012 передано для розгляду судді Мельнику С.М.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 09.01.2013 р. суддею Мельником С.М. прийнято справу № 5011-5/15151-2012 до свого провадження та призначено її до розгляду на 29.01.2013 р.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 14.01.2013 р., у зв'язку з виходом судді Ломаки В.С. з відпустки, справу № 5011-5/15151-2012 передано для розгляду судді Ломаці В.С.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 14.01.2013 р. суддею Ломакою В.С. прийнято справу № 5011-5/15151-2012 до свого провадження та призначено її до розгляду на 29.01.2013 р.

28.01.2013 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва від позивача надійшли додаткові документи у справі, в тому числі постанова Голосіївського районного суду міста Києва від 10.01.2013 р. у справі № 3-9792/09, якою виправлено описку в тексті постанови Голосіївського районного суду міста Києва від 21.09.2009 р. у справі про притягнення до адміністративної відповідальності Шабадей Олександра Петровича за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 124 КпАП України.

У судовому засіданні 29.01.2013 р. представник позивача позовні вимоги підтримав, представник відповідача проти їх задоволення заперечив.

У судовому засіданні 29.01.2013 р. судом проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

09.04.2009 р. між ним та гр. Добвня Ганною Борисівною було укладено Договір добровільного страхування наземного транспорту № 2114422/05АК від 09.04.2009 р. щодо транспортного засобу "Hyundai Getz", державний номер АН5133СТ.

Відповідно до п. 10 Договору страхова сума становить 69 574, 00 грн.

При цьому, згідно з п. 11.1. Договору до страхових ризиків віднесено втрату, знищення, пошкодження транспортного засобу, його частин, деталей, приладів, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

01.09.2009 р. о 10.00 в м. Києві по вулиці Голосіївській сталась дорожньо-транспортна пригода за участю зазначеного застрахованого автомобіля та транспортного засобу "Chery Аmulet", державний номер АІ2044ВТ, під керуванням гр. Шабадей Олександр Петрович, якого постановою Голосіївського районного суду міста Києва від 21.09.2009 р. у справі № 3-9792/06 було визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КпаП України.

02.09.2009 р. гр. Довбня Г.Б. звернулась до позивача з заявою про настання події, що має ознаки страхового випадку за договором добровільного страхування транспортного засобу № 11152/09.

02.09.2009 р. позивачем було складено Акт огляду транспортного засобу (дефектну відомість), відповідно до якого зазначається про наступні пошкодження: двері (задні праві) - деформація у нижній частині під молдингом; молдинг дверей (задніх правих); двері (передні праві) - деформація над молдингом; молдинг дверей (передніх правих - розриви біля стику дверей.

До матеріалів справи долучено Ремонтну калькуляцію, складену 06.10.2009 р. системою Audatex, відповідно до якої вартість ремонту автомобіля "Hyundai Getz", державний номер АН5133СТ, орієнтовно складатиме 3 276, 76 грн.

15.10.2009 р. ТОВ "Паритет Моторс-Сервіс" виставило гр. Довбня Г.Б. рахунок-фактуру № СМ-0032973 на суму 5 225, 20 грн. для оплати ремонту пошкодженого автомобіля.

28.10.2009 р. позивачем було проведено розрахунок страхового відшкодування в сумі 4 455, 20 грн., як різницю між вартістю відновлювального ремонту (5 225, 20 грн.) та сумою безумовної франшизи (770, 00 грн.).

Враховуючи зазначене, позивач на виконання договору добровільного страхування наземного транспорту виплатив страхове відшкодування в сумі 4 455, 20 грн. на підставі Платіжного доручення № 19119 від 05.11.2009 р., перерахувавши вказані грошові кошти на рахунок ТОВ "Паритет Моторс-Сервіс".

Як вбачається з замовлення-наряду № СМ-0032973 від 18.11.2009 р. та Акту здачі-прийняття робіт (надання послуг, матеріалів, запчастин та додаткового обладнання) від 18.11.2009 р., з боку ТОВ "Паритет Моторс-Сервіс" були виконані наступні роботи з використанням відповідних матеріалів: миття автомобіля безконтактне, розбирання-збирання двері передньої правої, розбирання-збирання двері задньої правої, ремонт двері передньої правої, ремонт двері задньої правої, вирівнювання кольору, фарбування двері передньої правої, фарбування двері задньої правої, антикорозійна обробка ремонтованих деталей, всього на суму 5 175, 20 грн.

28.07.2012 р. позивач в особі його представника (агента) - ТОВ "Агенція по управлінню заборгованості", що діє на підставі Агентського договору № 86-08/1 від 11.04.2008 р. та Довіреності № 10-9/26 від 10.01.2012 р. (з правом передоручення), направив відповідачу претензію про відшкодування в порядку регресу 4 455, 20 грн.

Оскільки відповідні вимоги відповідачем у добровільному порядку задоволені не були, позивач вирішив звернутись з даним позовом до суду.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, до позивача перейшло в межах суми 4 455, 20 грн. (сума виплаченого страхового відшкодування) право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Так, частинами першою та другою статті 1187 ЦК України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Таким чином, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.

Вина фізичної особи Шабадей О.П. встановлена у судовому порядку, а його відповідальність застрахована відповідачем на підставі Полісу № ВС/8361541.

Відповідно до п. 15.1 ст. 15 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", страхування відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу, визначеного в договорі страхування, будь-якою особою, яка експлуатує його на законних підставах (договір І типу).

Згідно з пунктом 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Статтею 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Згідно з п. 1.6 Методики товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів, затвердженої спільним наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України № 142/5/2092 від 24.11.2003 р., відновлювальний ремонт - це комплекс операцій щодо відновлення справності або роботоздатності колісних транспортних засобів чи його складника(ів) та відновлення їхніх ресурсів, а вартість відновлювального ремонту дорожнього транспортного засобу відповідно до п. 2.3 Методики - це грошові витрати, необхідні для відновлення пошкодженого, розукомплектованого колісних транспортних засобів.

Системне тлумачення наведених вище положень чинного законодавства дає підстави вважати, що в разі пошкодження транспортного засобу розмір шкоди, завданої транспортному засобу, що підлягає відшкодуванню страховиком, визначається виходячи з оцінки вартості витрат, які несе власник пошкодженого транспортного засобу при здійсненні його відновлювального ремонту.

Матеріалами справи, а саме: Ремонтною калькуляцією від 06.10.2009 р., складеною системою Audatex, підтверджується, що вартість ремонту автомобіля "Hyundai Getz", державний номер АН5133СТ, орієнтовно мала скласти 3 276, 76 грн.

Використання ремонтної калькуляції системи Audatex передбачено п. 8.5.9. Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24.11.2003 р., відповідно до якого кількість та вартість необхідних для ремонту матеріалів визначаються за інформацією довідкової літератури та комп'ютерних програм, розроблених за даними виробника КТЗ або за даними виробника лакофарбових (основних) і допоміжних матеріалів (додаток 8).

Пункт 59 Додатку 8 вказує на комп'ютерні програми для складання кошторису відновлювального ремонту КТЗ іноземного виробництва "Audatex М21", "Audatex М95" та "AudaShare" - Німеччина.

Як зазначено позивачем у своїх письмових поясненнях - звіт про оцінку транспортного засобу в даному випадку не складався.

Водночас, як наголошує на тому Вищий господарський суд України у своїх постановах при розгляді справ даної категорії, (постанови від 23.08.2011 у справі № 42/92, від 07.08.2012 р. у справі № 2/22, від 01.03.2011 р. у справі № 47/372) звіт про оцінку транспортного засобу є лише попереднім оціночним документом, в якому зазначається про можливу, але не кінцеву суму, що витрачена на відновлення транспортного засобу. Реальним же підтвердженням виплати суми страхового відшкодування страхувальнику, є саме платіжне доручення.

На підставі Платіжного доручення № 19119 від 05.11.2009 р. позивач виплатив страхове відшкодування в сумі 4 455, 20 грн.

При цьому, як вбачається з матеріалів справи, вказана сума є меншою від понесених страхувальником витрат на ремонт пошкодженого автомобіля.

Судом досліджено зміст Замовлення-наряду № СМ-0032973 від 18.11.2009 р. та Акту здачі-прийняття робіт (надання послуг, матеріалів, запчастин та додаткового обладнання) від 18.11.2009 р. і на думку суду, наведені в них роботи та витратні матеріали узгоджуються з отриманими пошкодженнями.

У свою чергу, відповідач проти вказаного в переліку об'єму робіт не заперечив та належним чином не спростував необхідності їх проведення для відновлення справності пошкодженого автомобіля.

Таким чином, враховуючи вищенаведені обставини, до позивача перейшло право вимоги до відповідача, згідно зі ст. ст. 993 ЦК України, ст. 27 Закону України "Про страхування" та ст. п. 22.1. ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

Відповідно до ст. 12.1. Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Відповідно до Полісу № ВС/8361541 розмір франшизи - 510, 00 грн., у зв'язку з чим з відповідача має бути стягнуто 3 945, 20 грн., проте як в іншій частині позову необхідно відмовити.

Відповідно до ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

Відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження відсутності зобов'язання перед позивачем щодо сплати суми боргу в розмірі 3 945, 20 грн.

Посилання відповідача на те, що в даному випадку позивач пропустив строк позовної давності, судом до уваги не приймаються та відповідно відхиляється заява про застосування строків позовної давності, враховуючи наступне.

Відповідно до статті 27 Закону України "Про страхування" та статті 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Частиною першою статті 1191 ЦК України передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Крім того, статтею 38 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено право страховика після виплати страхового відшкодування подати регресний позов.

Отже, відповідно до наведених вимог закону позивач після виплати страхового відшкодування отримав право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду.

Згідно із статтею 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).

Частиною шостою статті 261 ЦК України передбачено, що за регресними зобов'язаннями перебіг позовної давності починається від дня виконання основного зобов'язання.

За таких обставин саме з моменту виконання позивачем свого зобов'язання за договором добровільного страхування у нього виникло право подати регресний позов до суду.

Вказана правова позиція наведена Верховним Судом України в постанові від 07.08.2012 р. № 3-31гс12 у справі № 12/207, яка прийнята за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, і відповідно до ст. 111-28 ГПК України є обов'язковою для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність із рішеннями Верховного Суду України.

Також, правова позиція відносно того, що саме з моменту виконання позивачем свого зобов'язання за договором добровільного страхування у нього виникло право подати регресний позов до суду, викладена в постанові Верховного Суду України від 27.03.2012 р. № 3-20гс12 у справі № 58/168.

Крім того, в постанові Верховного Суду України від 12.03.2012 р. № 3-12гс12 у справі № 53/128 наголошено, що норма статті 38 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачає наявність права у страховика на пред'явлення регресного позову, а не відсутність такого права. Аналогічну правову позицію про те, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних витрат переходить право регресу, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки, викладено у постанові Верховного Суду України від 07.11.2011 р. у справі № 3-118гс11.

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.2012 р. "Про судове рішення" рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Оскільки, як зазначалось вище, судом встановлено часткову обґрунтованість позовних вимог, вони підлягають задоволенню в частині стягнення 3 945, 20 грн.

З урахуванням зазначеного, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути зі Страхового товариства з додатковою відповідальністю "Гарантія" (04070, м. Київ, Подільський район, вулиця Констянтинівська, будинок 56, офіс 13, код ЄДРПОУ 21130899) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування" (04070, м. Київ, Подільський район, вулиця Іллінська, будинок 8, код ЄДРПОУ 20474912) 3 945 (три тисячі дев'ятсот сорок п'ять) грн. 20 коп. відшкодування шкоди в порядку регресу, 1 416 (одну тисячу чотириста шістнадцять) грн. 36 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 04.02.2013 р.

Суддя В.С. Ломака