Постанова № 29004683, 01.02.2013, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

29.01.2013 р. справа №21/5014/1943/2012

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого: суддівРадіонової О.О. Зубченко І.В., Марченко О.А.секретаря Федорової Ю.І.від позивача:не з»явивсявід відповідача:не з»явився розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Трест «Луганськвуглеавтоматика» м.Луганськ на рішення господарського суду Луганської областівід31.10.2012 рокуу справі№21/5014/1943/2012 (суддя Кривохижа Т.Г.)за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Луганськвода» м.Луганськдо відповідача Публічного акціонерного товариства «Трест «Луганськвуглеавтоматика» м.Луганськпростягнення заборгованості за надані послуги з водопостачання та водовідведення у розмірі 95922,74грн.ВСТАНОВИВ:

01.08.2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Луганськвода» м.Луганськ звернулося до господарського суду Луганської області з позовною заявою до Відкритого акціонерного товариства «Трест «Луганськвуглеавтоматика» м.Луганськ про стягнення заборгованості за послуги з водопостачання та водовідведення у розмірі 95922,74грн., пені у розмірі 1176,76грн. та 3% річних у розмірі 235,35грн. (т.1, а.с. 3-5).

25.09.2012 року позивач надав заяву про зменшення позовних вимог від 14.09.2012р., в якій просив суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 95922,74грн. (т.1, а.с. 92-94).

Ухвалою суду від 25.09.2012р. суд замінив відповідача по справі - Відкрите акціонерне товариство «Трест «Луганськвуглеавтоматика» його правонаступником Публічним акціонерним товариством «Трест «Луганськвуглеавтоматика» (т.1, а.с.137-139).

Рішенням господарського суду Луганської області від 31.10.2012р. по справі №21/5014/1943/2012 позовні вимоги були задоволені у повному обсязі.

Стягнуто з Публічного акціонерного товариства «Трест «Луганськвуглеавтоматика» м.Луганськ на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганськвода» м.Луганськ суму заборгованості в розмірі 95922,74грн., витрати по сплаті судового збору у розмірі 1946,70грн. (т. 2 а.с. 51-56).

В обґрунтування прийнятого рішення господарський суд дійшов висновку про те, що зобов»язання щодо своєчасної та повної оплати за послуги водопостачання та водовідведення, відповідач не виконав. Позивач, в свою чергу, довів належними доказами наявність цієї заборгованості, правильно розрахував її вартість та пред»явив вимогу відповідачу про її сплату, а відтак позовні вимоги були задоволені у повному обсязі.

Відповідач, Публічне акціонерного товариства «Трест «Луганськвуглеавтоматика» звернувся із апеляційною скаргою, в якій зазначив, що рішення господарського суду Луганської області від 31.10.2012р. підлягає скасуванню, так як господарським судом порушені норми процесуального та матеріального права (т.2 а.с.64-67).

Зокрема, в апеляційній скарзі скаржник вказує на те, що всупереч ст.69 ГПК України, судом двічі продовжений строк розгляду справи; здійснення фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу було здійснено лише 25.09.2012р. та інші слухання справи не фіксувались звукозаписувальною технікою; всупереч ст.49 ГПК України судом стягнуто з відповідача судовий збір у розмірі, що не відповідає пропорційному розміру задоволених позовних вимог.

Апелянт також звертає увагу на те, що судом прийнято рішення без відповіді від Бюро розшуку Луганського головпоштамту «Укрпошта», а відтак не досліджені докази щодо отримання чи неотримання відповідачем груп-рахунків.

Крім того, апелянт зазначає, що позивачем були порушені вимоги законодавства щодо порядку зняття поточних показань приладів обліку та зауважив, що відповідачем не були отримані груп-рахунки, направлені позивачем.

До Донецького апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу від 04.01.2013р. № 241, в якому позивач просив у задоволені апеляційної скарги відмовити, а рішення господарського суду Луганської області від 31.10.2012р. у даній справі залишити без змін (т.2 а.с.75-77)

Розгляд справи відкладався з метою дослідження та з»ясування фактичних обставин справи.

Сторони у судове засідання не з»явилися, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, враховуючи те, що явка сторін не була визнана обов»язковою, колегія суддів вважала за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до частини другої статті 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв»язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Перевіривши матеріали справи та правильність застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду встановила наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Луганськвода» є юридичною особою (ідентифікаційний код 35554719), що підтверджено витягом із Статуту, довідкою з ЄДРПОУ та свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи (т.1 а.с. 8-11, 12-13, 14).

Відповідач, Відкрите акціонерне товариство «Трест «Луганськвуглеавтоматика», яке змінило назву на Публічне акціонерне товариство «Трест «Луганськвуглеавтоматика» є юридичною особою (ідентифікаційний код 00181970), що підтверджено Статутом, довідкою з ЄДРПОУ (т.1 а.с. 83-86, 87).

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Луганськвода» (за договором - постачальник, далі - позивач) та Відкритим акціонерним товариством «Трест «Луганськвуглеавтоматика» (за договором - споживач, далі - відповідач) 01.08.2008р. був укладений договір №638/2 про послуги з водопостачання та водовідведення, відповідно до умов якого, постачальник зобов»язується постачати споживачу питну воду та приймати від нього стічні води, а споживач своєчасно оплачувати надані йому послуги з водопостачання і водовідведення на умовах, визначених цим договором, та виконувати інші умови даного договору (п. 1.1. договору) (т.1 а.с.17-20).

Пунктом 2.1 договору встановлено, що сторони керуються умовами даного договору, а також Законом України "Про питну воду та питне водопостачання" від 10.01.2002, Законом України «Про житлово-комунальні послуги»від 24.06.2004 №1875-ІV, «Правилами користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах та селищах України», затвердженими наказом Держжитлокомунгоспу України від 01.07.1994 № 65, «Правилами приймання стічних вод підприємств у комунальну власність та відомчі системи каналізації населених пунктів України», затвердженими наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 19.02.2002 №37, місцевими правилами приймання стічних вод підприємств у систему каналізації, «Інструкцією про встановлення та стягнення плати за скид промислових та інших стічних вод у системи каналізації населених пунктів», затвердженою наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 19.02.2002 №37 та іншими нормативно-правовими актами, які регулюють правовідносини сторін за даним договором.

Розділом 3 договору сторони визначили порядок надання послуг з водопостачання.

Постачальник через системи комунального водопостачання надає воду споживачу в обсягах погодженого щомісячного графіку постачання питної води, вказаного в п.5 Паспорту водного господарства (далі - Додаток 1), який є невід»ємною частиною договору, до точки підключення мереж Споживача (п.3.1 договору).

У Паспорті водного господарства ВАТ «Трест «Луганськвуглеавтоматика», затвердженого 01.08.2008р. (Додаток №1 до договору №638/2) зазначений перелік об»єктів споживача (відповідача): 1) адмінбудівля за адресою: м.Луганськ, вул.Совєтська,40, вода/стоки, з визначенням характеристики мереж водопостачання та каналізації і балансового розмежування за схемами генплану - відповідно ВК №1 та ВК №1,2 і КК та зливна яма; 2) ЛШСНУ, вул.Мухіна,87 з аналогічною інформацією та погодженими характеристикою та схемою; 3) ТШСМУ, вул.Краснознамена,16 а (аналогічно); 4) ЛШСМУ, пров.7-й Ленінський,1а (аналогічно), з погодженням ліміту споживання. водовимірювальних вузлів (вводів), розрахункового балансу об»єктів надання послуг (т.1, а.с.116-124, 119, 120, 123).

Відповідно до підпунктів «г», «д», та л»» пункту 3.9 договору постачальник має право, завчасно попередивши споживача, припинити йому подачу води або прийом стічних вод у разі: невиконання споживачем умов цього договору; несвоєчасного внесення плати за послуги водопостачання та водовідведення або оплати не в повному обсязі; невиконання вимог щодо забезпечення якісного обліку води, що споживається, та стоків, які скидаються.

Розділом 5 договору сторони визначили облік постачання та водовідведення.

Кількість води, що подається постачальником та використовується споживачем визначається за показниками приладів обліку (п.5.1)

Відповідно до пункту 5.4 договору зняття поточних розрахункових показань приладів обліку здійснюється не рідше одного разу на місяць з оформленням кількості наданої води та об'єму прийнятих стоків двостороннім актом або груп-рахунком. Споживач повинен сприяти представникам постачальника забезпечити їх безпеку при виконанні цих робіт.

В силу приписів п.5.5 договору споживач повинен виконувати рекомендації постачальника, спрямовані на поліпшення обліку об»єму водопостачання та водовідведення в його мережах. У разі відмови споживача виконати ці рекомендації водопостачання та скидання стоків вважається без обліковим, при цьому об»єми спожитої води та скинутих у мережу стічних вод визначаються згідно з п.9.6 та 21.5 Правил користування…

Пунктом 5.7 договору передбачено, що у випадку закінчення терміну дії державної перевірки приладу обліку, або якщо об'єм використання води у споживача значно знизився чи збільшився і не відповідає калібру встановленого лічильника, споживач зобов'язаний у місячний термін за свій рахунок здійснити перевірку приладу обліку або переобладнати водомірний вузол відповідно до умов постачальника.

Якщо в зазначений термін умови постачальника не будуть виконані, водокористування споживача вважається безобліковим і розрахунок за спожиту воду здійснюється по пропускній спроможності труби введення, з дня виписки останнього рахунку до дня виконання умов постачальника.

Перевірки водолічильника об'єктів теплозабезпечення здійснюється у літній час, до початку опалювального періоду.

При відсутності приладів обліку стічних вод при розподільній системі каналізації, у разі наявності у споживача функціональної зливової каналізації, споживач сплачує постачальнику за об'єм стічних вод, який скинуто в каналізаційні мережі в період дощів та сніготанення, який визначається у розмірі 20% від розрахункового обсягу стічних вод із загальної площі території споживача, згідно з п. 15.9 Правил користування системи централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України №190 від 27.06.2008, СНіП 2.04.03-85 «Каналізація. Зовнішні мережі та споруди»та даних Гідрометцентру (п.5.9).

Розділом 6 договору визначений розмір та порядок оплати послуг.

У разі розрахунку за використану воду у межах затвердженого ліміту та повної відповідності якості та режиму скиду стічних вод місцевим Правилам приймання та умовам цього договору, споживач сплачує за надані послуги з водопостачання та водовідведення за діючим тарифом, встановленим згідно з чинним законодавством (п.6.1)

Відповідно до п. 6.2 договору споживач оплачує за надані послуги у наступному порядку -авансовим платежем у розмірі 100% від суми нарахувань за попередній місяць у строк до 07 числа поточного розрахункового місяця. Остаточний розрахунок споживач здійснює на підставі наданих постачальником рахунків чи інших платіжних документів не пізніше наступного робочого дня після їх отримання.

Оплата здійснюється споживачем у безготівковому порядку на розрахунковий рахунок постачальника. У разі зміни тарифів оплата послуг споживачем здійснюється за новим тарифом, згідно з п. 6.1 договору, з часу його введення в дію, без внесення змін до даного договору.

Споживач зобов»язаний своєчасно здійснювати оплату за надані постачальником послуги з водопостачання і водовідведення (п.7.4)

Договір набуває чинності з 01.01.2012р. по 31.12.2012р. (п.10.1 договору).

Додатковою угодою від 30.12.2008р. б/н до договору був встановлений термін його дії з 01.08.2008 р. по 31.12.2009р. (п.10.1 договору, т.1 а.с. 100).

Додатковою угодою від 29.12.2009р. б/н до договору строк його дії був встановлений з 01.08.2008р. по 31.12.2010р. включно (т. 1 а.с.101)

Додатковою угодою від 23.11.2010р. б/н до договору термін його дії був встановлений з 01.08.2008р. по 31.12.2011р. включно (т. 1, а.с.53), з приписом про те, що якщо за місяць до закінчення строку дії договору від однієї зі сторін не надійшла письмова заява про розірвання договору, то термін його дії продовжується на наступний рік (п.10.1 договору).

Правилами користування системи централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України №190 від 27.06.2008р. передбачено, що усі засоби обліку в обумовлені законодавством строки підлягають періодичній перевірці.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно із свідоцтвом про повірку засобу вимірювальної техніки за Актом від 15.03.2012р. здійснено зняття приладу обліку у зв'язку з закінченням строку повірки засобу обліку КВ 2,5, заводський №555345, з показниками 00230, заміною на Ш15, зі строком установки водоміру до 15.04.2012р. (т.1 а.с.56)

Споживання води за об'єктом відповідача за адресою: пров. 7-й Ленінський, 1а, як зазначає позивач, велося на підставі п. 5.24 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України № 190 від 27.06.2008р., яким передбачено, що якщо вести облік води за показами засобу обліку неможливо з причин, що не залежать від споживача та зафіксовані в установленому порядку (зняття засобу обліку виробником, пошкодження скла, корозія

циферблата, припинення нормальної роботи засобу обліку через несправності, що виникли в його механізмі, тощо), кількість використаної води за термін відсутності засобу обліку (але не більше 2-х місяців) визначається за середньодобовою витратою за попередні два розрахункові місяці. У разі тривалості роботи засобу обліку менше 2-х місяців кількість води визначається за середньодобовою витратою за період роботи засобу обліку не менше 15 днів. Після закінчення зазначеного терміну, якщо вести облік води неможливо з вини виробника, подальше визначення обсягів водоспоживання здійснюється за нормами споживання.

29.05.2012р. згідно з Актом перевірки технічного стану (т.1 а.с. 24) позивачем була проведена чергова повірка цього засобу обліку, який не був запущений у роботу; аналогічна перевірка була здійснена 27.06.2012р. (т.1 а.с. 26), однак, відповідач ігнорував приписи позивача.

Таким чином, з 01.05.2012р. по 30.06.2012р. обсяг спожитої води за об'єктом споживача, як зазначає позивач, було розраховано за середньодобовою витратою за попередні два розрахункові місяці та склав 1814 куб.м.

Як зазначає позивач, розрахунок спожитої води за цим об'єктом у згаданий період проводився у відповідності до п. 3.3 згаданих Правил, об'єм спожитої води склав 1814 м3, у зв'язку з чим відповідачу були виставлені Груп-рахунки 29.05.2012р. та 27.06.2012р. на суму 8903грн.11коп. кожен відповідно до Акту від 29.05.2012р., по вв Ш15, об'єм води - 907 м3 (стічні води - 0), по тарифу 8.18; аналогічні дані відображені і в Акті від 27.06.2012р. (т.1 а.с.27); загальні обсяги води склали - 1814 м3.

Докази направлення груп - рахунків на адресу відповідача наявні у матеріалах справи (т.1, а.с. 61-69).

21.06.2012р. представниками позивача було припинено подачу води на об»єкти відповідача за адресою: м.Луганськ, вул. 2 Краснознамьонна, 16а. (т.2, а.с.44).

Оскільки відповідач не розрахувався з позивачем за надані послуги по водопостачанню та водовідведенню, позивач звернувся до господарського суду із вимогою про стягнення з відповідача заборгованості за надані послуги по водопостачанню та водовідведенню у розмірі 95927,74грн.

Суть спірних правовідносин полягає у вирішенні питання щодо стягнення заборгованості з наданих послуг з водопостачання та водовідведення.

Спірні правовідносини регулюються Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, Господарським процесуальним кодексом України, Законом України „Про питну воду та питне водопостачання" від 10.01.2002р. № 2918-Ш (далі - Закон України № 2918), Законом України «Про метрологію та метрологічну діяльність» від 11.02.1998р. №113/98-ВР, Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005р. № 630, "Правилами користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України", затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України №190 від 27.06.2008р. (далі по тексту -Правила користування).

Зобов'язання згідно із ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України виникають, зокрема, з договору.

Відповідно до ст. 19 Закону України № 2918 послуги з питного водопостачання надаються споживачам підприємством питного водопостачання на підставі договору з підприємствами, установами або організаціями, у повному господарському віданні або оперативному управлінні яких перебуває житловий фонд і до обов»язків яких належить надання споживачам послуг з питного водопостачання та водовідведення.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Стаття 193 Господарського кодексу України передбачає, суб'єкти господарювання та учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Аналогічне положення закріплено в ст. 526 Цивільного кодексу України. Так, зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно умовам договору та вимогам цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а у разі відсутності таких умов і вимог згідно звичаїв ділового обігу або іншим вимогам, які звичайно ставляться.

В свою чергу, ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України встановлює, якщо в зобов'язанні встановлений строк (дата) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (дату).

При цьому, приписи ч.7 ст.193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.

Правилами користування системами комунального водопостачання та водовідведення у містах та селищах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України №190 від 27.06.2008р. визначено порядок користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення населених пунктів України для виробників послуг централізованого постачання та осіб, що приєднані до системи централізованого комунального водопостачання та водовідведення населених пунктів України, та з якими виробником укладено договір на отримання питної води та скидання стічних вод.

Згідно з п. 2.1 Правил № 190 договірні відносини щодо користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення здійснюються виключно на договірних засадах відповідно до законів України «Про питну воду та питне водопостачання та «Про житлово-комунальні послуги».

Розрахунки за спожиту питну воду та скид стічних вод здійснюються на основі показів засобів обліку (п.3.1 Правил).

Згідно п.3.3 Правил, у разі безоблікового водокористування виробник виконує розрахунок витрат води за пропускною спроможністю труби вводу при швидкості руху води в ній 2,0 м/сек та дією її повним перерізом протягом 24 годин за добу.

Пунктом 5.1 Правил передбачено, що облік відпущеної питної води та прийнятих стоків здійснюється виробником і споживачами засобами вимірювальної техніки, які занесені до Державного реєстру або пройшли державну метрологічну атестацію.

Вузли обліку повинні розташовуватись на мережі споживача, як правило, на межі балансової належності мереж виробника та споживача, або за згодою виробника в приміщеннях, розташованих безпосередньо за зовнішньою стіною будівлі в місці входу водопровідного вводу (п.5.2 Правил).

Пунктом 5.4 Правил визначено, що періодична повірка, обслуговування та ремонт засобів обліку проводяться відповідно до Закону України "Про метрологію та метрологічну діяльність", а також інших нормативно-правових актів, які регулюють цю сферу діяльності. Засоби обліку, які виключені з державного реєстру в період експлуатації засобів обліку, можуть використовуватись до закінчення встановленого граничного строку служби, після чого здійснюється їх заміна.

Відповідно до п. 4 ст. 129 Конституції України, ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, а за загальним правилом тягар доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини.

Судова колегія дійшла до висновку, що в порушення умов договору та вищенаведених норм, відповідач свої зобов'язання за договором по оплаті заборгованості за послуги з водопостачання та водовідведення за період з травня по червень 2012р. не виконав, внаслідок чого за відповідачем утворилась заборгованість у сумі 95927,74грн.

За таких обставин, доводи, викладені відповідачем в апеляційній скарзі, у цій частині колегією суддів Донецького апеляційного господарського суду до уваги не приймаються.

Відповідач в силу вищенаведених норм законодавства, не спростував факт наявності за ним заборгованості, тому господарський суд Луганської області дійшов вірного висновку щодо стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості у розмірі 95922,74грн. з травня 2012р. по червень 2012р.

Посилання апелянта на те, що судом було прийнято рішення без відповідної відповіді Бюро розшуку Луганського головпоштамту «Укрпошта», колегія суддів не приймає до уваги, оскільки у матеріалах справи наявні належні докази направлення груп-рахунків на адресу відповідача.

Доводи апелянта, Публічного акціонерного товариства «Трест «Луганськвуглеавтоматика» стосовно порушення норм процесуального права, підтверджуються матеріалами справи та приймаються до уваги колегією суддів, з посиланням на наступне.

Відповідно до ст.69 Господарського процесуального кодексу України спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви. У виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більше як на п»ятнадцять днів.

Продовження передбачених частинами першою і другою статті 69 ГПК строків вирішення спору можливе лише у виняткових випадках за клопотанням сторони і не більше як на п»ятнідцять днів (частина третя цієї статті ГПК); якщо таке продовження здійснюється два і більше разів, сукупна його тривалість також не може перевищувати п»ятнадцяти днів (п.3.8 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18).

Як вбачається з матеріалів справи, господарським судом всупереч вимог ст. 69 ГПК України строк вирішення спору був продовжений двічі - ухвалами господарського суду Луганської області від 25.09.2012р. та від 16.10.2012р., що у сукупності перевищило встановлені законом 15 днів, оскільки провадження у справі було відкрито 01.08.2012р., а судове рішення винесено 31.10.2012р. (т.1, а.с.137-139, т.2, а.с.35-36).

За приписом статті 25 Господарського процесуального кодексу України, у разі, зокрема, реорганізації суб»єкта господарювання у відносинах, щодо яких виник спір, господарський суд залучає до участі у справі його правонаступника.

Ухвалою від 25.09.2012р. господарський суд замінив відповідача по справі - Відкрите акціонерне товариство «Трест «Луганськвуглеавтоматика» його правонаступником Публічним акціонерним товариством «Трест «Луганськвуглеавтоматика» на підставі ст.25 Господарського процесуального кодексу України.

Проте, як вбачається з нової редакції Статуту Публічного акціонерного товариства «Трест «Луганськвуглеавтоматика», Публічне акціонерне товариство трест «Луганськвуглеавтоматика» є новим найменуванням Відкритого акціонерного товариства трест «Луганськвуглеавтоматика» відповідно до вимог закону України «Про акціонерні товариства ( п. 1.1.2).

У п.1.1.3 Статуту зазначено, що нова редакція Статуту розроблена у зв»язку з новим найменуванням, змінами у видах діяльності та приведенням у відповідність до Закону України «Про акціонерні товариства» та чинного законодавства України.

Судова колегія вважає за необхідне зазначити, що зміна найменування юридичної особи не означає її реорганізації, якщо при цьому не змінюється організаційно-правова форма даної особи. Зміна типу акціонерного товариства з Відкритого на Публічне не є його реорганізацією. Водночас зміна найменування юридичної особи тягне за собою необхідність у державній реєстрації змін до установчих документів, порядок проведення якої викладено у ст.29 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі, коли така зміна сталася у процесі вирішення спору господарським судом, про неї обов»язково зазначається в описовій частині рішення (при цьому у мотивувальній частині, за необхідності, також зазначається нове найменування учасника судового процесу - наприклад, у разі задоволення позову до нього) або у ухвалі, якої закінчується розгляд справи (Постанова Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

Зміна найменування відповідача відбулася раніше, ніж було подано позов до господарського суду, а відтак у суду не було підстав застосовувати приписи ст. 25 ГПК України.

Відповідно до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України, на вимогу хоча б одного учасника судового процесу у суді першої інстанції чи апеляційної інстанції при розгляді справи по суті або за ініціативою суду здійснюється фіксування судового процесу з допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Як вбачається з матеріалів справи відповідачем було заявлено клопотання від 24.09.2012р. №б/н про здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу (т. 1 а.с.91).

З протоколу судового засідання від 25.09.2012р. у даній справі вбачається, що суд розглядав справу за допомогою технічних засобів, а саме програмно-апаратного комплексу «Діловодство суду» (т. 1 а.с.135-136). Після цього судом оголошувалася перерва до 10.10.2012р. та відкладався розгляд справи на 16.10.2012р., про що вбачається з протоколів судового засідання від 10.10.2012р. та 16.10.2012р., але дані судові засідання були проведені без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, і тільки в останньому судовому засіданні 31.10.2012р. було здійснено фіксування судового процесу за допомогою технічних засобів (протокол судового засідання від 31.10.2012р.) (т.2 а.с.28, а.с.34).

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що господарський суд допустив процесуальне порушення вимог ст. 81-1 ГПК України щодо безперервності фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Доводи апелянта стосовно порушення судом норм процесуального права в частині прийняття уточнень позовних вимог після початку розгляду справи, колегія суддів відхиляє, оскільки статтею 22 ГПК не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про «доповнення» або «уточнення» позовних вимог. Тому у разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як:

- подання іншого (ще одного) позову, чи

- збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи

- об»єднання позовних вимог, чи

- зміну предмет або підстав позову.

В даному випадку позивачем зменшено розмір позовних вимог до стягнення суми боргу, що підтверджено його заявою від 14.09.2012р. б/н, яку суд прийняв до провадження та зазначив про це у описовій частині рішення.

Відповідно до приписів ч. 3 ст. 104 ГПК України порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого господарського суду у випадках, встановлених п.п.1-7 цієї статті. Проте, перелічені вище процесуальні порушення не віднесені до цих випадків, а відтак, підстав для скасування рішення у даному випадку немає.

Колегія суддів зазначає, що судом першої інстанції невірно визначено розмір судового збору, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційному розміру задоволених позовних вимог.

Приймаючи той факт, що позивач заявою від 14.09.2012р. зменшив розмір позовних вимог до 95922,74грн. (т.1, а.с. 92-94), розмір судового збору, що підлягає стягненню з відповідача слід нараховувати від суми задоволених вимог, а саме цей розмір складає 1918,46грн.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що підстав для скасування рішення господарського суду Луганської області від 31.10.2012р. у справі №21/5014/1943/2012 та задоволення апеляційної скарги немає.

Одночасно, судова колегія зазначає, що оскаржуване рішення підлягає зміні в частині визначення розміру судового збору, що підлягає стягненню з відповідача, відповідно до приписів ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись статями 43, 49, 99, 101, 102, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Трест «Луганськвуглеавтоматика» м.Луганськ на рішення господарського суду Луганської області від 31.10.2012р. у справі №21/5014/1943/2012 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Луганської області від 31.10.2012 року у справі №21/5014/1943/2012 - змінити в частині визначення розміру судового збору, що підлягає стягненню з відповідача, відповідно до приписів ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

Другий абзац резолютивної частини рішення господарського суду Луганської області від 31.10.2012 року у справі №21/5014/1943/2012 викласти в наступній редакції «Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Трест «Луганськвуглеавтоматика» (91055, м.Луганськ, вул.Радянська,40, ЄДРПОУ 00181970) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганськвода» (91047, м.Луганськ, кв.Пролетаріату Донбасу,166, ЄДРПОУ 35554719) заборгованість за надані послуги з водопостачання та водовідведення у розмірі 95922,74грн. та судовий збір у розмірі 1918,46грн.

В іншій частині рішення господарського суду Луганської області від 31.10.2012 року у справі №21/5014/1943/2012- залишити без змін.

Господарському суду Луганської області видати відповідний наказ.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий О.О.Радіонова

Судді І.В.Зубченко

О.А.Марченко

Надр.5 прим:1 -у справу; 2 -позивачу;3 -відповідачу;4 - ДАГС;5-ГС Луг. обл.