Ухвала суду № 29019854, 01.02.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

"01" лютого 2013 р. Справа № 5011-59/13150-2012

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Овечкіна В.Е., Чернова Є.В., Цвігун В.Л.,розглянувши матеріали касаційної скарги ПАТ "Просто-страхування"на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 22.11.2012у справі№5011-59/13150-2012за позовомПАТ "СК "Гарант-Система"доПАТ "Просто-страхування"простягнення страхового відшкодування в порядку регресу В С Т А Н О В И В :

В своєму клопотанні скаржник просить відновити пропущений процесуальний строк, посилаючись на надсилання апеляційним судом оскаржуваної постанови лише 04.12.2012р. та отримання копії постанови відповідачем лише 06.12.2012р.

Відповідно до ч.1 ст.110 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня набрання судовим рішенням апеляційного господарського суду законної сили.

Застосування цього двадцятиденного строку є обов'язковим для всіх учасників судового процесу, в тому числі для господарського суду.

Постанову прийнято Київським апеляційним господарським судом 22.11.2012 та надіслано учасникам судового процесу 04.12.2012р., що підтверджується відміткою суду на звороті останньої сторінки постанови (а.с.115) та доданою до скарги копією поштового конверту.

Однак, належно оформлену касаційну скаргу з відповідним клопотанням подано заявником лише 21.12.2012р., тобто з пропуском встановленого процесуального строку, перебіг якого закінчився 12.12.2012р.

Судова колегія, розглянувши наявні матеріали, вважає, що клопотання про відновлення пропущеного строку не підлягає задоволенню, а справа - касаційному провадженню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.53 Господарського процесуального кодексу України господарський суд може відновити пропущений процесуальний строк за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи, якщо визнає причину пропуску строку поважною.

Отже, відновлення пропущеного процесуального строку є правом суду виходячи з встановлення поважності причин пропуску строку. Поважними визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальних дій.

Згідно зі ст.ст.52,105,110 Господарського процесуального кодексу України перебіг встановленого процесуального строку починається з дня прийняття постанови судом апеляційної інстанції, а не з моменту її отримання сторонами.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обста вини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Доводи скаржника щодо пропуску ним строку через несвоєчасність надсилання апеляційним судом постанови колегія вважає необґрунтованими з огляду на те, що само по собі запізніле отримання скаржником оскаржуваної постанови лише 06.12.2012р. не дає жодних підстав заявнику на власний розсуд обчислювати процесуальний строк з моменту одержання оскаржуваної постанови, оскільки такі дії не відповідають вимогам ст.ст.52,110 ГПК України. Адже, виходячи зі змісту ст.ст.105,110 ГПК України перебіг 20-денного строку розпочинається саме з дня прийняття постанови судом апеляційної інстанції.

Зважаючи на це, касаційна інстанція вважає, що у заявника було цілком достатньо часу - 7 днів (з 06.12.2012р. по 12.12.2012р.) для підготовки та подання касаційної скарги в межах двадцятиденного строку, проте, з невідомих причин ним не вчинено відповідних процесуальних дій. Крім того, відповідач не надав жодних доказів на підтвердження існування істотних перешкод об'єктивного характеру, які б дійсно могли завадити йому подати скаргу в період з 06.12.2012р. по 12.12.2012р.

Таким чином, можливість своєчасного подання належно оформленої касаційної скарги залежала виключно від волевиявлення самого заявника, тобто мала суб'єктивний характер.

Отже, скаржник не був позбавлений реальної можливості подати касаційну скаргу в межах встановленого процесуального строку.

Відтак, заявником не надано належних доказів щодо наявності поважних причин пропуску процесуального строку.

Разом з тим, слід зазначити, що згідно з Законом України "Про судовий збір" від 08.07.2011 №3674-VI, який набрав чинності з 01.11.2011р., статті 45-471 ГПК України виключено.

Відповідно до ч.2 ст.44 ГПК України (в редакції від 01.11.2011р.) розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно з п.2 ч.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі повернення заяви або скарги.

Випадки повернення касаційної скарги врегульовано в ч.1 ст.1113 ГПК України. Зокрема, відповідно до п.5 ч.1 ст.1113 ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання або клопотання про відновлення цього строку відхилено.

За таких обставин, сплачена сума судового збору підлягає поверненню заявнику.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст.44,53,86,110,1113 ГПК України, п.2 ч.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір", Вищий господарський суд України

УХВАЛИВ:

Відхилити клопотання ПАТ "Просто-страхування" про відновлення пропущеного строку для подання касаційної скарги на постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.11.2012 у справі №5011-59/13150-2012.

Касаційну скаргу ПАТ "Просто-страхування" повернути заявнику, а справу - до господарського суду м.Києва.

Повернути на користь ПАТ "Просто-страхування" з Державного бюджету України (рахунок 31211254700007, УДКСУ у Печерському районі м.Києва, код отримувача 38004897, банк отримувача ГУ ДКСУ у м.Києві, код банку отримувача 820019) 804,75 грн. судового збору, сплаченого за платіжним дорученням №39335 від 19.12.2012.

Судді: В.Овечкін

Є.Чернов

В.Цвігун