Ухвала суду № 29024088, 29.01.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-4673/12/1070 Головуючий у 1-й інстанції: Волков А.С. Суддя-доповідач: Мацедонська В.Е.

У Х В А Л А

Іменем України

29 січня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Мацедонської В.Е.,

суддів Грищенко Т.М., Лічевецького І.О.,

при секретарі Горяіновій Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області Державної податкової служби на постанову Київського окружного адміністративного суду від 08 листопада 2012 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Свято Світ» до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

в с т а н о в и в:

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 08 листопада 2012 року адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Свято Світ» до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задоволено частково, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області ДПС від 28 вересня 2012 року №0001222300, згідно з яким ТОВ «Свято Світ» збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «Податок на додану вартість по вітчизняних товарах» на загальну суму 63751,00 грн., з яких: 59833,00 грн. - за основним платежем, 3918,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями. У частині позовних вимог про визнання незаконними дій податкового органу, що виявились у проведенні документальної позапланової невиїзної перевірки позивача з питань законності формування податкового кредиту та валових витрат по взаємовідносинах з його контрагентами за період з 01 січня 2009 року по 01 липня 2012 року та викладенні в акті перевірки від 14 вересня 2012 року №324/22-01/36106449 висновків про нікчемність правочинів, укладених між позивачем та його контрагентами, провадження в адміністративній справі закрито.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції з мотивів порушення судом норм матеріального права та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог повністю. Свої вимоги апелянт обгрунтовує тим, що правочини між ТОВ «Свято Світ» та ТОВ «Телерадіокомпанія «Реклама-Дизайн», ТОВ «НВО «Мета» вчинені без мети створення взаємних прав та обов'язків, не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними, тобто є нікчемними, а тому сплачені позивачем кошти неможливо відносити до складу податкового кредиту.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав:

Судом першої інстанції встановлено, що у період з 11 вересня 2012 року по 14 вересня 2012 року ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області ДПС проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Свято Світ» з питань законності формування податкового кредиту та валових витрат по взаємовідносинах з ТОВ «Телерадіокомпанія «Реклама-Дизайн» та ТОВ «НВО «Мета» за період з 01 січня 2009 року по 01 липня 2012 року, за результатами якої складено акт від 14 вересня 2012 року №324/22-01/36106449, в якому встановлено порушення позивачем п.п.1, 5 ст.203, п.п.1, 2 ст.215, п.1 ст.216, ст.ст.228, 626, 629, 650, 655, 658, 662 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними, по правочинах, здійснених ТОВ «Свято Світ» з постачальниками ТОВ «Телерадіокомпанія «Реклама-Дизайн» та ТОВ «НВО «Мета», а отже є нікчемними, а також пп.198.3, 198.6 ст.198, п.201.6 ст.201 Податкового кодексу України, внаслідок чого завищено податковий кредит на загальну суму 59833,33 грн., в тому числі за лютий 2011 року на суму 7833,33 грн., за березень 2011 року на суму 9666,67 грн., за квітень 2011 року на суму 11333,33 грн., за червень 2011 року на суму 15333,33 грн., за липень 2011 року на суму 15666,67 грн.

Як вбачається з акту перевірки, висновки відповідача грунтуються на тому, що послуги щодо організації трансляції рекламних матеріалів на регіональних телерадіокомпаніях України ТОВ «Телерадіокомпанія «Реклама-Дизайн» та ТОВ «НВО «Мета» фактично не надавались, а тому правочини укладені між позивачем і зазначеними контрагентами з метою незаконного отримання податкової вигоди та мінімізації податкових зобов'язань, що суперечить інтересам держави і суспільства, тому вони є нікчемними.

Крім того, відповідач в акті перевірки посилалається на постанову старшого слідчого ОВС СУ ДПС у м.Києві про порушення кримінальної справи №54-3414/1 за фактом фіктивного підприємництва шляхом створення (придбання) ОСОБА_2 з іншими невстановленими слідством особами підприємств, серед іншого і ТОВ «Телерадіокомпанія «Реклама-Дизайн», ТОВ «НВО «Мета», за ознаками злочинів, передбачених ст.205 ч.2, ст.358 ч.ч.1,4 КК України.

На підставі акту перевірки №324/22-01/36106449 від 14 вересня 2012 року ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області ДПС прийнято податкове повідомлення-рішення №0001222300 від 28 вересня 2012 року, згідно якого за порушення п.п.198.3, 198.6 ст.198, п.201.6 ст.201 Податкового кодексу України позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість по вітчизняних товарах на суму 63751,00 грн., в тому числі 59833,00 грн. за основним платежем та 3918,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Суд першої інстанції, частково задовольняючи позовні вимоги, дійшов висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є неправомірним та підлягає скасуванню, всі надані первинні документи містять усі обов'язкові реквізити, матеріалами справи підтверджується надання послуг та їх використання у господарській діяльності позивача, а тому останній правомірно включив суму податку на додану вартість до складу податкового кредиту.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне:

Згідно п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, серед іншого, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.3 ст.198 Податкового кодексу України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст.39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 ст.193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст.201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п.201.11 ст.201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Пунктом 201.6 ст.201 Податкового кодексу України передбачено, що податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

З аналізу положень податкового законодавства вбачається, що право на формування податкового кредиту з податку на додану вартість виникає у платника податків за наступних умов: наявності у сторін спеціальної податкової правосуб'єктності (особа, що видає податкову накладну, повинна бути зареєстрованою як платник податку на додану вартість); фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій постачальником на користь покупця; наявності причинно-наслідкового зв'язку між операцією з придбання товарів чи послуг та потребою використання в господарській діяльності; документального підтвердження факту здійснення господарської операції сукупністю належним чином складених (оформлених) первинних та інших документів (у т.ч. платіжних), які супроводжують операції певного виду та підтверджують їх фактичне виконання; наявності у покупця належним чином складеної податкової накладної, яка має усі обов'язкові реквізити.

Під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність (ст.3 ГК України).

Як вбачається з вищенаведеної норми, обов'язковими ознаками господарської діяльності є здійснення її суб'єктами господарювання у сфері суспільного виробництва, яка спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг; результати зазначеної діяльності - продукція, роботи чи послуги - мають вартісний характер і цінове вираження. Господарська діяльність здійснюється у загальній економічній сфері, а тому має економічні властивості, що неможливе без вартісної оцінки і взаємооцінки, еквівалентності обміну, відповідних обчислень і розрахунків.

За таких обставин, аналіз реальності господарської діяльності має здійснюватись на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту господарських операцій.

Як вбачається з матеріалів справи, 01 червня 2011 року між ТОВ «Свято Світ» (замовник) і ТОВ «Телерадіокомпанія «Реклама-Дизайн» (виконавець) укладено договір №7 про надання послуг, згідно з яким виконавець зобов'язувався за плату здійснити комплекс заходів по організації трансляції рекламних матеріалів замовника на регіональних телерадіокомпаніях України згідно сітки трансляції та завдання на трансляцію рекламних матеріалів.

Факт надання послуг підтверджується актами виконаних робіт (наданих послуг) №1 від 30 червня 2011 року та №4 від 22 липня 2011 року; податковими накладними від 01 червня 2011 року №1 та від 05 липня 2011 року №4; завданнями №1 та №2 на виконання організації трансляції рекламних матеріалів позивача програмою «Соган-TV» у термін з 01 червня 2011 року по 31 червня 2011 року та з 01 липня 2011 року по 22 липня 2011 року; звітами про виконання організації трансляції рекламних матеріалів позивача на регіональному телебаченні України у червні та липні 2011 року, що містять основні показники трансляції рекламних матеріалів (хронометраж відеосюжету), розрахунки вартісних показників трансляції рекламних матеріалів, монтажні листи програми «Соган-TV», переліки ТРК, в ефірі яких проводилась трансляція телепрограм «Соган-TV», графіки виходу програм «Соган-TV» на телеканалі (дата/час трансляції, дата/час повтору, кількість виходів програми), ефірні довідки; банківськими виписками про перерахування коштів за надання послуг (виконання робіт).

01 лютого 2011 року між позивачем (замовник) і ТОВ «НВО «Мета» (виконавець) укладено договір №01/02/11 про надання послуг, згідно з яким виконавець зобов'язувався за плату здійснити комплекс заходів по організації трансляції рекламних матеріалів замовника на регіональних телерадіокомпаніях України згідно сітки трансляції та завдання на трансляцію рекламних матеріалів.

Факт надання послуг підтверджується актами виконаних робіт (наданих послуг) від 28 лютого 2011 року №1, від 31 березня 2011 року №2, від 30 квітня 2011 року №3; завданнями №1, №2, №3 на виконання організації трансляції рекламних матеріалів позивача програмою «Соган-TV» у термін з 01 лютого 2011 року по 28 лютого 2011 року, з 01 березня 2011 року по 31 березня 2011 року та з 01 квітня 2011 року по 30 квітня 2011 року; звітами про виконання організації трансляції рекламних матеріалів позивача на регіональному телебаченні України у лютому, березні та квітні 2011 року, що містять основні показники трансляції рекламних матеріалів (хронометраж відеосюжету), розрахунки вартісних показників трансляції рекламних матеріалів, монтажні листи програми «Соган-TV», переліки ТРК, в ефірі яких проводилась трансляція телепрограм «Соган-TV», графіки виходу програм «Соган-TV» на телеканалі (дата/час трансляції, дата/час повтору, кількість виходів програми), ефірні довідки; банківськими виписками про перерахування коштів за надання послуг (виконання робіт).

Суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що відповідачем не доведено наявність у ТОВ «Свято Світ» наміру здійснення господарської операції з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, оскільки спірні правочини були укладенні позивачем з контрагентами відповідно до чинного законодавства, зобов'язання за ним виконані сторонами, належних та допустимих доказів наявності наміру у сторін щодо уникнення або зменшення оподаткування фінансових результатів виконання господарських операцій, укладання правочинів з порушенням компетенції суду не надано.

Постанова про порушення кримінальної справи №54-3414/1 та пояснення осіб, надані ними в рамках кримінальної справи, на що посилається відповідач, не можуть бути достатніми підставами для визначення (збільшення, зменшення) позивачу грошового зобов'язання з податку на додану вартість, оскільки в силу ч.4 ст.72 КАС України в матеріалах справи відсутні вирок або постанова про закриття кримінальної справи відносно особи (осіб) щодо питань, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою (особами).

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що позивачем у відповідності до положень пп.пп.198.3, 198.6 ст.198, пп.201.6 ст.201 Податкового кодексу України до складу податкового кредиту правомірно включено суми податку на додану вартість на підставі податкових накладних, отриманих позивачем від контрагентів-платників податку - ТОВ «Телерадіокомпанія «Реклама-Дизайн», ТОВ «НВО «Мета», встановлення судом на підставі матеріалів справи реальності здійснення господарських операцій, наявності наданих послуг та проведення оплати за них, використання придбаних послуг у господарській діяльності позивача, натомість, відповідачем в порушення ч.2 ст.71 КАС України не доведено правомірності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 28 вересня 2012 року №0001222300, яке є протиправним та підлягає скасуванню.

Також суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку щодо закриття провадження у справі в частині позовних вимог про визнання незаконними дій відповідача, що виявились у проведенні документальної позапланової невиїзної перевірки позивача з питань законності формування податкового кредиту та валових витрат по взаємовідносинах з його контрагентами за період з 01 січня 2009 року по 01 липня 2012 року та викладенні в акті перевірки від 14 вересня 2012 року №324/22-01/36106449 висновків про нікчемність правочинів, укладених між позивачем та його контрагентами, оскільки акти документальних перевірок та дії посадових осіб, вчинені в процесі та за результатами перевірок, не створюють правових наслідків, а тому не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства в силу ст.ст.2, 17 КАС України.

На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для зміни або скасування постанови суду.

Керуючись ст.ст.195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд,-

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області Державної податкової служби - залишити без задоволення.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 08 листопада 2012 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали виготовлено 04 лютого 2013 року.

Головуючий суддя В.Е.Мацедонська

Судді Т.М.Грищенко

І.О.Лічевецький

Головуючий суддя Мацедонська В.Е.

Судді: Лічевецький І.О.