Постанова № 29012703, 28.12.2012, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2012 р. Справа № 2а/0470/8115/12 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Потолової Г.В.

при секретарі - Савчук Р.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом заступника прокурора м.Івано-Франківська в інтересах держави в особі Держспоживінспекції України - в особі інспекції з питань захисту прав споживачів в Івано-Франківській області до Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» про стягнення штрафних санкцій,

ВСТАНОВИВ:

Заступник прокурора м.Івано-Франківська звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду в інтересах держави в особі Держспоживінспекції України - в особі інспекції з питань захисту прав споживачів в Івано-Франківській області з позовними вимогами про стягнення з ПАТ КБ «ПриватБанк» штрафних санкцій за порушення законодавства про рекламу в сумі 1700грн.00 коп.

Від позивача надійшло клопотання щодо розгляду справи в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч.6 ст.128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

За викладених обставин та відповідно до вимог ст.128 КАС України, судом на місці ухвалено щодо здійснення подальшого розгляду адміністративної справи в порядку письмового провадження, за даної явки сторін та на підставі наявних у ній доказів.

Суд, розглянувши подані документи і матеріали, вивчивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов висновку про наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі звернень від 20.04.2012р. №02-126, №02-127, №02-128 виконуючого обов'язки директора Комунального підприємства Івано-Франківської міської ради «Івано-Франківський міський рекламно-інформаційний центр» Шахоріна В.О. головним спеціалістом відділу контролю у сфері внутрішньої торгівлі, послуг, реклами та розгляду звернень громадян інспекції з питань захисту прав споживачів в Івано-Франківській області Гафтковичем А.С. складений протокол №5 від 08.05.2012р., в якому встановлені порушення п.1 ст.16 Закону України «Про рекламу» керівництвом Івано-Франківської філії ПАТ КБ «ПриватБанк».

25.05.2012р. Інспекцією з питань захисту прав споживачів в Івано-Франківській області прийнято рішення №5 про початок розгляду справи щодо порушення законодавства про рекламу відносно Івано-Франківської філії ПАТ КБ «ПриватБанк».

31.05.2012 Рішенням №4 за порушення вимог законодавства про рекламу, що виразилось у встановленні Івано-Франківською філією ПАТ КБ «ПриватБанк» трьох спеціальних конструкцій для розміщення зовнішньої реклами без погодження з виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради, на розповсюджувача реклами накладено штраф у розмірі 1700грн.00коп.

Вказаним рішенням Івано-Франківську філію ПАТ КБ «ПриватБанк» зобов'язано сплатити у встановленому законодавством порядку штраф до державного бюджету.

У зв'язку з несплатою Івано-Франківською філію ПАТ КБ «ПриватБанк» у добровільному порядку штрафних санкцій згідно рішення № 4 від 31.05.2012 р., позивач звернувся на ім'я прокурора м.Івано-Франківська листом № 807-01/6 від 09.07.2012 р. з відповідними матеріалами для звернення до суду.

Заступником прокурора м.Івано-Франківська ініційовано звернення до суду в інтересах держави в особі Держспоживінспекції України - в особі інспекції з питань захисту прав споживачів в Івано-Франківській області з відповідним позовом.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідно до ч.1 ст.16 Закону України «Про рекламу», розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах проводиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, а поза межами населених пунктів - на підставі дозволів, що надаються обласними державними адміністраціями, а на території Автономної Республіки Крим - Радою міністрів Автономної Республіки Крим, в порядку, встановленому цими органами на підставі типових правил (2067-2003-п), що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Згідно з п.16 Типових правил розміщення зовнішньої реклами, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2003р. №2067 (далі Типові правила), дозвіл погоджується з власником місця або уповноваженим ним органом (особою) і спеціально уповноваженим органом з питань містобудування та архітектури. На вимогу робочого органу сільської, селищної, міської ради з питань розміщення зовнішньої реклами дозвіл погоджується з Державтоінспекцією, відповідним центральним або місцевим органом виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини та об'єктів природно-заповідного фонду, утримувачем інженерних комунікацій.

Пунктом 24 Типових правил передбачено, що виданий у встановленому порядку дозвіл є підставою для розміщення зовнішньої реклами та виконання робіт, пов'язаних з розташуванням рекламного засобу.

Однак, Івано-Франківська філія ПАТ КБ «ПриватБанк» розмістила без погодження з виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради такі об'єкти зовнішньої реклами:

- спеціальну конструкцію для розміщення зовнішньої реклами типу «кронштейн» по вул.С.Стрільців, 15, м.Івано-Франківськ;

- спеціальну конструкцію для розміщення зовнішньої реклами типу «світлодіодне табло» по вул.Грушевського, 1, м.Івано-Франківськ;

- спеціальну конструкцію для розміщення зовнішньої реклами типу «світлодіодне табло» по вул.Л.Бачинського, 2, м.Івано-Франківськ.

Вказані порушення виявленні Комунальним підприємством «Івано-Франківський міський рекламно-інформаційний центр».

05.04.2012р. Івано-Франківській філії ПАТ КБ «ПриватБанк» надіслано вимоги №02/03/05, №02/03/06, №02/03/07 про усунення порушень Порядку розміщення об'єктів зовнішньої реклами в місті Івано-Франківську, якими зобов'язано розповсюджувача реклами усунути зазначені порушення шляхом демонтажу конструкцій у семиденний строк.

Оскільки розповсюджувачем реклами вимоги КП «Івано-Франківський міський рекламно-інформаційний центр» виконано не було, 20.04.2012р. останній звернувся до Інспекції з питань захисту прав споживачів в Івано-Франківській області.

Відповідач проти позовних вимог заперечує, посилаючись на наступне.

Засади рекламної діяльності в Україні, регулювання відносин, що виникають у процесі виробництва, розповсюдження та споживання реклами, встановлено Законом України «Про рекламу». Статтею 1 Закону України «Про рекламу» визначено, що реклама - це інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких особи чи товару. Зовнішня реклама - реклама, що розміщується на спеціальних тимчасових і стаціонарних конструкціях, розташованих на відкритій місцевості, а також на зовнішніх поверхнях будинків, споруд, на елементах вуличного обладнання, над проїжджою частиною вулиць і доріг.

Частиною 7 статті 8 даного Закону встановлено, що розміщення інформації про виробника товару та/або товар у місцях, де цей товар реалізується чи надається споживачеві, не вважається рекламою, що в даному випадку має місце.

Відповідач, вважає, що для банківської установи, як раз товаром, який нею реалізується чи надається споживачеві, є: приймання вкладів (депозитів) від юридичних і фізичних осіб; відкриття та ведення поточних рахунків клієнтів і банків-кореспондентів, у тому числі переказ грошових коштів з цих рахунків за допомогою платіжних інструментів та зарахування коштів на них; розміщення залучених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик, здійснення операцій з валютними цінностями; здійснення операцій з емісії власних цінних паперів; здійснення організації купівлі та продажу цінних паперів за дорученням клієнтів; здійснення випуску банківських платіжних карток і здійснення операцій з використанням цих карток; надання консультаційних та інформаційних послуг щодо банківських операцій та інше.

Також вказує, що вивіска чи табличка з інформацією про зареєстроване найменування особи, знаки для товарів і послуг, що належать цій особі, вид її діяльності (якщо це не випливає із зареєстрованого найменування особи), час роботи, що розміщена на внутрішній поверхні власного чи наданого в користування особі приміщення, на зовнішній поверхні будинку чи споруди не вище першого поверху або на поверсі, де знаходиться власне чи надане в користування особі приміщення, біля входу в таке приміщення, не вважається рекламою.

Таким чином, на думку відповідача, у випадку, коли біля входу в будинок (приміщення), яке займає суб'єкт господарювання, розміщено вивіску, де міститься інформація про: виробника товару, яка не містить закликів до придбання товару чи надання послуги або іншої інформації, що призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких осіб чи товару, така інформація не є рекламою і її розміщення не потребує одержання дозволу на розміщення об'єкта зовнішньої реклами.

Відповідач посилається на ст.15 Закону України «Про захист прав споживачів», якою визначено обов'язковість виробника (виконавця, продавця) продукції надати споживачу необхідну, доступну, достовірну та своєчасну інформацію про продукцію, що забезпечує можливість її свідомого і компетентного вибору. Інформація повинна бути надана споживачеві до придбання ним товару чи замовлення роботи (послуги). Така інформація про продукцію не вважається рекламою.

Отже, відповідач зазначає, що на світодіоідних екранах з інформацією, розміщених за адресами вул.Грушевського, буд.1 та вул.Л.Бачинського, буд.2, зображено встановлене найменування Банку, тобто виробника товару, послуги, які надаються банком, та час роботи.

Відповідач вважає, що Банком не порушується діюче законодавство України, так як вивіска інформацією про зареєстроване найменування особи, її товар та час роботи, не є рекламою.

При цьому, відповідач посилається на лист Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова та інформації від 01.10.2003р. «Про застосування окремих положень Закону України «Про рекламу» в редакції від 11.07.2003р.

Одночасно, відповідач вважає, що не може вважатись рекламою вивіска з інформацією про курс валют, що знаходиться за адресою вул.С.Стрільців, буд.15, тому, що вона також несе лише інформаційний характер.

Дослідивши матеріали справи, надані сторонами докази, суд виходить з наступного.

Державна інспекція України з питань захисту прав споживачів (Держспоживінспекція України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Першого віце-прем'єр-міністра України - Міністра економічного розвитку і торгівлі України.

Основними завданнями Держспоживінспекції України є реалізація державної політики у сферах державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів і рекламу в цій сфері; державного ринкового нагляду; державного нагляду за додержанням технічних регламентів, стандартів, норм і правил.

Держспоживінспекція України має право вимагати від рекламодавців, виробників та розповсюджувачів реклами надання документів, усних чи письмових пояснень, відео- та звукозаписів, іншої інформації, необхідної для здійснення Держспоживінспекцією України повноважень щодо контролю за додержанням законодавства про рекламу; приймати рішення щодо визнання реклами недобросовісною, визнання порівняння в рекламі неправомірним.

Відповідно до Положення про Державну інспекцію України з питань захисту прав споживачів, затвердженого Указом Президента України від 13.04.2011р. №465/2011, Держспоживінспекція України здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

Інспекцією з питань захисту прав споживачів в Івано-Франківській області складений протокол №5 від 08.05.2012р. про встановлення порушення Івано-Франківською філією ПАТ КБ «ПриватБанк» п.1 ст.16 Закону України «Про рекламу».

Рішенням Інспекції з питань захисту прав споживачів в Івано-Франківській області №4 від 31.05.2012 на розповсюджувача реклами - Івано-Франківську філію ПАТ КБ «ПриватБанк», накладено штраф у розмірі 1700грн.00коп., який зобов'язано сплатити у встановленому законодавством порядку до державного бюджету.

Згідно ст.1 Закону України «Про рекламу» реклама - інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких особи чи товару.

Зовнішня реклама це реклама, що розміщується на спеціальних тимчасових і стаціонарних конструкціях, розташованих на відкритій місцевості, а також на зовнішніх поверхнях будинків, споруд, на елементах вуличного обладнання, над проїжджою частиною вулиць і доріг.

Згідно ч. 1 ст.16 Закону розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах провадиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, та в порядку, встановленому цими органами на підставі типових правил, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. 3 Типових правил розміщення зовнішньої реклами, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.03 № 2067(далі Типові правила), зовнішня реклама розміщується на підставі дозволів та у порядку, встановленому виконавчими органами сільських, селищних, міських рад відповідно до цих правил.

Згідно з п.16 Типових правил розміщення зовнішньої реклами, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2003р. №2067, дозвіл погоджується з власником місця або уповноваженим ним органом (особою) і спеціально уповноваженим органом з питань містобудування та архітектури. На вимогу робочого органу сільської, селищної, міської ради з питань розміщення зовнішньої реклами дозвіл погоджується з Державтоінспекцією, відповідним центральним або місцевим органом виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини та об'єктів природно-заповідного фонду, утримувачем інженерних комунікацій.

Пунктом 24 Типових правил передбачено, що виданий у встановленому порядку дозвіл є підставою для розміщення зовнішньої реклами та виконання робіт, пов'язаних з розташуванням рекламного засобу.

З пояснень сторін та наявних у справі матеріалів вбачається, що мова йде про зовнішні конструкції на фасадах будівель, які займають відділення відповідача, типу «світлодіодні табло», «кронштейн» та виносні конструкції з найменуванням відповідача, даними про курси валют, відсотки вкладів в банківський установі, види діяльності тощо (а.с.14, 17, 20, 75-76).

Суд не вважає зазначені дані інформацією про виробника товару у розумінні ч.7 ст.8 Закону України «Про рекламу», оскільки дані курсів обміну валют в кожній банківський установі відрізняються від встановлених Національним Банком України.

Крім того, курси валют встановлюються на кожен день та майже щодня змінюються. Отже, визначаючи на видному місці курс валют на поточний день, відповідна банківська установа тим самим закликає скористатися своєю послугою в даному виді діяльності.

Також, визначаючи на конструкції типу «кронштейн» про «будь-які платежі» з направленням руху (а.с.76) відповідач тим самим рекламує свою діяльність та закликає скористатися саме його послугами.

Розміщення на конструкції типу «кронштейн» даних: «western union», також є закликом про надання банківською установою такого виду послуги (а.с.20), оскільки позивачем не доведено що кожна банківська установа, яка працює на території України, має здійснювати послуги грошового переказу типу «western union».

При цьому, суд не бере до уваги вивіски зі зазначенням графіку роботи відділень відповідача.

Таким чином, відповідачем не надано доказів на підтвердження наявності дозволів на розміщення зовнішньої реклами у відділеннях, визначених позивачем.

Відповідач не оскаржував рішення позивача № 4 від 31.05.2012 р. про накладення штрафу, відповідних доказів щодо оскарження суду не надано, отже, суд доходить висновку, що відповідач погодився з фактом накладення штрафу у відповідному розмірі.

Частиною 2 ст.19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу, а суд згідно ст.86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Приймаючи до уваги викладене, враховуючи доведеність позивачем правомірності своїх дій, рішень та їх відповідність нормам діючого законодавства України, а також спростування наявними матеріалами справи доводів відповідача, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.4 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати по справі з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст.86, 94, 158-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов заступника прокурора м.Івано-Франківська в інтересах держави в особі Держспоживінспекції України - в особі інспекції з питань захисту прав споживачів в Івано-Франківській області до Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» про стягнення штрафних санкцій - задовольнити.

Стягнути з Івано-Франківської філії Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» (49094, м.Дніпропетровськ, вул.Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570) штрафні санкції у розмірі 1700грн.00коп. (одна тисяча сімсот грн. 00коп.), в дохід Державного бюджету України на розрахунковий рахунок №31110106700002, код 21081100, ЗКПО 37952250, МФО 836014, банк - ГУДКУ в Івано-Франківській області.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, а у разі її апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Постанову може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд у десятиденний строк з дня отримання копії постанови.

Суддя Г.В. Потолова

.