Постанова № 29019919, 29.01.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" січня 2013 р. Справа № 5015/1390/12

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Плюшка І.А. - головуючого, Кочерової Н.О., Самусенко С.С.,

розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_4на рішення та постановугосподарського суду Львівської області від 15 червня 2012 року Львівського апеляційного господарського суду від 12 вересня 2012 рокуу справі№ 5015/1390/12господарського судуЛьвівської області за позовомОСОБА_4 доТовариства з обмеженою відповідальністю фірма "Габен" про зобов'язання до вчинення дій та стягнення вартості частини майна товариства, пропорційної внеску до статутного фонду та частини прибутку, одержаного товариством до виходу учасника

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 звернувся до господарського суду Львівської області із позовом до ТОВ фірма "Габен" про зобов'язання до вчинення дій, а саме стягнення вартості частини майна товариства, пропорційної внеску до статутного фонду та частини прибутку, одержаного товариством до виходу учасника.

Рішенням господарського суду Львівської області від 15.06.2012 у справі № 5015/1390/12 (суддя Чорній Л.З.), яке залишено без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 12.09.2012 (колегія суддів: головуючий Кордюк Г.Т., Данко Л.С., Мурська Х.В.), в задоволенні позову відмовлено повністю.

Рішення господарських судів попередніх інстанцій мотивовано, зокрема, тим, що позивачем не доведено дотримання основної вимоги Закону, яка є передумовою для звернення до господарського суду із позовом про виділ частки у статутному капіталі товариства, а саме доказів належного повідомлення товариства про свій вихід.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду Львівської області від 15.06.2012 та постановою Львівського апеляційного господарського суду від 12.09.2012 у справі № 5015/1390/12 ОСОБА_4 звернувся до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій просить вищезазначені судові рішення скасувати, а справу передати на новий розгляд до господарського суду Львівської області.

Касаційну скаргу мотивовано тим, що рішення господарських судів попередніх інстанцій прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Скаржник зазначає, що господарськими судами попередніх інстанцій не було досліджено обставин отримання оригіналу заяви про вихід з товариства посадовими особами ТОВ фірма "Габен", відповідальними за дотримання порядку доступу на територію останнього.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 22.10.2012 у справі №5015/1390/12 відновлено ОСОБА_4 пропущений процесуальний строк на звернення з касаційною скаргою та прийнято її до провадження.

Розпорядженням керівника апарату Вищого господарського суду України від 13.11.2012 № 03.14.03-04/1278 у зв'язку з відрядженням судді Козир Т.П. призначено проведення повторного автоматичного розподілу справи № 5015/1390/12.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 20.11.2012 у справі № 5015/1390/12 касаційну скаргу ОСОБА_4 прийнято до провадження.

Розпорядженням керівника апарату Вищого господарського суду України від 19.12.2012 № 03.14.03-04/1498 у зв'язку з відпусткою судді Мирошниченка С.В. призначено проведення повторного автоматичного розподілу справи № 5015/1390/12.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 24.12.2012 у справі № 5015/1390/12 касаційну скаргу ОСОБА_4 прийнято до провадження.

Ухвалами Вищого господарського суду України від 15.01.2013, 22.01.2013 розгляд касаційної скарги ОСОБА_4 відкладався та продовжувався строк розгляду справи № 5015/1390/12 .

29.01.2013 від ОСОБА_4 надійшло електронне повідомлення, в якому заявник просив відкласти розгляд справи.

Колегія суддів Вищого господарського суду України не вбачає підстав для задоволення даного клопотання та відкладення розгляду справи знову.

Відповідно до вимог статті 1117 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази. У касаційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

З дотриманням передбачених законодавством меж перегляду справи в касаційній інстанції, заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права господарськими судами попередніх інстанцій, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

При дослідженні обставин справи та вирішенні спору по суті господарські суди попередніх інстанцій встановили наступне.

Відповідно до пункту 1.6 статуту ТОВ фірма "Габен" засновниками товариства є ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_4.

В пункті 8.4 визначений розмір статутного капіталу.

Частка ОСОБА_4 у статутному капіталі складає 34%, ОСОБА_5 33% та ОСОБА_6 33%.

Статтею 148 Цивільного кодексу України встановлено, що учасник товариства з обмеженою відповідальністю має право вийти з товариства, повідомивши товариство про свій вихід не пізніше ніж за три місяці до виходу, якщо інший строк не встановлений статутом. Учасник, який виходить із товариства з обмеженою відповідальністю, має право одержати вартість частини майна, пропорційну його частці у статутному капіталі товариства.

Господарські суди попередніх інстанцій встановили, що пунктом 12.1 Статуту ТОВ фірма "Габен" передбачено, що учасник товариства має право вийти з товариства за умови попереднього подання голові товариства нотаріально посвідченого письмового попередження про свій вихід з товариства у трьохмісячний строк до бажаного дня виходу.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог господарські суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що позивачем не надано належних та допустимих доказів стосовно дати одержання відповідачем заяви про вихід із складу учасників товариства та виплату вартості частки його майна.

Господарськими судами попередніх інстанцій було встановлено, що позивач посилаючись на існуючий внутрішній порядок (пропускний режим), зазначив про те, що кур'єр чи інша особа була позбавлена можливості особистого вручення голові загальних зборів та співзасновникові товариства ОСОБА_6 заяви про вихід позивача з ТОВ фірма "Габен".

Тому дана заява була вручена одній із відповідальних осіб за забезпечення на території товариства пропускного режиму за актом прийому передачі-кореспонденції від 28.11.2011.

Відповідно до пункту 28 Постанови Пленуму Верховного суду України від 24.10.2008 № 13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" моментом виходу учасника з товариства є дата подачі ним заяви про вихід посадовій особі товариства або вручення заяви цим особам органом зв'язку.

Господарський суд касаційної інстанції погоджується з висновком господарських судів попередніх інстанцій, зокрема, враховуючи положення Постанови Пленуму Верховного суду України від 24.10.2008 № 13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів", що така заява повинна бути подана посадовій особі товариства або вручена цій особі органом зв'язку.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачем не надано доказів саме такого повідомлення.

Тобто, судами встановлено, що у справі відсутні докази того, що заява про вихід (оригінал) подана саме посадовій особі товариства або вручена цій особі органом зв'язку.

Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновком господарських судів попередніх інстанцій про те, що прийняття рішення позивачем про вихід з товариства та його нотаріальне оформлення не припиняє корпоративних правовідносин, оскільки це рішення не відоме товариству та не породжує правових наслідків, адже заяву не вручено адресатові.

З приводу посилань скаржника на те, що в порядку дублювання ним на адресу відповідача направлялася цінним листом з описом вкладення копія заяви про вихід з товариства, Вищий господарський суду України зазначає, що господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що вказані обставини не підтверджено належними доказами.

Крім того, направлення копії такої заяви цінним листом не відповідає вищевказаному передбаченому законом порядку повідомлення, тому в любому випадку не може вважатися належним.

Вищий господарський суд України звертає увагу на приписи статті 1117 ГПК України, в якій передбачено, що касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

З урахуванням встановлених меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що зважаючи на встановлені судами обставини по даній справі під час її розгляду господарськими судами попередніх інстанцій правильно застосовано норми матеріального та процесуального права.

Оскільки доводи касаційної скарги не спростовують висновків господарських судів, відсутні підстави для скасування оскаржуваних судових рішень.

Відповідно до ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення.

Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 12.09.2012 у справі № 5015/1390/12 залишити без змін.

Головуючий суддя І. Плюшко

Судді: Н. Кочерова

С. Самусенко