Рішення № 29010759, 01.02.2013, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

28 січня 2013 р. Справа № 5004/1490/12

за позовом Заступника прокурора Волинської області в інтересах держави в особі Українського Державного фонду підтримки фермерських господарств в особі Волинського відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств

до відповідача: Фермерського господарства "Ставеччина"

про стягнення 8259,88грн.

Суддя Дем'як В.М.

Представники:

від позивача: Демків Ю. В., довіреність 07 від 14.02.2012р.

від відповідача: Савельєв В. П. дов №1 від 10.12.2012р.,Чабан С. П. - голова ФГ

В судовому засіданні взяла участь старший прокурор відділу представництва Волинської обласної прокуратури Ревуха І. М.

Суть спору: заступник прокурора Волинської області звернувся до суду в інтересах держави в особі Українського Державного фонду підтримки фермерських господарств в особі Волинського відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств із позовом до Фермерського господарства "Ставеччина" про стягнення 8259,88грн. повернення наданої фінансової допомоги, в т.ч. 8000грн. основного боргу; 216,48грн. пені; 43,40грн. 3% річних.

В підтвердження своїх вимог позивач посилається на договір №22 про надання фінансової підтримки фермерському господарству від 23.10.2007р., виписки по рахунку казначейства, бухгалтерську довідку про наявність дебіторської заборгованості.

Представник позивача та прокурор в судовому засіданні позовні вимоги підтримали у повному обсязі. На вимогу ухвали суду подали додаткові документи, які підтверджують факт надання фінансової допомоги та часткове повернення коштів, а саме бухгалтерські звіти та виписки по рахунку казначейства.

Відповідач в судовому засіданні та у поданих письмових поясненнях факт заборгованості не заперечив, однак її виникнення пояснює взаємними зобов'язаннями держави по компенсації його витрачених коштів у розвиток інфраструктури села.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, прокурора господарський суд,-

в с т а н о в и в:

23 жовтня 2007 року між Волинським відділення Укрдержфонду підтримки фермерських господарств та фермерським господарством "Ставеччина" був укладений договір № 22 про надання господарству фінансової підтримки на поворотній основі.

Відповідно до умов договору Волинське відділення Укрдержфонду зобов'язувалося надати фермерському господарству "Ставеччина" кошти поворотної фінансової допомоги в сумі 34000грн., які останнє зобов'язувалося повертати частинами відповідно до п.п. 3.4.2. п.3.4 договору.

16.10.2007р. сторонами було укладено договір застави в якому було передбачено передачу фермерським господарством в заставу належне йому на праві власності майно - автомобіль марки FIAT FIORINO, 1998 року випуску, кузов ZFА146000086221622, реєстраційний номер НОМЕР_1, двигун об'ємом 1698 куб.см.

На виконання договору Волинське відділення Укрдержфонду надало у безготівковому вигляді шляхом переказу коштів поворотної фінансової підтримки в сумі 34000грн. на розрахунковий рахунок фермерського господарства "Ставеччина", що підтверджується платіжними дорученнями №№ 252, 253 від 26.10.2007, № 301 від 13.12.2007.

Взяті на себе зобов'язання відповідач виконав частково в сумі 26000грн.

Дана обставина підтверджується виписками ГУДКСУ у Волинській області по рахунку № 37126009000240 за 28.07.2011р. - 03.01.2012р.

Як вбачається із п. 3.4.2. п. 3.4. договору фермерське господарство "Ставеччина" зобов'язалось залишок заборгованості повертати Волинському відділенню Укрдержфонду згідно визначеного графіка: до 01.11.2011р. - 3000 грн., до 23.10.2012р. - 5000 грн.

Однак відповідач своїх зобов'язань станом на 01.11.2012р. по поверненню коштів в сумі 8000грн. до Державного бюджету України не виконав.

Українським Державним фондом підтримки фермерських господарств було надіслано претензії № 03-135 від 07.09.2012 та 03-153 від 17.10.2012 про необхідність погашення заборгованості, які фермерським господарством "Ставеччина" залишені без реагування.

У відповідності до ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити --гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог цього кодексу.

Згідно ст.ст.33,34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

На момент розгляду спору по суті заборгованість відповідача перед позивачем складає 8000грн., яка не погашена відповідачем, наявність якої не спростована, підтверджена матеріалами справи та підлягає до стягнення.

Відповідно до ст. 546, 548 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, якщо це встановлено договором або законом.

У відповідності до п.п. 5.2. п.5 договору про надання фінансової допомоги фермерському господарству за несвоєчасне повернення коштів фінансової підтримки (допомоги) фермерське господарство сплачує Волинському відділенню Укрдержфонду пеню, яка обчислюється від суми простроченого платежу, у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діє у період прострочення.

Отже, нарахована позивачем пеня за період з 01.05.2012р. по 23.10.2012р. в сумі 216,48грн. підставна та підлягає до стягнення.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

За таких обставин позивачем правомірно нараховано за період з 01.05.2012р. по 23.10.2012р. 3% річних в сумі 43,40грн.

Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають до задоволення у повному обсязі в сумі 8259,88грн., з них: 8000грн. основного боргу; 216,48грн. пені; 43,40грн. 3% річних.

Оскільки спір до розгляду в суді доведено з вини відповідача, то судовий збір в сумі 1609,50грн., відповідно до ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України, слід покласти на нього.

Господарський суд, керуючись, ст.ст. 16, 509, 525, 526, 546, 548 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 33-34, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, -

в и р і ш и в:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Фермерського господарства "Ставеччина" (Волинська область, Ковельський район, хутір Ставеччина, с.Шкурат, код ЄДРПОУ 20130087) на користь держави в особі Волинського відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств (43000, м. Луцьк, пр. Перемоги, 14, код ЄДРПОУ13353898 р/р 35218005000240, МФО 803014, ГУДК в Волинській області) 8259,88 грн. заборгованості.

3. Стягнути з Фермерського господарства "Ставеччина" (Волинська область, Ковельський район, хутір Ставеччина, с.Шкурат, код ЄДРПОУ 20130087) судовий збір в сумі 1720грн. 50 коп.: отримувач коштів: УДКСУ у м.Луцьку Волинської обл., код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38009628, банк отримувача ГУДКСУ у м. Луцьку Волинської області, код банку отримувача (МФО) 803014, рахунок отримувача 31219206783002, код класифікації доходів бюджету 22030001 "Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050)", код ЄДРПОУ суду 03499885.

Повний текст рішення складено

01.02.13

Суддя В. М. Дем`як