Постанова № 29024118, 29.01.2013, Чернівецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 січня 2013 року м. Чернівці Справа № 2а/2470/3250/12

11:45

Чернівецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Боднарюка О.В.;

за участю секретаря судового засідання -Антонюка О.В.;

з участю:

представника позивача -Паскаря А.П.;

представник відповідача -не з"явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом управління Пенсійного фонду України в Новоселицькому районі Чернівецької області до товариства з обмеженою відповідальністю "Припрутська пересувна механізована колона № 152",-

ВСТАНОВИВ :

Управління Пенсійного фонду України в Новоселицькому районі Чернівецької області (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Припрутська пересувна механізована колона № 152" (далі - відповідач) про стягнення заборгованості у сумі 2693,40 грн.

Позов мотивовано тим, що за відповідачем рахується заборгованість по платежах до Пенсійного фонду України, а саме: по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгової пенсії призначеної громадянину ОСОБА_2 відповідно до п.п. "б"- "з" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" за листопад - грудень 2012 року в сумі 2693,40 грн. Оскільки, заборгованість в добровільному порядку відповідачем не сплачена, позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення вказаної заборгованості в судовому порядку.

Відповідач заперечення на адміністративний позов не надав.

В судове засідання представник відповідача двічі не з'явився, при цьому надсилав на адресу суду клопотання про відкладення розгляду справи, без будь-яких обґрунтованих на те причин.

Відповідно до ч.4 ст.128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

З урахуванням зазначеного вище, суд вважає за можливе та доцільне розглянути вказану адміністративну справу без участі представника відповідача, на підставі наявних в матеріалах справи доказів.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі посилаючись на обставини викладені в позові.

Судом встановлені такі обставини та відповідні їм правовідносини.

Згідно ст.1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» та ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» товариство з обмеженою відповідальністю "Припрутська пересувна механізована колона № 152" перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Новоселицькому районі і є платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Як вбачається з матеріалів справи, у відповідача працював найманий працівник: ОСОБА_2, якому призначено пільгові пенсії відповідно до п.п."б"-"з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення"(а.с.12-15).

13.11.2012 року відповідач отримав розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "б-з"ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з листопада 2012 року. 10.12.2012 року відповідач отримав розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "б-з"ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з грудня 2012 року(а.с. 6-7).

Однак, відповідачем зазначена в розрахунках сума фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за листопад-грудень 2012 року не сплачувалась, у зв'язку із чим утворилась заборгованість в сумі 2693,40 грн.

Відповідач вказану заборгованість у встановленому законом порядку не оскаржив, та не погасив самостійно у передбачені терміни. Таким чином вона визначається як сума страхових внесків, що своєчасно не сплачена страхувальником у визначені законодавством строки і вважається простроченою, що дає право органу Пенсійного фонду звернутися з позовом про стягнення даної недоїмки в судовому порядку.

До вказаних правовідносин суд застосовує такі положення закону та робить висновки по суті спору.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування регулюються Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003р. №1058-ІV, який розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про обов'язкове державне пенсійне страхування (далі -Закон №1058-ІV).

Порядок відшкодування підприємством витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, визначено Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, яка затверджена Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003р. №21-1 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України від 16.01.04р. №64/8663 (далі - Інструкція).

Відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Закону №1058-ІV, підприємства та організації з коштів призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій працівникам, зазначеним у ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Згідно із пунктом 6.1 Інструкції, відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону №1058-ІV.

Підприємства щомісяця до 25 числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до ч.2 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону №1058, сплачуються одночасно із сплатою фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.

На час розгляду справи в суді сума недоїмки з фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до п.п. "б-з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" за листопад-грудень 2012 рік складає 2693,40 грн. Доказів, які б свідчили про погашення вказаної суми, або ж спростовували доводи позивача, до суду не надходило.

З огляду на викладене вище суд вважає, що позов є обґрунтований та підлягає задоволенню в повному обсязі.

Згідно п.4 ч.3 ст.129 Конституції України та ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 11, 71, 76, 79, 86, 94, 158-163, 167 КАС України, суд , -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Припрутська пересувна механізована колона № 152" (ідентифікаційний код 01037608) на користь управління Пенсійного фонду України в Новоселицькому районі Чернівецької області заборгованість у сумі 2693,40 грн.

Порядок і строки оскарження постанови визначаються ст.ст. 185, 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанови суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова у повному обсязі складена 04 лютого 2013 року.

Суддя О.В. Боднарюк