Рішення № 29012607, 30.01.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-32/18677-2012 30.01.13

Суддя Господарського суду міста Києва Підченко Ю.О.

За участю секретаря судового засідання Бандури Ю.В.

Розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ПРОСТО-Страхування", м. Київ

до відповідача Відкритого акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Оранта", м. Київ

про відшкодування 9 170, 26 грн. шкоди

за участю представників сторін:

від позивача: Карпов С.Б. - юрисконсульт

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ: Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "ПРОСТО-Страхування" звернулося до Господарського суду м. Києва з позовними вимогами до Відкритого акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Оранта" про стягнення страхового відшкодування в сумі 13 172, 78 грн., заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (в порядку регресу).

Сторін було належним чином повідомлено про час та місце проведення судового засідання, тому судом з урахуванням вимог ст. ст. 42, 43 ГПК України створені всі необхідні умови для вирішення спору на принципах змагальності, рівності учасників процесу перед законом.

Позивач вказує на порушення його прав та охоронюваних законом інтересів з боку відповідача, а тому наполягає на заявлених вимогах.

До прийняття рішення по справі, позивач звернувся до суду згідно ст. 22 ГПК України, із заявою про зменшення розміру позовних вимог, оскільки відповідно до звіту оцінки транспортного засобу від 04.04.2012 року вартість матеріального збитку становить 9 680, 26 грн. Поряд з цим, відповідачем застрахована відповідальність винної у ДТП особи за договором у вигляді полісу, який передбачає безумовну франшизу в сумі 510, 00 грн., тому позивач наполягає на стягненні з відповідача суми страхового відшкодування за її вирахуванням, а саме 9 170, 26 грн.

Судом прийнято до уваги, що під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог (частина друга статті 22 ГПК України ) слід розуміти збільшення або зменшення суми позову за тією ж вимогою, яку було заявлено у позовній заяві. Під збільшенням чи зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти зміну кількісних показників, в яких виражається позовна вимога.

З огляду на викладене, фактично відбулося зменшення розміру позовних вимог в частині стягнення з відповідача основної заборгованості в зв'язку із уточненням суми страхового відшкодування в порядку регресу. Таким чином, відбулося формування нової ціни позову, яка дорівнює 9 170, 26 грн. в розумінні п. 3.10 Постанови Пленуму Вищого Господарського суду України від 26 грудня 2011 р. за № 18, з якої спір вирішується судом по суті.

З'ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правову норму, яка підлягає застосуванню у спірних відносинах сторін, приймаючи до уваги доводи позивача, докази, наявні в матеріалах справи, суд встановив:

Позов мотивовано тим, що 02.03.2012 року між Приватним акціонерним товариством "ПРОСТО-Страхування", далі Страховик, та Процюком Миколою Миколайовичем, далі Страхувальник, було укладено Договір добровільного страхування транспортних засобів № 216386 серії АТК, далі Договір, об'єктом страхування якого є автомобіль Subaru Forester, державний реєстраційний номер АА 3048 СК, на випадок дорожньої - транспортної пригоди.

29 травня 2012 року по вул. Полярна у місті Києві, сталася дорожньо - транспортна пригода, далі ДТП, учасниками якої стали, зокрема:

Ш автомобіль Subaru Forester, державний реєстраційний номер АА 3048 СК, під керуванням Процюка Сергія Миколайовича;

Ш автомобіль Hyundai, державний реєстраційний номер АА 8735 ІН, під керуванням Шпака Володимира Олексійовича.

Постановою Оболонського районного суду міста Києва від 26.04.2012 року у справі № 3-3080/2012 р. встановлено факт вини Шпака Володимира Олексійовича у скоєнні ДТП, в зв'язку з чим притягнуто його до відповідальності за ознаками пункту 124 КУпАП. З урахуванням звіту експертного дослідження вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля Subaru Forester становить 9 680, 26 грн. Фактичні витрати на відновлювальний ремонт пошкодженого транспортного засобу склали 13682, 78 грн., які були перераховані згідно платіжного доручення № 18814 від 25.06.2012 року.

Згідно полісу АА/5700305 наданого МОТОРНИМ (ТРАНСПОРТНИМ) СТРАХОВИМ БЮРО УКРАЇНИ, цивільна правова відповідальність власника транспортного засобу автомобіля марки Нyundai, державний реєстраційний номер АА 8735 ІН - Шпака Володимира Олексійовича, була застрахована відповідачем з франшизою в розмірі 510 грн. Регресна вимога за № 04-5406 від 25.07.2012 року про стягнення суми страхового відшкодування була надіслана на адресу відповідача 30.07.2012 року, у зв'язку з чим позивач наполягає на задоволенні своїх вимог.

Оцінивши надані сторонам докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи із наступного:

За своєю правовою природою між сторонами укладено договір страхування, сторони досягли всіх його суттєвих умов, а саме відносно предмету страхування, дотримали його письмову форму, визначили суттєві умови, в тому числі страхову суму, а тому відповідно до вимог ст. 16 Закону України "Про страхування", приписів статей 627, 629, 979 ЦК України, ст. ст. 180, 181 ГК України він вважається укладеним. Право регресної вимоги позивача передбачено ст. 27 Закону України "Про страхування", ст. ст. 993, 1187, 1191 ЦК України.

Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток, що кореспондується вимогами статті 1166 ЦК України.

Частинами першою та другою статті 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою. Таким чином, за змістом вказаної норми, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципу вини.

Частиною першою статті 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом. Таким чином, до позивача перейшло згідно вимог закону в межах суми 13 682, 78 грн. право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Так, за загальним правилом, кожна особа, що бере участь у справі, повинна довести обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог чи заперечень(стаття 33 ГПК України). Водночас коментована стаття визначає підстави, з яких ці особи звільняються від обов'язку доказування. Підстави звільнення від доказування можна поділити на три групи:

· а) обставини, визнані господарським судом загальновідомими (частина першої статті 35 ГПК України;

· б) преюдиціальні факти (частини 2-4 статті 35 ГПК України);

· в) законні презумпції ( частина п'ята статті 35 ГПК України).

Відповідно до частини 3 статті 43 ГПК України визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковими. Отже, таке визнання не є підставою звільнення від доказування, тобто незалежно від того, що одна сторона визнає певні обставини, які наводяться іншою стороною, остання повинна надати відповідні доказування, тобто незалежно від того, що одна сторона визнає певні обставини.

Факт встановлення вини у скоєнні ДТП, і саме те, що автомобілем марки Hyundai, державний реєстраційний номер АА 8735 ІН, керував водій Шпак Володимир Олексійович, підтверджено постановою Оболонського районного суду міста Києва від 26.04.2012 року у справі № 3-3080/2012 р.

Згідно статті 35 ГПК України рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, є обов'язковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору.

Стаття 33 ГПК України зобов'язує сторін довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до вимог статті 34 ГПК України визначає, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Втім, ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили і оцінюються судом в розумінні вимог статті 43 ГПК України за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Позивачем доведений факт заподіяння йому шкоди в розумінні вимог статті 1166 ЦК України та право регресного відшкодування виплаченої ним суми на підставі статті 27 Закону України "Про страхування", статті 993 ЦК України. Відповідач не надав суду докази відшкодування виплаченої страхової суми (в порядку регресу) або звільнення його від такого відшкодування за законом.

За такими обставинами, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "ПРОСТО-Страхування" до Відкритого акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" про стягнення з останнього суми виплаченого страхового відшкодування у розмірі 9 170, 26 грн. заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди , обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог згідно частини п'ятої статті 49 ГПК України.

У судовому засіданні, яке відбулося 30.01.2013 року, згідно частини 2 статті 85 ГПК України, після виходу суду з нарадчої кімнати, було проголошено скорочений текст рішення, а саме його вступну та резолютивну частини.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 9, 16, 27 Закону України "Про страхування", ст. ст. 12, 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", ст. ст. 627, 629, 993, 1178, 1188, 1191 ЦК України, ст. ст. 180, 181 ГК України, ст. ст. 173, 194, 202 ГК України, ст. ст. 4-2, 4-3, 22, 33, 34, 35, ч. 3 ст. 43, 44, ч. 5 ст. 49, 81-1, 82, 82-1, 84, ч. ч. 2, 3 ст. 85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "ПРОСТО-Страхування" до Відкритого акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" задовольнити.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта", 01032, м. Київ, вул. Жилянська, буд. 75, код ЄДРПОУ 20474912, на користь:

- Приватного акціонерного товариства "ПРОСТО-Страхування", 04050, м. Київ, вул. Герцена, буд. 10, код ЄДРПОУ 24745673, суму страхового відшкодування в розмірі 9 170, 26 грн., заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (в порядку регресу), витрати по сплаті судового збору в сумі 1 120, 45 грн., видавши наказ.

3. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено - 01.02.2013 року

Суддя Ю.О. Підченко