Рішення № 29010680, 29.01.2013, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"29" січня 2013 р. Справа № 9/106-12

За позовом Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна»

До 1. Товариства з обмеженою відповідальністю «Ірпіньнафтопродукт»

2. Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Статус»

Про стягнення 40 898,12 грн.

Суддя Сокуренко Л.В.

Представники:

Від позивача Петренко Р.О. (дов. № 6 від 02.01.2013 р.)

Від відповідача 1 не з'явився

Від відповідача 2 не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд господарського суду Київської області передані вимоги Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ірпіньнафтопродукт» про стягнення 40 898,12 грн.

Ухвалою суду від 08.10.2012 р. порушено провадження у справі № 9/106-12 та призначено розгляд справи на 25.10.2012 р.; зобов'язано позивача подати: пропозиції стосовно складу осіб, які братимуть участь у справі; оригінали установчих документів (для огляду) та їх копії (для долучення до матеріалів справи), на підставі яких діє Позивач (установчий договір, статут, положення, свідоцтво про державну реєстрацію тощо), довідку з органу статистики про знаходження Позивача в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України, довідку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців про включення Відповідача до ЄДРПОУ станом на час винесення даної ухвали; власне письмове підтвердження того, що у провадженні господарських судів України або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує спір, нема справи зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав та нема рішення цих органів з такого спору; зобов'язано відповідачів подати: оригінали (для огляду) та копії (для залучення до матеріалів справи) статутних документів, копію свідоцтва про державну реєстрацію, копію довідки про включення до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України на дату винесення ухвали, відзив на позов з документальним обґрунтуванням його висновків, письмову інформацію про свої реєстраційні (банківські) рахунки із зазначенням повних банківських реквізитів, довідки з органу статистики про знаходження Відповідача в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України, довідки про найменування і номери рахунків Відповідача відкритих у банківських установах або органах Державного казначейства України, інші докази стосовно заявлених вимог.

У судове засідання 25.10.2012 р. представник відповідача не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином; представник позивача з'явився та надав суду пояснення по суті позовних вимог.

Ухвалою суду від 25.10.2012 р. розгляд справи відкладено на 13.11.2012 р.; зобов'язано позивача подати - оригінали документів; зобов'язано відповідача подати: оригінали (для огляду) та копії (для залучення до матеріалів справи) статутних документів, копію свідоцтва про державну реєстрацію, копію довідки про включення до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України на дату винесення ухвали, відзив на позов з документальним обґрунтуванням його висновків, письмову інформацію про свої реєстраційні (банківські) рахунки із зазначенням повних банківських реквізитів, довідки з органу статистики про знаходження Відповідача в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України, довідки про найменування і номери рахунків Відповідача відкритих у банківських установах або органах Державного казначейства України, інші докази стосовно заявлених вимог; зобов'язано Моторне (транспортне) страхове бюро України надати інформацію щодо наявності страхового полісу, яким було застраховано обов'язкову цивільно-правову відповідальність на автомобіль «Мерседес», державний номер АІ 7302 СВ, власником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «Ірпіньнафтопродукт», станом на момент скоєння дорожньо-транспортної пригоди - 30.03.2012року.

Позивачем подано клопотання про продовження строку розгляду спору.

Відповідно до ст. 69 ГПК України у виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на п'ятнадцять днів.

У зв'язку з перебуванням судді Сокуренко Л.В. на лікарняному, розгляд справи в призначений час не відбувся.

Ухвалою суду від 20.11.2012 р. строк розгляду спору продовжено; розгляд справи відкладено на 13.12.2012 р.; зобов'язано позивача подати - оригінали документів; зобов'язано відповідача подати: оригінали (для огляду) та копії (для залучення до матеріалів справи) статутних документів, копію свідоцтва про державну реєстрацію, копію довідки про включення до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України на дату винесення ухвали, відзив на позов з документальним обґрунтуванням його висновків, письмову інформацію про свої реєстраційні (банківські) рахунки із зазначенням повних банківських реквізитів, довідки з органу статистики про знаходження Відповідача в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України, довідки про найменування і номери рахунків Відповідача відкритих у банківських установах або органах Державного казначейства України, інші докази стосовно заявлених вимог.

У судове засідання 13.12.2012 р. представник відповідача вдруге не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином; представник позивача з'явився та подав до суду заяву, якою уточнив позовні вимоги та просить суд залучити до участі у справі в якості відповідача 2 - ПрАТ «СК «Статус» та стягнути з відповідача 2 на користь позивача суму основної заборгованості у розмірі 40 898,12 грн.

Ухвалою суду від 13.12.2012 р. розгляд справи відкладено на 15.01.2013 р., залучено до участі у справі в якості відповідача 2 - Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Статус»; зобов'язано позивача подати - оригінали документів; зобов'язано відповідача 1 подати: оригінали (для огляду) та копії (для залучення до матеріалів справи) статутних документів, копію свідоцтва про державну реєстрацію, копію довідки про включення до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України на дату винесення ухвали, відзив на позов з документальним обґрунтуванням його висновків, письмову інформацію про свої реєстраційні (банківські) рахунки із зазначенням повних банківських реквізитів, довідки з органу статистики про знаходження Відповідача в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України, довідки про найменування і номери рахунків Відповідача відкритих у банківських установах або органах Державного казначейства України, інші докази стосовно заявлених вимог; зобов'язано відповідача 2 подати: оригінали (для огляду) та копії (для залучення до матеріалів справи) статутних документів, копію свідоцтва про державну реєстрацію, копію довідки про включення до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України на дату винесення ухвали, відзив на позов з документальним обґрунтуванням його висновків, письмову інформацію про свої реєстраційні (банківські) рахунки із зазначенням повних банківських реквізитів, довідки з органу статистики про знаходження Відповідача в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України, довідки про найменування і номери рахунків Відповідача відкритих у банківських установах або органах Державного казначейства України, інші докази стосовно заявлених вимог; оригінал, та належним чином засвідчену копію полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АВ/2316358 від 22.03.2012 р.

У судове засідання 15.01.2013 р. представники відповідача 1 та відповідача 2 не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином; представник позивача з'явився та подав до суду уточнену позовну заяву відповідно до якої просить суд стягнути з відповідача 2 на користь позивача суму основної заборгованості у розмірі 12 090,81 грн., з огляду на те, що 21.12.2012 р. ПрАТ «СК «Статус» перерахувало на розрахунковий рахунок ПрАТ «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна» частину заборгованості у розмірі 28 807,31 грн.

Частиною 4 ст. 22 ГПК України встановлено, що позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Оскільки позивач скористався своїм правом, встановленим ст. 22 ГПК України, то суд прийняв її до розгляду та розглядає позовні вимоги з врахуванням даної заяви.

Ухвалою суду від 15.01.2013 р. розгляд справи відкладено на 29.01.2013 р.; зобов'язано позивача подати: оригінали документів; зобов'язано відповідача 1 подати: оригінали (для огляду) та копії (для залучення до матеріалів справи) статутних документів, копію свідоцтва про державну реєстрацію, копію довідки про включення до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України на дату винесення ухвали, відзив на позов з документальним обґрунтуванням його висновків, письмову інформацію про свої реєстраційні (банківські) рахунки із зазначенням повних банківських реквізитів, довідки з органу статистики про знаходження Відповідача в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України, довідки про найменування і номери рахунків Відповідача відкритих у банківських установах або органах Державного казначейства України, інші докази стосовно заявлених вимог; зобов'язано відповідача 2 подати: оригінали (для огляду) та копії (для залучення до матеріалів справи) статутних документів, копію свідоцтва про державну реєстрацію, копію довідки про включення до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України на дату винесення ухвали, відзив на позов з документальним обґрунтуванням його висновків, письмову інформацію про свої реєстраційні (банківські) рахунки із зазначенням повних банківських реквізитів, довідки з органу статистики про знаходження Відповідача в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України, довідки про найменування і номери рахунків Відповідача відкритих у банківських установах або органах Державного казначейства України, інші докази стосовно заявлених вимог; оригінал, та належним чином засвідчену копію полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АВ/2316358 від 22.03.2012 р.

У судове засідання 29.01.2013 р. представники відповідача 1 та відповідача 2 не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином; представник позивача з'явився та надав суду пояснення по суті позовних вимог.

До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками «адресат вибув», «адресат відсутній» і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій (п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 р. № 01-8/1228 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році»).

Відповідно до п. 2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2010 р. № 01-08/140 «Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Враховуючи те, що ухвали суду були направлені на адреси відповідача 1 та відповідача 2, зазначених у позовній заяві та витягу з ЄДРПОУ, та те, що вони були отримані уповноваженими представниками відповідачів, що підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленнями про вручення поштових відправлень, то суд дійшов висновку, що відповідачі були належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи.

Про поважні причини неявки в судове засідання повноважних представників відповідачів суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідачів також не надходило.

Згідно з ст. 87 Господарського процесуального кодексу України повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді.

Враховуючи те, що відповідачі про час і місце судового засідання були повідомлений належним чином, відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані документи та матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд Київської області, -

ВСТАНОВИВ:

30.08.2011 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Перша лізингова компанія» та Приватним акціонерним товариством «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна» (далі - позивач) було укладено поліс страхування засобів наземного транспорту, цивільної відповідальності, водія та пасажирів від нещасних випадків № 250528761.11 (далі - поліс).

Згідно п. 1 полісу застрахованим транспортним засобом є автомобіль TOYOTA RAV-4 2.0 A/T Cross Sport, кузов № JTMBH31V406077111, 2008 року випуску, державний реєстраційний № АА6915НР.

Відповідно до п. 2 полісу предметом договору страхування є майнові інтереси ТОВ «Перша лізингова компанія», що не суперечать закону, пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом, вказаним в п. 1 полісу.

Страховим випадком, за полісом, є пошкодження, знищення або втрата транспортного засобу, його складових частин, деталей або обладнання внаслідок: дорожньо-транспортної пригоди; пожежі; стихійного лиха; падіння предметів, попадання каміння; протиправних дій третіх осіб; угону.

В силу п. 5 строк дії полісу з 01.09.2011 р. до 31.08.2012 р.

30.03.2012 р. в м. Києві на перехресті пр. Московського та пр. Героїв Сталінграду, відбулася дорожньо-транспортна пригода, учасниками якої були: «Мерседес», державний реєстраційний № АІ7302СВ, яким керував Прудіус Леонід Федорович, та застрахований позивачем автомобіль «Тойота», державний реєстраційний № АА6915НР, яким керував Пітковський Сергій Едуардович, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією розгорнутої довідки УДАІ ГУМВС України в м. Києві від 02.04.2012 р.

Постановою Оболонського районного суду м. Києва від 12.04.2012 р. в адміністративній справі № 3-2881/2012 Прудіуса Л.Ф., який керував автомобілем «Мерседес», державний реєстраційний № АІ7302СВ, було визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченому ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу.

01.05.2012 р., на підставі заяви Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна», ФОП Дубогрій Д.М., який діє на підставі кваліфікаційного свідоцтва № 6118 від 07.06.2009 р., було складено звіт про оцінку вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу № 231.

Відповідно до звіту вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля Toyota RAV-4, державний реєстраційний № АА6915НР, в результаті пошкоджень, отриманих внаслідок ДТП без урахування величини втрати товарної вартості, складає 45 605,98 грн.

31.05.2012 р. ТОВ «Перша лізингова компанія» звернулося до Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна» з заявою на виплату страхового відшкодування у розмірі 40 898,12 грн.

05.06.2012 р. Приватним акціонерним товариством «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна» було складено страховий акт № 64549, відповідно до якого сума страхового відшкодування з врахуванням франшизи становить 40 898,12 грн.

22.06.2012 р. на підставі заяви ТОВ «Перша лізингова компанія» про страхове відшкодування та страхового акта, Приватне акціонерне товариство «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна» здійснило виплату страхового відшкодування у розмірі 40 898,12 грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи копією платіжного доручення № 6027 від 22.06.2012 р.

Таким чином, господарським судом встановлено, що Приватне акціонерне товариство «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна» належним чином виконало умови полісу страхування засобів наземного транспорту, цивільної відповідальності, водія та пасажирів від нещасних випадків № 250528761.11 від 30.08.2011 р.

Господарським судом встановлено, що автомобіль «Мерседес», державний реєстраційний № АІ7302СВ, належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Ірпіньнафтопродукт» (далі - відповідач 1), а Прудіус Л.Ф., на момент вчинення ДТП перебував у трудових відносинах з ТОВ «Ірпіньнафтопродукт», що підтверджується постановою Оболонського районного суду м. Києва № 3-2881/2012 від 12.04.2012 р.

На момент вчинення дорожньо-транспортної пригоди, автомобіль «Мерседес», державний реєстраційний № АІ7302СВ, був застрахований ТОВ «Ірпіньнафтопродукт» у Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Статус» (далі - відповідач 2) відповідно до полісу № АВ/2316358 з терміном дії з 27.03.2012 р. по 26.03.2013 р.

Відповідно до вказаного полісу ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну (на одного потерпілого) становить 50 000,00 грн. Франшиза, тобто сума збитків, яка не відшкодовується страховою компанією, становить 0 грн.

З огляду на вищевикладене, 05.10.2012 р. позивач направив на адресу Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Статус» претензію № 2766 від 04.10.2012 р. щодо повернення виплаченого ТОВ «Перша лізингова компанія» страхового відшкодування у розмірі 40 898,12 грн.

Вищезазначена претензія була отримана відповідачем 2 - 08.10.2012 р., що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення від 05.10.2012 р.

21.12.2012 р. ПрАТ «СК «Статус» на виконання претензії № 2766 від 04.10.2012 р. було перераховано на розрахунковий рахунок позивача страхове відшкодування у розмірі 28 807,31 грн.

Таким чином, за ствердженням позивача, відповідач 2 виплатив страхове відшкодування лише частково, в зв'язку з чим заборгованість ПрАТ «СК «Статус» перед ПрАТ «АСК «ІНГО Україна» становить 12 090,81 грн.

Частинами 1, 2 ст. 1187 ЦК України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки одній особі, з вини іншої особи відшкодовується винною особою.

Статтею 979 ЦК України передбачено, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

В силу ст. 980 ЦК України предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов'язані з: життям, здоров'ям, працездатністю та пенсійним забезпеченням (особисте страхування); володінням, користуванням і розпоряджанням майном (майнове страхування); відшкодуванням шкоди, завданої страхувальником (страхування відповідальності).

Статтею 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Відповідно до ст. 228 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який відшкодував збитки, має право стягнути збитки з третіх осіб у порядку регресу.

Згідно ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Частиною 1 ст. 1191 ЦК України встановлено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Враховуючи те, що цивільно-правова відповідальність Прудіуса Л.Ф., який керував автомобілем «Мерседес», державний реєстраційний № АІ7302СВ та який був визнаний винним у скоєнні ДТП, була застрахована за Полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АВ/2316358 з терміном дії з 27.03.2012 р. по 26.03.2013 р. ПрАТ «СК «Статус», то суд дійшов висновку, що саме на відповідача 2 покладено обов'язок здійснити виплату страхового відшкодування в порядку регресу позивачу на підставі положень ЦК України, ГК України та Закону України «Про страхування».

Згідно п. 12.1. ст. 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Із полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АВ/2316358 вбачається, що франшиза (страхове відшкодування за шкоду, заподіяну майну потерпілих, завжди зменшується на суму франшизи) становить 0 грн.

З огляду на вищевикладене, господарський суд дійшов висновку про те, що виплата відповідачем 2 заявленого ПрАТ «АСК «ІНГО Україна» страхового відшкодування може становити 50 000,00 грн. (п. 4 полісу № АВ/2316358 від 22.03.2012 р.)

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово.

Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 36 ГПК України письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Оригінали документів подаються, коли обставини справи відповідно до законодавства мають бути засвідчені тільки такими документами, а також в інших випадках на вимогу господарського суду.

Всупереч положенням вказаних статтей, відповідач не надав суду доказів відсутності боргу перед позивачем.

В повній мірі дослідивши обставини справи, наявні в матеріалах справи докази та заслухавши пояснення сторін, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна» щодо стягнення з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Статус» суми заборгованості підлягають задоволенню у повному обсязі.

Оскільки сума основного боргу була частково сплачена відповідачем після порушення провадження у справі, то відповідно до ст. 49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за витрати, пов'язані з розглядом справи, при задоволенні позову, покладаються на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, керуючись: ст.ст. 21, 22, 33, 43, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд Київської області, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Статус» (02160, м. Київ, просп. Возз'єднання, буд. 15, оф. 109, ідентифікаційний код 31201694) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Статус» (01054, м. Київ, Шевченківський район, вул. Воровського, буд. 33, ідентифікаційний код 16285602) суму сплаченого страхового відшкодування у розмірі 12 090 (дванадцять тисяч дев'яносто) грн. 81 коп. та судовий збір у розмірі 1 609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 50 коп.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Суддя Л. В. Сокуренко

Рішення суду підписано 30.01.2013 р.