Ухвала суду № 29019351, 23.01.2013, Одеський апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 січня 2013 р.Справа № 2-а-1570/200/2011

Категорія: 8.2.12 Головуючий в 1 інстанції: Завальнюк І. В.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого: судді Домусчі С.Д.

суддів: Кравця О.О., Шеметенко Л.П.

за участю секретаря судового засідання - Тутової Л.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «ІНФОМІР» на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2011 року в справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ІНФОМІР» до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0003542360 від 14 липня 2010 року, скасування рішення про результати розгляду первинної скарги від 13 серпня 2010 року, -

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «ІНФОМІР» подало апеляційну скаргу на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2011 року, в якій просить скасувати оскаржену постанову та ухвалити нову, якою адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.

Постановою від 28 лютого 2011 року Одеський окружний адміністративний суд відмовив у задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю «ІНФОМІР» до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0003542360 від 14 липня 2010 року та рішення ДПІ у Київському районі м. Одеси про результати розгляду первинної скарги від 13 серпня 2010 року № 22554/25-007.

Вимоги апеляційної скарги апелянт обґрунтовує тим, що суд першої інстанції допустив порушення норм матеріального і процесуального права.

Апелянт посилається на те, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що на ТОВ «ІНФОМІР» розповсюджується дія Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності», оскільки, реалізуючи продукцію власного виробництва зі складу, підприємство здійснює не торгівельну, а виробничу діяльність (виготовлення), а тому діяльність підприємства патентуванню не підлягає.

Державна податкова інспекція у Київському районі м. Одеси письмових заперечень на апеляційну скаргу не надала.

Ухвалюючи постанову про відмову у задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції встановив, що на підставі направлення № 3240/23-7023 від 01 червня 2010 року, згідно із п.2 ст.11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» співробітниками податкової служби проведена планова перевірка ТОВ «ІНФОМІР» з питань дотримання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів, за результатами якої складений акт № 2833/15/32/23/35406472 від 30 червня 2010 року.

Перевіркою встановлено, що з 05 січня 2010 року ТОВ «ІНФОМІР» здійснює торгівельну діяльність за готівкові кошти в офісі за адресою: м. Одеса, вул. Ак. Глушка, 11-и, з використанням реєстратора розрахункових операцій, але без одержання (придбання) відповідного торгового патенту, чим порушені вимоги п.1 ст.3 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності».

Суд першої інстанції встановив, що на підставі акту перевірки ДПІ у Київському районі м. Одеси прийняла рішення про застосування до ТОВ «ІНФОМІР» штрафних (фінансових) санкцій № 0003542360 від 14.07.2010 року, яким до підприємства застосувала штрафні (фінансові) санкції в розмірі 3 651,32 гривень.

Штрафна санкція розрахована у відповідності до ст.7 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» та складається з подвійного розміру вартості торгового патенту за повний термін діяльності ТОВ «ІНФОМІР» з порушенням за період січень - червень 2010 року.

Суд першої інстанції встановив, що позивач здійснив заходи адміністративного оскарження рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій. За результатами розгляду скарг податковими органами прийняті рішення про результати розгляду первинної скарги ДПІ у Київському районі м. Одеси від 13 серпня 2010 року № 22554/25-007, рішення про результати розгляду повторної скарги ДПА в Одеській області від 17 вересня 2010 року № 34193/10/25-007, рішення про результати розгляду повторної скарги ДПА України від 24 листопада2010 року № 12582/6/25-0415, якими скарги позивача залишені без задоволення, а оскаржене рішення - без змін.

Оскільки позивач обґрунтовував позовні вимоги тим, що факт продажу готової продукції власного виробництва зі складу, за умови його попередньої оплати в касі підприємства нівелює обов'язок товариства придбавати патент, та зазначена діяльність провадиться не у пункті продажу товарів у розумінні п.3 ст.3 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності», суд першої інстанції встановив, що спір виник в результаті неоднакового розуміння правових норм, а фактичні обставини справи сторонами не заперечуються.

З урахуванням положень ст. ст. 1, 2, 3 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності», ч.1 ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» чинних на момент виникнення спірних правовідносин, суд першої інстанції встановив правомірність оскарженого рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Суд першої інстанції встановив, що здійснення позивачем реалізації готової продукції власного виробництва на складі за попередньою оплатою такої продукції у касі підприємства є торгівельною діяльністю за готівкові кошти, не зважаючи на той факт, що оплата такої продукції проводиться в касі підприємства. Відповідно до Національного класифікатора України «Класифікація видів економічної діяльності», під виробництвом розуміється процес перероблення (механічного, хімічного, ручного тощо), який використовується для виготовлення нової продукції (споживчих товарів, напівфабрикатів чи товарів виробничого призначення); оброблення уживаних товарів на сировину; надання промислових послуг, а тому подальша реалізація готової продукції не є невід'ємною частиною процесу виробництва, на що посилається позивач, у зв'язку з чим реалізація продукції є торгівельною діяльністю, що підлягає патентуванню.

Суд першої інстанції встановив, що оскільки ст. 3 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» є диспозитивною та передбачає інші торгові точки в якості пунктів продажу, то склад ТОВ «ІНФОМІР», на якому здійснювалось фактичне передавання продукції, є альтернативним пунктом продажу у розумінні спеціального в спірних правовідносинах Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності».

Суд першої інстанції встановив, що Державною податковою інспекцією у Київському районі м. Одеси правомірно винесено рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 14.07.2010 року № 0003542360, а законних підстав для скасування вказаного рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій немає.

Встановивши правомірність прийнятого рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 14.07.2010 року № 0003542360, суд першої інстанції встановив відсутність правових підстав для скасування рішення про результати розгляду первинної скарги від 13 серпня 2010 року № 22554/25-007, яке за змістом мотивувальної частини містить аналогічні обґрунтування та висновки.

Заслухавши суддю доповідача, пояснення представник апелянта, представника відповідача, розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не може бути задоволена.

Апеляційний суд встановив, що суд першої інстанції повно та всебічно дослідив та оцінив обставини справи, надані сторонами докази, правильно визначив правову природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Суд першої інстанції правильно встановив, що спір виник між сторонами виник в наслідок неоднакового розуміння правових норм, а фактичні обставини справи сторонами не заперечуються.

З урахуванням положень ст. ст. 1, 2, ч. 1, ч. 3, ч. 10 ст. 3 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності», ч.1 ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» чинних на момент виникнення спірних правовідносин, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про правомірність рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, оскільки здійснення позивачем реалізації готової продукції власного виробництва на складі за попередньою оплатою такої продукції у касі підприємства є торгівельною діяльністю за готівкові кошти, а склад ТОВ «ІНФОМІР», на якому здійснювалось фактичне передавання продукції, є альтернативним пунктом продажу у розумінні спеціального в спірних правовідносинах Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності».

Оскільки рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 14.07.2010 року № 0003542360 правильно визнане правомірним, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність правових підстав для задоволення вимог про скасування рішення Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси про результати розгляду первинної скарги від 13 серпня 2010 року № 22554/25-007.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Апеляційний суд дійшов висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим, відповідно до ст. 200 КАС України, апеляційна скарга має бути залишена без задоволення, а оскаржена постанова - без змін.

Керуючись ст. 195, ст. 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. ст. 200, 206, 212, ч. 5 ст. 254 КАС України, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «ІНФОМІР» залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2011 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання судового рішення в повному обсязі.

Повний текст судового рішення складений 24.01.2013 р.

Головуючий: суддя /підпис/ С.Д Домусчі

суддя /підпис/ О.О.Кравець

суддя /підпис/ Л.П.Шеметенко