Рішення № 29007995, 29.01.2013, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

29.01.13 Справа № 36/904/73/2013

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерфарм", м. Київ

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область

про стягнення 27 805, 51 грн.

Суддя Соловйова А.Є.

Секретар судового засідання Гезь А.С.

Представники:

від позивача: Горностай А.В., довіреність б/н від 12.11.2012

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтерфарм" (надалі - Позивач) звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (надалі - Відповідача) про стягнення 27 805,51 грн. за договором № 167/2010 від 10.02.2010.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 03.01.2013 порушено провадження у справі, позовна заява прийнята до розгляду.

В обґрунтування своїх позовних вимог Позивач посилається на невиконання Відповідачем вимог діючого законодавства та умов згаданого договору, а саме: порушення строків оплати за поставлений товар. У підтвердження своїх позовних вимог Позивач надав суду договір № 167/2010 від 10.02.2010, накладні № ИнРП-03540 від 03.12.2010 та № ИнРП-01652 від 20.08.2010.

Позивач керуючись п. п. 3.1., 3.3. Договору, нормами Господарського та Цивільного кодексів України просить стягнути з Відповідача заборгованість за поставлений, але не оплачений товар у сумі 23 647,67 грн., інфляційні втрати в сумі 1 087,78 грн., три проценти річних у сумі 1 348,52 грн., пені в сумі 1 721,54 грн.

Відповідач у призначені на 17.01.2013 та 29.01.2013 судові засідання не з'явився; відзив на позовну заяву не надав; пояснень щодо причин неприбуття в судові засідання не надходило; про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином за адресою, встановленою згідно зі Спеціальним витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців від 03.01.2013: 50002, АДРЕСА_1.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог ч. 1 ст. 64 та ст. 87 Господарського процесуального кодексу України.

В разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом (пп. 3.9.1. п. 3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011).

Таким чином, оскільки неможливість присутності в судовому засіданні представника Відповідача документально підтверджена не була, надані Позивачем матеріали справи та оригінали документів дозволяють розглянути справу по суті спору, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника Відповідача за наявними в справі матеріалами відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 29.01.2013 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника Позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтерфарм" (Позивач, Продавець) та фізична особа-підприємць ОСОБА_1 (Відповідача, Покупець) уклали договір № 167/2010 (надалі - Договір) відповідно до умов якого Продавець повинен продати, а Покупець купити Товар виробництва компанії "ЮС Фармація" (лікарські препарати та засоби косметичної промисловості), в асортименті, та за цінами, що вказані у видаткових накладних (п. 1.1. Договору).

Відповідно до п.п. 3.1., 3.2. Договору, оплата за товар, що поставляється в рахунок даного Договору, здійснюється на умовах відтермінування платежу 30 календарних днів від дати видаткової накладної. Оплата за Товар здійснюється Покупцем у національній валюті України, шляхом перерахування належних сум на розрахунковий рахунок Продавця.

Згідно п.п. 6.1., 6.2. Договору, він набирає чинності з моменту його підписання обома сторонами та діє до 31 грудня 2010 року, а в частині розрахунків - до повного взаєморозрахунку сторін. Договір в частині поставки товару може бути розірвано Продавцем або Покупцем за умови, якщо одна сторона попередить іншу про наміри розірвання договору за 1(один) місяць до планованого розірвання. При цьому, в частині розрахунків, договір діє до повного взаєморозрахунку сторін.

Виходячи із наданих Позивачем Договору та накладних № ИнРП-03540 від 03.12.2010, № ИнРП-01652 від 20.08.2010, Позивач передав Відповідачу Товар загальною вартістю 23 647,67 грн., на умовах оплати: до 02.04.2011 (за накладною № ИнРП-03540 від 03.12.2010); до 18.11.2010 (за накладною № ИнРП-01652 від 20.08.2010).

Факт передачі Товару підтверджується наданими Позивачем копіями накладних № ИнРП-03540 від 03.12.2010 та № ИнРП-01652 від 20.08.2010, які підписані Відповідачем та скріплені його печаткою.

Проте Відповідач оплату за отриманий товар в строки, зазначені в накладних, не здійснив. Таким чином сума заборгованості Відповідача перед Позивачем складає 23 647,67 грн.

Пунктом 3.3. Договору передбачено, що у випадку недотримання терміну оплати Покупець зобов'язаний сплатити Продавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день затримання платежу.

Відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України, в разі прострочення боржник повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та 3% річних від простроченої суми за весь час прострочення.

В своїй позовній заяві Позивач ставить питання про стягнення з Відповідача заборгованості за переданий, але не оплачений товар в сумі 23 647,67 грн., інфляційних втрат - 1 087,78 грн. (за 2011 рік), трьох процентів річних - 1 348,52 грн. (за період прострочення з 18.11.2010 по 19.12.2012 - 768,20 грн. та з 03.04.2011 по 19.12.2012 - 580,32 грн.), пені - 1 721,54 грн. (у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення за період з 18.11.2010 по 19.05.2011 - 919,96 грн. та з 03.04.2011 по 01.10.2011 - 801,58 грн.).

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника Позивача, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Позивача, щодо стягнення з Відповідача 27 805,51 грн. за договором № 167/2010 від 10.02.2010, слід задовольнити повністю з огляду на наступне.

В силу ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов укладеного договору. Відповідно до вимог ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Виходячи з вимог ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до вимог ст. 610 ЦК України, невиконання зобов'язання або його виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання, є порушенням зобов'язання.

У відповідності зі ст. 638 Цивільного кодексу України, правочин у вигляді договору вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди в усіх істотних умов.

Положеннями частин 1, 3 ст. 639 Цивільного кодексу встановлено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у письмовій формі, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами.

Наданий позивачем договір № 167/2010 від 10.02.2010 викладений в письмовій формі у вигляді єдиного документа, підписаний та скріплений печатками Позивача та Відповідача, а отже є укладений.

Відповідно до п.п. 2.7. Договору № 167/2010 від 10.02.2010, датою передачі товару вважається дата видачі товару Покупцю зі складу Продавця, що підтверджується підписом уповноваженої особи Покупця на видатковій накладній. У виправку доставки товару Продавцем, датою передачі товару вважається дата отримання товару на склад Покупця, що підтверджується підписом уповноваженої особи Покупця на видатковій накладній і на товарно-транспортній накладній.

20.08.2010 та 03.12.2010 Позивач передав Відповідачу Товар загальною вартістю 23 647,67 грн., що підтверджується накладними № ИнРП-03540 від 03.12.2010 та № ИнРП-01652 від 20.08.2010.

Оплата товару, виходячи з вищевказаних накладних, необхідно було здійснити не пізніше 02.04.2011 (накладна № ИнРП-03540 від 03.12.2010) та 18.11.2010 (накладна № ИнРП-01652 від 20.08.2010).

Відповідач оплату за Товар в строк, зазначений у накладних, не здійснив. Отже, сума заборгованості за переданий Товар складає 23 647,67 грн.

Таким чином, вимоги Позивача щодо стягнення з Відповідача заборгованості за переданий, але не оплачений товар у сумі 23 647,67 грн. підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Враховуючи, що Позивачем доведено шляхом надання належних доказів, що Відповідачем допущено порушення строків розрахунків за отриманий Товар, перевіривши здійснений Позивачем розрахунок 3% річних та інфляційних втрат позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню повністю: інфляційних втрат - 1 087,78 грн. (за 2011 рік), трьох процентів річних - 1 348,52 грн. (за період прострочення з 18.11.2010 по 19.12.2012 - 768,20 грн. та з 03.04.2011 по 19.12.2012 - 580,32 грн.).

Згідно з п.п. 3.3. Договору, у випадку недотримання терміну оплати Покупець зобов'язаний сплатити Продавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день затримання платежу.

Позивач нарахував Відповідачу пеню у розмірі 1 721,54 грн. (у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення за період з 18.11.2010 по 19.05.2011 - 919,96 грн. та з 03.04.2011 по 01.10.2011 - 801,58 грн.).

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).

В силу п.1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (п.6 ст.231 Господарського кодексу України).

Положеннями ст. 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Як вбачається з розрахунку Позивача, нарахування пені здійснювалось відповідно до умов Договору та приписів чинного законодавства України.

Виходячи з вищевикладеного, вимоги щодо стягнення пені підлягають задоволенню повністю в сумі 1 721,54 грн.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір підлягає стягненню з Відповідача на користь Позивача.

Керуючись ст.ст. 1, 33, 43, 49, 75, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (50002, АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерфарм» (04201, місто Київ, проспект Маршала Рокосовського, будинок 8-Б, код ЄДРПОУ 22911541, р/р 260090100837 в ПАТ «ПроКредит банк» у м. Києві, МФО 320984) 23 647,67 грн. (двадцять три тисячі шістсот сорок сім гривень 67 копійок) основного боргу; 1 721,54 грн. (одна тисяча сімсот двадцять одна гривня 54 копійки) пені; 1 348,52 грн. (одна тисяча триста сорок вісім гривень 52 копійки) три відсотки річних; 1 087,78 грн. (одна тисяча вісімдесят сім гривень 78 копійок) інфляційних втрат; 1 609,50 грн. (одна тисяча шістсот дев'ять гривень 50 копійок) судового збору.

Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 01.02.2013

Суддя А.Є. Соловйова