Постанова № 29013334, 17.01.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва, 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

Іменем України

17 січня 2013 року м. Київ №2а-15703/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Костенка Д.А., розгля-нувши у письмовому провадженні справу за позовом Концерну "Укргаз" до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби (далі - ДПІ) про скасування податкового повідомлення-рішення від 01.06.2012р. №0004222204,

в с т а н о в и в:

Концерн "Укргаз" просить скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ від 01.06.2012р. №0004222204 про нарахування податку на прибуток у сумі 1'908'011 грн.

Під час розгляду справи представники позивача підтримали позов з наведених у позовній заяві підстав. Позов обґрунтовано помилковістю та невідповідністю фактичним обставинам вказаних в акті висновків про порушення позивачем вимог Закону України від 28.12.1994р. №334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" (далі - Закон №334/94) в частині включення до складу валових витрат вартості придбаних у ТОВ "Павелто Україна" інформаційно-консультаційних послу без відповідних первинних документів та не пов'язаних з господарською діяльністю позивача, а також не включення до складу валового доходу безнадійної заборгованості за 1 квартал 2010р. Позивач стверджує про відсутність зазначених порушень, оскільки витрати на придбання послуг у ТОВ "Павелто Україна" включені до складу валових витрат на підставі належно оформленого акта виконаних робіт від 02.02.2010р. та податкової накладної від 01.02.2010р., а порізаність цих з господарською діяльністю підтверджується тим, що на підставі результатів дослідження позивач в подальшому оптимізував свої активи і зокрема припинив роботу та відчужив дві АГНКС у Хмельницькій та Рівненській областях. Щодо вказаної в акті безнадійної заборгованості, то позивач заперечує її наявність, стверджуючи про закінчення строку позовної давності лише 05.04.2012р. та враховуючи зарахування зустрічних однорідних вимог між позивачем та ТОВ "Авалон".

Відповідач заперечень чи інших матеріалів не надав, явку свого представника до судового засідання 20.12.2012р. не забезпечив. Причин ненадання документів та неприбуття представника до суду повідомлено не було.

Згідно з ч.ч. 4, 6 ст. 128 КАС суд розглянув справу без відповідача, продовживши її розгляд у письмовому провадженні на підставі наявних у ній доказів.

Заслухавши пояснення представників позивача, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову, виходячи з такого.

Судом встановлено, що відповідачем за підписом заступника начальника ДПІ Демчен-ко Л.Д. винесено податкове повідомлення-рішення від 01.06.2012р. №0004222204, яким за порушення п. 1.25 ст. 1, пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4, п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону №334/94 позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на прибуток на 1'908'011 грн., у т.ч.: 1'526'409 грн. - основний платіж, 381'602 грн. - штраф (т. 1 а.с. 63).

Оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято на підставі акта від 03.03.2012р. №8/23-3/33301593 про результати планової виїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2009р. по 30.09.2011р., а також рішення про результати розгляду скарги від 29.05.2012р. №4196/7/12-114.

Зміст порушень, за які вказаним рішенням донараховано податкових зобов'язань та застосовано штрафні санкції, полягають у наступному:

- у порушення п. 1.25 ст. 1, пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону №334/94 позивач не включив до складу валового доходу безнадійну заборгованість (за отримані векселі) на загальну суму 5'856'803 грн. за І квартал 2010р.;

- у порушення п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону №334/94 позивачем включено витрати на придбання у ТОВ "Павелто Україна" консультаційних послуг у розмірі 248'833 грн. до складу валових витрат І кварталу 2010р. без належно оформленого акта виконаних робіт.

Спірні правовідносини виникли у сфері справляння податків і зборів та стосуються правомірності винесення відповідачем податкового повідомлення-рішення.

І. Перевіркою встановлено (с.7 акта), не заперечувалося представником позивача і підтверджується наявними у справі копіями договору купівлі-продажу векселів від 02.04.2009р. №В3447-Б3446 між ТОВ "Авалон" (Продавець) і Концерном "Укргаз" (Покупець) (т.2 а.с.2, 3), акта від 03.04.2009р. прийому-передачу цінних паперів до вказаного договору (т.2 а.с.4), що позивачем у ІІ кварталі 2009р. придбано простих векселів на загальну суму 6'195'380,16 грн. В акті зазначено і не заперечувалося представником позивача, що за отримані векселі позивач не розрахувався і станом на 30.06.2009р. виникла кредиторська заборгованість перед ТОВ "Авалон" на суму 6'195'380,16 грн.

Перевіркою встановлено (с.7, 8 акта), не заперечувалося представником позивача і підтверджується наявними у справі копіями укладених між Концерном "Укргаз" (Продавець) і ТОВ "Авалон" (Покупець) договору купівлі-продажу майна від 23.12.2009р. №23/12/1 (т.2 а.с.5-7), договору купівлі-продажу майна від 23.12.2009р. №23/12 (т.2 а.с.9, 10), договору купівлі-продажу приміщення від 23.12.2009р. реєстровий №6000 (т.2 а.с.12), договору купівлі-продажу від 23.12.2009р. реєстровий №5996 (т.2 а.с.14), договору купівлі-продажу майна від 23.12.2009р. №23/12/2 (т.2 а.с.16, 17), договору купівлі-продажу від 23.12.2009р. реєстровий №5998 (т.2 а.с.19) та копіями актів приймання-передачі до вказаних договорів (т.2 а.с. 4, 8, 11, 13, 15, 18, 20), що позивачем відчужено товарів (майна) на загальну суму 5'856'803,49 грн.

Також перевіркою встановлено (с.8 акта), не заперечувалося представником позивача та підтверджується наявною у справі копією угоди від 30.03.2010р.про зарахування зустрічних однорідних вимог між позивачем і ТОВ "Авалон" (т.2 а.с.21), що вказаними договірними сторонами проведено залік зустрічних однорідних вимог на суму 5'856'803,49 грн. та припинено взаємну кредиторську/дебіторську заборгованість згідно вказаних вище договорів. Грошові зобов'язання позивача перед ТОВ "Авалон" в сумі 338'576,67 грн., які виникли на підставі договору купівлі-продажу векселів від 02.04.2009р. №В3447-Б3446, продовжили діяти.

В акті зазначено, що згідно ст. 602 ЦК "… в інших випадках, встановлених договором або законом" недопустимо зарахування зустрічних вимог, тому вказаний взаємозалік супере-чить нормам чинного законодавства.

Також в акті зазначено, що згідно бази даних АІС "Реєстр платників податків" стан платника - порушено провадження у справі про банкрутство від 26.11.2010р. №461524-Б ухвала Господарського суду м. Києва про відкриття провадження у справі про банкрутство.

За цих обставин відповідач дійшов висновку, що позивач не включив до валового доходу безнадійну заборгованість на загальну суму 5'856'803,49 грн., пославшись при цьому на п. 1.25 ст. 1 Закону №334/94, згідно з яким безнадійна заборгованість - заборгованість, яка будь-якій з наведених нижче ознак, зокрема, заборгованість, яка виявилася непогашеною внаслідок недостатності майна юридичної особи, оголошеної банкрутом у порядку встановленому законом, або при її ліквідації, та пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону №334/94, згідно з яким до валового доходу включаються доходи з інших джерел, у т.ч., але не виключно у вигляді сум заборгованості, що підлягає включенню до валових доходів згідно з п.п. 12.3 та 12.4 цього Закону.

Однак, вищезазначені висновки відповідача не відповідають фактичним обставинам і суперечать ст. 602 ЦК та положенням п. 1.25 ст. 1, пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону №334.

Відповідно до ст. 602 ЦК не допускається зарахування зустрічних вимог: 1) про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю; 2) про стягнення аліментів; 3) щодо довічного утримання (догляду); 4) у разі спливу позовної давності; 5) в інших випадках, встановлених договором або законом.

Стверджуючи про неправомірність взаємозаліку зустрічних однорідних вимог відпові -дач не зазначив в акті та не довів суду, яким саме договором чи законом встановлено заборону зарахування зустрічних вимог між позивачем та ТОВ "Авалон". Водночас проведений сторонами договору взаємозалік не суперечить іншим вимогам ст. 602 ЦК та не заборонений укладеними між ними договорами; взаємні грошові зобов'язання є зустрічними та мають однорідний характер.

Таким чином, твердження відповідача про невідповідність взаємозаліку вимогам законодавства є безпідставними та нормативно-необґрунтованими, а правомірність проведе-ного взаємозаліку не спростовано відповідачем в ході судового розгляду справи.

Встановлений перевіркою і судом факт зарахування 30.03.2010р. зустрічних однорідних вимог на суму 5'856'803,49 грн. підтверджує припинення кредиторської заборгованості позивача перед ТОВ "Авалон" в цьому ж розмірі з дати підписання угоди про зарахування зустрічних однорідних вимог - 30.03.2010р. та спростовує наявність вказаної акті непогашеної безнадійної заборгованості в розмірі 5'856'803,49 грн. Наявність інших ознак такої заборгованості, встановлених в п. 1.25 ст. 1 Закону №334/94, відповідач суду не довів, а судом таких не встановлено.

Отже, враховуючи необґрунтованість висновків перевірки про наявність безнадійної заборгованості в розмірі 5'856'803,49 грн., суд дійшов висновку, що застосування відповіда-чем п. 1,25 ст. 1, пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону №334/94 є безпідставним, а висновок про їх порушення і заниження позивачем валових доходів є помилковим та спростовується вищевикладеним, тому нарахування відповідачем грошових зобов'язань з податку на прибуток в сумі 1'464'200,87 грн. та застосування штрафних санкцій у розмірі 366'050,29 грн. є неправомірним.

ІІ. Перевіркою встановлено (с.13 акта), не заперечувалося представником позивача і підтерджується наявною у справі копією договору про надання послуг від 11.01.2010р. №М2/10 між позивачем (Замовник) і ТОВ "Павелто Україна" (Виконавець) (т.1 а.с.64,65) наявність господарсько-договірних відносин з надання ТОВ "Павелто Україна" позивачу за винагороду в сумі 298'600 грн. (з ПДВ) консультаційних послуг, а саме маркетингового дослідження роздрібного ринку реалізації природного газу (метану), як моторного палива.

Надання консультаційних послуг, а саме маркетингового дослідження роздрібного ринку реалізації природного газу (метану), як моторного палива, в повному обсязі на суму 298'600 грн. оформлено актом приймання-передачі від 01.02.2010р. (т.1 а.с.66), копія якого надавалася до перевірки. Також Виконавцем виписана податкова накладна від 01.02.2010р. №5 на суму 298'600 грн. (у т.ч. ПДВ - 497'66,67 грн.) (т.1 а.с.67).

Як зазначено в акті (с.13), наданий до перевірки акт приймання-передачі інформаційно-консультаційні послуги надавалися без зазначення, які саме надавалися документи та інформація по послугам, тому не має змоги довести зв'язок понесених витрат з фінансово-господарською діяльністю. Також з посиланням на ст. 9 Закону України від 16.07.1999p. №996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" відповідач зазначив в акті перевірки (с.14) про відсутність в акті приймання-передачі таких обов'язкових реквізитів первинного документу як зміст та обсяг господарської операції.

За цих обставин, відповідач дійшов висновку, що понесені витрати в сумі 248'833 грн. не підтверджені відповідними первинними документами та позивачем не доведено їх використання у своїй господарській діяльності, оскільки відсутній належно оформлений акт приймання-передачі, тому включення 248'833 грн. до складу валових витрат суперечить вимогам п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону №334/94.

Суд погоджується з обґрунтованістю даного висновку відповідача та вважає наданий позивачем акт приймання-передачі від 01.02.2010р. недостатнім доказом для підтвердження повноти і достовірності формування валових витрат у розмірі 248'833 грн. з наступних підстав.

Згідно із п. 5.1 ст. 5 Закону №334/94 валові витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно з пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону №334/94 до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підго-товкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у т.ч. витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених п.п. 5.3-5.7 цієї статті.

Як встановлено у пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону №334/94 не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Необхідність документального підтвердження даних податкового обліку підприємства обумовлено вимогами податкового законодавства, Закону України від 16.07.1999p. №996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (далі - Закон №996), Поло-женням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704 (далі - Положення).

Згідно із ч. 2 ст. 3 Закону №996 бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством та на даних якого ґрунтується, зокрема, податкова звітність.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 цього Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Частиною 2 цієї статті визначено перелік обов'язкових реквізитів первинних докумен-тів, зокрема зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції.

Аналогічна вимога визначена п. 2.4 Положення.

Судом встановлено, що наданий до перевірки і суду акт приймання-передачі від 01.02.2010р. окрім загального найменування виду послуг та їх вартості, не визначає конкретного змісту і обсягу господарської операції, не розкриває її натуральних, кількісних вимірників, а також не містить інформації щодо результатів консультаційних послуг, їх оформлення або порядку передачі. При цьому судом встановлено також, що такі відомості відсутні як в договорі, так і в податковій накладній. Інших первинних документів, які б фіксували конкретний зміст і обсяг господарської операції, або містили посилання на відповідний результат надання цих послуг, позивач до перевірки та до суду не надав.

Твердження позивача про відповідність акта приймання-передачі всім вимогам щодо його оформлення, у т.ч. зазначення змісту в необхідному обсязі і відповідному вимірі госпо-дарської операції - "маркетингові послуги, а саме маркетингове дослідження роздрібного ринку реалізації природного газу (метану), як моторного палива", суд вважає непереконли-вим і такими, що не спростовують висновків перевірки та встановлених судом обставин.

У позовній заяві позивача зазначив, що за результатами проведеного маркетингового дослідження ТОВ "Павелто Україна" складено звіт від 01.02.2010р. щодо аналізу ринку роздрібної реалізації метанового палива. До суду надано "Анализ рынка розничной реализации метана с определением конкурентоспособности станций Концерна "Укргаз" с последующими заключениями и рекомендациями. Рынок розничной реализации метанового топлива в Хмельницкой и Ровенской области. 2010" (т.1 а.с.68-224).

Однак, даний Аналіз не є первинним документом, тому не може бути підставою для формування валових витрат та не спростовує допущені позивачем в акті приймання-передачі від 01.02.2010р. порушення ч. 2 ст. 9 Закону №996 і п. 2.4 Положення.

Судом також встановлено, що даний Аналіз не містить підписів виконавців або інших уповноважених осіб ТОВ "Павелто Україна", причетних до його оформлення чи передачі, та не засвідчений печаткою. Окрім цього, умовами договору не передбачено складення звіту і не визначено його теми, а факт передачі Аналізу не зафіксовано у жодному доку менті. Також зазначена дата - 02.02.2010р., що не відповідає п.1.2 договору, згідно з яким послуги мають бути надані до 01.02.2010р., і складеному 01.02.2010р. акту прийняття-передачі.

Крім того, судячи зі змісту акта перевірки, поданих в порядку адміністративного оскарження скарг позивача та переліку додатків до них, а також рішень органів державної податкової служби вищого рівня про результати розгляду скарг, зазначений Аналіз до перевірки та до скарг не подавався, хоча позивач об'єктивно мав таку можливість і суд не вбачає перешкод в цьому.

Таким чином, відсутність в оформленні наданого до суду Аналізу ідентифікуючих ознак приналежності до його складення ТОВ "Павелто Україна", не надання позивачем цього Аналізу до перевірки та відсутність посилань позивача на нього під час процедури адміністративного оскарження, відсутність доказів передачі Аналізу та невідповідність дати складення Аналізу строку надання послуг, у своїй сукупності дають підстави суду для не прийняття та відхилення вказаного Аналізу як доказу повноти і достовірності зазначених в акті приймання-передачі від 01.02.2012р. відомостей.

Також суд відхиляє наданий позивачем висновок №01-06/12 судово-економічної екс пертизи у кримінальній справі №56-3113 від 08.06.2012р. (т.1 а.с. 249-261), з тих підстав, що він не спростовує відсутність в акті приймання-передачі від 01.02.2010р. конкретного відо мостей про зміст та обсяг господарської операцій.

Так, на с.13 цього висновку експерт зазначає, що норми Закону №996 не містять вимог щодо повноти змісту господарської операції, водночас представлений на дослідження акт приймання-передачі від 01.02.2012р. містить найменування послуг та їх вартість. Хоча норма ч. 2 ст. 9 Закону №996 і не вста новлює таких критеріїв, проте, системний аналіз положень ПК щодо необхідності документального підтвердження даних податкового обліку, Закону №996 та Положення вказує на те, що інформація про факти господарських операцій має зазначатися в достатньо повній мірі відповідно до суті господарської операції. Поняття "обсяг господарської операції" само по собі є оціночним і може бути визначено на підставі відпо відних кількісних, цінових, вартісних показників кожної окремої господарської операції, які, в даному випадку ні договором, ні актом не визначені, окрім винагороди в сумі 298'600 грн. (з ПДВ).

Посилання позивача на постанову від 08.06.2012р. про закриття кримінальної справи №56-3113 (т.2 а.с.1), суд не бере до уваги, оскільки відсутність в діях службових осіб Концерну "Укргаз" ознак складу злочину, передбаченого ст. 212 КК (ухилення від сплати податків) не свідчить про правомірність формування спірних сум валових витрат в податко -вому обліку підприємства.

Посилання позивача на використання консультаційних послуг в господарській діяль-ності та зокрема відчуження окремих активів в Хмельницькій та Рівненській областях також не спростовують висновків перевірки та зазначених судом обставин, оскільки не доводять відповідність акта від 01.02.2010р. вимогам ч. 2 ст. 9 Закону №996 та п. 2.4 Положення. Окремо слід зазначити, що обставини, на які посилається позивач (відчуження активів) нас-тали після проведення перевірки - 13.07.2012р. та 25.07.2012р. згідно наданих до суду копій договорів (т.1 а.с. 205-236). Крім цього, дані твердження позивача суперечать його ж доводам, викладеним до останнього часу в скаргах на податкове повідомлення-рішення, а саме послуги придбавалися для розвитку мережі заправних станцій.

Отже, враховуючи невідповідність акта приймання-передачі від 01.02.2010р. вимогам

ч. 2 ст. 9 Закону №996 і п. 2.4 Положення в частині визначення конкретного змісту й обсягу господарської операції та відсутність інших первинних документів, які б чітко фіксували факти здійснення господарської операції, а також з огляду на відхилення судом зазначеного вище Аналізу, суд дійшов висновку про відсутність підстав для включення 248'833 грн. до складу валових витрат у зв'язку з відсутністю їх належного документального підтвердження та обґрунтованість висновків перевірки в цій частині.

Оскільки, висновок відповідача про неправомірність збільшення валових витрат на 248'833 грн. знайшов своє підтвердження в ході розгляду справи, то нарахування грошових зобов'язань з податку на прибуток в сумі 77'760,31 грн. (у т.ч.: 62'208,25 грн. основного платежу та 15-552,06 грн. штрафних санкцій) відповідає вимогам пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 та п. 123.1 ст. 123 ПК і визнається судом правомірним.

З огляду на вищевикладене та враховуючи неправомірність оскаржуваного податково-го повідомлення-рішення ДПІ від 01.06.2012р. №0004222204 в частині збільшення позивачу суми грошових зобов'язань з податку на прибуток на 1830251 грн. (у т.ч.: 1'464'200 грн. основного платежу і 366'050 грн. штрафних санкцій), суд вважає позов в цій частині обґрун-тованим та таким, що підлягає задоволенню. Водночас в частині збільшення позивачу гро-шових зобов'язань з податку на прибуток на 77'760,31 грн. (у т.ч.: 62'208,25 грн. основного платежу і 15'552,06 грн. штрафних санкцій) суд вважає вимоги позивача необґрунтованими і не вбачає підстав для задоволення позову в цій частині.

Керуючись ст.ст. 2, 9, 11, 69, 70, 71, 76, 79, 86, 138, 158-163, 167 КАС, суд

п о с т а н о в и в:

1. Задовольнити частково адміністративний позов Концерну "Укргаз".

2. Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби від 01.06.2012р. №0004222204 в частині збільшення суми грошових зобов'язань з податку на прибуток на 1830251 грн. (у тому числі: 1'464'200 грн. основного платежу та 366'050 грн. штрафних санкцій).

3. Відмовити Концерну "Укргаз" в задоволенні позову в іншій частині.

4. Присудити на користь Концерну "Укргаз" судовий збір у сумі 2065 грн. з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження. Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку, встановленому ст.ст. 185-187 КАС. Апеляційна скарга на постанову подається протягом 10 днів з дня отримання її копії повного тексту.

Суддя Д.А. Костенко