Постанова № 29013906, 31.01.2013, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

31 січня 2013 р. Справа №2а-12554/12/0170/1

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючої судді Трещової О.Р., при секретарі Веретенніковій Ю.В., за участю

представника позивача - Кабанцева Р.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кримтеплоелектроцентраль» до Специалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Сімферополі АР Крим Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду Автономної Республіки звернулось з адміністративним позовом Товариство з обмеженою відповідальністю «Кримтеплоелектроцентраль» до Специалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Сімферополі АР Крим Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000034120 від 28 серпня 2012 року.

Адміністративний позов мотивований тим, що Специалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м.Сімферополі АР Крим ДПС проведена позапланова невиїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «Кримтеплоелектроцентраль» з питань дотримання норм податкового законодавства при проведенні фінансово-господарських взаємовідносин з ПП «А-Ліра» за період з 01.05.2012 по 31.05.2012 року.

За результатами перевірки складено акт від 06.08.2012 року № 64/41-20/32417960, за висновками якого встановлено порушення Товариством з обмеженою відповідальністю «Кримтеплоелектроцентраль» п. 198.1, п 198.2, п. 198.6 ст. 198 Податкового Коде ксу України від 02.12.2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями в результаті чого необґрунтовано включено до податкового кредиту за травень 2012р. 571251,95грн., що привело до донарахування ПДВ по взаємовідношенням з ПП «А-Ліра» на загальну суму 571251,95грн.

На підставі акту було винесено податкове повідомлення -рішення № 0000034120 від 28 серпня 2012 року на суму 856877,92грн. за основним платежем 571251,95грн. за штрафними санкціями 285625,97грн., з яким позивач не згодний.

Представник позивача зазначає, що позивачем з ПП «А-Ліра» 27.04.2012 року укладено договор постачання жмиху соняшнику № 27/04 та на час укладення договору контрагент був зареєстрований в якості юридичної особи, мав свідоцтво платника ПДВ, здійснення господарських операцій підтверджується відповідними первинними документами податкового та бухгалтерського обліку, які ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) та визначають суму таких витрать.

До того ж, представник позивача наголошує, що позивач не мав обов'язку перевіряти чи використовує продавець власні або орендовані виробничі потужності, чи сплачені ним податки тощо.

З урахуванням викладеного, позивач просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 05 листопада 2012 року було відкрите провадження в адміністративній справі.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 05 листопада 2012 року закінчено підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.

Ухвалою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 15.11.2012р. призначено по справі судово - економічну експертизу та зупинено провадження по справі.

Ухвалою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 21.01.2013 року поновлено провадження по справі з 31.01.2013 року та справу призначено до судового розгляду.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився , надіслав на адресу суду письмові заперечення в яких проти задоволення позовних вимог заперечував, вважаючи податкове повідомлення-рішення законним та обгрунтованим, адже ТОВ «Кримтеплоелектроцентраль» здійснювало операції з фінансово-грошовими потоками відповідно до правочинів, які укладені з порушенням ч.1 ст. 203 ЦК України, їх зміст суперечить, зокрема, інтересам держави і суспільства, суперечить моральним засадам суспільства. Зазначені правочини не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними (п.5 ст.203 ЦК України). Недодержання в момент вчинення правочину сторонами цієї вимоги є підставою недійсності правочину.

За наслідками перевірки встановлено, що позивачем завищено суму податкового кредиту з ПДВ за травень 2012 р. на 571251,95 грн., що привело до заниження податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 571251,95грн.

Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази по справі в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до п. 1 частини 2 статті 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України дано визначення суб'єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до п.п. 41.1.1 п .41.1 ст.41 Податкового кодексу України контролюючими органами є органи державної податкової служби - щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.

Отже, органи державної податкової служби у відносинах з суб'єктами господарювання, під час реалізації своїх завдань та функцій, встановлених законодавством України, є суб'єктами владних повноважень.

Отже, Специалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у м.Сімферополі АР Крим Державної податкової служби є суб'єктом владних повноважень, яка у правовідносинах з фізичними та юридичними особами реалізує надані владні управлінські функції, а тому спори за участю Специалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Сімферополі АР Крим ДПС є публічно-правовими і відносяться до юрисдикції адміністративних судів.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно.

Тому, вирішуючи справу стосовно позовних вимог позивача щодо скасування податкового повідомлення-рішення, суд зобов'язаний перевірити, чи являлися правомірними дії відповідача у зв'язку прийняттям такого повідомлення -рішення, чи дотримані порядок, строки та підстави проведення перевірки.

Відповідно до частини 1 статті 55 Господарського кодексу України суб'єктом господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків встановлених законом. Згідно з п. 1 частини 2 статті 55 ГК України юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, підприємства, створені відповідно до Господарського кодексу України та зареєстровані в установленому законом порядку визнаються суб'єктами господарювання.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Кримтеплоелектроцентраль» є юридичною особою, яке 18.04.2003 року зареєстроване Сімферопольською державною адміністрацією АР Крим, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серія А00 №609875.

Суд зазначає, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Кримтеплоелектроцентраль» є платником податку на додану вартість, що підтверджується Свідоцтвом про реєстрацію платника ПДВ № 100270908 від 25.02.2010р.

Таким чином, судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Кримтеплоелектроцентраль» являється суб'єктом господарювання, юридичною особою, зобов'язане виконувати обов'язки, покладені на нього законами у зв'язку зі здійсненням господарської діяльності.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Кримтеплоелектроцентраль» надало до Специалізованої державної податкової інспекції по роботі з ВПП у м.Сімферополі АР Крим ДПС декларацію з податку на додану вартість за травень 2012 року, в якій відобразило податкове зобов'язання в розмірі - 12157504 гривень, податковий кредит в розмірі 10984197 гривень, та позитивне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту поточного звітного періоду в розмірі 1173307 гривень.

При цьому, згідно розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів до податкового кредиту позивача за травень 2012р. була включена сума ПДВ в розмірі 571251,95 грн. по взаємовідносинам з контрагентом ПП «А-Ліра» (ІПН 343231721193).

Судом встановлено, що відповідачем 20.07.2012 року прийнятий наказ № 190 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Кримтеплоелектроцентраль» з питань дотримання норм податкового законодавства при проведенні фінансово-господарських взаємовідносин з ПП «А-Ліра» (ЄДРПОУ 34323178) за період з 01.05.2012 по 31.05.2012року.

З акту перевірки вбачається, що перевірку проведено з відома генерального директора ТОВ Кримтеплоелектроцентраль» Вергеля Сергія Олександровича та головного бухгалтера Кочедикової Олени Анатоліївни, повідомлених наказом СДПІ по роботі з ВПП в м.Сімферополі від 20.07.2012 р. № 190 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Кримтеплоелектроцентраль», який направлений поштою в адрес позивача 20.07.2012 року повідомленням №789/10/41-20.

Судом встановлено, що Специалізованою державною податковою інспекцією по роботі з ВПП в м.Сімферополя АР Крим ДПС на підставі п.п. 78.1.1, п.78.1, ст. 78, п. 79.2 ст. 79 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-VI та наказу ДПІ у м.Сімферополі АР Крим від 20.07.2012р. № 190 проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача, за результатами якої складено Акт за №64/41-20/32417960 від 06.08.2012 року.

Згідно акту перевірка проводилася в період з 23.07.2012 року по 03.08.2012 року.

Судом встановлено, що відповідно до п. 2.11 акту при проведенні перевірки використані наступні документи: акт ДПІ у Скадовському р-ні Херсонської обл. ДПС від 18.07.2012 р. № 80/15/34323178 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП „А-Ліра" (код 34323178), щодо документального підтверження господарських відносин із платниками податків, їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 01.05.2012 р. по 31.05.2012 р.»; податкова декларація з податку на додану вартість за травень 2012 року (вх. від 19.06.2012р. № 9034734261) та додатки до декларації; додаток 5 до податкової декларації з ПДВ за травень 2012 року - розпшфровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (вх. від 19.06.2012р. №9034735099); реєстр отриманих та виданих податкових накладних у травні 2012 року; лист TOB «Кримтеплоелектроцентраль» від 18.07.2012 № 677-07 з додатками; договір постачання від 27.04.2012 № 27/04; видаткова накладна від 21.05.2012р. №РН-0000111; видаткова накладна від 17.05.2012 р. №РН-0000110;акт прийому-передачи від 21.05.2012р. №2; акт прийому-передачи від 17.05.2012 №1; податкова накладна від 21.05.2012 № 2; податкова накладна від 17.05.2012 № 1; платіжне доручення від 12.06.2012 №33142; платіжне доручення від 05.06.2012 №32948.

Перелік комп'ютерних автоматизованих інформаційних систем та АРМів, інформація яких використана під час перевірки:

комп'ютерні автоматизовані інформаційні системи СДПІ, інформація яких використана:

- ЛІС «Облік податків та платежів» («TAX»),

- АРМ «Митниця»,

- АРМ «Облік»,

- ПК «Бест-Звіт» for Oracle,

- «Програма автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України»,

- 1С «Зустрічні перевірки».

В акті перевірки відносно взаємовідносин TOB «Кримтеплоелектроцентраль» з ПП «А-Ліра» встановлено неможливість проведення зустрічної звірки ПП «А-Ліра» (ЄДРПОУ 34323178) щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків, їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 01.05.2012 року по 31.05.2012 року.

Як зазначено в акті перевірки, у контрагента ПП «А-Ліра», відсутні необхідні умови для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, відсутні трудові та матеріальні ресурси виробничої бази, транспортні засоби, сільськогосподарська техніка, для здійснення господарської діяльності в частині придбання, зберігання та подальшого продажу товарів - все це виключає можливість на здійснення господарської діяльності.

Також, в ході проведення перевірки встановлено факт, що підприємство не знаходиться за юридичною адресою, тому отримати пояснення з приводу здійснення операцій ПП «А-Ліра» з контрагентами за березень, квітень 2012 року не можливо.

А тому, всі операції купівлі-продажу ПП «А-Ліра» з його контрагентами, не спричиняють реального настання правових наслідків, а одже мають ознаки нікчемності.

Згідно наданих до перевірки засвідчених копій документів, TOB «Кримтеплоелектроцентраль» не підтверджено отримання товару у травні 2012 року від ПП «А-Ліра» на 3427511,72 грн. у т.ч. ПДВ 571251,95грн., у порушення вимог п. 198.1, 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України.

Враховуючи, що у контрагентів відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності, відсутні трудові трудові та матеріальні ресурси виробничої бази, транспортні засоби, сільськогосподарська техніка для здійснення господарської діяльності, СДПІ по роботі з ВВП в м. Сімферополі ДПС дійшла висновку про те, що згідно з ч. 1, 5 ст. 203, п. 1, 2 ст. 215, ст. 228 Цивільного кодексу України укладені ПП «А-Ліра» з TOB «Кримтеплоелектроцентраль» угоди мають ознаки нікчемності, у зв'язку з чим актом перевірки встановлено, що податковий кредит належить до зменшення за травень 2012 р. у загальній сумі 571251,95 грн.

Згідно з п.п.54.3.2 ст.54 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. зі змінами та доповненнями контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Відповідно до п.123.1. ст.123 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. зі змінами та доповненнями у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, неправомірно заявленої до повернення суми бюджетного відшкодування та/або неправомірно заявленої суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість.

Судом встановлено, що на підставі акту перевірки № 64/41-20/32417960 від 06.08.2012р. СДПІ по роботі з ВПП в м. Сімферополі АР Крим ДПС було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000034120 від 28.08.2012р., яким TOB «Кримтеплоелектроцентраль» на підставі п.п. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 , відповідно до п.78.1, ст.. 78, п. 79.2, ст. 79 Податкового кодексу України збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість на суму 856877,92 гривень, у тому числі за основним платежем на суму 571251,95грн. та застосовані штрафні санкції в розмірі 285625,97 грн.

Позивач, не погодившись зі спірним податковим повідомленням - рішенням СДПІ по роботі з ВПП в м. Сімферополі АРК ДПС № 0000034120 від 28.08.2012р., звернувся з позовом до суду.

Перевіряючи правомірність прийняття відповідачем податкового повідомлення -рішення № 0000034120 від 28.08.2012р., судом встановлено наступне.

З акту перевірки вбачається, що в порушення п.198.1 ст.198 ПК України перевіркою встановлено завищення податкового кредиту TOB «Кримтеплоелектроцентраль» по взаєморозрахункам із ПП «А-«Ліра» за травень 2012 рік на суму 571251,95грн.

Перевіряючи обґрунтованість зазначених висновків акту перевірки, судом встановлено наступне.

Суд перевіряючи правомірність прийняття СДПІ по роботі з ВПП у м. Сімферополі АР Крим ДПС податкового повідомлення -рішення № 0000034120 від 28.08.2012р., встановлення обґрунтованості формування позивачем податкового кредиту за травень 2012 року, здійснення оплати податків в ціні постачальника, фактичного отримання товарів та використання їх в господарській діяльності, дослідив матеріали справи, вивчив первинні документи, призначив по справі судово-економічну експертизу, за результатами проведення якої складено висновок від 24.12.2012 року № 223/12.

Суд вважає за необхідне зазначити, що оскільки зазначені спірні правовідносини виникли між позивачем та відповідачем у травні 2012 року, суд перевіряє їх відповідність нормам Податкового кодексу України.

Пунктом 198.1 ст.198 ПК України встановлено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п.201.4 ст.201 ПК України податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця.

Згідно з п.201.6 ст.201 ПК України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до п.198.2 ст.198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п.198.3 ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.198.6 ст.198 ПК України відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Відповідно до п.201.10 ст.201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Отже, судом встановлено, що отримання податкової накладної, яка засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг), є підставою для виникнення права платника податку на податковий кредит.

Перевіряючи дотримання позивачем вимог Податкового кодексу України, судом встановлено наступне.

Суд зазначає, що Приватне підприємство «А-Ліра» являлося платником податку на додану вартість, що підтверджується Свідоцтвом про реєстрацію платника № 30954843, та згідно витягу з Реєстру платників ПДВ, 29.05.2012 року свідоцтво було анульовано у зв'язку з відсутністю за місцезнаходженням.

Таким чином, ПП «А-Ліра» був платником ПДВ на момент здійснення поставки (за період з 17.05.2012 р. по 21.05.2012 р.) - Свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ від 12.05.2006 р. №30954843 анульовано 29.05.2012 р.

Судом також встановлено, що ТОВ «Кримтеплоелектроцентраль» є юридичною особою та платником податку на додану вартість, що підтверджується Свідоцтвом про реєстрацію платника ПДВ № 100270908 від 25.02.2010 року.

Таким чином, ПП «А-Ліра», виступаючі у якості продавця товарів, мав право виписувати податкові накладні, на підставі яких покупець ТОВ «Кримтеплоелектроцентраль» може формувати податковий кредит, але за умовою, що операції, по яким придбаються товари, здійснюються з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Судом встановлено, що 27.04.2012р. між позивачем та ПП «А-Ліра» укладений договір поставки № 27/04 на постачання товарів (макуха (жмих) соняшника).

Щодо реального виконання договору поставки № 27/04 від 27.04.2012р року, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 1.1 договору ПП «А-Ліра» (постачальник) зобов`язується поставити та передати товар у власність ТОВ «КримТЕЦ» (покупець) за умовами договору, Постачальник продає, а Покупець купляє наступний товар: макуху (жмих) соняшника українського походження врожаю 2011 р..

Відповідно до п. 1.3 Покупець зобов'язується сплатити вартість товару та прийняти його.

Відповідно до п. 4.3 Передача товару Покупцю здійснюється на складах ПрАТ «Дніпровський термінал», м. Херсон.

Відповідно до п. 4.5 Право власності на товар переходить від Постачальника до Покупця з моменту отримання Покупцем товару та підписання відповідних приймально-передавальних документів.

Договір № 27/04 від 27.04.2012 року підписаний обома сторонами та скріплений печатками.

Судом встановлено, що на виконання зазначеного договору ПП «А-Ліра» здійснило позивачу дві поставки макуху (жмих) соняшника у травні 2012 року у кількості 1 979,39 т., факт придбання якого підтверджується:

1) видатковою накладною РН-0000110 від 17.05.2012 року на суму 2857140 грн. у т.ч. ПДВ 476190 гривень на отримання макухи (жмиху) соняшника у кількості 1650 т;

- податковою накладною № 1 від 17.05.2012 року на суму 2857140 грн. у т.ч. ПДВ 476190 гривень.

До накладних надано акти прийому передачі №1 жмиху соняшникового у загальної кількості 1650,000 тон від 17.05.2012 року до договору № 27/04 від 27.04.2012, яким підтверджено отримання товару.

2) видатковою накладною РН-0000111 від 21.05.2012 року на суму 570371,72 грн. у т.ч. ПДВ 95061,95 гривень на отримання макухи (жмиху) соняшника у кількості 329,39 т;

- податковою накладною № 2 від 21.05.2012 року на суму 570371,72 грн. у т.ч. ПДВ 95061,95 гривень.

До накладних також надано акти прийому передачі №2 жмиху соняшникового у загальної кількості 329,390 тон від 21.05.2012 року до договору № 27/04 від 27.04.2012, яким підтверджено отримання товару.

Перевіряючи подальший рух та оприбуткування товару судом встановлено, що 08.11.2011р. між позивачем та ПАТ «Дніпровський термінал» укладений договір складського зберігання зернових вантажів та надання послуг № 08/11-ДТ-КТЕЦ.

Відповідно до п.1.1 договір визначає порядок та умови зберігання зернових та олійних культур, продуктів їх переробки, що передаються на зберігання Поклажодавцем на перевантажувальному комплексі ПрАТ «Дніпровський термінал».

Відповідно до п. 1.2 договору Поклажодавець передає зернові та олійні культури, продукти їх переробки врожаю 2011 року(в подальшому в договорі - зерно), а зерновий склад приймає їх на зберігання на визначенних цим договором умовах і в установлений строк повертає зерно Поклажодавцеві або особі, яка діє від його імені та зазначена ним як одержувач вантажу (зерна), у стані, передбаченому цим договором та законодавством.

Судом встановлено, що на виконання зазначеного договору прийом-передача вказаного товару (макуха (жмих) соняшника) у кількості 1 979,39 т. вартістю 3 427 511,72 грн. з ПДВ відбулася на складах ПрАТ «Дніпровський термінал» в місті Херсон, що зафіксовано в актах приймання-передачі за травень 2012 р.

- актом прийому-передачі на збереження від 17.05.2012 року у кількості 1650,000 т. на суму 2857140 грн. у т.ч. ПДВ 476190 гривень;

- актом прийому-передачі на збереження від 21.05.2012 року у кількості 329,390 т. на суму 570371,72 грн. у т.ч. ПДВ 95061,95 гривень.

Суд зазначає, що згідно проведеної судово-економічної експертизи від 24.12.2012 року № 223/12 встановлено, що у бухгалтерському обліку ТОВ «КримТЕЦ» господарські операції з придбання макухи (жмиху) соняшника у повному обсязі в сумі 3 427 511,72 грн. з ПДВ відображені в регістрі бухгалтерського обліку за травень 2012 р. за кредитом субрахунку №631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» в кореспонденції з дебетом субрахунків:

- №281 «Товари на складі» на суму 2 856 259,77 грн.

- №644 «Податковий кредит» на суму 571 251,95 грн.

Оплата позивачем отриманого товару згідно рахунків за договором постачання № 27/04 від 27.04.2012року здійснена в повному обсязі на загальну суму 3 427 511,72 гривень, у тому числі ПДВ в розмірі 571 251,95 гривень, що підтверджується платіжними дорученнями з відміткою банку:

- № 32948 від 05.06.2012 року на суму 3091510,87грн у т.ч. ПДВ 515251,81 грн.;

- № 33142 від 12.06.2012 року на суму 336000,85грн у т.ч. ПДВ 56000,14 грн.

Суд зазначає, що згідно проведеної судово-економічної експертизи від 24.12.2012 року № 223/12 встановлено, що господарські операції з перерахування грошових коштів на користь ПП «А-Ліра» за отриману макуху (жмих) соняшника у сумі 3 427 511,72 грн., у т.ч. 571 251,95 грн. ПДВ, у повному обсязі відображені в регістрі бухгалтерського обліку ТОВ «КримТЕЦ» за дебетом субрахунку №631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» в кореспонденції з кредитом субрахунку №311 «Поточні рахунки в національній валюті» за червень 2012 р., яки були досліджені під час проведення експертизи.

Перевіряючи факт використання позивачем отриманого макуху (жмих) соняшника в господарській діяльності, судом встановлено, що ТОВ «КримТЕЦ» здійснює за кодом КВЕД оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин 46.21, що підтверджується актом перевірки від 06.08.2012 року, статутом ТОВ «КримТЕЦ», зареєстрованим виконкомом Сімферопольської міської ради 18.04.2008 року, довідкою з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України № АА 685055.

Судом встановлено, що 27 квітня 2012 року між позивачем та Приватним Підприємством «Регіональна зерноторгівельна компанія» укладений договір комісії № 27/04К про здійснення реалізації на експорт товару.

Відповідно до п.1.1 ТОВ «Кримтеплоелектроцентраль» (Комітент) доручає, а ПП «Регіональна зерно торгівельна компанія» (Комісіонер) зобов'язується за дорученням Комітента за плату здійснити від свого імені та за рахунок Комітента наступні юридично значимі дії:

- здійснювати реалізацію на експорт з України товар, що належить Комітенту. Найменування товару, асортимент, кількість, ціна товару визначаються у додатках до договору;

- укладати експортні договори (контракти) купівлі продажу, оформляти і підписувати інші необхідні для здійснення продажу документи в інтересах Комітента, а також діяти в інтересах Комітента в рамках вже укладених зовнішньоекономічних експортних контрактів;

Суд встановив, що макуха (жмих) соняшника, отримана від ПП «А-Ліра» в травні 2012 року, в подальшому було оприбутковано на складі ПрАТ «Дніпровський термінал» в місті Херсон що підтверджено тристоронніми актами приймання - передачі.

Подальша передача на комісію вказаної макухи (жмиху) соняшника українського походження врожаю 2011 року зі складів ПрАТ «Дніпровський термінал», підтверджена двосторонніми та тристоронніми актами приймання-передачі, досліджених під час проведення експертизи:

- акт приймання-передачі від 17.05.2012 р. у кількості 1650,00т.;

- акт приймання-передачі від 21.05.2012 р. у кількості 329,39т.

Всього передано товару на реалізацію у загальній кількості 1979,39 тон.

Судом встановлено, що з метою реалізації експорт товару Комісіонером, 27.04.2012 року Приватним Підприємством «Регіональна зерно торгівельна компанія» за дорученням ТОВ «КримТЕЦ» укладений зовнішньоекономічний контракт № SFC 04121

Комісійна реалізація вказаної макухи (жмиху) соняшника підтверджена:

- звітом комісіонера ПП «Регіональна зерно торгівельна компанія» від 06 червня 2012 р.;

- вантажною митною декларацією (форма МД-2) № 508040000/2012/001624 від 27 травня 2012 року.;

- довідкою про продаж іноземної валюти № 20-21-26 від 05.06.2012 р.

- актом виконаних робіт №1 від 06.06.2012 року (комісійна винагорода відповідно до договору 27/04К від 27 квітня 2012 року.) на суму 237526,80 грн.

Суд зазначає, що у травні 2012 року ТОВ «Кримтеплоелектроцентраль» оприбутковано 1 979,39 т. макуху (жмиху) соняшника від ПП «А-Ліра» та реалізовано його у той же кількості 1979,39 тон.

Таким чином, первинними документами бухгалтерського обліку у повній мірі підтверджується здійснення ТОВ «КримТЕЦ» господарських операцій з придбання макухи (жмиху) соняшника у ПП «А-Ліра» у травні 2012 р. та її подальше використання у господарській діяльності ТОВ «КримТЕЦ».

Суд зазначає, що згідно проведеної судово-економічної експертизи від 24.12.2012 року № 223/12 встановлено, рух макухи (жмиху) соняшника отриманого від ПП «А-Ліра» зберігання на складі та подальша його реалізація підтверджується також журналами-ордерами, карток по рахунку 281 «Товари на складах» ТОВ «КримТЕЦ» яки досліджені під час проведення економічної експертизи

Фактичне виконання зобов'язань між ТОВ «КримТЕЦ» та ПП «А-Ліра», також підтверджено видатковими накладними, актом прийому-передачі товару, зведеними бухгалтерськими регістрами по рахунками № 64 «Розрахунки за податками й платежами» (контрпасивний рахунок), 281 «Товари», №644 «Податковий кредит».

Отримання макухи (жмиху) соняшника отриманого підтверджується у кількості 1979,39 тонни на суму 3427511,72 грн, в тому числі ПДВ 571251,95 грн.

Виходячи з наведеного, суд приходить до висновку про підтвердження факту отримання товарів за договором 27/04 від 27.04.2012 року, їх зв'язок з господарською діяльністю позивача та правомірність формування позивачем у травні 2012 року податкового кредиту в сумі 571251,95 гривень, що підтверджується висновками експертизи.

Судом встановлено, що за травень 2012 року по вказаному договору № 27/04 від 27.04.2012 року відповідачем донараховано позивачу податкове зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 571251,95 гривень та згідно розрахунку штрафних (фінансових санкцій) застосовані фінансові санкції в розмірі 285625,97 гривень (571251,95 х 50%);

Оскільки суд визнав правомірним формування позивачем податкового кредиту на суму 571251,95 гривень, застосування відповідачем фінансових санкцій в розмірі 285625,97 гривень є необґрунтованим, а тому податкове повідомлення-рішення СДПІ по роботі з ВПП в м. Сімферополі ДПС № 0000034120 від 28 серпня 2012 року є протиправним та підлягає скасуванню в частині визначення грошового зобов'язання на суму 856877,92гривень, у тому числі за основним платежем на суму 571251,95 гривень, та 285625,97 гривень фінансових санкцій.

Щодо посилань відповідача, в обґрунтування своїх висновків про нікчемності операцій поставки макухи (жмиху) соняшника у зв'язку з тим, що ПП «А-Ліра» відсутнє за юридичною адресою є помилковою виходячи з наступного.

Господарські операції з поставки макухи (жмиху) соняшника були здійснені між ПП «А-Ліра» та ТОВ «КримТЕЦ» у травні 2012 р., а саме за період з 17.05.2012 р. по 21.05.2012 р.

В акті перевірки ДПІ вказує на неможливість здійснення фінансово-господарських операцій ПП «А-Ліра» з контрагентами у березні-квітні 2012 р.

Судом встановлено, що господарські операції між ТОВ «КримТЕЦ» та ПП «А-Ліра» були здійснені у травні 2012 р.

В акті перевірки зазначено про відсутність ПП «А-Ліра» за юридичною адресою, що встановлено СДПІ в результаті проведення відповідних заходів.

Судом встановлено, що на момент вчинення господарських операцій з ТОВ «КримТЕЦ» за період з 17.05.2012 р. по 21.05.2012 р. ПП «А-Ліра» було зареєстрованим платником ПДВ згідно витягу з Реєстру платників ПДВ з даних офіційного сайту ДПС України. Свідоцтво було анульовано 29.05.2012 року.

Юридична особа є такою, що припинилася, з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи (п.2 ст.33 Закону №755).

Згідно п.184.1. ст.184 ПКУ реєстрація платників ПДВ діє до дати її анулювання.

Отже на момент здійснення господарських операцій юридична особа (ПП «А-Ліра») не була припинена та знаходилась у статусі платника ПДВ без будь-яких обмежень.

Щодо посилань відповідача, в обгрунтування своїх висновків про завищення позивачем податкового кредиту, на інформацію комп'ютерних автоматизованих інформаційних систем та АРМИ: "Програма автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України", ІС "Зустрічні перевірки", то суд вважає, що такі дані не можуть бути покладені в основу висновків про завищення позивачем податкового кредиту, адже відповідно до п. 6 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України № 984 від 22.12.2010р. та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12 січня 2011 р. за N 34/18772, факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Крім того, суд вважає безпідставними висновки відповідача, покладені в основу податкового повідомлення-рішення, про нікчемність укладених позивачем з ПП «А-Ліра» договору на підставі ст. 228 та ч. 2 ст. 215 ЦК України.

При цьому суд виходить з наступного.

Стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину, за якою правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Ч. 2 ст. 215 ЦК України визначає, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Проте, норми закону, якою б прямо була встановлена недійсність вищевказаного договору поставки, відповідачем не наведено.

В силу ст. 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Відповідно до ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

При цьому, відповідно до ст. 70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

В свою чергу, ч. 2 ст. 71 КАС України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд вважає, що СДПІ по роботі з ВПП в м. Сімферополі в АР Крим ДПС належними доказами не доведено, в чому полягає неспрямованість укладеного позивачем з ПП «А-Ліга» правочинів на настання обумовлених ним правових наслідків, а також в чому полягає та чим підтверджується їх суперечність моральним засадам суспільства, а також порушення публічного порядку, спрямованість на заволодіння майном держави, дохідної частини бюджету.

Суд погоджується з доводами позивача про те, що добросовісний платник податків, який в силу покладеного на нього законами обов'язку щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів) вступає у зв'язку з цим у відповідні правовідносини з державою, не може нести відповідальність за невиконання чи неналежне виконання такого обов'язку іншими платниками податків, якщо інше не встановлено законом.

До того ж, якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету чи не надав податкові декларації до податкового органу, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на віднесення сплачених ним відповідних сум ПДВ до податкового кредиту, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо цього та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Крім того, суд виходить з того, що відповідно до ст. 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Проте, жодною нормою законодавства органи ДПІ не наділені повноваженнями з визнання правочинів нікчемними.

В той же час, ч. 2 ст.19 Конституції України зобов'язує органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Матеріали справи свідчать про те, що спірний договір у встановленому законом порядку недійсним не визнаний, а відтак є дійсним, направленим на настання реальних наслідків.

Суд також не визнає належним та допустимим доказом акт податкового органу про неможливість проведення перевірки ПП «А-Ліра», оскільки вказаним актом не підтверджується безтоварність операцій з ТОВ «Кримтеплоелектроцентраль», а також відсутність між контрагентами взаємовідносин.

Такі висновки відповідача спростовані доказами, що досліджені в судовому засіданні.

Щодо заявленого представником позивача у судовому засіданні клопотання про розподіл витрат на проведення експертизи, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 87 КАС України витрати, пов'язані із проведенням судових експертиз віднесено до судових витрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Частиною 5 статті 92 КАС України встановлено, що граничний розмір компенсації витрат, пов'язаних із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та проведенням судових експертиз, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно із наданою суду калькуляцією вартості роботи судового експерта по виконанню судової експертизи, експертом проведено експертизу за нормативної вартості експертогодини 73,65 гривень і витрачено на її проведення 202 годин дослідження, що складає 15000,00 гривень.

Зазначений розмір вартості проведення судової експертизи не перевищує граничних розмірів, встановлених ст. ст. 87, 92 КАС України, з урахуванням вимог постанови Кабінету Міністрів України від 27 квітня 2006 року №590 і наказу Міністерства юстиції України від 30.01.2012 року № 172/5 "Про встановлення нормативної вартості однієї експертогодини у 2012 році", який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 31.01.2012 року за № 153/20466.

Платіжним дорученням № 111 від 19.12.2012 року позивач перерахував вартість витрат на проведення судово-економічної експертизи в сумі 15000,00 гривень.

Відповідно до підпункту 3 пункту 9 розділу VI Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України у разі безспірного списання коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) Державна казначейська служба України відображає в обліку відповідні бюджетні зобов'язання розпорядника бюджетних коштів, з вини якого виникли такі зобов'язання. Погашення таких бюджетних зобов'язань здійснюється виключно за рахунок бюджетних асигнувань цього розпорядника бюджетних коштів. Одночасно розпорядник бюджетних коштів зобов'язаний привести у відповідність з бюджетними асигнуваннями інші взяті бюджетні зобов'язання.

Водночас пунктом 19 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 2011 року № 845 встановлено, що безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів і їх перерахування на рахунок, зазначений у виконавчому документі про стягнення надходжень бюджету та/або заяві про виконання рішення про стягнення надходжень бюджету, здійснюються органами Казначейства з відповідного рахунка, на який такі кошти зараховані, шляхом оформлення розрахункових документів.

Оскільки судом задоволено позовні вимоги позивача, а відповідачем у справі є суб`єкт владних повноважень, звільнений від сплати судових витрат, витрати на проведення судової експертизи підлягають стягненню із Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунку суб'єкта владних повноважень - відповідача, як зазначено Вищим адміністративним судом України у листі від 21.11.2011 року №2135/11/13-11 "Щодо стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ".

Враховуючи висновок суду про задоволення позову, суд вважає можливим також стягнути на користь позивача суму сплаченого ним судового збору у розмірі 2146,00 гривень з Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунку Спеціалізованої державної податкової інспекції АР Крим м.Сімферополя Державної податкової служби.

Під час судового засідання, яке відбулось 31.01.2013 року були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАСУ постанову складено у повному обсязі 01.02.2013 року.

Керуючись ст.ст. 158-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Сімферополі АР Крим Державної податкової служби № 0000034120 від 28 серпня 2012 року.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кримтеплоелектроцентраль» (ЄДРПОУ 32417960) судовий збір в розмірі 2146,00 гривень шляхом безспірного списання із рахунку Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Сімферополі АР Крим Державної податкової служби.

4. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кримтеплоелектроцентраль» (ЄДРПОУ 32417960) судові витрати на проведення судово-економічної експертизи в сумі 15000,00 шляхом їх безспірного списання із рахунку Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Сімферополі АР Крим Державної податкової служби.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Трещова О.Р.