Постанова № 29007197, 21.01.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

21 січня 2013 року № 2а-3650/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Келеберди В.І. при секретарі судового засідання Віруцькій О.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом

Приватного підприємства "Тіпікон"

до

Державної податкової інспекції у Солом'янському районі міста Києва Державної податкової служби

про

скасування повідомлення - рішення

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне підприємство “Типікон” звернулось до суду з вимогами про скасування податкових повідомлень-рішень від 08.12.2011№0051781501, №0051771501.

В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначив, що висновки викладені в акті камеральної перевірки податкової звітності щодо виявлених помилок від 23.11.2011 №12858/15-1-34810744 не відповідають чинному законодавству, не мають належного обґрунтування на підставі чого оскаржувані податкові повідомлення-рішення є неправомірними та підлягають скасуванню.

. Відповідач – Державна податкова інспекція у Солом’янському районі м. Києва Державної податкової служби – проти задоволення позовних вимог заперечувала з підстав викладених у письмових запереченнях та зазначив, що підставою для нарахування грошового зобов’язання стало те, що Позивач протиправно відобразив у декларації з податку на прибуток підприємства за 2 квартал 2011 року суму від’ємного значення з цього податку за 2010 рік.

Ухвалою від 02.07.2012 зупинено провадження у справі до проведення судово-економічної експертизи.

Ухвалою від 25.12.2012 поновлено провадження та справу призначено до судового розгляду.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали та заслухавши пояснення сторін всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва,

В С Т А Н О В И В

Державною податковою інспекцією у Солом’янському районі м. Києва проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на прибуток ПП. “Типікон”, за результатом якої складено акт від 23.11.2011 №12858/15-1-34810744 (далі – Акт перевірки).

В ході перевірки встановлено, що позивачем в декларації за ІІ-ІІІ квартали 2011 року завищено р. 06.6 (від’ємне значення об’єкту оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду) на суму 21333249,0 грн., що призвело до заниження об’єкта оподаткування (р. 07 декларації) за ІІ-ІІІ квартали 2011 року на суму 756602,0 грн.

Ні підставі акту перевірки відповідачем прийнято:

- податкове повідомлення-рішення від 08.12.2011 №0051771501, яким позивачу зменшено суму від’ємного значення об’єкту оподаткування податком на прибуток у розмірі 20580647,0 грн.

- податкове повідомлення-рішення від 08.12.2011 №0051781501, яким позивачу збільшено суму грошового зобов’язання з податку на прибуток в сумі 173098,0 грн.

За результатом адміністративного оскарження податкових повідомлень-рішень скарги залишено без задоволення.

Як вбачається з акту перевірки, відповідачем встановлено, що позивачем при складанні податкової декларації з податку на прибуток підприємства за ІІ квартал 2011 року порушено статтю 3 підрозділу 4 Розділу ХХ Податкового кодексу України, а саме: неправомірно визначено р.06.6 декларації (від’ємне значення об’єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду), що призвело до завищення від’ємного значення об’єкта оподаткування податком на прибуток за ІІ квартал 2011 року.

Відповідно до пункту 1 підрозділу 4 розділу ХХ Податкового кодексу України (Особливості справляння податку на прибуток підприємств) розділ III (податок на прибуток підприємств) цього Кодексу застосовується під час розрахунків з бюджетом починаючи з доходів і витрат, що отримані і проведені з 1 квітня 2011 року, якщо інше не встановлено цим підрозділом.

Таким чином, до 01 квітня 2011 року, при визначені доходів і витрат платники податків керувалися нормами Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, який діяв до 01 квітня 2011 року.

Так, згідно пункту 6.1. статті 6 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” якщо об’єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від’ємне значення об’єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від’ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об’єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням від’ємного значення об’єкта оподаткування попереднього року у складі валових витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від’ємного значення.

У 2010 році норми цього пункту діють з урахуванням особливостей, встановлених пунктом 22.4 статті 22 цього Закону.

Відповідно до пункту 22.4. статті 22 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” у 2010 році у складі валових витрат платника податку враховується 20 відсотків суми від’ємного значення об’єкта оподаткування з податку на прибуток, яке утворилося станом на 1 січня 2010 року. У 2011 році сума від’ємного значення, яка відповідно до абзацу першого цього пункту не була врахована у складі валових витрат, та від’ємне значення об’єкта оподаткування, яке виникло у 2010 році, підлягають включенню до складу валових витрат у порядку, встановленому статтею 6 цього Закону, без обмежень, встановлених цим пунктом.

Згідно пункту 3 підрозділу 4 Розділу ХХ Податкового кодексу України пункт 150.1 статті 150 Кодексу застосовується у 2011 році з урахуванням такого: якщо результатом розрахунку об’єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від’ємне значення, то сума такого від’ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року.

Розрахунок об’єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від’ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від’ємного значення.

Аналіз наведених правових норм свідчить, що право платника податків на включення до витрат другого календарного кварталу 2011 року показника від'ємного значення за підсумками першого кварталу 2011 року пов'язується лише з діяльністю платника податків у цьому кварталі.

Таким чином, у зв'язку із набранням з 01.04.2011 чинності розділом ІІ Податкового кодексу України та відсутності у ньому посилання на врахування у ІІ кварталі 2011 року від'ємного значення оподаткування, окрім того, що виник за результатами діяльності у першому кварталі 2011 рок, від'ємне значення об'єкту оподаткування за 2010 рік, що увійшло до першого кварталу 2011 року відповідно до п.22.4 ст. 22 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" до складу від'ємного значення другого кварталу 2011 року не включається.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується позивачем в декларації за ІІ-ІІІ квартали позивачем в складі витрат звітного періоду відображено в р. 06.6 (від’ємне значення об’єкта оподаткування попереднього (звітного) періоду) суму 21333249,0 грн.. В декларації за перший квартал 2011 року рядок 08 (об’єкт оподаткування) становить “мінус” 21333249,0 грн. В складі витрат І кварталу 2011 року позивачем відображено в р. 04.9 (від’ємне значення об’єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду) суму 21569438,0 грн., яка формується за рахунок збитків, що сформувались станом 01.01.2011 року. Таким чином від’ємне значення об’єкта оподаткування (збиток) відображене в І кварталі 2011 року формується зі збитків, що утворились станом на 01.01.2011 у сумі 21569438,0 грн.

З огляду на викладене, оскільки на час прийняття спірного податкового повідомлення-рішення від'ємне значення об'єкту оподаткування за 2010 рік, що увійшло до першого кварталу 2011 року до складу від'ємного значення другого кварталу 2011 року не включається, суд дійшов висновку про обґрунтованість висновку відповідача про порушення позивачем вимог п. 3 підрозділу 4 Розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України (в редакції чинній на час прийняття такого податкового повідомлення-рішення).

01 липня 2012 року набув чинності Закону України від 24 травня 2012 року, № 4834-VI “Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення деяких податкових норм”, яким встановлено, що пункт 150.1 статті 150 Кодексу застосовується: у 2011 році з урахуванням такого: якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року.

Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Отже, відповідно до Закону №4834 у разі не відображення в податковій звітності з податку на прибуток за звітний другий, другий і третій, другий – четвертий квартали 2011 року від’ємного значення об’єкта оподаткування, яке утворилося станом на 1 січня 2011 року, платник має право подати уточнюючий(чі) розрахунок(ки) за звітний період 2011 року, у якому відобразити суму такого від’ємного значення, визначену з урахуванням непогашених збитків, що утворилися станом на 1 січня 2011 року.

За загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Враховуючи викладене, суд оцінює відповідність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення законодавству чинному на час його ухвалення.

Отже, на час вирішення справи згаданою нормою позивача наділено правом включення від'ємного значення отриманого за підсумками першого кварталу 2011 року у складі витрат наступних податкових періодів у встановленому цією нормою порядку. Проте, на час прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень такого права позивач не мав.

На виконання ухвали від 02.07.2012 про призначення судово-економічної експертизи у справі №2а-3650/12/2670, Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз Міністерства юстиції України надано висновок судово-економічної експертизи №7706/12-45.

Як вбачається зі змісту висновку, за результатом дослідження наданих документів показник рядка 04.09 “Від’ємне значення об’єкта оподаткування попереднього податкового року” декларації з податку на прибуток ПП. “Типікон” за І квартал 2011 року в сумі 21569438,0 грн. документально підтверджується та складається з від’ємного значення об’єкта оподаткування у розмірі 14144108 грн. (80% від суми від’ємного значення об’єкта оподаткування з податку на прибуток в розмірі 17 680137 грн., яке утворилось станом на 01 січня 2010 року) та збитків, які уторились у 2010 році, у розмірі 7 425330 грн. Враховуючи результати проведеного дослідження, правомірність формування приватним підприємством “Типікон” від’ємного значення об’єкта оподаткування податком на прибуток за 2010 рік у розмірі 21569438 грн., яке у відповідності до п. 22.4 ст. 22 Закону України №283/97-ВР включено до складу валових витрат І кварталу 2011 року, документально та нормативно підтверджується.

Відповідно до частини п'ятої статті 82 Кодексу адміністративного судочинства України висновок експерта для суду не є обов'язковим, а підлягає оцінці в сукупності й взаємозв'язку з іншими доказами у справі

За судовою практикою Вищого адміністративного суду України в усіх випадках, коли в адміністративній справі в системі доказів наявний експертний висновок, суди повинні перевіряти його відповідність вимогам Закону України "Про судову експертизу" та Інструкції про призначення і проведення судових експертиз.

Відповідно до ст. 1 Закону України “Про судову експертизу” судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні органів досудового розслідування чи суду.

Суд звертає увагу, що в зазначеному вище експертному висновку надано правову оцінку нормам Податкового кодексу України, а що в даному випадку є компетенцією суду, а не предметом дослідження експертизи, а відтак у доказовій базу по даній справі експертному висновку не надається пріоритетне значення.

Статтею 19 Конституції України визначено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Оскільки на час прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень позивач не був наділений правом включення від'ємного значення об'єкту оподаткування за 2010 рік, що увійшло до першого кварталу 2011 року, до складу від'ємного значення другого кварталу 2011 року, враховуючи, що на час вирішення справи нормами Закону № 4834-VI позивача наділено правом включення від'ємного значення отриманого за підсумками першого кварталу 2011 року, у складі витрат наступних податкових періодів, шляхом подання уточнюючого розрахунку, отже оскаржувані податкові повідомлення-рішення не позбавляють позивача права на віднесення від'ємного значення з податку на прибуток до наступних звітних (податкових) періодів шляхом надання уточнюючого розрахунку, а тому не порушують права позивача, а відтак, податкові повідомлення-рішення від 08.12.2011№0051781501, №0051771501 винесено податковим органом правомірно, відсутні підстави для їх скасування..

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про безпідставність позовних вимог ПП “Типікон”, отже відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

Відмовити в задоволенні позовних вимог.

Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя В.І. Келеберда

Повний текст постанови виготовлено 30.01.2013.