Постанова № 29010708, 01.02.2013, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.02.13 Справа № 5015/4543/12

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого-судді Юрченка Я.О.

суддів Данко Л.С.

Матущака О.І.

розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Юрфактор",

м.Харків б/н від 03.01.2013 року

на рішення господарського суду Львівської області від 18.12.2012 року

у справі № 5015/4543/12

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Юрфактор", м.Харків

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "ОПАЛ", м.Городок, Львівської

області

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору- 1:

Товариства з обмеженою відповідальністю "Світлотехніка-Херсон", м.Херсон

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору- 2:

Товариства з обмеженою відповідальністю "Нова пошта", м.Полтава

про стягнення в сумі 12 721,80 грн.

за участю представників:

від позивача: Сидор О.Б. (довіреність б/н від 09.11.2012 року);

від відповідача: Кульчицький Н.Б. (довіреність б/н від 14.11.2012 року);

від третіх осіб: не з'явилися;

Рішенням господарського суду Львівської області від 18.12.2012 року у справі №5015/4543/12 в позові відмовлено.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Юрфактор" не погоджуючись із постановленим рішенням подало апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задоволити повністю, оскільки вважає оскаржуване рішення таким, що прийняте за неповного встановлення обставин даної справи, за невідповідності висновків суду обставинам даної справи та з порушенням норм матеріального та процесуального права. Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги та покликаючись на приписи чинного законодавства, а саме: ст. ст.510, 526-528, 530, 532, 538, 610-612, 615, 628, 629, 693 Цивільного кодексу України апелянт зазначає, що приймаючи оскаржуване рішення місцевим господарським судом порушено наведені законодавчі норми. Поряд з цим, зазначає, що виявивши намір придбати кабель певного асортименту, звернувся до відповідача із пропозицією поставити відповідний товар, у зв'язку із чим згідно із платіжним дорученням №218 від 24.07.2012 року, на підставі рахунку-фактури №275 від 24.07.2012 року, перерахував відповідачеві кошти в сумі 12 721,80 грн. Однак, зважаючи на те, що відповідачем не було надіслано позивачу товар, обумовлений сторонами, звернувся до суду із позовом у даній справі. При цьому, вважає, що відповідачем на момент розгляду справи місцевим господарським судом, не подано доказів, що сторонами було визначено його обов'язок передати товар, оплачений позивачем для його надсилання ТОВ «Нова пошта». Крім того, вважає що місцевий господарський суд дійшов помилкового висновку, про те, що передача товару перевізникові прирівнюється до передачі товару покупцеві.

Відповідач та треті особи, правом, наданим ст.96 ГПК України не скористалися, відзиву на апеляційну скаргу не подали.

Треті особи явку уповноважених представників в судове засідання не забезпечили, причини неявки суду не повідомили, хоча належним чином про час і місце розгляду даної справи належним чином повідомлялись, а тому, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги, за відсутності їх уповноважених представників за наявними у справі матеріалами.

В судовому засіданні представник апелянта підтримав доводи викладені в апеляційній скарзі, просив її задоволити. Представник відповідача - надав суду усні заперечення по суті вимог апеляційної скарги, просив у її задоволенні відмовити.

Розглянувши апеляційну скаргу, вивчивши матеріали справи, оцінивши наявні в ній докази, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення місцевим господарським судом, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає, що у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а рішення Господарського суду Львівської області від 18.12.2012 року у справі №5015/4543/12 залишити без змін, виходячи з наступного.

Проаналізувавши матеріали справи, колегією суддів встановлено наступне.

31.10.2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Юрфактор" звернулось в господарський суд Львівської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ОПАЛ" про стягнення попередньої оплати за товар в сумі 12 721,80 грн., сплачену згідно із платіжним дорученням №218 від 24.07.2012 року на підставі рахунку-фактури №275 від 24 липня 2012 року, копія якого долучена позивачем до позовної заяви (а.с.8).

18.12.2012 року господарським судом Львівської області постановлено рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

В основу заявлених позовних вимог у даній справі покладено доводи позивача про здійснення попередньої оплати в сумі 12 721,80 грн. згідно із платіжним дорученням №218 від 24.07.2012 року на підставі рахунку-фактури №275 від 24 липня 2012 року.

Рахунок-фактура №275 від 24 липня 2012 року, копію якого долучено позивачем на підтвердження обставин, покладених в основу заявлених позовних вимог, складений з метою оплати за наступний товар: кабель ВВГнг 2х10 в кількості 110 м, кабель КВВГ 7х2,5 в кількості 585 м, кабель ВВГнгд 4х1,5 в кількості 20 м, кабель ВВГнгд 3х1,5 в кількості 20 м, кабель ВВГнгд 2х1,5 в кількості 140 м, кабель ВВГнгд 4х4 в кількості 20 м, кабель КВВГнгд 10х2,5 в кількості 10м, кабель КВВГнгд 4х1,5 в кількості 90м, кабель КВВГнгд 7х1,5 в кількості 85 м, провод АПВ 240 в кількості 70 м, провод АПВ 95 в кількості 20 м на загальну суму 12 722,12 грн. В цьому ж рахунку, постачальником визначено ТОВ «Опал» (ЄДРПОУ 22346348, адреса: Україна, м.Миколаїв, пр.Жовтневий, 471). Вищевказаний рахунок, скріплений печаткою ТОВ «Опал» та підписаний особою, відомості про яку не зазначено.

На спростування доводів позивача у даній справі, відповідачем долучено до матеріалів справи зокрема, наступні документи: рахунок на оплату №275 від 23.07.2012 року за товар - кабель ШВВП 3*1,5, в кількості 4000 м, на загальну суму 18 440,00 грн., скріплений печаткою ТОВ «ОПАЛ», підписаний Парканій Н.С. (директор ТОВ «Опал» згідно із довідкою з ЄДРПОУ №68 від 26.01.2006 року); зразки печатки та штампу ТзОВ «ОПАЛ»; копію свідоцтва про державну реєстрацію ТзОВ «ОПАЛ» серія А00 №363964 від 16.02.1996 р.; копію довідки №68 з ЄДРПОУ від 26.01.2006 року.

Колегію суддів встановлено, що згідно із копіями свідоцтва про державну реєстрацію ТзОВ «ОПАЛ» серія А00 №363964 від 16.02.1996 р. та довідки №68 з ЄДРПОУ від 26.01.2006 року (а.с.43,45) місцезнаходженням юридичної особи - ТзОВ «ОПАЛ» (ідентифікаційний код 22346348) є наступна адреса: 81500, Львівська область, Городоцький район, м.Городок, вул.Галицька, 33.

Однак, в копії рахунку-фактурі №275 від 24.07.2012 року, долученою позивачем до позовної заяви (а.с.8) зазначено, що постачальником згідно цього рахунку є ТОВ «Опал», що знаходиться за наступною юридичною адресою: Україна, м.Миколаїв, пр.Жовтневий, 471.

Більше того, з візуального аналізу зразків печатки та штампу ТзОВ «ОПАЛ», наданих відповідачем в суді першої інстанції (а.с.41-42) та печатки Товариства з обмеженою відповідальністю «ОПАЛ», якою скріплено рахунок-фактуру №275 від 24.07.2012 року, що покладений в основу заявлених позовних вимог у даній справі, вбачається, що відомості, зазначені на печатці, якою скріплено рахунок-фактуру №275 від 24.07.2012 року, відрізняються від тих відомостей, які зазначені на зразках печатки та штампу, наданих відповідачем. При цьому, позивачем не подано докази, що підтверджують належність печатки із відповідними відомостями, якою скріплено рахунок-фактуру №275 від 24.07.2012 року відповідачу - Товариству з обмеженою відповідальністю "ОПАЛ".

Відповідно до ст.33 Господарського суду України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

В апеляційній скарзі апелянт також покликається на рахунок-фактуру №275 від 24 липня 2012 року, як на підставу здійснення оплати в сумі 12 721,80 грн. Однак, із аналізу вимоги №1 про повернення грошових коштів в сумі 12 721,80 грн. (а.с.13) вбачається, що позивач вказує про здійснення передоплати за товар - провід ШВВШ 3*1,5, який не зазначено в рахунку-фактурі №275 від 24 липня 2012 року, покладеного в основу заявлених позовних вимог. Натомість, кабель ШВВШ 3*1,5 вказано в рахунку №275 від 23.07.2012 року.

А тому, колегія суддів вважає, що доводи апелянта про здійснення попередньої оплати на підставі рахунку №275 від 24.07.2012 року є необґрунтованими, суперечливими, не підтверджуються, а навпаки спростовуються матеріалами справи.

03.08.2012 року позивач надіслав на адресу відповідача листи за вих. №24, №25 від 03.08.2012р. з проханням повернути сплачену передоплату в сумі 12 721,80 грн.

У відповідь на вказані листи відповідач надіслав позивачу лист за вих. №07/08 від 07.08.2012 р., в якому зазначив про те, що з метою виконання взятих на себе зобов'язань на підставі здійсненої від позивача оплати в сумі 12 721,80 грн. за товар, а саме: провід ШВВП 3*1,5, передав зазначений товар ТОВ «Нова Пошта» згідно із товаро-транспортною накладною №56998005047499 від 31.07.2012 року, з метою його подальшого надсилання позивачу.

16.08.2012 року позивач надіслав на адресу відповідача вимогу №1 листом за вих.№26 від 16.08.2012 року про повернення грошових коштів, яку відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення ТОВ «ОПАЛ» отримало 30.08.2012 року. Однак, відповідачем зазначена вимога, залишена без відповіді, що і стало підставою позову у даній справі.

З'ясуванням документальних доказів встановлено, що відповідач не заперечує факт отримання коштів в сумі 12 721,80 грн. від позивача, однак, у відзиві на позовну заяву зазначає, що нього звернувся Єгоров Юрій Сергійович, як представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Юрфактор». В ході телефонних розмов та електронної переписки, вказана особа виявила намір придбати товар - кабель ШВВП 3*1,5. У зв'язку із цим, відповідачем на електронну пошту Єгорова Юрія Сергійовича 23 липня 2012 року був надісланий рахунок на оплату №275 від 23 липня 2012 року, оригінал, якого долучено до матеріалів справи (а.с.30). Вказаний рахунок був виставлений на загальну суму 18 440,00 грн., в т.ч. ПДВ, на оплату товару - кабель ШВВП 3*1,5 в кількості 4000 м., покупцем, визначено Товариство з обмеженою відповідальністю «Юрфактор».

У зв'язку із надходженням від позивача коштів в сумі 12 721,80 грн., у вигляді часткової оплати за товар згідно із виставленим рахунком №275 від 23 липня 2012 року та на виконання зобов'язань щодо поставки відповідного товару, в межах здійсненої оплати, придбав у ТОВ «Светотехника-Херсон» на підставі договору №216 купівлі-продажу товару від 01.07.2012 року (а.с.31-33) та згідно із рахунком на оплату по замовленню №11792 від 27.07.2012 року та видатковою накладною №Св_07301 від 31 липня 2012 року (а.с.47,78), товар - провід ШВВП 3*1,5 в кількості 2700 м.

З наведеного вбачається, що між сторонами - ТОВ «ОПАЛ» (постачальник) та ТОВ «Юрфактор», в особі Єгорова Ю.С., виникли господарсько-правові відносини із поставки товару за відсутності укладення письмового договору, що не суперечить приписам чинного законодавства.

В силу вимог ст. ст. 11, 626 Цивільного кодексу України, ст. 174 Господарського кодексу України договір є підставою виникнення господарських зобов'язань, які мають виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору (ст.526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України), і одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України, п.7 ст.193 Господарського кодексу України).

При цьому, нормами чинного законодавства зокрема, ч.2 ст.205 та ч.1 ст. 639 ЦК України передбачено, що договір або інший правочин може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом, а поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

У відповідності до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 6 ст. 265 Господарського кодексу України до відносин поставки, не врегульованих цим кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

У відповідності до ч. ч. 1, 2 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

З пояснень, наданих ТОВ «Світлотехніка-Херсон» - третя особа (а.с.57) вбачається, що на вимогу відповідача товар - кабель (провід) 3*1,5 в кількості 2700,00 метрів, 31 липня 2012 року ТОВ «Світотехніка-Херсон» вручив перевізнику ТОВ «Нова пошта» з метою подальшого надсилання одержувачу - ТОВ «Юрфактор». Факт надсилання товару ТОВ «Юрфактор» підтверджується, долученими до матеріалів справи копіями товаро-транспортної накладної №56998005047499 від 31 липня 2012 року (а.с.46,58), із змісту якої вбачається, що ТОВ «Нова пошта» прийняло від ТОВ «Світлотехніка-Херсон» (відправник) електрообладнання для його доставки ТОВ «Юрфактор» (одержувач). Докази, що спростовують викладене в матеріалах справи відсутні.

Відповідно до ч.2 ст. 664 ЦК України, якщо з договору купівлі-продажу не випливає обов'язок продавця доставити товар або передати товар у його місцезнаходженні, обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент здачі товару перевізникові або організації зв'язку для доставки покупцеві.

Враховуючи те, що на виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань, шляхом передачі перевізнику - ТОВ «Нова пошта», товар згідно із товаро-транспортною накладною №56998005047499 від 31 липня 2012 року, надісланий позивачу - ТОВ «Юрфактор», колегія суддів вважає, що відповідачем належним чином виконано обов'язок щодо поставки товару.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про відмову в позові у даній справі, оскільки, обставини покладені в основу заявлених позовних вимог у даній справі не відповідають матеріалам справи та не ґрунтуються на приписах чинного законодавства, докази, що спростовують викладене в матеріалах справи відсутні, а тому, підстави для застосування приписів ч.2 ст.693 Цивільного кодексу України в даному випадку відсутні.

Отже, з огляду на викладене вище, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду Львівської області від 18.12.2012 року відповідає матеріалам справи, ґрунтується на чинному законодавстві і підстав для його скасування немає, зазначені в апеляційній скарзі інші доводи скаржника не відповідають матеріалам справи, документально не обґрунтовані, не базуються на законодавстві, що регулює спірні правовідносини, а тому не визнаються такими, що можуть бути підставою згідно ст. 104 ГПК України для скасування чи зміни оскаржуваного рішення.

Керуючись ст. ст. 91, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Львівський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ :

1. В задоволенні апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Юрфактор", м.Харків б/н від 03.01.2013 року відмовити.

2. Рішення господарського суду Львівської області від 18.12.2012 року у справі №5015/4543/12 залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.

4. Матеріали справи скеровуються в господарський суд Львівської області.

Повний тест постанови виготовлено 01.02.2013 року

Головуючий-суддя Юрченко Я.О.

Суддя Матущак О.І.

Суддя Данко Л.С.