Ухвала суду № 29020621, 24.01.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а-13709/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Костенко Д.А. Суддя-доповідач: Земляна Г.В.

У Х В А Л А

Іменем України

24 січня 2013 року м. Київ

колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Земляної Г.В.

суддів Горбань Н.І., Межевича М.В.

за участю секретаря Рижкової Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Дочірньої компанії "Укргазвидобування" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 листопада 2012 року у справі за адміністративним позовом Дочірньої компанії "Укргазвидобування" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" до Лозівської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень ,-

В С Т А Н О В И Л А :

Позивач дочірня компанія «Укргазвидобування» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз Україна» до суду з позовом до Лозівської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби, в якому просить суд просить визнати протиправними і скасувати податкові повідомлення-рішення від 15.03.2012р. №0000151528,№0000161528 про нарахування штрафних санкцій за затримку сплати узгоджених податкових зобов'язань з рентної плати за природній газ та газовий конденсат.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 листопада 2012 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятою постановою представник дочірньої компанії "Украгазвидобування" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та винести нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необґрунтованість та необ'єктивність рішення суду, неповне з'ясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, порушення судом норм матеріального права, що є підставою для скасування судового рішення

Заслухавши суддю-доповідача, осіб, що з'явились в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а постанову суду слід залишити без змін, з наступних підстав.

Згідно зі п.1 ч.1 ст. 198, ст.200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ч. 1 статі 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд першої інстанції всебічно, повно та об'єктивно розглянув справу, правильно встановив обставини справи, наданим доказам дав правильну правову оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, відповідачем проведено камеральну перевірку позивача з питань своєчасності сплати плати за користування надрами для видобування корисних копалин та рентної плати за нафту, природний газ і газовий конденсат, результати якої оформлено актом від 27.02.2012р. №19/15/30019775.

В акті зазначено серед іншого про порушення позивачем п. 57.1 ст. 57 ПК і затримку сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання з рентної плати за природний газ і газовий конденсат за жовтень 2011р.

Згідно з актом порушення полягають в наступному:

- частина грошового зобов'язання з рентної плати за газовий конденсат за жовтень 2011р. в сумі 17'764,71 грн., граничний строк сплати якого -30.11.2011р., фактично була сплачена 23.12.2011р. із затримкою на 23 кал. дні;

- частина грошового зобов'язання з рентної плати за природний газ за жовтень 2011р. в сумі 220'162,86 грн., граничний строк сплати якого -30.11.2011р., фактично була сплачена 28.12.2011р. із затримкою на 28 кал. дні.

15.03.2012р. на підставі даного акта перевірки та згідно із ст. 126 ПК відповідачем винесено наступні податкові повідомлення-рішення:

- №0000151528, яким за затримку на 28 кал. дні сплати суми грошового зобов'язання з рентної плати за природний газ в розмірі 220'162,90 грн. позивача зобов'язано сплатити штраф у розмірі 10% в сумі 22'016,29 грн.;

- №0000161528, яким за затримку на 23 кал. дні сплати суми грошового зобов'язання з рентної плати за газовий конденсат в розмірі 17'764,70 грн. позивача зобов'язано сплатити штраф у розмірі 10% в сумі 1'776,47 грн.

За результатами адміністративного оскарження дані податкові повідомлення-рішення залишено без змін рішеннями ДПС у Харківській області від 21.05.2012р. №6301/7/10.2-17 та ДПС України від 21.06.2012р. №17279/7/10-2215.

Суд першої інстанції відмовляючи в задоволенні позову прийшов до висновку про обґрунтованість висновку відповідача про порушення п. 57.1 ст. 57 ПК і наявність визначених ст. 126 ПК підстав для нарахування штрафних санкцій, розмір яких позивачем не заперечувався і відповідає вимогам ст. 126 ПК.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, ДК "Укргазвидобування" НАК "Нафтогаз України" згідно самостійного рішення, у відповідності до розділу X Податкового кодексу України, є платником рентної плати за нафту, природний газ та газовий конденсат та перебуває на обліку в Лозівській міжрайонній Державній податковій інспекції як платник податків за неосновним місцем обліку.

21 лютого 2011 року позивач подав до податкового органу податкові розрахунки з рентної плати за нафту, природний газ та газовий конденсат № 2919 та № 2920, у яких позивач самостійно задекларував податкові зобов'язання за січень 2011 року: по рентній платі за нафту, що видобувається в Україні в розмірі 16 022 459,61 грн. ; по рентній платі за природний газ, що видобувається в Україні в розмірі 8 538 780,05 грн. ; по рентній платі за газовий конденсат, що видобувається в Україні в розмірі 22 440 690,66 грн.

Разом з тим, судом першої інстанції встановлено, що зазначені в акті перевірки суми грошових зобов'язань з рентної плати за природний газ і газовий конденсат за жовтень 2011р. та граничні терміни їх сплати, не заперечувалися сторонами і підтверджуються наявними у справі податковими розрахунками за жовтень 2011р. від 11.11.2011р.: - вх.№9011222851, згідно з яким позивачем задекларовано 203'412,25 грн. рентної плати за природний газ; - вх.№9011195581, згідно з яким позивачем задекларовано 1'456'277,59 грн. рентної плати за природний газ і 28'211,36 грн. рентної плати за газовий конденсат.

Відповідно до підпункту 59.1 статті 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно з пунктом 59.3 статті 59 Податкового кодексу України податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання, при цьому у відповідності до пункту 59.4 статті 59 Кодексу податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до пункту 260.7 статті 260 Податкового кодексу України сума податкових зобов'язань з рентної плати, визначена у податковому розрахунку за податковий (звітний) період, сплачується платником до бюджету протягом 10 календарних днів після закінчення граничного строку подання такого податкового розрахунку з урахуванням фактично сплачених авансових внесків.

Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України передбачено, що податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно пункту 59.1 статті 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу.

Судом першої інстанції зазначено, що в матеріалах справи містяться копії платіжних доручень позивача від 30.11.2011р. №247 про сплату рентної плати за природний газ за жовтень 2011р. в сумі 22'395'469,87 та №248 про сплату рентної плати за газовий конденсат за жовтень 2011р. в сумі 1'203'486,58 грн.

Крім того, в матеріалах справи містяться роздруківки облікових карток з рентної плати за природний газ і газовий конденсат за 2011р., які повністю відображають надходження коштів за наданими позивачем платіжними дорученнями. Дані облікових карток вказують на те, що станом на 30.11.2011р. (по строку сплати рентних платежів за жовтень 2011р.) за позивачем обліковувався податковий борг попередніх звітних періодів, у т.ч.: по рентній платі за газовий конденсат -17'629,95 грн., по рентній платі за природний газ -218'492,74 грн. Зазначений борг погашено 30.11.2011р. за рахунок коштів, сплачених позивачем згідно платіжних доручень від 30.11.2011р. №247 і №248, що призвело до нарахування пені в сумі 134,76 грн. по рентній платі за газовий конденсат та 1'670,12 грн. по рентній платі за природний газ, а також зумовило виникнення недоїмки за результатами розрахунку з бюджетом за жовтень 2011р., у т.ч.: по рентній платі за газовий конденсат -17'764,71 грн., по рентній платі за природний газ -220'162,86 грн. (у т.ч.: 203'412,25 грн. згідно податкового розрахунку вх. №9011222851, 16'750,61 грн. залишок згідно податкового розрахунку вх. №9011195581). В подальшому борг з рентної плати за газовий конденсат за жовтень 2011р. в сумі 17'764,71 грн. був погашений 23.12.2011р. за рахунок платежу наступного звітного періоду, а податковий борг за природний газ за жовтень 2011р. в сумі 220'162,86 грн. погашений 28.12.2011р, за рахунок наступного зменшення грошових зобов'язань за жовтень 2011р. на 1'267'353,96 грн. згідно уточненого податкового розрахунку (вх. №9012998268 від 20.12.2011р.), копія якого міститься у справі.

Разом з тим, суд першої інстанції правомірно не прийняв до уваги доводи представника позивача, що він не може нести відповідальність у вигляді штрафних санкцій за дії відповідача щодо погашення податкового боргу за попередній період за рахунок поточних платежів, оскільки погашення податкового боргу не є його сплатою, так як однією з умов для сплати штрафу згідно із ст. 126 ПК дійсно є не сплата узгодженої суми грошового зобов'язання протягом встановлених строків саме платником податків. Водночас іншою умовою є наступне погашення податкового боргу, що виник внаслідок такої несвоєчасної сплати платником податків суми податкового зобов'язання.

При цьому ст. 126 ПК не містить жодних застережень чи обмежень щодо способу погашення податкового боргу чи суб'єктного складу осіб, які здійснюють погашення податкового боргу, тому не вимагає погашення податкового боргу лише платником податків, а отже й не виключає можливість такого погашення контролюючим органом в порядку п. 87.9 ст. 87 ПК.

Відповідно до положень п. 87.9 ст. 87 Податкового кодексу України прямо встановлено, що у разі наявності у платника податків податкового боргу органи державної по даткової служби зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення не залежно від напряму сплати, визначеного платником податків. Спрямування коштів платником податків на погаше ння грошового зобов'язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випад ків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загально обов'язкове державне соціальне страхування.

Таким чином, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку, що відповідач правомірно здійснив зарахування частки коштів позивача за жовтень 2011р. згідно платіжних доручень від 30.11.2011р. №247 і №248 в рахунок погашення недоїм ки попередніх звітних періодів незалежно від визначеного позивачем напряму сплати. При цьому позивачу заборонялося сплачувати рентні платежі за жовтень 2011р. до погашення існу ючого податкового боргу попередніх звітних періодів, а також не звільняло його від обов'язку повного і своєчасного розрахунку із бюджетом за жовтень 2011р.

За цих обставин, надані позивачем платіжні доручення від 30.11.2011р. №247 і №248 не підтверджують належну сплату рентної плати за газовий конденсат та природний газ за жовтень 2011р. та не спростовують достовірність зазначених в акті фактів та обґрунтованість висновків про порушення п. 57.1 ст. 57 ПК.

Таким чином, суд першої інстанції правомірно прийшов до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

При цьому апеляційні скарги не містять посилання на обставини, передбачені статтями 202 - 204 Кодексу адміністративного судочинства України, за яких рішення суду підлягає скасуванню.

Доводи, викладені заявниками в апеляційних скаргах були предметом дослідження суду першої інстанції і не знайшли свого належного підтвердження.

Вказані в апеляційних скаргах процесуальні порушення не призвели до неправильного вирішення справи і не є підставою для скасування судового рішення.

Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, в зв'язку з чим апеляційні скарги залишаються без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.4, 8-11, 160, 196, 198, 200, 205, 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Дочірньої компанії "Укргазвидобування" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 листопада 2012 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів із дня складання у повному обсязі, тобто з 29 січня 2013 року шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України у порядку ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: Г.В.Земляна

Судді: Н.І. Горбань

М.В. Межевич

Головуючий суддя Земляна Г.В.

Судді: Горбань Н.І.

Межевич М.В.