Рішення № 2900808, 03.02.2009, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" лютого 2009 р. Справа № 12/9

За позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Автошлях"

до відповідача Приватне підприємство - фірма "Еней"

про стягнення заборгованості в сумі 329 240 грн. 97 коп.

Суддя О.Г.Крейбух

Представники:

Від позивача : представник Голуб В.А. довіреність № 1 від 29.01.09 р.

Від відповідача : представник Полюхович Л.С. довіреність від 20.01.09 р.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся до господарського суду із позовом про стягнення з відповідача 329240,97 грн. - суми заборгованості за поставлені комплектуючі, обладнання та інші товарно-матеріальні цінності по договору від 01.06.2006р. № 01-06-01/2006 та гранітну продукцію по договору від 01.06.2006р. № 01-06-02/2006. В судовому засіданні 03 лютого 2009 року позовні вимоги підтвердив.

Відповідач у відзиві на позов та представник відповідача в судовому засіданні 03.02.2009р. позовні вимоги визнав.

Статті 20, 22, 91, 107 Господарського процесуального кодексу України позивачу та відповідачу роз'яснені.

Відводи з підстав, передбачених статтею 20 ГПК України, відсутні.

Протокол судового засідання складено відповідно до статті 811 ГПК України.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, оцінивши наявні в матеріалах справи і досліджені в судовому засіданні докази, суд

ВСТАНОВИВ:

01 червня 2006 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Автошлях" (надалі - постачальник, позивач) та приватним підприємством "Еней" (надалі - покупець, відповідач) укладено договір № 01-06-01/2006 (надалі - Договір-1), за яким постачальник зобов'язався поставити та передати у власність покупця комплектуючі, обладнання та інші товарно-матеріальні цінності /а.с.8/.

На виконання Договору-1 позивачем здійснено поставку товару відповідачеві на загальну суму 208233,47 грн., що підтверджується накладними /а.с.10-29/.

В порушення умов п.3.1 Договору-1 відповідачем оплату поставленого товару не проведено. Заборгованість за Договором-1 становить 208233,47 грн.

01 червня 2006 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Автошлях" (надалі - покупець-2, позивач) та приватним підприємством "Еней" (надалі - постачальник-2, відповідач) укладено договір № 01-06-02/2006 (надалі - Договір-2), за яким постачальник-2 зобов'язався поставити та передати у власність покупця-2 гранітну продукцію в обсягах та асортименті згідно заявок покупця-2 /а.с.9/.

Відповідно до умов Договору-2 позивачем сплачено відповідачу 125390,59 грн., що підтверджується платіжнимим дорученнями /а.с.30-38/. Відповідач взяті на себе зобов'язання по Договору-2 не виконав - гранітну продукцію поставив на 4383,09 грн.

Таким чином, сума заборгованості відповідача за Договором-2 становить 121007,50 грн.

Договором-1 та договором-2 термін виконання обов'язків не встановлено.

12 листопада 2008р. позивачем направлено відповідачу вимогу про сплату заборгованості у сумі 329240,97 грн., у відповіді на яку ПП фірма "Еней" борг визнала /а.с.40-41/.

Наявність заборгованості відповідача перед позивачем підтверджується і актом звірки розрахунків від 11.12.2008р. /а.с.39/.

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом частини 2 статті 530 Цивільного кодексу України якщо термін виконання боржником зобов'язання не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення суми основного боргу у розмірі 329240,97 грн. є підставними та підлягають задоволенню на підставі ст.ст.526, 530 Цивільного кодексу України.

Відповідно до статті 49 ГПК України на відповідача покладаються витрати по сплаті держмита за подання позовної заяви у сумі 3292,41 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118,00 грн.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно зі статтею 91 Господарського процесуального кодексу України, сторона у справі, не згідна із рішенням суду має право подати апеляційну скаргу, а прокурор - апеляційне подання на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили. Апеляційна скарга або подання подається через місцевий господарський суд, який розглянув справу.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.49, 811, 82-85, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задоволити.

Стягнути з Приватне підприємство - фірма "Еней" (вул.Центральна, смт.Томашгород, Рокитнівський район, Рівненська область, 34240, код ЄДРПОУ 23305707) на користь Товариство з обмеженою відповідальністю "Автошлях" (вул.16 Липня 10, м.Рівне, 33001, код ЄДРПОУ 31299400) основний борг у сумі 329240грн. 97 коп., державне мито за подання позовної заяви у сумі 3292 грн. 41 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі118 грн 00 коп.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили відповідно до частини 3-4 статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Крейбух О. Г.

підписано "03" лютого 2009 року

Помічник судді

Шандалюк О.М.