Постанова № 29010570, 30.01.2013, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 січня 2013 року Справа № 5004/1238/12

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Крейбух О.Г.

судді Василишин А.Р. ,

судді Юрчук М.І.

при секретарі Кнапець М.В.

за участю представників:

позивача: не з'явився

відповідача: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу відповідача приватного виробничо-торгового підприємства "Світязь" на рішення господарського суду Волинської області від 28.11.12 р. у справі № 5004/1238/12 (суддя Гончар М.М.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма Т.С.Б."

до Приватного виробничо-торгового підприємства "Світязь"

про стягнення 161 903 грн.13 коп.

ВСТАНОВИВ:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Фірма Т.С.Б." звернувся до господарського суду Волинської області із позовом до відповідача Приватного виробничо-торгового підприємства "Світязь" про стягнення 161903,13 грн. заборгованості.

07 листопада 2012 року позивачем подано заяву про зменшення позовних вимог, яка прийнята господарським судом Волинської області та згідно якої позивач просить стягнути з відповідача 157 327,36 грн., в т.ч.146903,13 грн. заборгованості та 10 424,23 грн. пені.

Рішенням господарського суду Волинської області від 28.11.2012 у справі № 5004/1238/12 (суддя Гончар М.М.) позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма Т.С.Б." до Приватного виробничо-торгового підприємства "Світязь" про стягнення 157 327,36 грн. задоволено /а.с.57-58/.

Стягнуто з ПВТП "Світязь" на користь ТзОВ "Фірма Т.С.Б." 146 903,13 грн. - заборгованості, 10 424,23 грн. - пені, 3 238, 06 грн. - витрат по сплаті судового збору.

Не погоджуючись з даним рішенням, відповідач ПВТП "Світязь" звернувся до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Волинської області від 28.11.2012 у даній справі скасувати та прийняти нове, яким в задоволенні позову відмовити /а.с.67-69/.

В обгрунтування апеляційної скарги скаржник зазначає, що при винесенні рішення місцевим господарським судом не враховано положення статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та пункт 2.2 Положення «Про документарне забезпечення записів в бухгалтерському обліку», поскільки видаткові та товарно-транспортні накладні не містять обов'язкового реквізиту, а саме особистого підпису або інших даних, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарських операцій. Крім того, апелянт вказує, що матеріали справи не містять довіреностей на одержання відповідних матеріальних цінностей, які видаються у відповідності з Інструкцією «Про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей» затвердженої наказом МФУ від 16.05.1996 року № 99. Таким чином, на думку скаржника, правові підстави для задоволення позову відсутні; просить рішення господарського суду Волинської області скасувати та прийняти нове, яким в позові відмовити.

Відповідач участі уповноваженого представника в судове засідання 30 січня 2013 року не забезпечив; згідно повідомлення про вручення поштового відправлення, відповідач 02.01.2013р. був належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи /а.с.72/.

Відповідач подав клопотання про відкладення розгляду справи в зв'язку з відсутністю можливості направити представника в судове засідання, яке судом відхилено, поскільки відповідач був своєчасно повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, відповідно, мав достатньо часу забезпечити явку в судове засідання іншого представника оскільки діюче законодавство не обмежує представництво інтересів в суді певним колом осіб.

Позивач відзиву на апеляційну скаргу до суду не подав, участі уповноваженого представника в судовому засіданні 30.01.2013 року не забезпечив; про причини неявки не повідомив.

Згідно повідомлень про вручення поштового відправлення, останні були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи /а.с.72-73/.

Відповідно до ст.101 ГПК України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.

За наведеного, поскільки ухвалою від 28.12.2012р. явка повноважних представників сторін в судове засіданні 30.01.2013р. обов'язковою не визнавалася, то судова колегія вважає можливим повторно розглянути справу за відсутності представників позивача та відповідача.

Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом при винесенні рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задоволити частково, а оскаржуване рішення змінити, з огляду на таке.

01 січня 2012 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Фірма Т.С.Б." (надалі - виробник, позивач) та приватним виробничо-торговим підприємством «Світязь» (надалі - покупець, відповідач, апелянт) укладено договір поставки товару № 07 (надалі - Договір), відповідно до п.1.1 якого виробник зобов'язується виготовити та передати у власність покупцю мінеральну воду "Трускавецька", а покупець зобов'язується приймати цей товар та своєчасно здійснювати його оплату на умовах даного договору /а.с.8-10/.

Перехід права власності на товар відбувається в момент передачі товару покупцю (п.4.2 Договору).

Відповідно до п.4.3 Договору, вартість транспортних затрат в кожному випадку погоджується сторонами і відображається у товаросупровідних документах.

Згідно п.5.1 Договору, покупець оплачує поставлений товар виробником товар за ціною, передбаченою у товаросупровідних документах, які додаються до договору.

Відповідно до п.5.2 Договору розрахунки за кожну отриману партію товару проводяться згідно документів на відвантаження, з вказаним терміном розрахунку.

На виконання умов Договору ТзОВ "Фірма Т.С.Б." передало, а ПВТП "Світязь" отримало товар на загальну суму 272 347,47 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи товарно-транспортними накладними:

- № РН-0000286 від 13.03.2012р. на суму 39 787,80 грн., термін оплати якої - 24.04.2012р. /а.с.12/;

- № РН-0000275 від 12.03.2012 р. на суму 39 787,80 грн., термін оплати якої - 26.04.2012р. /а.с.14/;

- № РН-0000346 від 26.03.2012р. на суму 39 787,80 грн., термін оплати якої - 09.05.2012р. /а.с.16/;

- № РН - 0000447 від 11.04.2012р. на суму 36 741,53 грн., термін оплати якої - 12.05.2012р. /а.с.18/;

- № РН - 0000476 від 18.04.2012р. на суму 41 640,46 грн., термін оплати якої - 03.06.2012р. /а.с.20/;

- № РН - 0000602 від 07.05.2012р. на суму 37 301,04 грн., термін оплати якої - 08.06.2012р. /а.с.22/;

- № РН - 0000603 від 07.05.2012р. на суму 37 301,04 грн., термін оплати якої - 21.06.2012р. /а.с.24/.

Оплата за поставку товару відповідачем здійснена частково на загальну суму 125 444, 34 грн., з яких:

- 22 444,34 грн. визнається сторонами згідно акту звірки взаєморозрахунків за період з 01.01.2012 року по 30.06.2012 року /а.с.11/;

- 103 000,00 грн. згідно банківських виписок від 05.07.2012 р., від 16.07.2012р., від 03.08.2012р., від 09.08.2012р., від 14.08.2012р., від 31.08.2012р., від 03.09.2012р., від 04.09.2012р., від 05.09.2012р., від 01.10.2012р., від.18.10.2012р. /а.с.27-34, 46-47/.

Таким чином, ПВТП "Світязь" в порушення п.п.5.1 та 5.2 Договору свої зобов'язання по оплаті поставки товару в повному обсязі не виконав, заборгованість відповідача перед позивачем станом на 07.11.2012 року, дату подачі заяви про зменшення позовних вимог, становить 146 903,13 грн.

Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства , а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог , що звичайно ставляться.

У відповідності до част.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (част.1 ст.628 ЦК України).

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України).

Відтак, позовні вимоги про стягнення заборгованості по оплаті поставленого товару у сумі 146 903,13 грн. є такими, що підтверджуються матеріалами справи і підлягають задоволенню на підставі ст.ст.526, 530, 628, 629 Цивільного кодексу України.

Позивач просить стягнути 10 424,23 грн. пені за період прострочення починаючи з 01.07.2012 року по 06.11.2012р.

Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком (част.1 ст.546 ЦК України).

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (част.1, 3 ст.549 ЦК України).

Відповідно до част.1 ст.547 ЦК України, правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

Згідно п.9.2 Договору, покупець за несвоєчасне проведення розрахунку за даним договором сплачує виробнику суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення платежу, а також пеню у розмірі двох облікових ставок НБУ за час прострочення.

Тобто пунктом 9.2 Договору, сторони погодили відповідальність покупця за несвоєчасне проведення розрахунку за поставлений позивачем товар у вигляді сплати пені у розмірі двох облікових ставок НБУ за час прострочення.

З 23 березня 2012 року облікова ставка встановлена в розмірі 7,5 % річних згідно з постановою Правління Національного банку України від 21.03.2012р. № 102 «Про регулювання грошово-кредитного ринку».

Поскільки прострочення відповідача по сплаті боргу за поставлений товар у період з 01.07.2012 року по 06.11.2012 року має місце, то позовні вимоги про стягнення пені є підставними.

Однак, суд не приймає розрахунок пені за період з 01.07.2012 року по 06.11.2012 року, виконаний позивачем, виходячи з розміру облікової ставки НБУ - 7,75 %, поскільки з 23.03.2012р. розмір облікової ставки - 7,5 % /а.с.41-42/.

Відповідно до п.6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 29.12.1976 року № 11 «Про судове рішення» мотивувальна частина рішення повинна містити встановлені судом обставини, які мають значення для справи, їх юридичну оцінку, а також оцінку всіх доказів, розрахунки, з яких суд виходив при задоволенні грошових та інших майнових вимог. А тому колегія суддів здіснила розрахунок пені самостійно, при цьому розмір пені за період з 01.07.2012 року по 06.11.2012 року становить 10088,01 грн. /а.с.77/.

Відтак, позовні вимоги про стягнення пені підлягають задоволенню частково у сумі 10088,01 грн., в позові про стягнення 336,22 грн. пені слід відмовити.

Відповідно до п.1 част.1 ст.7 Закону України «Про судови збір», сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Так, 07.11.2012р. позивачем подано до господарського суду Волинської області заяву про зменшення позовних вимог, яка прийнята місцевим судом і згідно якої позивач просить стягнути 157 327,36 грн., тобто розмір судового збору з цієї суми становить 3146,55 грн.

Позивачем при зверненні до господарського суду сплачено судовий збір у сумі 3238,06 грн. за платіжним дорученням від 18.09.2012р. № 53.

Відтак, судовий збір за подання позовної заяви у сумі 91,51 грн. підлягає поверненню позивачу у зв'язку зі зменшенням розміру позовних вимог останнім на підставі п.1 част.1 ст.7 Закону України «Про судови збір».

Відповідно до ст.49 ГПК України, судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Загальна сума задоволених позовних вимог - 156991,14 грн.

Відношення задоволених позовних вимог до заявлених - 99,79 %.

Відтак, на відповідача покладається судовий збір у сумі 3139,94 грн. пропорційно розміру задоволених позовних вимог на підставі ст.49 ГПК України.

Натомість, суд першої інстанції на вищевикладене уваги не звернув, що призвело до порушення норм матеріального права.

Разом з тим, згідно із п.4 ч.1 ст.103 ГПК України, апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги (подання) має право змінити рішення.

Відповідно до п. 4 ч.1 ст.104 ГПК України, підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Таким чином, апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що даний позов підлягає задоволенню в частині стягнення основного боргу. Однак, в частині стягнення пені позовні вимоги підлягають задоволенню частково, а тому рішення місцевого господарського суду слід змінити в частині стягнутої суми пені та, відповідно, судового збору.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу приватного виробничо-торгового підприємства "Світязь" задоволити частково.

Рішення господарського суду Волинської області від 28.11.12 р. у справі № 5004/1238/12 змінити в частині розміру стягнутих пені у сумі 10424,23 грн. та судового збору у сумі 3238,06 грн., виклавши його в такій редакції:

"1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з приватного виробничо-торгового підприємства "Світязь" (м.Луцьк, вул.Офіцерська, 20А, код ЄДРПОУ 13364650) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма Т.С.Б." (м.Трускавець, вул.Помірецька, 74, код ЄДРПОУ 22411703) 146903,13 грн. - заборгованості, 10088,01 грн. - пені, 3139,94 грн. - витрат по сплаті судового збору.

В позові про стягнення 336,22 грн. пені - відмовити."

Доручити господарському суду Волинської області видати наказ.

Винести ухвалу про повернення товариству з обмеженою відповідальністю "Фірма Т.С.Б." (м.Трускавець, вул.Помірецька, 74, код ЄДРПОУ 22411703) судового збору за подання позовної заяви у сумі 91,51 грн.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Справу № 5004/1238/12 повернути господарському суду Волинської області.

Головуючий суддя Крейбух О.Г.

Суддя Василишин А.Р.

Суддя Юрчук М.І.