Ухвала суду № 29021898, 08.01.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 січня 2013 року м. Київ К-41613/10

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді-доповідача Голубєвої Г.К.

Суддів Рибченка А.О.

Федорова М.О.

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Краматорську Донецької області на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 30.09.2010 року та постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 10.12.2009 року по справі № 2а-5044/09/2670 за позовом Закритого акціонерного товариства «БРВ Київ»до Державної податкової інспекції у м. Краматорську Донецької області, третя особа: Державна податкова інспекція у Солом'янському районі м. Києва про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Закрите акціонерне товариство «БРВ Київ»звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Краматорську Донецької області про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення ДПІ у м. Краматорську від 27.04.2009 року №0001081503/020852 на суму 170,00 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 10.12.2009 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 30.09.2010 року у даній справі позов задоволено з огляду на правомірність заявлених вимог.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким повністю відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог, оскільки вважає, що постанову та ухвалу було прийнято з порушенням норм матеріального права та без належного врахування всіх обставин справи.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ДПІ у м. Краматорську була проведена невиїзна документальна перевірка ЗАТ «БРВ Київ», за результатами якої встановлено порушення вимог ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування»; п. 3.5 р.3 «Положення про порядок сплати місцевих податків та зборів на території м. Краматорська», затвердженого рішенням Краматорської міської ради від 23.12.2005 року № 28/IV-09; пп.4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 року № 2181-ІІІ, а саме - не подання ЗАТ «БРВ Київ»податкового розрахунку комунального податку за 4-й квартал 2008 року по терміну 09.02.2009 року.

На підставі вказаних висновків було прийнято податкове повідомлення-рішення від 27.04.2009 року №0001081503/020852, за яким ЗАТ «БРВ Київ»визначена штрафна (фінансова) санкція по комунальному податку в сумі 170,00 грн.

Задовольняючи позов, суди виходили з наступних мотивів, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Відповідно до ч. 3 ст. 15 Закону України «Про систему оподаткування», місцеві податки і збори (обов'язкові платежі), механізм справляння та порядок їх сплати встановлюються сільськими, селищними, міськими радами відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, установлених законами України. При цьому, податки і збори (обов'язкові платежі), зазначені у пункті 2 частини першої (комунальний податок) і пунктах 2 - 4, 13 та 14 частини другої цієї статті, є обов'язковими для встановлення сільськими, селищними та міськими радами за наявності об'єктів оподаткування або умов, з якими пов'язане запровадження цих податків і зборів.

П латниками комунального податку є юридичні особи, філії та представництва юридичних осіб, а об'єктами оподаткування є доходи отримані від ведення ними господарської діяльності.

Відповідно до ст. 80 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 року № 435-IV, із змінами та доповненнями, юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку.

Відповідно до ст. 95 ЦК України, філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій. Представництвом є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює представництво і захист інтересів юридичної особи.

Згідно з п. 2 Наказу № 22/10/08-1 «Про відкриття торгової точки»від 22.10.2008 року, затвердженого Головою правління ЗАТ «БРВ-Київ»вказано, що зазначена торгова точка не являється відособленим структурним підрозділом ЗАТ «БРВ-Київ», а лише одним із місць здійснення господарської діяльності підприємства.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону «Про систему оподаткування»сума доходу або прибутку, одержана юридичними особами, їх філіями, відділеннями включається до загальної суми доходу (прибутку), що підлягає оподаткуванню в Україні, і враховується при визначенні розміру податку.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач справляє податки (в тому числі і комунальний податок), про що свідчать платіжні доручення про сплату комунального податку (копії платіжних доручень знаходяться в матеріалах справи).

Згідно з Актом «Про результати планової перевірки ЗАТ «БРВ Київ»з питань дотримання вимог податкового законодавства»від 19.03.2009 року № 3456/23-08/32243798 комунальний податок, в тому числі за торгову точку в м. Краматорську, був сплачений в повному обсязі у складі комунального податку юридичної особи ЗАТ «БРВ Київ»за місцем реєстрації.

Як вбачається з матеріалів справи, розрахунок комунального податку за 4-ий квартал 2008 року (в тому числі і за працівників торгової точки в м. Краматорську) був поданий позивачем в податковий орган за місцем реєстрації юридичної особи у Солом'янському районі м. Києва, погашений штампом «Отримано»05.02.2009 року.

За таких обставин та з урахуванням вимог ч. 3 ст. 2, ч. 2 ст. 71 КАС України, суди дійшли обґрунтованого висновку щодо наявності підстав для задоволення позову.

Відповідно до п. 3 ст. 2201 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Отже, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана вірно, а тому касаційну скаргу слід відхилити, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Краматорську Донецької області відхилити.

Ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 30.09.2010 року та постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 10.12.2009 року по справі № 2а-5044/09/2670 залишити без змін.

Справу повернути до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили та може бути переглянута Верховним Судом України в порядку передбаченому ст. ст. 235 -239, ч. 5 ст. 254 КАС України.

Головуючий Голубєва Г.К.Судді Рибченко А.О. Федоров М.О.