Постанова № 29023801, 29.01.2013, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

копія

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 січня 2013 р. Справа № 804/100/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

Судді: Юхно І.В.

при секретарі Василенко Н.П.

за участю:

представника позивача: Кузнєцової Н.О., Голікова В.В., Михайлової О.В.

представника відповідача Петрашку О.О., Шаповал В.В., Ігнатенко М.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Метрополія» до Дніпропетровської міжрайонної державної податкової інспекції у Дніпропетровській області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень - рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Метрополія» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Дніпропетровської міжрайонної державної податкової інспекції у Дніпропетровській області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень - рішень №0000242341 з податку на прибуток підприємства на загальну суму 47127784,00грн. №0000212341 з податку на додану вартість на суму 416582,00грн., №0000212341 з податку на додану вартість на суму 3137000,00грн від 16.08.2012р.

В обґрунтування позову зазначено, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення суперечать вимогам податкового законодавства України і є незаконними. Позивачем зазначено наступне оскільки за наслідками проведення податкової перевірки, оформленої актом№432/232/32998698 від 21.06.11 р. ДПІ не складала і не направляла повідомлення-рішення на суму 2918977 грн., TOB «Метрополія» не мало документальних підстав для відображення у податковій звітності результатів зазначеної вище перевірки. Крім того виходячи з норми ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» відповідачем порушено вимоги чинного законодавства при винесенні оскаржуваного податкового повідомлення-рішення. При цьому позивач зазначає, що висновок відповідача про повторне включення ТОВ «Метрополія» податкових накладних від 23.05.2008р. №43 та від 30.06.2008 року № 236 до складу податкового кредиту у лютому 2009 року є необґрунтованим, оскільки документ, на підставі якого у травні, червні 2008 року було включено до податкового кредиту суму у розмірі 32261,33грн. та 2793395,31грн., не є податковою накладною, і тому не давали позивачеві право на формування податкового кредиту. За результатами перевірки ДПІ у Бабушкінському районі вказана сума була виключена із складу податкового кредиту, як непідтверджена податковою накладною. Податкові накладні 23.05.2008р. №43 та від 30.06.2008 року № 236, оформлені належним чином, позивач отримав від ТОВ «Формат Інжинірінг» та ТОВ «Корпорація «Альтіс-Холдинг» у лютому 2009 року. Таким чином, ТОВ «Метрополія», формуючи у лютому 2009 року податковий кредит на суму32261,33грн. та 2793395,31грн., діяло у відповідності до чинного законодавства, оскільки податкова накладна, яка підтверджує суму податкового кредиту, була вперше отримана підприємством у лютому 2009 року. Крім того позивачем зауважено, що висновки Акту про порушення, допущені TOB «Метрополія» при розрахунку об'єкту оподаткування податком на прибуток при відображенні у складі витрат на оплату відсотків за кредитом, залученим на спорудження основних фондів, не відповідають нормам ПКУ та методиці обліку витрат підприємств, оскільки з вимог цих нормативних актів ТОВ «Метраполія» не мало права капіталізувати у 2011р. - 1кв. 2012 р. (періоді, що перевірявся) фінансові витрати, що виникли за відсотками, нарахованими за договорами позики на загальну суму 46 213 833 грн. Представники позивача в судовому засіданні позов підтримали у повному обсязі.

Представники відповідача проти задоволення позову в судовому засіданні заперечили, надали суду письмові заперечення, що були приєднані до матеріалів справи.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «Метрополія» (код ЄДРПОУ 329898698) перебуває на обліку Дніпропетровської міжрайонної державної податкової інспекції у Дніпропетровській області Державної податкової служби, як платник податків та зборів, у тому числі (у період, що розглядається) податку на прибуток, податку на додану вартість.

Дніпропетровською міжрайонною ДПІ Дніпропетровської області ДПС проведено документальну планову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Метрополія» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011р. по 31.03.2012р. За результатами проведеної перевірки працівниками ДПІ складено акт від 03.08.2012р. №315/221/32998698, якій було вручено посадовим особам TOB «Метрополія» 03.08.2012р.

Перевіркою встановлено порушення ТОВ «Метраполія»:

1. П.п.138.1.1, п.138.1., п.138.2, п.п. 138.10.3, п.п.138.10.5 п.138.10 ст.138, п.п.139.1.9 п.139.1. ст.139, п.141.1 ст.141 Податкового кодексу України №2755-VI від 02.12.2009р. п.3 підрозділу 4 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України в результаті чого TOB «Метрополія» завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в періоді, що перевірявся, у II кварталі 2011р. у сумі - 221066780 грн., у ІІ-ІІІ гварталі 2011р. у сумі - 200478824 грн., у ІІ-ІУ кварталах 2011р. у сумі - 191199285 грн., у І кварталі 2012р. (з урахуванням ІІ-ІУ кварталу 2011р.) у сумі - 176904954 грн. Крім того встановлено заниження сплати податку на прибуток у ІІкварталі 2011р. у сумі - 2928195грн. у ІІ-ІІІ кварталі 2011р. у сумі 8950828 грн., ІІ-ІУ 2011р. у сумі 13999851 грн,за І квартал 2012р у сумі - 4944136грн.

2. Ст.185, п.187.1 ст. 187, п.198.6ст.198, ст..200, п.201.7, п.201.11 ст201 ПК України, Наказу ДПА України №41 від 25.01.2011р.»Податкова декларація з податку на додану вартість, та Наказу МінФіну України від 25.11.11 №1492 «Про внесення змін до форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість» п.п.7.2.1., п.п.7.2.3., п.7.2.6., п.7.2., п.п.7.4.1.,п.п.7.4.5., п.7.4.,п.п.7.5.1.п.7.5. ст7. Закону України «Про податок на додану вартість» в результаті чого ТОВ «Метраполія» занижено податкові зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 2509600 грн., у тому числі за жовтень 2011р. у сумі - 2204980, у сумі - грудень 2011р. у сумі - 152969 грн., за лютий 2012р. у сумі - 91 588 грн., за березень сумі - 60 063 грн.

3. П.46.1.ст.46 та п.103.9 ст103 ПКУ підприємством TOB «Метрополія» не надано звіт податкових зобов'язань нерезидентів, якими отримано доходи із джерелом іх походження з України у II, III, IV кварталі 2011р та І кварталі 2012р.

4. абз. "б» п.176.2 ст.176 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року 55-VI.

5. п.246.5 ст.246 Податкового кодексу України №2755-УІ від 02.12.2010р. (зі змінами доповненнями) TOB Метрополія занижено екологічний податок на загальну суму 65,2 грн. у т.ч. за І квартал 2012р. у сумі - 1065,2 грн.

6. п.49.2 ст.49 п.п.49.18.2 п.49.18 ст.49 Податкового кодексу України №2755-УІ TOB «Метрополія» несвоєчасно подано декларації з податку на прибуток за II квартал 2011р., за II -III квартал 2011р., за ІІ-ІУ -ртал 2011р.

На підставі зазначеного Акту ДПІ склало податкові повідомлення-рішення від 16.08.2012 р. за формами «Р» № 0000222341, «В4» № 0000212341 та «П» №0000242341, згідно яких TOB «Метрополія» нарахована сума грошового зобов'язання з податку на додану вартість у загальній сумі 3 137 000 грн. (2509600 грн. за основним платежем, 627 400 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями), зменшено від'ємне значення податку на додану вартість в розмірі 416 582 грн. та від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємства у розмірі 47 127 784 грн.

2 листопада 2012 року TOB «Метрополія» отримало Рішення про результати розгляду первинної скарги від 29.10.2012р. №27027/10/10-014, яким скарги підприємства залишені без задоволення, а повідомлення-рішення, що оскаржувалися, - без змін.

Не погодившись з даним рішенням, TOB «Метрополія» 9.11.2012р. подало повторну скаргу на повідомлення-рішення до ДПС України. 11.12.2012р. TOB «Метрополія» отримало рішення ДПС України про результати розгляду повторної скарги №6411/0/61-12/10-2115 від 03.12.2012р., яким ДПС Україні:по оскаржувані повідомлення в силі, а скаргу підприємства - без задоволення.

Правова позиція відповідача спростовується з огляду на фактичні обставини справи, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що в вищезазначеному акті наведено твердження, у відповідності до яких «TOB «Метрополія» не було приведено у відповідність звітність, декларації з податку на додану вартість, за період що перевірявся, а саме не здійснено зменшення залишку від'ємного значення попередніх податкових періодів, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду рядок декларації 21 на суму 2918977грн. Зазначена сума завищення від'ємного значення мала відображення у розділах 3.2.2, 3.2.3 та 4 акту №432/232/32998698 від 21.06.11р. за період фінансово-господарської діяльності з 01.01.2008 по 21.12.10». З цього випливає, що оскільки «TOB «Метрополія» не оскаржувало у судовому або апеляційному порядку питання щодо завищення від'ємного значення у сумі - 2 918 977 грн., І це встановлено при проведенні попередньої перевірки та відображене в акті № 432/232/32998698 від 21.06.11 р. на стор.118 «Висновок», підприємством порушено наказ ДПА України № 41 від 25.01.2011 р. податкова декларація з податку на додану вартість», та наказу Міністерства фінансів України від 125.01.11 № 1492 «Про внесення змін до форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з І податку на додану вартість», що призвело до порушення п.200.1 ст.200 Податкового кодексу України та заниження TOB «Метрополія» сплати податкових зобов'язань з податку на додану вартість у періоді, що перевірявся, у всього у сумі 2 505 795 у т.ч. за жовтень 2011 р. - у сумі 2 201 175 грн., за грудень 2011 р. у сумі - 152 969 грн., за лютий 2012р. у сумі - 91 588 грн:, за березень 2011 р. у сумі - 60 063 грн.».

Суд не приймає до уваги зазначені твердження оскільки, у відповідності до п.3 розділу І Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПАУ від 22.12.10 р. №984 (надалі - Порядок №984), результати документальних перевірок оформлюються у формі акта або довідки. У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт, а у разі відсутності порушень - довідка. Акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням, якого покладено на органи державної податкової служби.

Таким чином, Акт лише описує порушення, виявлені представниками податкових органів під час перевірки. Пункт 86.7 ст.86 ПКУ та розділ IV Порядку № 984 передбачає можливість подання заперечень до акту податкової перевірки, проте не передбачають процедури подальшого оскарження акту перевірки.

Враховуючи це, TOB «Метрополія» скористалось своїм правом та подало заперечення від 25.06.201 1 р. № 407 до акту планової перевірки №432/232/32998698 від 21.06.2011р., за період з 01.01.2008 р. по 31.12.2010р. У вказаних запереченнях зазначено, що TOB «Метрополія» не погодились з висновками перевірки щодо виявленого порушення, а саме з твердженнями акту завищення від'ємного значення з податку на додану вартість у сумі 2 825 656 грн. (невизнання податкового кредиту за податковими накладними, отриманими від TOB «Корпорація «Альтіс Холдинг» на суму 2 793 395,31 грн., від TOB «Формат Інжинірінг» на суму 32 261,33 грн.).

У відповіді на заперечення від 05.07.2011р. №14824/10/232 ДПІ не погодилося з аргументами, викладеними TOB «Метрополія», та залишила висновок акту від 21.06.2011 р. №432/232/32998698 щодо завищення від'ємного значення без змін.

Згідно з п.54.3 ПКУ «контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму ... зменшення(збільшення) від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення ... від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках». Таке самостійне визначення проводиться шляхом складання податковим органом податкового повідомлення-рішення з урахуванням вимог п.58.1 ПКУ: «...у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган ... зменшує розмір ... від'ємного значення суми податку на додану вартість ..., такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення. Податкове повідомлення-рішення містить підставу для такого нарахування (зменшення) ... від'ємного значення суми податку на додану вартість; посилання на норму цього Кодексу та/або іншого закону, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи.

Відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок грошових зобов'язань платника податків: зменшення ... від'ємного значення суми податку на додану вартість; граничні ... строки виправлення платником податків показників податкової звітності; попередження про наслідки ... не внесення виправлень до показників податкової звітності в установлений строк; граничні строки, передбачені цим Кодексом для оскарження податкового повідомлення-рішення».

Форму та порядок надіслання податкового повідомлення-рішення затверджено наказом ДПА України 22. 12.2010р. №985. Підпункт 2.2 даного наказу зобов'язує податковий орган при зменшенні контролюючими органами від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податку скласти податкове повідомлення-рішення за формою В4. З матеріалів справи та наданих в судовому засіданні пояснень вбачається з 05.07.2011р. (дати розгляду податковим органом заперечень до акту попередньої перевірки) ДПІ не виконало свого обов'язку та не склало повідомлення-рішення за формою В-4 про зменшення ТОВ «Метраполія» відємного значення з податку на додану вартість на суму 2918977грн.

Твердження відповідача, про те що позивач не скористався своїм правом на оскарження акту в суді, не береться судом до уваги та спростовується практикою розгляду зазначених спірних правовідносин та нормами законодавства.

Відповідно до п.2 Роз'яснень президії Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів» від 26.01.2000р. № 02-5/35, не можуть оспорюватися акти ревізій, документальних перевірок, дії службових осіб, вчинені у процесі чи за результатами перевірок тощо, оскільки ці акти не мають обов'язкового характеру.

Порядком оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України 22.12.2010 № 984, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12 січня 2011 р. за № 34/18772, встановлено що результати документальних перевірок оформлюються у формі акта або довідки, як вже було зазначено вище. У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт, а у разі відсутності порушень - довідка. Акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. Акт містить систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. Акт документальної перевірки складається з чотирьох частин: вступної, загальних положень, описової частини та висновку. До акта додаються інформативні додатки.

Таким чином, акт перевірки та викладені у ньому факти та висновки не можна розглядати як рішення суб'єкта владних повноважень, що породжує для суб'єкта господарювання певні правові наслідки. Акт є виключно носієм інформації, як зазначено вище, він не є обов'язковим для виконання та не тягне сам по собі для платника податків жодних правових наслідків, тобто не є нормативно-правовим актом чи актом індивідуальної дії.

Отже, оскаржувані висновки акту перевірки не створюють для платника податків додаткових обов'язків, жодним чином не впливають на права ТОВ «Метрополія» як платника податків, не є документами, котрі невідворотно зумовлює настання для нього певних правових наслідків.

При цьому суд вважає за необхідне зазначити, що оцінка акту перевірки, в тому числі і оцінка дій посадових осіб податкового органу щодо його складання, викладення у ньому висновків перевірки, а також щодо самих висновків перевірки, надається уповноваженими законом органами влади при вирішенні спору щодо оскарження податкового повідомлення - рішення, прийнятого на підставі такого акту.

Окрім того, суд вважає за необхідне зауважити, що процедура оскарження висновків акту перевірки закріплена в п. 86.7 ст. 86 Податкового кодексу України. Даною нормою встановлено, що у разі незгоди платника податків або його законних представників з висновками перевірки чи фактами та даними, викладеними в акті (довідці) перевірки вони мають право подати свої заперечення протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта (довідки). Рішення про визначення грошових зобов'язань приймається керівником органу державної податкової служби (або його заступником) з урахуванням результатів розгляду заперечень платника податків (у разі їх наявності). І позивачем на виконання вищенаведених вимог зазначена процедура дотримана.

В Акті перевірки від 03.08.2012р.зазначено, що згідно наданих до перевірки документів встановлено, що підприємством включено до податкового кредиту лютого 2009 року податкові накладні від TOB «Формат Інжинірінг» на суму 193 568 грн. (в т.ч. ПДВ - 32 261,33 грн.) та податкову накладну від 30.06.2008 р. № 236 від TOB «Корпорація «Альтіс-Холдинг» на суму 16 760 371,85 грн. (в т.ч. ПДВ - 2 793 395,31 грн.). Згідно акту перевірки № 107/23-2/32998698 від 21.01.2009 року, складеного фахівцями ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська, ТОВ «Метрополія» до складу податкового кредиту з ПДВ необґрунтовано віднесено у червні, липні 2008 року ПДВ на суму 2825657,00грн. згідно податкових накладних№ 43 від 23.05.2008 р., отриманої від TOB «Формат Інжинірінг» та № 236 від 30.06.2008 р. отриманої від ТОВ «Корпорація «Альтіс-Холдинг», оскільки зазначені документи не відповідають вимогам закону : відсутні обов'язкові реквізити: податковий номер платника податку-продавця, опис (номенклатура) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм). У зв'язку з наведеним зазначені документи не були визнані податковим органом як податкові накладні. Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом та відноситься до категорії первинних документів. Згідно п. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення. Відповідно до вказаних обставин підстав для повторного включення вищевказаної податкової накладної до податкового кредиту декларації з ПДВ за лютий 2009 року у ТОВ «Метрополія» не було.

Як вбачається з матеріалів справи, TOB «Метрополія» у лютому 2009 року отримало податкову накладну від 23.05.2008 р. № 43 від TOB «Формат Інжинірінг» на суму 193 568 грн. (в т.ч. ПДВ - 32 261,33 грн.) та податкову накладну від 30.06.2008 р. № 236 від TOB «Корпорація «Альтіс-Холдинг» на суму 16 760 371,85 грн. (в т.ч. ПДВ - 2 793 395,31 грн.). Зазначені податкові накладні повністю відповідали вимогам пп. 7.2.1 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 р. №. 168/97-ВР тому, керуючись пп. 7.4.1 та пп. 7.4.5 названого Закону, TOB «Метрополія» включила суму до складу податкового кредиту.

Вказана податкова накладна складена за належною формою і містить усі обов'язкові реквізити, встановлені у п.п. 7.2.1. п. 7.2. статті 7 Закону № 168/97.

На підставі зазначених податкових накладних від 23.05.2008 р. № 43 від 30.06.2008 р. № 236 ТОВ «Метрополія» у декларації з ПДВ за лютий 2009 року було зроблено коригування податкового кредиту у сумі 2825657,00грн. шляхом виправлення помилки, що містилась в раніше поданій декларації за квітень 2008 року (ряд. 16.1. декларації).

Таким чином, ТОВ «Метрополія» фактично у декларації за лютий 2009 року зменшило податковий кредит червень, липень 2008 року на суму 2825657,00грн. та збільшило на цю ж саму суму податковий кредит за лютий 2009 року.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Підпунктом 7.4.1. п. 7.4. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року № 168/97-ВР (надалі Закон № 168/97) встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку, зокрема, з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

У відповідності з п.п. 7.4.5.п. 7.4. статті 7 Закону № 168/97не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Згідно п.п. 7.2.6. п. 7.2. статті 7 Закону № 168/97 податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. У разі відмови з боку постачальника товарів (послуг) надати податкову накладну або при порушенні ним порядку її заповнення отримувач таких товарів (послуг) має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум цього податку до складу податкового кредиту.

Поняття податкової накладної наведено у п.п. 7.2.1. п. 7.2. статті 7 Закону № 168/97, у відповідності з яким платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: а) порядковий номер податкової накладної; б) дату виписування податкової накладної; в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ж) ціну поставки без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Аналіз наведених правових норм вказує на те, що платником податків до складу податкового кредиту можуть бути включені суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням ним товарів (послуг) за умови підтвердження таких сум, зокрема, податковими накладними, що мають бути заповнені в порядку, визначеному законодавством, зокрема, містити усі обов'язкові реквізити, встановлені п.п. 7.2.1. п. 7.2. статті 7 Закону № 168/97.

Порушення вимог законодавства щодо порядку заповнення податкової накладної позбавляє платника податку права на включення сум, вказаних в такій податковій накладній, до складу податкового кредиту.

При цьому законодавством визначено вичерпний перелік наслідків включення до складу податкового кредиту сум, не підтверджених податковими накладними, зокрема, заповненими з порушенням вимог щодо їх змісту.

Вказаний перелік не містить заборони включення в подальшому до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість на підставі податкових накладних, заповнених належним чином і отриманих в інших податкових періодах, ніж дата їх виписки.

Отже, включення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість на підставі податкової накладної, що не містить усіх обов'язкових реквізитів, має наслідком зменшення суми податкового кредиту за відповідний звітний період і донарахування фінансових санкцій у разі появи за наслідками такого зменшення суми ПДВ, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками відповідного звітного періоду.

Проте, вказані обставини не позбавляють платника податків права включити в подальшому до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість на підставі податкової накладної, оформленої належним чином.

За таких обставин доводи відповідача про повторне включення у лютому 2009 року до складу податкового кредиту сум ПДВ у розмірі 2825657,00грн. є необґрунтованими та спростовується матеріалами справи.

Щодо висновків Акту про порушення, допущені TOB «Метрополія» при розрахунку об'єкту оподаткування податком на прибуток при відображенні у складі витрат на оплату відсотків за кредитом, залученим на спорудження основних фондів, не відповідають нормам ПКУ та методиці обліку витрат підприємств, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до пп.138.10.5 п. 138.10 ст.138 та п.141.1 ст. 141 ПКУ, до складу інших витрат включаються будь-які витрати, пов'язані з нарахуванням процентів за борговими зобов'язаннями (в тому числі за будь-якими кредитами, позиками, крім фінансових витрат, включених до собівартості кваліфікаційних активів відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку), якщо такі нарахування здійснюються у зв'язку з провадженням господарської діяльності платника податку.

Регулювання фінансових витрат та їх розподіл між витратами періоду та вартістю кваліфікаційного активу проводиться на підставі Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 31 «Фінансові витрати», затвердженого наказом Міністерства Фінансів України від 28.04.2006 р. №415 (надалі - П(С)БО 31). Вимоги даного стандарту обов'язкові до виконання підприємствами, організаціями, іншими юридичними особами незалежно від форм власності (крім бюджетних установ та підприємств, що складають фінансову звітність за міжнародними стандартами фінансової звітності). Саме тому всі витрати на оплату процентів за користування позиченими коштами юридичні особи (крім суб'єктів малого підприємництва) мають визнавати витратами того звітного періоду, за який вони були нараховані (визнані зобов'язаннями), крім тих фінансових витрат, що капіталізуються.

Під капіталізацією П(С)БО 31 розуміє включення нарахованих (визнаних) відсотків за запозиченнями, тобто фінансових витрат, до собівартості кваліфікаційного активу. Під останнім розуміють актив, який обов'язково потребує суттєвого часу для його створення. П(С)БО 31 не містить визначення, що саме вважається суттєвим часом, проте Методичні рекомендації з бухгалтерського обліку фінансових витрат, затверджені наказом Мінфіну України від 01.11.2009 р. № 1300 (надалі - Методичні рекомендації № 1300), визначають його як час, який становить більше, ніж 3 місяці.

Пункт 5 П(С)БО 31 встановлює, що капіталізація фінансових витрат (тобто віднесення процентів пов'язаних із запозиченнями, до собівартості кваліфікаційного активу) застосовується лише до суми тих фінансових витрат, яких можна було б уникнути, якби не здійснювалися витрати на створення кваліфікаційного активу. Пункт 2.3 Методичних.рекомендацій №1300 деталізує дану норму, вказуючи, що капіталізація фінансових витрат здійснюється тільки протягом періоду створення кваліфікаційного активу.

У п.4.1 Методичних рекомендацій №1300 визначено умови, за якими мають діяти підприємства при визначенні суми фінансових витрат, що підлягає капіталізації. Так, серед іншого, для її обчислення необхідно визначитися: чи не скінчився термін створення кваліфікаційного активу у той час, як відсотки за позику підприємство продовжує сплачувати. Відповідно до п.13 1І(С)БО 31, капіталізація фінансових витрат припиняється, якщо створення кваліфікаційного активу завершено.

Виходячи з наведеного, на капіталізацію фінансових витрат жодним чином не впливає факт погашення або наявності заборгованості за запозиченнями підприємства. Головним критерієм включення фінансових витрат до собівартості активу є процес його створення, і як тільки такий процес завершується, витрати за нарахованими процентами мають визнаватися поточними витратами періоду, а їх капіталізація припиняється.

Крім того, П(С)БО 31 окремо регламентує облік витрат на створення кваліфікаційних активів, які створюються частинами. Так, відповідно до п.14 стандарту, «якщо створення кваліфікаційного активу здійснюється частинами, кожна з яких може окремо використовуватися за цільовим призначенням, до завершення створення інших частин, капіталізація фінансових витрат щодо частин, які можуть використовуватися, припиняється у періоді, що настає за періодом, у якому всі роботи зі створення таких частин кваліфікаційного активу завершені».

Матеріалами проведеної ДПІ перевірки підтверджується, що TOB «Метрополія» обліковує торгівельно-розважальний комплекс в бухгалтерському та податковому обліку як окремі об'єкти обліку: «ТРК Караван 1-й пусковий» та «ТРК Караван 2-й пусковий». Щодо кожного з цих об'єктів наявні Акти Державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта, відповідно, від 11.09.2008 р. № 1102 (розпорядження голови РДА від 11.09.2008 р. № 3886-р) та від 26.12.2008 р. № 1835 (розпорядження голови РДА від 26.12.2008 р. № 651 1-р). Зазначені об'єкти використовуються у господарській діяльності TOB «Метрополія», а саме ці нежитлові приміщення з 2008 року надаються підприємством в оренду.

Отже, з урахуванням п.п. 13 та 14 П(С)БО 31, припинення створення/завершення робіт зі створення кваліфікаційного активу автоматично призводить до припинення капіталізації фінансових витрат, незалежно повернення кредитору основних сум боргових зобов'язань після введення кваліфікаційного активу в експлуатацію.

Незавершене будівництво 3-ї пускової лінії ТРК Караван, обліковується на бухгалтерському субрахунку 151, оскільки з кінця 2009 року припинено усі роботи, пов'язані з закінченням будівництва через відсутність фінансування та великий розмір заборгованості за раніше взятими зобов'язаннями. Зазначене підтверджується даними обліку та матеріалами перевірки, а саме регістрами обліку за субрахунком 151, 631, тощо.

У листопаді 2009р. TOB «Метрополія» провівши звіряння з основним підрядниками, що виконували роботи зі створення 1 та 2 черги ТРК, з'ясувало: під час визначення вартості будівництва та обсягів виконаних робіт 2 черги ТРК помилково не була врахована сума виконаних робіт КБ-2-в, КБ-3 за актами підрядників на загальну суму 41 358 505,20грн без ПДВ. Тобто фактичні роботи, пов'язані зі створенням 2 черги було виконано ще у 4 кв-лі 2008р., проте це помилково не було відображено в обліку. Виправиши цю помилку, TOB «Метрополія» уточнила вартість збудованої 2 черги ТРК та отримала оновлений Витяг з реєстру прав власності на нерухоме майно від 11.11.2009р. Отже всі роботи зі створення/будівництва 1 та 2 черги ТРК були завершені до 01.01.2011 р., тобто до дати, коли за правилами П(С)БО 31 «Фінансові витрати» проценти за запозиченнями, отриманими для створення кваліфікаційних активів, необхідно включати до вартості таких кваліфікаційних активів.

Що стосується 3 черги ТРК, то на цей час всі роботи зі створення цього об'єкту припинені. Відповідно до Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженої наказом МФУ30.11.199 р. № 291, за дебетом рахунку 15 "Капітальні інвестиції" відображається збільшення зазнаних витрат на придбання або створення матеріальних та нематеріальних необоротних активів, за кредитом - їх зменшення (введення в дію, прийняття в експлуатацію придбаних або створених нематеріальних активів тощо). На субрахунку 151 "Капітальне будівництво" відображаються витрати на будівництво, що здійснюється як господарським, так і підрядним способом для власних потреб підприємства.

TOB «Метрополія» використовує субрахунок 151 як для відображення понесених витрат на створення об'єктів основних засобів, так й витрат на їх поліпшення/ремонт.

Аналіз синтетичного субрахунку 151 дозволяє зробити висновок, що за період 01.01.2011р.-31.03.2012р. витрати на створення 3 черги ТРК TOB «Метрополія» не здійснювало. Відсутність робіт по 3 черзі ТРК підтверджують залишок будівельних матеріалів (рах.205), що були передані підряднику TOB «Корпорація «Альтіс-Холдинг») у сумі 5 202 460,35 грн ( без урахування ПДВ), який утворився станом на 31.12.2008р. і був незмінним протягом 2011-2012 рр. До цього часу підрядник не відзвітувався за цими матеріалами; також не складено акт виконаних робіт із застосуванням зазначених матеріалів.

Таким чином, відсутність первинних документів, що підтверджують будівництво З черги ТРК, а також відсутність руху за синтетичними субрахунками 151 та 205, на яких накопичуються та проводяться витрати зі створення названого об'єкту, свідчать про те, що у періоді 01.01.2011р.-31.03.2012р. діяльність зі створення 3 черги ТРК фактично не проводитилась.

З огляду на наведене, підприємство при обліку витрат вірно керувалося п.11 П(С)БО 31 та п.2.8 Методичних рекомендацій №1300, де зазначено, що капіталізація фінансових витрат зупиняється, якщо на суттєвий час переривається активна діяльність, пов'язана зі створенням кваліфікаційного активу для використання його за призначенням або продажу. На період зупинення робіт фінансові витрати, пов'язані з утриманням частково завершених кваліфікаційних активів, визнають фінансовими витратами того звітного періоду, за який їх нараховано.

Виходячи з зазначеного вище, TOB «Метрополія» не мало права капіталізувати у 2011р. - 1 кв. 2012 р. (періоді, що перевірявся) фінансові витрати, що виникли за відсотками, нарахованими за договорами позики на загальну суму 46 213 833 грн.

Зазначені витрати у порядку, визначеному П(С)БО 31 та Методичними рекомендаціями № 1300, необхідно визнавати витратами того звітного періоду, за який вони були нараховані (визнані зобов'язаннями).

Отже, TOB «Метрополія», виконуючи положення пп.138.10.5, п.141.1 ПКУ та П(С)БО 31, включило до фінансових витрат, які беруть учать у розрахунку оподатковуваного прибутку звітних періодів відсотки нараховані за договорами позики у іноземній валюті.

Крім наведеного, слід зауважити, що норми ПКУ, що регулюють оподаткування процентів за борговими зобов'язаннями, не містять додаткових обмежень або доповнень до порядку капіталізації фінансових витрат, який встановлено положеннями бухгалтерського обліку, зокрема П(С)БО 31.

З урахуванням вищевикладених обставин, суд вважає, що вимоги позивача правомірні, обґрунтовані і підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Отже, документально підтверджені позивачем судові витрати - судовий збір підлягає стягненню з Державного бюджету України на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 69,71, 158-163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Метрополія» до Дніпропетровської міжрайонної державної податкової інспекції у Дніпропетровській області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень - рішень №0000242341 з податку на прибуток підприємства на загальну суму 47127784,00грн., №0000212341 з податку на додану вартість на суму 416582,00грн., №0000222341 з податку на додану вартість на суму 3137000,00грн від 16.08.2012р.

Скасувати податкове повідомлення - рішення №0000242341 з податку на прибуток підприємства на загальну суму 47127784,00грн. від 16.08.2012р.прийняте Дніпропетровською міжрайонної державної податкової інспекції у Дніпропетровській області Державної податкової служби.

Скасувати податкове повідомлення - рішення №0000212341 з податку на додану вартість на суму 416582,00грн. від 16.08.2012р.прийняте Дніпропетровською міжрайонної державної податкової інспекції у Дніпропетровській області Державної податкової служби.

Скасувати податкове повідомлення - рішення №0000222341 з податку на додану вартість на суму 3137000,00грн від 16.08.2012р. прийняте Дніпропетровською міжрайонної державної податкової інспекції у Дніпропетровській області Державної податкової служби.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Метрополія» судовий збір у розмірі 2146(дві сто сорок шість)грн. 00 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та строки, зазначені в ст. 186 КАС України та набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України.

Повний текс постанови складено 01.02.2013р..

Суддя І.В. Юхно