Рішення № 29006502, 28.01.2013, Рівненський районний суд Рівненської області

Справа № 1716/4695/2012

Номер провадження 2/570/412/2013

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 січня 2013 року

Рівненський районний суд Рівненської області в особі:

судді Красовського О.О.

при секретарі Беднарчук Г.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Рівне цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, стягнення аліментів та додаткових витрат на утримання дитини, -

в с т а н о в и в :

Позивачка звернулася до суду з позовом про розірвання шлюбу та стягнення аліментів. В обґрунтування позовних вимог зазначає, що перебуває в зареєстрованому шлюбі з відповідачем. У зв'язку з тим, що подружжя має різні характери, різні погляди на життя, не мають бажання надалі проживати разом, позивачка просить суд розірвати шлюб. Також зазначає, що відповідач як батько дитини не надає матеріальної допомоги на утримання дитини. Це також змусило позивачку звернутися до суду з позовом про стягнення аліментів. Позивачка просить суд постановити рішення, яким стягнути з відповідача аліменти на утримання дитини в розмірі 1/2 частини від усіх видів його заробітку (доходу); а також по 150 грн., щомісячно, враховуючи положення ст. 185 СК України. Просить задовольнити заявлені позови.

Позивачка позов підтримала та пояснила суду про обставини, що описані вище. Додала, що чоловік має змогу сплачувати аліменти в тому розмірі, про який вона зазначила в позовній заяві. Заперечує, що чоловік надає достатню допомогу на утримання дитини, зазначивши що за останні два місяці він купив лише один кілограм рису та один кілограм гречки. Примирення з чоловіком не можливе, тому просить постановити рішення про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання дитини в розмірі 1/2 частини від усіх видів його заробітку (доходу); а також по 150 грн., щомісячно, враховуючи положення ст. 185 СК України.

Відповідач позов визнав в частині заявлених позовних вимог про розірвання шлюбу. Відповідач не клопотав про надання строку для примирення. Щодо заявлених позовних вимог про стягнення аліментів -то згідний сплачувати аліменти в розмірі 1/4 частини від його заробітної плати (доходів). Щодо сплати 150 грн., щомісячно, як додаткові витрати на дитину -то позов не визнає. Пояснив, що він купує дитині одяг, дає гроші, а тому вважає заявлену позовну вимогу безпідставною. Додав, що він згідний надавати грошову допомогу, але особисто дитині, оскільки позивачка отримані грошові кошти буде витрачати не на користь дитини.

Заслухавши пояснення сторін, свідків, дослідивши матеріали справи суд вважає, що позов про розірвання шлюбу підлягає до задоволення повністю; позов про стягнення аліментів підлягає до часткового задоволення.

В ч. 1 ст. 51 Конституції України закріплено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Стаття 24 СК України визначає, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Отже, однією з основних засад сучасного сімейного права є свобода шлюбу. Зокрема особа має право вільно вирішувати питання щодо укладення шлюбу та його збереження, а також розірвання шлюбу та припинення шлюбних відносин.

В юридичному розумінні сім'я - це об'єднання осіб, пов'язаних між собою спільністю життя та взаємними правами і обов'язками, що виникає з підстав, передбачених у законі.

Як встановлено в судовому засіданні, сторони не проживають як сім'я протягом тривалого часу. Сторони мають різні характери, різні погляди на життя, позивачка не бажає надалі проживати разом з відповідачем. Підстав для того, щоб надати сторонам строк для примирення (приписи статті 111 СК України) суд не вбачає. Сторони наполягають на розірванні шлюбу.

Тому суд дійшов висновку, що сім'я існує формально, подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам позивачки, що має істотне значення.

Виходячи з положень ст. ст. 110, 112 СК України, суд вважає, що позов про розірвання шлюбу підлягає до задоволення.

Щодо позову про стягнення аліментів на користь позивачки на утримання дитини в розмірі 1/2 частини від заробітку (доходів) відповідача.

За положеннями ст. 180 СК України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно Сімейного законодавства України, обов'язок батьків утримувати своїх дітей є безумовним. Закон не передбачає яких-небудь спеціальних умов для виникнення обов'язку батьків з утримання своїх дітей.

Як встановлено в судовому засіданні, сторони перебувають в зареєстрованому шлюбі. Від шлюбу мають неповнолітню дитину. Батько дитини не надає допомоги на її утримання. Епізодична допомога батька дитини, що надавалася дитині, не є підставою для відмови в позові. Відповідач вказав, що купив дитині спортивний костюм та кросівки, а також шкільне приладдя, проте він не надав суду належних доказів здійснення таких покупок (товарно-касові чеки). Отже, відповідачем порушені приписи ст. 180 СК України. За таких умов у позивачки виникає право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів.

В судове засідання не були надані докази того, що відповідач має важкий майновий стан, має на утриманні інших дітей чи непрацездатних батьків, або є в наявності інші обставини, що унеможливлюють відповідача надавати допомогу дітям.

Суд враховує положення ст.ст. 181, 182, 183 СК України, приймає до уваги матеріальне становище платника аліментів. Суд зважає, що обов'язок з утримання дитини покладений на обох батьків.

Тому суд вважає, що позов підлягає до задоволення, але частково; з відповідача на користь позивачки слід стягнути аліменти в розмірі 28% частини від усіх видів його заробітку (доходів). Суд вважає, що такий розмір аліментів, враховуючи доходи відповідача а також обов'язок мами дитини забезпечувати (утримувати) дитину є розумним та справедливим.

Щодо заявлених позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивачки 150 грн., щомісячно, на утримання дитини в порядку ст. 185 СК України.

За положеннями ст. 185 СК України, той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов'язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо). Розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення.

Таким чином, участь у додаткових витратах на дитину є не правом, а обов'язком батька (матері) незалежно від сплати ним (нею) аліментів, і закон не передбачає можливості повного звільнення особи від участі в таких витратах, а обставини, що мають істотне значення, враховуються лише при визначенні судом розміру участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі виникнення спору.

Тому розмір суми, яка стягується, має визначатися залежно від реально понесених чи передбачених витрат і не може бути визначений у частковому відношенні до заробітку (доходу) відповідача.

Позивачка зазначає, що дитина навчається в школі, і це тягне за собою додаткові витрати (на канцелярське приладдя; придбання підручників; благодійні внески на розвиток школи), всього 200 грн. на місяць. Також дитина займається в спортивній секції, і для цього необхідні додаткові витрати (100 грн. на місяць). З врахуванням того, що і батька, і мама повинні нести ці витрати, то позивачка просить стягнути 150 грн. з відповідача на її користь в порядку ст. 185 СК України.

Відповідно до частини 1 статті 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Позивачка не надала суду докази на підтвердження понесених нею додаткових витрат на утримання дитини, що викликані особливими обставинами (розвиток здібностей).

Навчання дітей в загальноосвітніх навчальних закладах І-ІІІ ступеня є безкоштовним, про що зазначено в Конституції України (стаття 53: держава забезпечує доступність і безоплатність дошкільної, повної загальної середньої, професійно-технічної, вищої освіти в державних і комунальних навчальних закладах; розвиток дошкільної, повної загальної середньої, позашкільної, професійно-технічної, вищої і післядипломної освіти, різних форм навчання; надання державних стипендій та пільг учням і студентам).

З цього приводу є відповідні роз'яснення Конституційного Суду України (виходячи з положень частин другої, третьої статті 53 Конституції України, за якими повна загальна середня освіта є обов'язковою і безоплатною, витрати на забезпечення навчально-виховного процесу в державних і комунальних загальноосвітніх навчальних закладах здійснюються на нормативній основі за рахунок коштів відповідних бюджетів у повному обсязі), рішення № 5-рп/2004 від 04 березня 2004 року.

На думку суду, процес навчання дитини (здобуття нею повної загальної середньої освіти в державних і комунальних навчальних закладах) не є особливими обставинами.

Щодо витрат, які несе позивачка у зв'язку з відвідинами дитиною спортивної секції -100 грн. щомісячно, то в даному випадку суду не було надано жодного належного та допустимого доказу на підтвердження даних обставин: як щодо того, що дитина відвідує секцію; так і щодо того, які витрати були понесені позивачкою у зв'язку з відвідинами секції.

За таких умов суд вважає, що заявлені позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивачки 150 грн., щомісячно, на утримання дитини в порядку ст. 185 СК України -є безпідставними та недоведеними, а тому в їх задоволенні слід відмовити.

Розподіл між сторонами судових витрат суд вирішує за правилами ст. 88 ЦПК України. Документально підтвердженими судовими витратами є 107 грн. 30 коп.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 61, 88, 209, 212, 214, 215 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, стягнення аліментів та додаткових витрат на утримання дитини - задовольнии частково.

Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, зареєстрований 05.06.2001 р. Зорянською сільською радою Рівненського району Рівненської області, актовий запис № 25.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 107 грн. 30 коп. -судові витрати.

Стягнути з ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Голишів Рівненського району Рівненської області, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, мешканця АДРЕСА_1, працюючий на ТзОВ "ОДЕК" Україна", код ЄДРПОУ 25322516, смт. Оржів Рівненського району Рівненської області) на користь:

- ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_4, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2, мешканки ІНФОРМАЦІЯ_5), аліменти на утримання дитини:

сина -ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_6,

в розмірі 28% від усіх видів заробітку (доходів), але не менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 29.10.2012 р., і до повноліття дитини;

- Рівненського районного суду Рівненської області на рахунок № 31217206700295, МФО 833017, код ЄДРПОУ одержувача 38012756, код доходу 22030001, банк: ГУ ДКСУ в Рівненській області, ЄДРПОУ суду 26406260, сума -229 грн. 40 коп. -судові витрати (судовий збір).

Рішення в частині стягнення аліментів в межах платежу за один місяць допустити до негайного виконання.

В задоволенні решти заявлених позовних вимог -відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Рівненської області через Рівненський районний суд Рівненської області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Красовський О.О.